Ухвала

від 14.06.2021 по справі 908/713/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

14.06.2021 м.Дніпро Справа № 908/713/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

розглянувши апеляційну скаргу Веселівської селищної ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2021 у справі № 908/713/19

за позовною заявою: Фермерського господарства "Лучисте-2А"

до відповідача 1: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

до відповідача 2: Веселівська селищна рада

про визнання договору оренди землі пролонгованим

ВСТАНОВИВ:

Веселівська селищна рада звернулась до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2021 у справі № 908/713/19, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Апеляційну скаргу підписано представником Веселівської селищної ради - головним спеціалістом юридичного відділу виконавчого комітету Веселівської селищної ради - Рєдкозубовим О.А., на підтвердження чого до апеляційної скарги додано довіреність № 02-01-25/3655 від 23.09.2020.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Законом України від 18.12.2019 №390-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення", який набрав чинності 29.12.2019, внесено зміни, у тому числі, до частин третьої і четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України шляхом викладення в такій редакції:

"3. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

4. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника".

Отже, прийнятий Закон визначає поняття "самопредставництва юридичної особи" шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, а для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а і за іншими уповноваженими особами.

Працівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування підтверджує право на звернення від імені такого органу в порядку самопредставництва, для чого надає суду:

- витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або

- оригінал або копія трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та

- окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення.

Виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо) не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені відповідного органу місцевого самоврядування та державної влади в порядку самопредставництва.

Проте, зазначених вище доказів, окрім довіреності на представника, скаржником до апеляційної скарги не додано.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Рєдкозубов О.А. також не значиться особою, яка може діяти в інтересах Веселівської селищної ради в порядку самопредставництва.

За положеннями п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1 921,00 грн.

Пунктом 2.1. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позивачем було заявлено одну вимогу немайнового характеру, відповідно, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку становить 2 881, 50 грн (1 921, 00 грн х 150 % = 2 881, 50 грн).

Апелянтом не додано належних доказів сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За положеннями статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Також, за положенням ч. 2 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Апеляційна скарга на вказане рішення, подана з пропуском процесуального строку, встановленого для її подання; останнім днем подання апеляційної скарги є 12.05.2021, тоді як скаргу подано 19.05.2021.

Апелянтом подано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, проте не наведено жодних поважних причин його пропуску .

В матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення відповідачу-2 оскаржуваного рішення 28.04.2021. Тобто, апеляційну скаргу подано і з пропуском двадцятиденного строку з дня отримання копії рішення, що не узгоджується з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Веселівської селищної ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2021 у справі № 908/713/19 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- надати суду інші докази (статут, положення, трудовий договір, контракт тощо), що особа, яка підписала подану апеляційну скаргу, уповноважена діяти від імені Веселівської селищної ради в порядку самопредставництва;

- сплатити судовий збір у встановленому порядку, розмірі (у сумі 2 881, 50 грн) та на належні реквізити, надати до суду докази його сплати;

- зазначити причини пропуску строку на апеляційне оскарження та надати належні докази на їх підтвердження з урахуванням мотивувальної частини даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя Л.А. Коваль