Ухвала

від 07.06.2021 по справі 683/737/19

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/737/19

1-кс/683/383/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року м. Старокостянтинів

Слідчий суддяСтарокостянтинівського районногосуду Хмельницькоїобласті ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,з участюслідчого ОСОБА_3 ,представника скаржника адвоката ОСОБА_4 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань Старокостянтинівськогорайонного судуХмельницької областіклопотання ОСОБА_5 ,в інтересахякого дієйого адвокат ОСОБА_4 ,про скасуваннязаходу забезпеченнякримінального провадженняу видіарешту майнапо кримінальномупровадженню,внесеному 24січня 2018року доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42018241220000004за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.190 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 ,в інтересахякого дієйого адвокат ОСОБА_4 ,звернувся дослідчого суддіСтарокостянтинівського районногосуду Хмельницькоїобласті зклопотанням проскасування арештумайна,накладеного ухваламислідчого суддіСтарокостянтинівського районногосуду Хмельницькоїобласті 26березня 2019року вмежах кримінальногопровадження,внесеного 24січня 2018року доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42018241220000004за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.364 КК України, мотивуючи тим, що в подальшому застосуванні такого заходу відпала потреба, оскільки кримінальне провадження закрито.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав клопотання за обставин на його обґрунтування.

Слідчий не заперечив проти задоволення клопотання.

Прокурор в судове засідання не прибув, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, клопотань не заявляв, причини неприбуття в судове засідання не повідомив.

Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступнихпідстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.174КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якого здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до положень ч.9 ст.100КПКУкраїни у разі закриття кримінального провадження на стадії розслідування питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно ст.171-174 КПК України.

Згідно ч.1 ст.9КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий судя зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Статтею 55Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав та свобод.

Так, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Особи, які зазнають порушення права мирного володіння майном, відповідно до статті 13 Конвенції повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

Спеціальні підстави законного обмеження особи у реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.

Зокрема, згідно зі статтею 170 КПК України завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Із закриттям кримінального провадження (кримінальної справи) втрачається легітимна мета арешту майна, як втручання у конвенційне право особи на мирне володіння ним, збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження.

Після припинення кримінальної справи відповідне втручання у право власності фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа правомірно розраховує на його припинення. Такі правомірні очікування ґрунтуються на закріпленому у статті 3 Конституції України, статті 13 Конвенції головному обов`язку держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність, утверджувати й забезпечувати права і свободи та надавати людині ефективний засіб їх юридичного захисту.

Як вбачається із матеріалів провадження, ухвалами слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 березня 2019 року (справа № 683/737/19, провадження № 1-кс/683/289/2019; справа № 683/737/19, провадження № 1-кс/683/290/2019) був накладений арешт на речі та документи, які були вилучені під час обшуків, проведених стосовно ОСОБА_5 .

Постановою заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 від 27 серпня 2020 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018241220000004 від 24 січня 2018 року за ч. 2 ст. 364 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю в діях службових осіб ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України.

Постановою слідчого СВ ВП № 1 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 від 01 червня 2021 року кримінальне провадження

№42018241220000004 від 24 січня 2018 року в частині ч. 3 ст. 190 КК України закрите на підставі п. 2 ч.1 ст.284КПК Україниу зв`язку із відсутністю в діях невстановлених осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

В той же час, при закритті кримінального провадження питання щодо скасування заходів забезпечення вирішено не було.

Крім того, на день розгляду клопотання прокурором, слідчим, не надано підтвердження наявності підстави продовження дії арешту майна, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальномупровадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.

При цьому, слідчий судя звертає увагу на те, що прокурор, слідчий зобов`язані довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що розслідуване кримінальне провадження №42018241220000004 закрито, слідчий суддя приходить до висновку про те, що на сьогодні відпала потреба у подальшому застосуванні арешту майна, та про відсутність обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння та розпорядження особою своїм майном, а також обумовлювали б подальший арешт майна, а тому клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42018241220000004 від 24 січня 2018 року, підлягає задоволенню.

Керуючись ч.1 ст.174, ст. ст.170 - 173 КПК України, -

постановив:

Задовольнити клопотання.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 березня 2019 року (справа № 683/737/19, провадження № 1-кс/683/289/2019; справа № 683/737/19, провадження № 1-кс/683/290/2019) на речі та документи, які були вилучені під час обшуків, проведених стосовно ОСОБА_5 та повернути їх особі, у якої були вилучені.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя