Постанова

від 11.06.2021 по справі 826/4001/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4001/18 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Строяновської О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Артлайн ІТ до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Артлайн ІТ (далі - позивач, ТОВ Артлайн ІТ ) звернулось у суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних сталася через безпідставне прийняття контролюючим органом рішень про зупинення реєстрації податкових накладних, які при повторній подачі були зареєстровані без зауважень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та не дослідження всіх обставин у справі, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що порушення строків реєстрації податкових накладних є безумовною підставою для накладення штрафа. До того ж, за результатами зупинення реєстрації податкових накладних, платник податків має право подати додаткові документи для проведення такої реєстрації. Однак, позивач таким правом не скористався.

Ухвалами апеляційного суду від 29 березня та 19 квітня 2021 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 17 травня 2021 року у сторін витребувано належним чином засвідчені копії документів, які зобов`язано надати у строк до 25 травня 2021 року.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує, що у період липень - вересень 2017 року у базі даних ДФС відбувся збій, який зумовив масове надходження квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних. З цього приводу платником були подані звернення та скарги, які залишені без розгляду. За результатами повторної подачі аналогічних накладних зі зміненим порядковим номером, такі накладі були зареєстровані. Отже, пропуск строку реєстрації податкових накладних обумовлений діями відповідача, а тому підстави для накладення штрафа відсутні.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з таких підстав.

Судом установлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 06 листопада 2017 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункта 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку із порушенням термінів реєстрації податкових накладних.

Висновки відповідача про порушення наведених норм ґрунтуються на тому, що позивачем порушено строки реєстрації податкових накладних.

На підставі акта перевірки контролюючим органом 01 грудня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 1057191207, згідно з яким до позивача застосовано штраф у загальному розмірі 120 069,27 грн.

За результатами адміністративного оскарження цього рішення скарга позивача залишена без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю податкового повідомлення - рішення, товариство звернулось з даним позовом до суду.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг вчинив усі необхідні дії щодо реєстрації податкових накладних, подав їх своєчасно, проте не з його вини ДФС своєчасно їх не зареєструвало. Отже, в діях позивача відсутня вина у несвоєчасній реєстрації податкових накладних, що виключає притягнення його до відповідальності.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів уважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень пункта 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, пунктом 120 1 .1 статті 120 1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою ) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз статті 201, пункта 120 1 .1 статті 120 1 ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120 1 .1 статті 120 1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

З метою з`ясовувати дійсну легітимну мету законодавця при прийнятті означеної правової норми, колегія суддів уважає за необхдіне зазначити наступне.

Так, до 1 січня 2017 року штрафні санкції застосовувалися за порушення термінів реєстрації податкових накладних виключно тих, які підлягали наданню покупцям - платникам податку на додану вартість.

З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, яким були внесені зміни, зокрема, і до статті 120 1 ПК України. Ця норма зазнала змін, зокрема, щодо сфери своєї дії та з 1 січня 2017 року передбачає, що штрафи не застосовуються виключно щодо податкової накладної, що не видається одержувачеві (покупцеві), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: звільнених від оподаткування або оподатковуваних за нульовою ставкою .

Із Пояснювальної записки до проекту Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України убачається, що метою зазначеного законопроекту є покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи та адміністрування податків, що матиме позитивний вплив на економічне зростання, залучення інвестицій та створення нових робочих місць. Законопроектом пропонується внести ряд змін до Податкового кодексу України, якими передбачається в частині податку на додану вартість, зокрема, збільшення терміну реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (з 180 до 365 календарних днів) із одночасним встановленням штрафу щодо відсутності такої реєстрації у розмірі 50% від суми податку на додану вартість, а також встановлення штрафу при порушенні термінів реєстрації всіх податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, в тому числі, складених на адресу неплатникам податку (за виключенням певних операцій).

При цьому, як слідує з порівняльної таблиці до проекту Закону, в першій редакції змін до статті 120 1 ПК України виключення стосувалися лише операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики на своєму засіданні 05 грудня 2016 року (протокол №55) розглянув проект Закону та вніс пропозиції, зокрема, щодо змін до статті 120 1 , запропонувавши в абзаці 10 слова складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які оподатковуються за нульовою ставкою) замінити словами складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування, які оподатковуються за нульовою ставкою) .

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що пунктом 120 1 .1 статті 120 1 ПК України винятки із загальних правил сформульовано чітко та, виходячи з синтаксичного аналізу побудови норми права та дійсної мети законодавця, можна зробити висновок, що внесені Законом №1797-VIII зміни запровадили виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, і такі виключення стосуються реєстрації двох видів податкових накладних: 1) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 2) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто для застосування виключень і звільнення від відповідальності обов`язковою умовою є звільнення операції від оподаткування або її оподаткування за нульовою ставкою.

Посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17 колегія суддів уважає помилковим, оскільки під час розгляду цієї справи пункт 120 1 .2 статті 120 1 ПК України мав іншу редакцію, аніж ту, у якій його було викладено на момент виникнення правовідносин, що є предметом розгляду у справі, що переглядається.

Редакція статті 120 1 ПК України на момент виникнення спірних правовідносин не містить застережень про можливість накладення штрафа на платника податків за умови його вини.

Як установлено судом апеляційної інстанції, за результатами подання для реєстрації податкових накладних №2228 від 30 серпня 2017 року, №2069 від 01серпня 2017 року, №2116 від 08 серпня 2017 року, №2113 від 09 серпня 2017 року, №2086 від 04 серпня 2017 року, №2087 від 03 серпня 2017 року, №2140 від 11 серпня 2017 року, 2097 від 07 серпня 2017 року, №2082 від 03 серпня 2017 року, №2106 від 08 серпня 2017 року, №2114 від 14 серпня 2017 року, №2118 від 08 серпня 2017 року, №2125 від 10 серпня 2017 року, №2167 від 15 серпня 2017 року, №2095 від 07 серпня 2017 року, №2085 від 04 серпня 2017 року, №2101 від 04 серпня 2017 року, №2117 від 07 серпня 2017 року, №1170 від 08 серпня 2017 року, 2102 від 04 серпня 2017 року, №2124 від 10 серпня 2017 року, №2149 від 15 серпня 2017 року, №2141 від 14 серпня 2017 року, №2143 від 11 серпня 2017 року, №2133 від 11 серпня 2017 року, №2150 від 14 серпня 2017 року, №2137 від 08 серпня 2017 року, №2127 від 11 серпня 2017 року, №2136 від 14 серпня 2017 року, №2114 від 09 серпня 2017 року, №2152 від 15 серпня 2017 року, №2122 від 09 серпня 2017 року, №1991 від 18 липня 2017 року рішеннями контролюючого органу реєстрацію таких було зупинено.

Відповідно до підпункта 201.16.1 пункта 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпунктів 201.16.2 пунктів 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Однак, позивач таким право не скористався, а направив ідентичні податкові накладні із зазначенням іншого порядкового номера.

З огляду на викладене, колегія суддів уважає помилковим посилання позивача на положення пункта 120 1 .1 статті 120 1 ПК України, якими закріплено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Як установлено судом, відновлення реєстрації зупинених податкових накладних не відбулося, а тому положення наведеної правової норми до спірних правовідносин не застосовуються.

Також судом апеляційної інстанції установлено, що за результатами зупинення реєстрації податкових накладних №2089 від 04 серпня 2017 року, №2096 від 07 серпня 2017 року, №2121 від 09 серпня 2017 року, №2120 від 09 серпня 2017 року, №2119 від 09 серпня 2017 року, №2147 від 11 серпня 2017 року, №2111 від 09 серпня 2017 року, №2090 від 04 серпня 2017 року, №2108 від 04 серпня 2017 року, №1046 від 06 серпня 2017 року, №1046 від 31 липня 2017 року, позивачем подано заяви про анулювання помилково виписаних податкових накладних. За результатами надходження таких заяв контролюючим органом прийнято рішення про відмову в їх реєстрації.

Також на вимогу суду позивачем не надано доказів своєчасного направлення для реєстрації податкової накладної №21360 від 10 серпня 2017 року та прийняття податковим органом рішення про зупинення її реєстрації.

Проте, на вимогу суду відповідачем надано інформацію про здійснення реєстрації на підставі поданих платником податків документів податкових накладних №1939 від 07 липня 2019 року, №2029 від 25 липня 2017 року, №1991 від 18 липня 2017 року, №2061 та №2063 від 27 липня 2017 року, реєстрація яких була зупинена.

Також контролюючим органом зазначено, що згідно інформаційних ресурсів, що є у його розпорядженні, статус зареєстровані мають податкові накладні №2189 від 21 серпня 2017 року, №2062 від 27 липня 2017 року, №104060 від 31 липня 2017 року та №2018 від 21 липня 2017 року.

У зв`язку з тим, що відповідачем не надано доказів направлення позивачу інформації про таку реєстрацію, застосування до останнього штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які дублюють зазначені вище податкові накладні, колегія суддів уважає безпідставним, а рішення у відповідній частині необґрунтованим.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 01 грудня 2017 року № 1057191207 підлягає скасування в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 7948,25 грн.

Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 3 та 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 6 цієї правової норми закріплено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Правові засади справляння судового збора, платники, об`єкти та розміри ставок судового збора, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збора визначені положеннями Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI у відповідній редакції (далі - Закон).

З огляду на те, що предметом позову є рішення відповідача, якими визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 120069,27 грн., позовні вимоги є вимогами майнового характера.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збора за подання адміністративного позову майнового характера, який подано юридичною особою складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, позивачу підлягає поверненню 116,29 грн. судового збора за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 33, 34, 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Артлайн ІТ задовольнити частково .

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 01 грудня 2017 року № 1057191207 в частині штрафних санкцій у розмірі 7948,25 грн.

В решті позову відмовити .

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (адреса: м. Київ, 04116, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРТЛАЙН ІТ (м. Київ, вул. Княжий Затон, 16-А, офіс 99, код ЄДРПОУ 39718730) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 116 (сто шістнадцять) грн. 29 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька