Рішення

від 11.06.2021 по справі 910/4671/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2021Справа №910/4671/21

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НТД Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс"

про стягнення 279 972,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НТД Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс" про стягнення 279 972,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс" не виконано своїх зобов`язань за укладеним сторонами у спрощений спосіб договором поставки з передання у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "НТД Груп" коробок картонних та каталогів рекламних, у зв`язку з чим наявні правові підстави для повернення сплаченої позивачем суми попередньої оплати у розмірі 279 972,00 грн.

У змісті позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "НТД Груп" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на сплату судового збору у розмірі 4 200,00 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги у орієнтовному розмірі 24 200,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 відкрито провадження у справі №910/4671/21; визнано її малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 про відкриття провадження у справі №910/4671/21 була надіслана відповідачу 31.03.2021 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 1, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення №0105480007383 була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс" 07.04.2021.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №910/4671/21 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс" повинне було подати відзив на позов у строк до 22.04.2021 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається із долученого позивачем до позовної заяви рахунку на оплату №47 від 30.07.2020 на суму 279 972,00 грн., останній був виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс", як постачальником, Товариству з обмеженою відповідальністю "НТД Груп", як покупцю, на придбання товару - 1) білих картонних коробок (мікрогофра) з логотипом Чернігівське у кількості 2 603 штуки за ціною 20,00 грн. без ПДВ за штуку; 2) коричневих картонних коробок (мікрогофра) з логотипом NTD Group у кількості 8 750 штук за ціною 15,00 грн. за штуку без ПДВ; 3) кольорових рекламних каталогів ТМ SAHM на 32 сторінки у кількості 200 штук за ціною 250,00 грн. без ПДВ за штуку.

Позивач сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс" кошти у загальному розмірі 279 972,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №717 від 05.08.2020 на суму 100 000,00 грн., №725 від 06.08.2020 на суму 100 000,00 грн. та №728 від 07.08.2020 на суму 79 972,00 грн. У наведених платіжних дорученнях вказано призначенням платежу - оплата за коробки згідно рахунку №47 від 30.07.2020.

19.02.2021 позивач звернувся до відповідача із вимогою вих. №42 від 18.02.2021, в якій, посилаючись на нездійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс" постачання оплаченого згідно рахунку №47 від 30.07.2020 товару, вказував, що відмовляється від купівлі товару та вимагав повернути суму попередньої оплати у загальному розмірі 279 972,00 грн. за вказаними у вимозі банківськими реквізитами.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що відповідач, отримавши від позивача повну оплату за товар, який вказаний у рахунку на оплату №47 від 30.07.2020 на суму 279 972,00 грн., поставку товару не здійснив, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "НТД Груп" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс" сплачені в якості передоплати за товар кошти в розмірі 279 972,00 грн.

Слід відзначити, що рахунок на оплату №47 від 30.07.2020 містить посилання на "основний договір", однак реквізитів такого договору у рахунку не міститься. В той же час, у довідці позивача вих. №8 від 18.02.2021 зазначено, що письмова форма договору купівлі-продажу або поставки товару між сторонами не укладалась.

За приписами частин 1 та 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, зважаючи на надання позивачем копії рахунку на оплату та наявність доказів оплати такого рахунку, то відсутні підстави вважати, що правовідносини сторін виникли на підставі усного чи електронного договору.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи договору купівлі-продажу (поставки) у формі єдиного документу та незазначення у рахунку №47 від 30.07.2020 реквізитів договору, на підставі якого виставлявся такий рахунок, суд приходить до висновку, що позивачем було помилково зазначено щодо відсутності письмового договору купівлі-продажу спірного товару (вказаного у рахунку №47 від 30.07.2020) та у довідці малось на увазі, що між сторонами не укладався договір у формі єдиного документу.

В свою чергу, відповідачем не спростовано обставин укладення між сторонами договору у спрощений спосіб.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частині 1 статті 181 Господарського кодексу України зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Суд зазначає, що поняття повнота та безумовність оферти є одночасно необхідними, а існування одночасно двох названих умов до акцепту є достатнім для того, щоб констатувати, що відповідь на оферту є такою, що дає змогу зробити висновок про згоду акцептанта з офертою та з її умовами. Неповнота та небезумовність відповіді на пропозицію укласти договір не є акцептом, тобто є умовами для констатації факту відмови акцептанта від пропозиції, а з іншого боку неповнота та не безумовність відхиляють початкову оферту. Іншими словами неповнота та не безумовність акцепту є умовами припинення оферти.

Таким чином, розцінюючи рахунок на оплату №47 від 30.07.2020 як пропозицію відповідача укласти договір на умовах, визначених у ньому, а саме щодо поставки зазначеного у ньому переліку товару за вказаною вартістю, суд повинен встановити обставини щодо повного та безумовного прийняття такої пропозиції позивачем шляхом повної оплати рахунку у визначений у ньому строк (по суті, строк для акцепту).

Як встановлено судом, позивачем було сплачено на користь відповідача кошти в якості передоплати у загальній сумі 279 972,00 грн. (вартість вказаного в рахунку №47 від 30.07.2020 товару), що підтверджується платіжними дорученнями №717 від 05.08.2020 на суму 100 000,00 грн., №725 від 06.08.2020 на суму 100 000,00 грн. та №728 від 07.08.2020 на суму 79 972,00 грн. (у вказаних платіжних дорученнях зазначено призначення платежу - оплата за коробки згідно рахунку №47 від 30.07.2020), що свідчить про повне та безумовне прийняття позивачем (акцептування) пропозиції відповідача (оферти).

При цьому, судом враховано, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс" здійснює такі види діяльності як 58.19 Інші види видавничої діяльності.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наведених обставин та керуючись приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено у спрощений спосіб договір поставки (купівлі-продажу).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Як зазначалось, позивачем було сплачено на користь відповідача кошти в якості передоплати у загальному розмірі 279 972,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №717 від 05.08.2020 на суму 100 000,00 грн., №725 від 06.08.2020 на суму 100 000,00 грн. та №728 від 07.08.2020 на суму 79 972,00 грн.

Нормою ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У рахунку №47 від 30.07.2020 в першому абзаці зазначено, що товар відпускається за фактом надходження коштів на рахунок постачальника самовивозом за наявності довіреності та паспорта.

Оплативши спірний рахунок позивач погодився із такими умовами поставки товару.

За приписами ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Зазначення у рахунку, що товар відпускається за фактом надходження коштів на рахунок постачальника, розуміється судом як погодження сторонами строку поставки товару - одразу після факту його оплати.

За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Отже, враховуючи, що товар згідно рахунку №47 від 30.07.2020 був оплачений позивачем в повному обсязі 07.08.2020, то відповідач повинен був підготувати такий товар для самовивозу до 10.08.2020 включно (згідно приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки наступний день після оплати товару у повному обсязі 08.08.2020 припадав на вихідний день - суботу).

Товариство з обмеженою відповідальністю "НТД Груп" стверджує, а відповідачем не спростовано таких тверджень, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс" не передано оплаченого позивачем товару.

При цьому, судом враховано, що вказаний товар мав бути поставлений на умовах самовивозу, проте відповідач не скористався своїм правом на спростування доводів позивача щодо непередачі спірного товару, в той час як в матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача щодо викладених у вимозі вих. №42 від 18.02.2021 обставин щодо невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс" своїх зобов`язань із передачі товару.

Також судом враховано, що станом на дату пред`явлення позивачем вимоги про повернення суми попередньої оплати (22.02.2021) пройшло більш як півроку від дати повної оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "НТД Груп" товару.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази ініціювання відповідачем питання щодо нездійснення позивачем самовивозу товару та/або повідомлення про готовність до видачі позивачу спірного товару. Хоча з огляду на виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "НТД Груп" свого обов`язку з оплати товару в повному обсязі, то пасивне ігнорування протягом півроку Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс" обставин не здійснення самовивозу товару та як наслідок відсутності доказів у відповідача з виконання свого обов`язку за договором поставки з передачі товару не може вважатись добросовісною поведінкою суб`єкта господарських правовідносин.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Керуючись приписами ст.ст. 13, 74, 79 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс" не виконано свого обов`язку з передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "НТД Груп" товару за укладеним сторонами у спрощений спосіб договором поставки.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

19.02.2021 позивач звернувся до відповідача із вимогою вих. №42 від 18.02.2021, в якій, посилаючись на нездійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс" постачання оплаченого згідно рахунку №47 від 30.07.2020 товару, вказував, що відмовляється від купівлі товару та вимагав повернути суму попередньої оплати у загальному розмірі 279 972,00 грн. за вказаними у вимозі банківськими реквізитами.

Факт направлення позивачем відповідачу даної вимоги підтверджується описом вкладення у цінний лист від 19.02.2021, накладною №0205501437850 та фіскальним чеком від 19.02.2021.

Згідно з наданої позивачем роздруківки з пошукової системи відстеження поштових відправлень Акціонерного товариства "Укрпошта" відправлення з трек-номером №0205501437850 було одержане Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс" 22.02.2021.

Отже, відповідачем не виконано свого зобов`язання з поставки товару, а позивачем реалізовано передбачене частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України право вимагати у продавця повернення суми попередньої оплати.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відтак, відповідач повинен був повернути позивачу суму попередньої оплати за товар до 01.03.2021 включно.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач не надав суду доказів повернення позивачу суми попередньої оплати, сплаченої Товариством з обмеженою відповідальністю "НТД Груп" на виконання своїх зобов`язань за договором, а відтак є таким, що прострочив виконання своїх грошових зобов`язань.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем позивачу суми попередньої оплати, суд приходить до висновку, що позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "НТД Груп" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс" суми попередньої оплати у розмірі 279 972,00 грн. є обґрунтованою та правомірною, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат на оплату судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В поданій до суду позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "НТД Груп" заявлено до відповідача одну вимогу майнового характеру - про стягнення коштів у загальному розмірі 279 972,00 грн.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви з вимогою майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання до господарського суду даної позовної заяви про стягнення 279 972,00 грн. позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4 199,58 грн.

В той же час, як вбачається із платіжного доручення №236 від 05.03.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "НТД Груп" було сплачено на подання даної позовної заяви судовий збір у загальному розмірі 4 200,00 грн.

Таким чином, позивачем було надмірно сплачено судовий збір у сумі 0,42 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, позивач вправі звернутись до суду з клопотанням про повернення з Державного бюджету України судового збору у розмірі 0,42 грн., проте в цій частині судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.

Відтак, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, який підлягав сплаті за звернення до господарського суду із даним позовом, покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 13, 74, 79, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НТД Груп" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламний дім "Сорвініон Технолоджіс" (04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 1; ідентифікаційний код 38399041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НТД Груп" (03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 150-А; ідентифікаційний код 41055999) суму боргу у розмірі 279 972 (двісті сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 4 199 (чотири тисячі сто дев`яносто дев`ять) грн. 58 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 11.06.2021.

Суддя Р.В. Бойко