Ухвала

від 13.05.2021 по справі 2-169/11

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-169/11

Номер провадження 6/699/17/21

УХВАЛА

щодо заміни стягувача та поновлення строків

13.05.2021 рокум.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Сміян А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Брайт Інвестмент , заінтересована особа: ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , ПАТ Комерційний банк НАДРА , боржник: ОСОБА_1

про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення

у цивільній справі № 2-169/11 за позовом ПАТ Комерційний банк Надра до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Брайт Інвестмент , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , ПАТ Комерційний банк Надра , боржник ОСОБА_1 .

Заявник просить замінити стягувача у виконавчому листі та поновити строк для його пред`явлення по цивільній справі № 2-169/11 за позовом ПАТ Комерційний банк Надра до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

З заяви вбачається, що рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.04.2011 по справі № 2-169/11 було задоволено позовні вимоги ПАТ Комерційний банк Надра до ОСОБА_2 . Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ Комерційний банк Надра заборгованість за кредитним договором у сумі 62380,07 грн.

Згідно з договором про відступлення прав вимоги, укладеним між ПАТ Комерційний банк Надра (ПАТ Комерційний банк Надра ) право вимоги перейшло до ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп . Згідно з договором про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 останнє відступило право вимоги на користь ТОВ Брайт Інвестмент . В матеріалах кредитної справи, яку було передано від ТОВ ФК Дніпрофінансгруп до ТОВ Брайт Інвестмент , було встановлено наявність оригіналу виконавчого листа по справі № 2-169/11 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ КБ Надра .

ТОВ Брайт Інвестмент у встановлений строк не звернуло виконавчий лист до виконання. Зазначає, що цьому перешкодили об`єктивні причини. Так, заявник пояснює, що остаточно уся документація щодо відступлення права вимоги була передана лише 30.09.2020, що унеможливило вчинення процесуальних дій у визначений законом та судом строк.

З огляду на викладене ТОВ Брайт Інвестмент просить:

- замінити сторону стягувача з ПАТ КБ Надра , як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: ТОВ Брайт Інвестмент у виконавчому листі по цивільній справі № 1-169/11 за рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.04.2011;

- поновити строк для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа по справі № 2/169/11.

Від представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Цигарьова О.О. надійшли заперечення проти заяви про заміну стягувача у виконавчому листі та поновленні строку для його пред`явлення.

Свою позицію представник боржника аргументує тим, що за вказаним рішенням суду виконавчий лист було видано 18.04.2011, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання - до 09.05.2012. За вказаним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження, яке було закінчено у зв`язку з відсутністю у боржника майна. Банк протягом 2012-2021 років повторно виконавчий лист до виконання не подавав, чим міг би перервати установлені для цього строки. Також звертає увагу на відсутність поважних причин для пропуску банком такого строку.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 433 ЦПК України , заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Про дату, час і місце розгляду справи учасники були повідомлені належним чином.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, проте у прохальній частині заяви зазначено про здійснення розгляду у відсутність представника.

У зв`язку з неявкою сторін у суд фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося на підставі приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши доводи учасників провадження та перевіривши їх наданими доказами, судом установлено наступне.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.04.2011 по справі № 2-169/11 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ Комерційний банк НАДРА заборгованість за кредитним договором на загальну суму 62380,07 грн.

На виконання вказаного рішення 01.03.2012 було видано виконавчий лист. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 09.05.2012.

Виконавчий лист містить відмітку державного виконавця, з якої вбачається, що виконавче провадження повертається на підставі п. 2, а закінчено згідно з п. 5 ст. 47 закону України Про виконавче провадження .

Стаття 47 закону України Про виконавче провадження (чинна на той час редакція) регулювала питання повернення виконавчого документа стягувачу.

Так, пункт 2 передбачав, що виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення.

Відповідно до приписів пункту 5 цієї статті, повернення виконавчого документа с зазначених цією статтею підстав не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий лист до виконання протягом встановлених строків.

Матеріали справи не містять доказів того, що вказаний виконавчий лист після повернення повторно направлявся до виконання. Так само, відсутня інформація, що протягом 2012-2021 років стягувач звертався до суду з заявою про поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Між ПАТ КБ Надра та ТОВ ФК Дніпрофінансгруп 05.08.2020 було укладено договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, відповідно до якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банка до позичальників за кредитними договорами. У додатку № 1 до вищезазначеного договору позичальником зазначено ОСОБА_1 .

Між ТОВ ФК Дніпрофінансгруп та ТОВ Брайт Інвестмент 30.09.2020 укладено договір № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги, згідно з яким новий кредитор в день укладення договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку № 1 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пені, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених ст. 625 ЦК України. У додатку № 1 до даного договору позичальником зазначено ОСОБА_1 .

Правонаступництвом є заміна однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав його попередника до іншої особи, що раніше не брала участь у цій справі.

Підставою правонаступництва юридичної особи є, зокрема, й відступлення права вимоги за кредитними договорами, яке підтверджено документально.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 , ст. 514 ЦК України , кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 55 ЦПК України , у разі заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Тобто, відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права.

У постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №643/4902/14-ц зазначено, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Ураховуючи наведене, а саме наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, суд вважає, що зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони (стягувача) відповідає змісту ст.ст. 512 , 514 ЦК України .

Що стосується вимоги про поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про виконавче провадження (у редакції, яка діяла у 2012 році на момент отримання виконавчого листа) виконавчі листи можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року.

Закон України Про виконавче провадження № 1404-VІІІ у новій редакції набув чинності 05.10.2016.

Відповідно до п. 5 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону у чинній редакції, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Статтею 12 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Отже, суд приходить до висновку, що виконавчий документ № 2-169/11 міг бути пред`явлений до виконання у строк до 09.05.2014.

Таким чином, суд дійшов висновку, що саме первісний стягувач - ПАТ КБ Надра - допустив пропущення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки відчуження права вимоги було здійснено після спливу строку для такого пред`явлення.

Отже, заявник ТОВ Брайт Інвестмент , укладаючи договір про відступлення на його користь прав вимоги стягувача ПАТ КБ Надра , прийняв на себе свідомий ризик настання наслідків вчинення чи не вчинення правопопередником відповідних дій, у тому числі тих, які стосуються направлення виконавчого листа до виконання.

Звертаючись до державної виконавчої служби у 2012 році з виконавчим листом для його примусового виконання, попередній стягувач знав про відкриття виконавчого провадження, мав можливість та повинен був контролювати стан виконання рішення суду. Так само, після повернення виконавчого листа без виконання у стягувача була можливість повторно звернутися до ДВС з виконавчим листом.

Крім того, суд не може залишити поза увагою той факт, що право вимоги до боржника за кредитним договором, на підставі якого судом було стягнуто заборгованість, заявник ТОВ Брайт Інвестмент набув 30.09.2020, а до суду з заявою про заміну стягувача та поновлення строків пред`явлення виконавчого листа звернувся лише у березні 2021 року.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст. ст. 15 , 16 , 20 ЦК України ), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Як передбачено частиною першою ст. 433 ЦПК України , у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заявник зазначає, що причиною пропуску пред`явлення виконавчого листа стало те, що остаточно уся документація щодо відступлення права вимоги була передана лише 30.09.2020, що унеможливило вчинення процесуальних дій у визначений законом та судом строк.

Досліджуючи питання про поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд виходив з наступного. Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчій документ до виконання у встановлені строки.

Оцінюючи наведені заявником відомості, суд дійшов висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити поважність причини пропуску пред`явлення виконавчого листа до виконання правопопередником заявника. Що стосується самого заявника, то право вимоги ним набуто через шість років після того, як закінчились встановлені строки для пред`явлення виконавчого документа.

Суд погоджується з твердженнями, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий судовий розгляд, а також з твердженням, що процесуальні обмеження у вигляді пропуску процесуального строку не можуть обмежувати реалізацію права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено.

Проте суд звертає увагу заявника на те, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним. На цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975, Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975, Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998, Круз проти Польщі від 19.06.2001, Мельник проти України від 28.03.2006.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

На думку суду, сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Законодавець визнав за необхідне обмежити строк пред`явлення виконавчого документа до виконання саме переслідуючи легітимну мету - забезпечити рівність сторін виконавчого провадження. І таке обмеження має розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Прийняття судом позиції заявника, як обґрунтування заявлених вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, призведе до порушення приписів ст. 433 ЦПК України та фактично порушить право боржника на правову визначеність (передбачуваність), а також право на дотримання судом принципу рівності і змагальності сторін, оскільки в наведеній ситуації судом необґрунтовано буде віддано перевагу інтересам заявника як перед законом, так і перед судом.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ Устименко проти України (заява 32053/13) судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, оскільки порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд.

Враховуючи викладене, судовим розглядом не встановлено та належними доказами не доведено факт наявності поважних причин пропущення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови заявнику у задоволенні його вимог у цій частині.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 260 , 261 , 353 , 354 , 433 ЦПК України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Брайт Інвестмент - задовольнити частково.

Замінити сторону стягувача з ПАТ КБ Надра , як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме ТОВ Брайт Інвестмент , у виконавчому листі по цивільній справі № 1-169/11 за рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.04.2011.

У поновленні строків для пред`явлення до виконання виконавчого листа у цивільній справі № 2-169/11 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяЛітвінова Г. М.