Постанова

від 10.06.2021 по справі 755/4327/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№22-ц/824/8517/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 755/4327/20

10 червня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Борисової О.В.

при секретарі - Савлук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заінтересованої особи: заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року, постановлену під головуванням судді Арапіної Н.Є., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановленого ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2020 року про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу, за участю заінтересованих осіб: стягувача Публічного акціонерного товариства ПриватБанк , заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України,-

в с т а н о в и в:

10 березня 2020 року Заступник начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиця Артем Володимирович звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2020 року подання заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича, заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , стягувач Публічне акціонерне товариство ПриватБанк щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа задоволено.

Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 до виконання ним виконавчого листа Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк заборгованості за кредитним договором № K5OSAK00020085 від 18 жовтня 2007 року у розмірі 197 689,90 доларів США, що за курсом НБУ від 13.03.2015 року становить 4 274 055,64 грн . та судові витрати у сумі 3 654 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2020 року - без змін.

04 січня 2021 року представник боржника ОСОБА_1 адвокат Пікуш Ганна Костянтинівна звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, що встановлене ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2020 року.

На обґрунтування заяви зазначала, що 14 липня 2020 року між боржником та стягувачем була досягнута домовленість про добровільне погашення заборгованості за кредитним договором № K50SAK00020058 від 18 жовтня 2017 року та укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № K50SAK00020058 від 18 жовтня 2017 року.

На виконання умов додаткової угоди № 1 до кредитного договору № K50SAK00020058 від 18 жовтня 2017 року боржником було сплачено на користь АТ " ПриватБанк" грошові кошти у сумі 1 989 136, 00 грн., що підтверджується банківськими квитанціями від 14.07.2020 року та 15.07.2020 року.

Після повного погашення заборгованості , визначеної додатковою угодою сторін № 1 до кредитного договору № K50SAK00020058 від 18 жовтня 2017 року, стягувачем- АТ КБ Приватбанк до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було направлено заяву про повернення виконавчого документа від 16.07.2020 року.

Зазначає, що 24.07.2020 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицею А.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та завершено виконавче провадження № 50279255.

Також, стягувач АТ ПриватБанк , на підтвердження погашення в повному обсязі заборгованості по кредитному договору № K50SAK00020058 від 18 жовтня 2017 року надав боржнику ОСОБА_1 відповідну довідку від 03.12.2020 року.

З огляду на вище викладене, просила суд скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: стягувача Публічного акціонерного товариства ПриватБанк , заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України , про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановленого ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2020 року про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документузадоволено повністю.

Скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 , встановлене ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2020 року про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 08 квітня 2021 року заінтересована особа: заступник начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиця Артем Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволені заяви ОСОБА_1 щодо скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановленого ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2020 року.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 50279255 по виконанню виконавчого листа № 359/413/15- ц від 08.02.2016 року, виданого Бориспільским міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором № K50SAK00020058 від 18 жовтня 2017 у розмірі 197 689, 90 доларів США, що за курсом НБУ від 13.03.2015 становить 4 274 055, 64 грн. та судові витрати у сумі 3 654 грн.

24.02.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50279255. У період з 24.02.2016 року по 17.02.2020 року державним виконавцем в рамках виконавчого провадження були здійснені всі заходи по виклику боржника, його приводу, з'ясуванню наявності рухомого та нерухомого майна боржника, розшуку майна боржника, розшуку боржника, отримання відомостей про майно боржника, про його грошові кошти, його доходи, місце проживання боржника. Боржник був обізнаний про наявність виконавчого провадження № 50279255, але рішення суду ним не виконувалось і тому 10.03.2020 року до суду було направлене подання про встановлення йому тимчасового обмеження праві виїзду за межі України. Задовольнивши вказане подання 18 березня 2020 року, Дніпровський районний суд м.Києва встановив, що дії боржника ОСОБА_1 були спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконувати цей обов`язок у нього була можливість (наявність майна, грошових коштів) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

Зазначає, що відповідно до виписки ПАТ Альфа-Банк по руху коштів по рахункам боржника № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 за період з 01.01.2017 року по 20.07.2018 року прихід коштів становить 1 008 396, 59 грн. Отже, боржник за даний період отримував кошти, але жодного платежу на виконання виконавчого листа № 359/413/15-ц від 08.02.2016 року, сплату виконавчого збору та витрат виконавчого провадження не здійснював.

Вказує на те, що 22.07.2020 року до відділу дійсно надійшла заява представника стягувача за вх. № 4936/3.3-15/1 про повернення виконавчого документа без виконання на підставі п. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження і 24.07.2020 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, зазначених у його заяві. Проте, боржником не було сплачено виконавчий збір у розмірі 427 770, 96 грн. та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 590, 57 грн., а тому постанову про стягнення виконавчого збору від 24.07.2020 року та постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 24.07.2020 року було виділено в окремі виконавчі провадження.

Звертає увагу, що представник заінтересованої особи- стягувача АТ ПриватБанк Хитрова Л.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та зазначала, що виконання рішення суду триває у зв`язку з винесенням постанови про стягнення виконавчого збору та виконавчих витрат, проте судом першої інстанції пояснення представника стягувача не були враховані при постановленні оскаржуваної ухвали.

Вважає, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, визначених п. 1 ч. 1 с. 37 Закону України Про виконавче провадження не є повним та фактичним виконанням рішення суду.

Зазначає, що погашення заборгованості відбулось не до відкриття виконавчого провадження, а тому боржник не позбавлений обов`язку щодо сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

08 червня 2021 року до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від заявника ОСОБА_1 , в яком він просить в задоволенні апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовити. Зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Заявником повністю виконано рішення суду, виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, а тому відсутні підстави для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 адвокат Пікуш Ганна Костянтинівна проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила ухвалу суд першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), представник стягувача Акціонерного товариства комерційний банк " ПриватБанк" та представникГоловного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України в судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи судом повідомлялись належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника заявника ОСОБА_1 адвоката Пікуш Г.К. вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 50279255 по виконанню виконавчого листа № 359/413/15- ц від 08.02.2016 року, виданого Бориспільским міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованості за кредитним договором № K50SAK00020058 від 18 жовтня 2017 у розмірі 197 689, 90 доларів США, що за курсом НБУ від 13.03.2015 року становить 4 274 055, 64 грн. та судових витрат у сумі 3 654 грн.

24.02.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50279255. (т. 3 а.с. 193)

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 18 березня 2020 року подання заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича, заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , стягувач Публічне акціонерне товариство ПриватБанк щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа задоволено.

Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 до виконання ним виконавчого листа Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк заборгованості за кредитним договором № K5OSAK00020085 від 18 жовтня 2007 року у розмірі 197 689,90 доларів США, що за курсом НБУ від 13.03.2015 року становить 4 274 055,64 грн та судових витрат у сумі 3 654 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 24.09.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2020 року -залишено без змін.

14 липня 2020 року боржник ОСОБА_1 звернувся до Голови Правління АТ КБ ПриватБанк із заявою про те, що він визнає наявність у нього заборгованості та просить відновити чинність правовідносин за кредитною угодою № K5OSAK00020085 від 18 жовтня 2007 року та укласти додаткову угоду, якою переглянути розмір заборгованості за договором № K5OSAK00020085 від 18 жовтня 2007 року.

14 липня 2020 року між боржником ОСОБА_1 та стягувачем Акціонерним товариством комерційний банк " ПриватБанк" було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № K50SAK00020058 від 18 жовтня 2017 року. (а.с. 80-83).

На виконання умов додаткової угоди № 1 до кредитного договору № K50SAK00020058 від 18 жовтня 2017 року боржником було сплачено грошові кошти у сумі 1 989 136, 00 грн., що підтверджується банківськими квитанціями від 14.07.2020 року та 15.07.2020 року. (т. 2 а.с. 84-86).

Відповідно до довідки від 03.12.2020 року, виданої АТ КБ ПриватБанк , кредитний договір K50SAK00020058 від 18 жовтня 2017 року погашений у повному обсязі 15.07.2020 року (т. 2 а.с.87).

20.07.2020 року представник Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк Чехун Сергій Михайлович звернувся до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича із заявою про повернення виконавчого документа без виконання на підставі п. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (т. 2 а.с. 88-89) .

24.07.2020 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицею А.В. було винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження. (т. 2 а. с. 240-242)

24.07.2020 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицею А.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та завершено виконавче провадження № 50279255. Постанову про стягнення виконавчого збору від 24.07.2020 року та постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 24.07.202 року виділено в окремі виконавчі провадження до виконання в порядку, встановленому Законом. (т. 2 а.с. 90-91)

Задовольняючизаяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановленого ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2020 року, суд першої інстанції посилався на те, що заявником виконано рішення суду, яке перебувало на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за невиконання якого ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2020 року було встановлено йому вказане обмеження, а тому наявні правові підстави для скасування зазначеного тимчасового обмеження у праві виїзду заявника за межі України.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об`єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам матеріального та процесуального права, з наступних підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 частини 2 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконанням рішення суду завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян.

Судові гарантії законності виконавчого провадження та захисту прав його учасників полягають у тому, що до юрисдикції суду віднесено вирішення низки питань, які мають значення для виконання рішень суду та інших юрисдикційних органів, зокрема, таким є питання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 441 ЦПК України, суд може застосувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Разом із цим, суд також наділений повноваженнями вирішити питання щодо скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника (частина 5 статі 441 ЦПК України).

Так, згідно ч.5 ст. 441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

При цьому слід зауважити, що стаття 441 ЦПК України не визначає умов (підстав), за наявності яких суд скасовує тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у разі зміни нею своєї поведінки по відношенню до виконання покладеного на неї рішенням суду обов`язку, зокрема, внесення платежів на погашення заборгованості, добросовісне виконання обов`язків боржника, які визначені Законом України Про виконавче провадження , а також прийняття необхідних мір для виконання рішення суду.

Тобто, звертаючись до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, боржник повинен довести факт зміни обставин, які стали підставою для застосування до нього відповідного заходу.

Таким чином, скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.

За таких обставин, розглядаючи заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції мав перевірити виконання ним, як боржником у виконавчому провадженні, рішення суду саме після встановлення такого обмеження.

Задовольняючи подання заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, суд виходив із того, що на час звернення з поданням державним виконавцем було вжито усіх необхідних заходів, щоб боржник у добровільному порядку виконав рішення суду та сплатив борг, проте боржник не здійснював жодних заходів щодо добровільного виконання рішення суду.

З наданих суду доказів встановлено, що 14 липня 2020 року між Акціонерним товариством комерційний банк " ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № K50SAK00020058 від 18 жовтня 2017 року, за умовами п. 1.2 якої замінено валюту кредиту за договором з доларів США на гривню, Заміна валюти здійснюється за курсом НБУ гривні до долара США, який на дату укладання цієї угоди складає 27,088300 грн. за 1,00 долар США. В зв`язку з чим заборгованість позичальника , зазначена в п.1.1. цієї додаткової угоди на дату укладання цієї додаткової годи становить 6 110363,52 грн.

Згідно умов п.1.4 вказаної додаткової угоди, зобов`язання позичальника по сплаті основного боргу по кредиту в розмірі 1 378 900,00 грн., що є різницею між основною сумою боргу за кредитом в іноземній валюті, що визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року, за рішенням банку прощені.

Пунктом 1.5 додаткової годи визначено, що зобов'язання позичальника по сплаті процентів, комісії та/або штрафних санкцій ( пені) за цим кредитом в розмірі 2 742 326,53грн. за рішенням банку прощені.

Відповідно до додатку № 1 до додаткової угоди № 1 до кредитного договору № K50SAK00020058 від 18 жовтня 2017 року визначено графік погашення заборгованості: 14.08.2020 року залишок кредиту в сумі 1 988 743,55 грн., комісія 392,45 грн., щомісячний платіж- 1 989 136,00 грн.

На виконання умов додаткової угоди № 1 до кредитного договору № K50SAK00020058 від 18 жовтня 2017 року боржником було сплачено грошові кошти у сумі 1 989 136, 00 грн., що підтверджується квитанціями АТ " ПриватБанк" від 14.07.2020 року та 15.07.2020 року.

Вказані дії боржника ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості та виконання рішення суду вчинені ним після вжиття тимчасового обмеження праві виїзду за межі України хвалою Дніпровського районного суду м.Києва д 18 березня 2020 року. 03.12.2020 року АТ КБ ПриватБанк надав ОСОБА_1 довідку про те, що кредитний договір K50SAK00020058 від 18 жовтня 2017 року погашений у повному обсязі 15.07.2020 року та 20.07.2020 року представник Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк Чехун Сергій Михайлович звернувся до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича із заявою про повернення виконавчого документа без виконання на підставі п. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження . Постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. від 24.07.2020 року було повернуто виконавчий документ стягувачу та завершено виконавче провадження № 50279255.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що боржником після застосованого до нього обмеження вчинені дії на погашення заборгованості та виконання рішення суду, виконавчий документ повернутий стягувачу за його заявою, виконавче провадження завершено, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність правових підстав для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 , встановленого ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2020 року про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу.

Доводи апеляційної скарги про те, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав визначених п. 1 ч. 1 с. 37 Закону України Про виконавче провадження не є повним та фактичним виконанням рішення суду, правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування тимчасового обмеження не спростовують, так як боржником вчинені дії щодо урегулювання питання сплати заборгованості по кредиту зі стягувачем шляхом укладення додаткової угоди, яка ним повністю виконана, виконавчий лист повернутий стягувачу за його заявою, виконавче провадження завершене.

Не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і доводи апеляційної скарги про те, що боржником не виконані винесені державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 427 770, 96 грн. та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 590, 57 грн., так як з постанови про повернення виконавчого документу стягувану від 24.07.2020 року вбачається, що постанову про стягнення виконавчого збору від 24.07.2020 року та постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 24.07.2020 року було виділено в окреме виконавче провадження.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги заінтересованої особи: заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заінтересованої особи: заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 14 червня 2021 року.

Головуючий: Судді: