Ухвала

від 24.06.2021 по справі 953/20166/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/20166/20 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1

Апеляційне провадження № 11сс/818/ 587/21,

11сс/818/780/21, 11сс/818/901/21 Доповідач ОСОБА_2

Категорія : арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6

представника власника майна - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні та захисника підозрюваних ОСОБА_8 , ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 09 лютого 2021 року, якою частково задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ У СБ України в Харківській області, яке погоджено з прокурором Харківськоїобласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22020220000000128 від 09.10.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.258-3, ч.3 ст.15 ч.2 ст.28 ч.1 ст.258-3 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 09 лютого 2021 року клопотання прокурора задоволено частково.

Суд вирішив накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів:

яке належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене 10.12.2020 під час обшуку автомобіля марки «Lexus GX 470», д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , а саме на: Упаковку пластикову від sim-картки № НОМЕР_3 ; Упаковку пластикову від sim-картки № НОМЕР_4 ; sim-картку в пластиковій упаковці № НОМЕР_5 .

яке належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене під час обшуку за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:16 купюр номіналом по 50 гривень кожна;9 купюр номіналом по 1000 гривень кожна;28 купюр номіналом по 200 гривень кожна;6 купюр номіналом по 100 гривень кожна;3 купюри номіналом по 100 євро та купюра номіналом 50 євро;2 купюри номіналом по 100 доларів США;1 купюра номіналом 50 доларів США;записну книжку з зображенням лева;ноутбук «Asus» s|n: c9N0C498399397;мобільний телефон «Lenovo A6020 a 46» imei1: НОМЕР_6 імеі2: НОМЕР_7 з картою пам`яті на 32 Гб.

яке належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене під час обшуку в нежитловому приміщенні за адресою: м. Харків, торгівельний центр «Барабашово», торгівельний дім «Красная Река», офіс «К.Р.» № 1 (2 поверх, GPS-координати: НОМЕР_8 , 36.303797), яке розташоване на земельній ділянці 631016600:09:001:0006, та фактично використовується Хакмі Ясер М. Расулом, а саме на:Ноутбук червоного кольору «Packard bell» із серійним номером LVBPQ08008035791A11601 із зарядним пристроєм до нього;Предмети, ззовні схожі на грошові кошти долари США (100 купюр номіналом по 100 доларів США, 8 купюр номіналом по 100 доларів США та 9 купюр номіналом по 50 доларів США, 71 купюра номіналом 100 доларів США);Аркуш паперу з рукописними написами арабською мовою;Аркуш паперу формату А4 з надрукованим написом арабською мовою та цифрами 0212661493966;Блокнот з коричневою обкладинкою, на 63 арк.;Блокнот із зображенням Тризуба, на 64 арк.;Блокнот з коричневою обкладинкою, на 33 арк., в якому містяться 5 окремих аркушів з написами на них, виконаними іноземною мовою;Телефон марки «Iphone» з паролем: «698327», imei1: НОМЕР_9 , imei2: НОМЕР_10 , номер телефону НОМЕР_4 ;Блокнот із зеленою обкладинкою з чорновими рукописними записами іноземною мовою, на 34 арк.;USB накопичувач чорного кольору об`ємом 64 GB без ідентифікуючих написів на ньому;Дві пластикові упаковки від сім-карт «Київстар» з номерами: НОМЕР_11 та НОМЕР_12 ;Планшет з паролем «698327» поміщений у чорний чохол, s/n: НОМЕР_13 , imei: НОМЕР_14 .

яке належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене під час проведення огляду приміщення (кафе «ЗАХЛЕ») за адресою: м. Харків, пр-т Науки, 12, яке фактично використовується ОСОБА_8 . Расулом, а саме на:2 заламіновані аркуша паперу з написом на арабській мові, згідно пояснень ОСОБА_10 , на вказаний аркушах написано: «Получаю переводы со всего ОСОБА_11 в ОСОБА_12 , АДРЕСА_2 »;1 аркуш паперу в полімерному прозорому файлі з написом на арабській мові, згідно пояснень ОСОБА_10 , на вказаному аркуші написано: «Моменальные переводы с ОСОБА_13 в ОСОБА_12 и обратно, ОСОБА_14 организация для переводов, тел. НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , Харьков/ Ясер или ОСОБА_15 , тел. НОМЕР_4 »;планшет/екран ноутбука, марки «Samsung», модель: XE500T1C, s/n: HY0L91HCA00148F, разом з зарядним пристроєм до нього, s/n: CNBA4400286AD0I329L07LB;аркуш паперу з написом на арабській мові, згідно пояснень ОСОБА_10 , на вказаному аркуші написано: «Переводы со всех городов ОСОБА_11 , для информации: г. Харьков, Ясер, WhatsApp 0675714443»;аркуш паперу з написом на арабській мові, згідно пояснень ОСОБА_10 , на вказаному аркуші написано: «Переводы с ОСОБА_11 , город Кособланка, ОСОБА_16 , тел. НОМЕР_17 , для получения обязательно в офисе, цена доллара 10,7 дирхам».

Строк арешту арештованого майна, а саме: ноутбуку «Asus» s|n: c9N0C498399397; мобільного телефону «Lenovo A6020 a 46» imei1: НОМЕР_6 імеі2: НОМЕР_7 з картою пам`яті на 32 Гб; ноутбуку червоного кольору «Packard bell» із серійним номером LVBPQ08008035791A11601 із зарядним пристроєм до нього; телефону марки «Iphone» з паролем: « НОМЕР_18 », imei1: НОМЕР_9 , imei2: НОМЕР_10 , номер телефону НОМЕР_4 ; USB накопичувача чорного кольору об`ємом 64 GB без ідентифікуючих написів на ньому; планшету з паролем «698327» поміщений у чорний чохол, s/n: 0/mpz72z6lmt8, imei: НОМЕР_14 ; планшету/екрана ноутбука, марки «Samsung», модель: XE500T1C, s/n: HY0L91HCA00148F, разом з зарядним пристроєм до нього, s/n: CNBA4400286AD0I329L07LB, визначено до закінчення дослідження експертом (спеціалістом) їх змісту та отримання копії інформації, яка там міститься.

Місцем зберігання арештованого майна визначено: камеру схову СВ Управління СБ України в Харківській області; документів матеріали кримінального провадження №22020220000000128 від 09.10.2020 р.

Зобов`язано слідчого, який входить до складу слідчої групи у кримінальному провадженні 22020220000000128 від 09.10.2020, грошові кошти здати на зберігання до фінансової установи.

Накладено арешт на майно підозрюваних ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою конфіскації майна як виду покарання, а саме на: автомобіль марки «Lexus GX 470», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_19 , номер шасі: НОМЕР_20 , 2006 року випуску,шляхом заборони їх відчуження.

В іншій частині у задоволенні клопотання слідчий суддя вирішив відмовити.

Представник власників майна ОСОБА_8 , ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволені клопотання прокурора в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суддею не було враховано відсутність правових підстав для арешту майна та недоведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення

Зазначає, що арешт на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання може бути накладений лише на майно, власником якої підозрюваний, обвинувачений, засуджений, що має бути підтверджено документами або конкретними фактами у клопотанні про арешт такого майна. Однак, слідчим суддею не було прийнято до уваги доводи та докази захисника про те, що рухоме майно належить підозрюваним не на праві особистої приватної власності, а на праві спільної сумісної власності, оскільки згідно з наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль Lexus GX 470, д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіль Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_19 , були набуті ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вже після одруження з ОСОБА_17 у 2004 році та з ОСОБА_18 у 2005 році.

Зазначає, що слідчим суддею не надано належної оцінки тому, що усупереч вимог ч.2 ст.168 КПК України, слідчим під час обшуків були вилучені комп`ютерна техніка та мобільні телефони.

Прокурор у кримінальному провадженні також подав апеляційну скаргу та доповнення до апеляційної скарги в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та задовольнити клопотання про арешт майна у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на те, що не накладення арешту на книгу обліку доходів ОСОБА_19 неодмінно призведе то втрати важливих речових доказів здійснення ним злочинної діяльності, оскільки у даному документі виконано ряд рукописних записів, дослідження яких потребує залучення спеціаліста, оскільки враховуючи той факт, що ОСОБА_19 міг вчинити кримінальне правопорушення, предметом якого є саме грошові кошти. Також, не накладення арешту на банківську карту, яка, ймовірно, використовувалась саме у злочинній діяльності, проте без відкриття банківської таємниці, що потребує часових затрат на її проведення (підготовка клопотання про тимчасовий доступ, звернення з ним до суду, у разі його задоволення проведення тимчасового доступу, аналіз отриманих відомостей тощо) встановити даний факт не виявиться за можливе.

Вказує, що не накладення арешту на автотранспортні засоби шляхом заборони користування та розпорядження може призвести до їхнього подальшого зникнення та втрати, що фактично унеможливить їхню конфіскацію, у разі винесення відповідного судового рішення.

Зазначає, що сторона обвинувачення не заперечує щодо не накладення арешту на виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на ім`я ОСОБА_8 та на 2 ключа у полімерному пакеті, обклеєні червоною стрічкою з написом «опломбовано 09-0602965 не відклеювати», оскільки в ході проведення досудового розслідування встановлено, що вказані документи та предмети не мають відношення до вказаного кримінального провадження та не можуть бути використані, як докази.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, а також пояснення прокурора, просив задовольнити його апеляційну скаргу та заперечував щодо задоволення апеляційної скарги представника власників майна, дослідивши апеляційну скаргу та матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.

В апеляційних скаргах представник власника майна та прокурор просять поновити строк на апеляційне оскарження у зв`язку з тим, що вони отримали копію повного тексту ухвали, що оскаржується 11.03.2021 року та 05.04.2021 року.

Колегія суддів доводи представника власника майна та прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді визнає поважними та вважає за необхідне поновити цей строк.

З матеріалів провадження встановлено, що СВ Управління СБ України в Харківській області перебуває кримінальне провадження №22020220000000128 від 09.10.2020 року, розпочате за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 - ч.1 ст.258-3, ч.3 ст.15 - ч.2 ст.28 - ч.1 ст.258-3 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Сирійської Арабської Республіки, в період часу з 2018 р. по 10.12.2020, перебуваючи на території м. Харкова, діючи за попередньою змовою групою осіб із громадянином України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем Сирійської Арабської Республіки, а також іншими невстановленими на теперішній час слідством особами, переслідуючи корисливий мотив, вчинили сприяння діяльності терористичної організації, а саме організували незаконну систему міжнародних валютних операцій в інтересах терористичних груп та організацій, а також пов`язаних із ними осіб, зокрема терористичної організації «Талібан», внесеної до санкційного переліку Комітету 1267 Ради Безпеки Організації Обєднаних Націй (код QDi.312).

Однак, Хакмі ОСОБА_20 не довів до кінця спільний з ОСОБА_9 та іншими невстановленими на даний час особами злочинний умисел, направлений на сприяння діяльності терористичної організації «Талібан», з причин, що не залежали від його волі, оскільки 10.12.2020 їх злочинна діяльність була припинена, а грошові кошти в сумі 7100 доларів США вилучено в ході проведення обшуку за адресою: м. Харків, торгівельний центр «Барабашово», торгівельний дім «Красная Река», офіс «К.Р.» № 1.

10.12.2020 на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Харкова були проведені обшуки та огляд, а саме: в автомобілі марки «Lexus GX 470», д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_8 ; за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 ; в нежитловому приміщенні за адресою: м. Харків, торгівельний центр «Барабашово», торгівельний дім «Красная Река», офіс «К.Р.» № 1 (2 поверх, GPS-координати: НОМЕР_8 , 36.303797), яке розташоване на земельній ділянці 631016600:09:001:0006, та фактично використовується ОСОБА_8 ; в автомобілі «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_19 , номер шасі: НОМЕР_20 , власником якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; за місцем знаходження приміщення (кафе «ЗАХЛЕ»), яке фактично використовується ОСОБА_8 за адресою: м. Харків, пр-т Науки, 12, в ході яких виявлено та вилучено майно, згідно наведеного переліку у клопотанні слідчого про арешт майна.

10.12.2020, ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

10.12.2020 ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Так, підозрювані ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Расул підозрюються у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі до 15 років з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як зазначено в ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді в частині відмови у задоволені клопотання слідчого про арешт ключів з брелком сигналізації до автомобіля марки «Lexus GX 470», (д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ); 2 ключа у полімерному пакеті, обклеєні червоною стрічкою з написом «опломбовано 09-0602965 не відклеювати»; Виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на ім`я ОСОБА_8 , на 1 арк.; Книгу обліку доходів з позначкою «Хакмі» на 46 арк., від 02.02.2011; Карту АТ КБ «ПриватБанк» № 4149629320040215 на ім`я ОСОБА_21 ; Посвідчення водія серії НОМЕР_21 на ім`я ОСОБА_22 ; Металевий чорний предмет, ззовні схожий на пістолет з написом на ньому «ХК 000091» марки «Сафарі GP-910», калібр 9РА з магазином до нього, в якому містяться 12 патронів з резиновими набоями; Дозвіл на право зберігання, носіння, спец. засобу «Safari GP-910» № НОМЕР_22 , № дозволу НОМЕР_23 , дійсний до 24.02.2023, виданий на ім`я ОСОБА_8 ; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Lexus GX 470», д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_24 на ім`я ОСОБА_22 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_25 , ОСОБА_9 , на транспортний засіб реєстраційний номер НОМЕР_19 ; ключі з брелком сигналізації до транспортного засобу марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_19 оскільки ні слідчим у клопотанні, ні прокурором у суді першої інстанції та суді апеляційної інстанції не було доведено, що зазначене майно може містити дані про факти чи обставини, що встановлюються під час даного кримінального провадження.

В частині задоволення клопотання слідчого про арешт вилучених документів грошових коштів та комп`ютерної техніки то колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що матеріали клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилучених під час обшуку документів, грошових коштів та комп`ютерної техніки ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити інформацію щодо обставин вчинення злочину, яка має значення для цього кримінального провадження і ці обставини та стануть предметом перевірки під час досудового розслідування.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом або доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Вилучені, під час обушку мобільні телефони, ноутбук підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність правових підстав для арешту мобільних телефонів та комп`ютерної техніки є безпідставними, оскільки ухвалами слідчого судді Київського районного суду м.Харкова було надано дозвіл слідчим на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення в тому числі електронних носіїв інформації, комп`ютерної техніки.

Також, колегія суддів зазначає, що слідчим суддею з метою уникнення наслідків, як зупинення або надмірного обмеження правомірної діяльності особи, було накладено арешт на носіїв електронної інформації, що були вилучені під час проведення обшуків та огляду на розумний строк, а саме до закінчення дослідження експертом (спеціалістом) їх змісту та отримання копії інформації, яка там міститься.

Колегія суддів зазначає, що арешт майна є тимчасовим заходом та після проведення певних експертних досліджень, які призначені в межах процесуальної діяльності органу досудового розслідування вилучене майно може бути повернуте власнику, в порядку, передбаченому ч.2 ст.174 КПК України.

Отже, казане свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його відчуження, пошкодження, знищення, перетворення, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Переглядаючи ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на автомобілі з метою забезпечення їх конфіскації то колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на належні ОСОБА_9 та ОСОБА_8 автомобілі з метою забезпечення конфіскації, як виду покарання.

Частиною 2 ст.59КК України передбачено, що конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Тобто, для перевірки апеляційним судом доцільності застосування такої правової підстави для арешту майна, як його можлива конфіскація, обов`язковими умовами є обґрунтованість підозри ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а також можливість застосування конфіскації майна як додаткового покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Викладена у письмовому повідомленні та вручена у належний спосіб підозра є підставою для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення. Сформульована підозра встановлює межі, в яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний та його захисник одержують можливість цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42КПК України (п.2.2. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 р. у справі №536/2475/14-к, провадження №13-34кс19).

При цьому, статус підозрюваного особа набуває з моменту вручення їй повідомлення про підозру у належний спосіб.

10.12.2020 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28 - ч.1 ст.258-3 КК України.

Також, 10.12.2020 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч.2 ст.28 - ч.1 ст.258-3, ч.3 ст.15 - ч.2 ст.28 - ч.1 ст.258-3 КК України.

Вирішуючи питання щодо доводів апелянта про необґрунтованість підозри ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , то колегія суддів зазначає, що слідчий суддя, на даній стадії кримінального провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Надані суду матеріали є достатніми для встановлення ймовірності причетності ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до інкримінованих їм кримінальних правопорушень, що у відповідності до практики Європейського суду з прав людини вказує на обґрунтованість підозри.

Підозрювані ОСОБА_9 та ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі до 15 років з конфіскацією майна або без такої.

Зважаючи на наведене, слідчий суддя правомірно врахував правову підставу для накладення арешту на майно підозрюваних ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , що передбачена п.3 ч.2 ст.170 КПК України, - забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Доводи апелянтапро те,що автомобілібули придбані ОСОБА_9 та ОСОБА_8 післяукладення шлюбу,а томуперебувають успільній власностіподружжя є необґрунтованими виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_24 , підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності належить автомобіль «Lexus GX 470», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_25 , підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві власності належить автомобіль «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_19 , номер шасі: НОМЕР_20 , 2006 року випуску.

Стороною захисту не було надано відомостей про поділ майна подружжя та виділення та виділення часток кожного з подружжя.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст.174КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, щоарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із вищенаведених підстав колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді на момент її постановлення відповідала фактичним обставинам справи та доказам, наданим стороною обвинувачення на обґрунтування клопотання про арешт майна, а тому є цілком законною та обґрунтованою.

Частиною 4 ст.173КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Колегія суддів зазначає, що слідчим суддею були дотримані зазначені вимоги та застосовано найменш обтяжливий спосіб арешту - шляхом заборони відчуження автомобілів, що не перешкоджає підозрюваним та членам їх родин користуватись зазначеним майном. А отже, захід забезпечення кримінального провадження, накладений ухвалою слідчого судді не є надмірним тягарем та не перешкоджає користуванням підозрюваними та третіми особами, які на законних підставах мають право на користуватись автомобілями.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя суду першої інстанції, задовольняючи частково клопотання про арешт майна, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.

Колегія суддів також враховує, що цей захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовий, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

Разом з цим, належить роз`яснити, що у подальшому власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимогст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392,404,405,407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Поновити прокурору у кримінальному провадженні та захиснику підозрюваних ОСОБА_8 , ОСОБА_9 адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 09 лютого 2021 року.

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні та захисника підозрюваних ОСОБА_8 , ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 09 лютого 2021 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, але в частині поновлення строку на апеляційне оскарження може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: