Ухвала

від 29.04.2021 по справі 953/20166/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/20166/20

н/п 1-кс/953/4123/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на бездіяльність слідчого щодо не повернення тимчасово вилученого майна, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на бездіяльність слідчого щодо не повернення тимчасово вилученого майна в якій заявник просить суд:

визнати протиправну бездіяльність старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Харківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22020220000000128 від 09.10.2020, яка полягає у неповерненні власникам тимчасово вилученого майна під час проведення обшуків, щодо якого ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09.09.2021 р. відмовлено у задоволенні клопотання у накладанні арешту на частину цього майна та зобов`язати слідчого повернути власникам тимчасово вилучене майно.

На обґрунтування скарги зазначає, що в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні були проведені обшуки в автомобілі у житловому та нежитлових приміщеннях.

Ухвалою слідчого судді від 09.02.2021 р. було частково задоволено клопотання слідчого про арешт майна, та на відмовлено в задоволенні клопотання про накладення арешту на частину майна. Крім того, накладено арешт шляхом заборони відчуження на автомобілі. Але до даного часу ухвала слідчого судді щодо повернення тимчасово вилученого майна, а також автомобіля не виконана.

Заявник до судового засідання не з`явився, в поданій скарзі просить провести розгляд скарги у його відсутність.

Старший слідчий в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений судом своєчасно та належним чином. До суду надав пояснення по скарзі, в яких просить розглянути скаргу без його участі, вважаючи скаргу необґрунтованою.

Прокурор відділу Харківської обласної прокуратури в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений судом своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомив.

Відсутність суб`єкту оскарження, у відповідності до ч.3 ст.306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчий суддя, дослідивши документи та оцінивши докази, якими заявник обґрунтовує скаргу, приходить до наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу володільцем тимчасово вилученого майна.

Слідчим суддею з наданих матеріалів встановлено, що в ОВС СВ УСБУ в Харківській проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22020220000000128 від 09.10.2020 за підозрою ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3 КК України, ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні були проведені обшуки в автомобілі у житловому та нежитлових приміщеннях підозрюваних.

Ухвалою слідчого судді від 09.02.2021 р. було частково задоволено клопотання слідчого про арешт на тимчасово вилучене майно, та відмовлено в задоволенні клопотання про накладення арешту на частину тимчасово вилученого майна. Крім того, накладено арешт шляхом заборони відчуження на автомобілі (справа № 953/20166/20 (н/п 1-кс/953/104/21).

Але до даного часу ухвала слідчого судді щодо повернення тимчасово вилученого майна, а також автомобіля не виконана.

З пояснень старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБУ в Харківській області ОСОБА_10 вбачається, що Ухвала слідчого судді від 09.04.2021 р. оскаржується прокурором в апеляційному порядку. Тому до винесення апеляційною інстанцією рішення, тимчасово вилучене майно не може бути повернуто.

Відповідно до положень статті 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено. При цьому, згідно з положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Ентрік проти Франції», від 22.09.1994 року, Series А N 296-А, п.42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп.49 - 62, від 10.05.2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп.69 і 73, Series A N52).

Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n.50, Series A N 98).

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що вилучене майно підлягає поверненню власнику цього майна. Оскарження ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, не є перешкодою для його виконання.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Зобов`язати старшого старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБУ в Харківській області ОСОБА_10 або іншого слідчого, який входить до складу слідчої групи у кримінальному провадженні № 22020220000000128від 09.10.2020за підозрою ОСОБА_8 зач.2ст.28ч.1ст.258-3КК України, ОСОБА_9 зач.2ст.28ч.1ст.258,ч.3ст.15,ч.2ст.28,ч.1ст.258-3КК України невідкладно повернути власнику майна, вилученого під час проведення обшуків, щодо якого ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09.09.2021 р. відмовлено у задоволенні клопотання у накладанні арешту на частину цього майна та зобов`язати слідчого повернути власникам тимчасово вилучене майно (Ухвала по справі № 953/20166/20 (н/п 1-кс/953/104/21).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя ОСОБА_1