Рішення

від 02.06.2021 по справі 922/496/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/496/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши справу

за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2(61002, м. Харків, вул. Сумська, 76) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

- Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16 код 14095412)

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ТЕРРА ВІЛЛА" (62561, Харківська область, Вовчанський район, с. Зарічне, вул. Вовчанський шлях, 13, код 41195881);

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Український зодчій" (62550, Харківська область, Вовчанський район, с. Бугаївка, вул. Перемоги, 25, код 34678458);

про витребування майна у власність територіальної громади м. Харків в особі Харківської міської ради

за участі представників учасників справи:

прокурора - Ногіної О.М., посвідчення №057318 від 09.10.2020р.;

позивача - не з`явився;

третьої особи на стороні позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

третьої особи на стороні відповідача - Суркова О.О, Наказ №01-2019 ОК від 16.01.2019р., витяг з ЄДР;

Суть спору:

У лютому 2020 року Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2, звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради (Позивач) до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ТЕРРА ВІЛЛА" (Відповідач) відповідно до якої Прокурор просить суд витребувати у відповідача у власність територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради:

нежитлову будівлю-корпус літ. «А-5» загальною площею 7939,2 кв.м.; нежитлову будівлю - павільйон-склад літ. «В-1» загальною площею 177, 4 кв.м.; нежитлову будівлю - павільон-ігротека літ. «Ж-1» загальною площею 148 кв.м.; нежитлову будівлю - магазин літ. «Д-1» загальною площею 51, 9 кв.м.; нежитлову будівлю - кафе літ. «Г-1» загальною площею 146, 7 кв.м.; нежитлову будівлю - скважина літ. «Р-1» загальною площею 6,1 кв.м.; нежитлову будівлю - скважина літ. « 0-1» загальною площею 9,3 кв.м.; нежитлову будівлю - вбиральня загального користування літ. «У» загальною площею 42,3 кв.м.; нежитлову будівля - літній кінотеатр літ. « 3-1» загальною площею 41,6 кв.м.; будиночок № 1 загальною площею 15,4 кв.м.; будиночок № 2 загальною площею 15,4 кв.м.; будиночок № З загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 4 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 5 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 6 загальною площею 25.8 кв.м.; будиночок № 7 загальною площею 25,8 кв.м.; будиночок № 8 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 9 загальною площею 19,2 кв.м.; будиночок № 10 загальною площею 25,8 кв.м.; будиночок № 11 загальною площею 25.8 кв.м.; будиночок № 12 загальною площею 19,3 кв.м.; будиночок № 13 загальною площею 30.8кв.м.; будиночок № 14 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 15 загальною площею 39,2 кв.м.; будиночок № 16 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 17 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 18 загальною площею 11.7 кв.м.; будиночок № 19 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 20 загальною площею 29.6 кв.м.; будиночок № 21 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 22 загальною площею 39,2 кв.м.; будиночок № 23 загальною площею 30.8 кв.м.; будиночок № 24 загальною площею 39,2 кв.м.; будиночок № 25 загальною площею 21,4 кв.м.; будиночок № 26 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 27 загальною площею 38,5 кв.м.; будиночок № 28 загальною площею 29.2 кв.м.; будиночок № 29 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 30 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 31 загальною площею 29.6 кв.м.; будиночок № 32 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 33 загальною площею 21.2 кв.м.; будиночок № 34 загальною площею 30,2 кв.м.; будиночок № 35 загальною площею 29,8 кв.м.; будиночок № 36 загальною площею 30,2 кв.м.; будиночок № 37 загальною площею 30,0 кв.м.; будиночок № 38 загальною площею 21,5 кв.м.; будиночок № 39 загальною площею 29,8 кв.м.; будиночок № 40 загальною площею 29,3 кв.м.; будиночок № 41 загальною площею 29,3 кв.м.; будиночок № 42 загальною площею 29.4 кв.м.; будиночок № 43 загальною площею 29,5 кв.м.; будиночок № 44 загальною площею 30,4 кв.м.; будиночок № 45 загальною площею 30,1 кв.м.; будиночок № 46 загальною площею 29,8 кв.м.; будиночок № 47 загальною площею 68,1 кв.м.; будиночок № 48 загальною площею 13,8 кв.м.; будиночок № 49 загальною площею 75,9 кв.м.; будиночок № 50 загальною площею 75,1 кв.м.; будиночок № 51 загальною площею 76,3 кв.м.; нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2, З І загальною площею 46,2 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «Л-2» ; нежитлові приміщення 2-го поверху № 4 загальною площею 12,3 кв.м в нежитловій будівлі літ. «Л-2» , розташовані за адресою: Харківська область, Вовчанський район, село Зарічне (Петрівське), Вовчанський шлях, 13, зобов`язавши Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ТЕРРА ВІЛЛА» передати вказане нерухоме майно за актом приймання-передачі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради.

В обґрунтування позову прокурор посилався на те, що у справі № 922/3272/18 визнано незаконним та скасовано п. 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 №283/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова". Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 20.10.2016 №5390-В-С, укладений між Територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український зодчій", який зареєстрований в реєстрі за №4044. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.01.2017 №5442-В-С, укладений між Територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український зодчій", зареєстрований в реєстрі за №698. Як вважає прокурор, оскільки спірні будівлі вибули з комунальної власності на підставі п. 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 №283/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" та договорів купівлі-продажу від 20.10.2016 № 5390-B-C та від 31.01.2017 № 5442-В-С, скасованих у судовому порядку у справі № 922/3272/18, тому наявні всі підстави для витребування відповідного майна.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.06.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2020, в позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 частково задоволено касаційну скаргу заступника керівника Харківського обласного прокурора, а Постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 17.06.2020 у справі № 922/496/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи суду належить дослідити доводи відповідача та заперечення прокурора щодо доводів заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, перевірити доводи відповідача щодо обізнаності прокурора та позивача на певну дату про порушення права або про особу, яка його порушила, дослідити докази, якими підтверджується та обставина, що прокурор та позивач у відповідну дату довідався або міг довідатися про порушення права або про особу, яка його порушила, дати їм належну правову оцінку та навести їх у своєму судовому рішенні і встановити дату коли прокурор та позивач був обізнаний про порушення права або про особу, яка його порушила.

15.02.2021 матеріали справи № 922/496/20 повернулись до господарського суду Харківської області.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області від 15.02.2021 для розгляду справи № 922/496/20 визначено головуючу суддю Новікову Н.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2021 призначено справу № 922/496/21 в порядку загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на "22" березня 2021 р. о(об) 11:00.

22.03.2021 від відповідача надійшов відзив на позов, в котрому останній проти задоволення позову заперечував, вказував, що на теперішній час договори купівлі-продажу нежитлових будівель від 20.10.2016 №5390-В-С, та від 31.01.2017 №5442-В-С є чинними, а отже відсутні для задоволення позову щодо витребування майна. Крім цього, відповідач вказує, що оскільки майно, яке прокурор просить витребувати у ОК ЖБК ТЕРРА ВІЛЛА , вибуло із власності Харківської міської ради 20.10.2016 року та 31.01.2017 року - на підставі вищевказаних договорів, прокурор дізнався про обставини порушення прав починаючи з 04.01.2017 року, а позовна заява надійшла до суду 20 лютого 2020 року, таким чином позивачем пропущено встановлений законодавством трирічний строк для звернення до суду. Тобто в даному випадку Держава в особі відповідного органу, дізналася про наявні обставини саме з моменту укладання договорів відчуження 20.10-2016 року та 31.01.2017 року, проте з відповідним позовом до суду в межах даної справи прокурор звернувся лише 20 лютою 2020 року, тобто з пропуском встановленого законом строку позовної давності.

31.03.2021 від Харківської обласної прокуратури надійшли пояснення, в котрих прокурор зазначив, що оскільки прокурор звернувся до суду на захист інтересів суб`єкта владних повноважень (позивача, Харківської міської ради), який уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, то і перебіг строку позовної давності розпочинається з моменту коли про порушення прав та інтересів держави дізналася саме Харківська міська рада, а не прокурор. Право власності на спірні об`єкти нерухомого майна ОК ЖБК ТЕРРА ВІЛЛА набуто 04.04.2017 у зв`язку з вирішенням на загальних зборах ЖБК питання прийняття майна до статутного капіталу кооперативу, а виникло право власності - 05.04.2017 у зв`язку з їх прийняттям на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 05.04.2017 від ТОВ Український зодчій . Відтак, і наявність правових підстав для витребування спірних об`єктів нерухомого майна не могла виникнути раніше, ніж OK ЖБК ТЕРРА ВІЛЛА фактично набуло право на ці об`єкти. Водночас, прокурор дізнався про факт наявності договорів купівлі-продажу спірних нежитлових будівель від 20.10.2016 № 5390-В-С та від 31.01.2017 №5442-В-С у березні 2017 року - після отримання слідчим у кримінальному провадженні №42017220180000002 дозволу на тимчасовий доступ до цих договорів, що перебували у володінні ТОВ Український зодчій , та вилучення їх копій на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2017 у справі №640/2676/17. Про набуття ТОВ Український зодчій права власності на спірне нерухоме майно 24.11.2016, 25.11.2016 і 02.02.2017 та про подальше відчуження цього майна у квітні 2017 року на користь ОК ЖБК ТЕРРА ВІЛЛА прокурор довідався 19.10.2018 шляхом отримання довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: Вовчанський р-н, с. Зарічне, вул. Вовчанський шлях, буд. 13. Саме після отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно прокурор у листопаді 2018 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсними зазначених договорів (справа №922/3272/18), долучивши в числі письмових доказів інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.10.2018.

05.04.2021 від Харківської міської ради надійшли пояснення, в котрих наполягає на тому, що в даному випадку прокурор звертається до суду в інтересах Харківської міської ради, а отже, прокурор вважається таким що довідався або міг довідатись про порушення прав безпосередньо з моменту вибуття спірного майна з комунальної власності. Крім цього, Харківська міська рада наголошує на тому, що той довідався про вибуття спірних об`єктів з комунальної власності з листопада 2016 року той звертався до адміністративного суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просив суд визнати протиправною відмову Харківської міської ради у наданні інформації та можливості ознайомлення з документами на запит місцевої прокуратури №04-28-12248 вих-16 від 18.11.2016 р. та зобов`язати Харківську міську раду виконати запит місцевої прокуратури за №04-28-12248 вих-16 від 18.11.201-р.. зобов`язати Харківську міську раду надати інформацію про відчуженню пансіонату Комунальник у селі Зарічне Вовчанського району Харківської області на користь ТОВ Український зодчий та надати можливість ознайомитись з іншою документацією з наведеного питання та зробити фотокопії останньої, у зв`язку з чим вважає, що прокурор звернувся до суду з пропуском строку позовної давності.

Протокольною ухвалою від 05.04.2021 відкладено підготовче засідання по справі на 26.04.2021 о 10:30.

19.04.2021 від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якому прокурор зазначив, що Постановою Верховного Суду від 31.03.2021 по справі 922/3272/18 ухвалено рішення, яким касаційні скарги Харківської міської ради і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради залишено без задоволення. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 року та рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2019 року у справі №922/3272/18 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 у справі № 922/3272/18 задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано пункт 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 № 283/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова". Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 20.10.2016 № 5390-В-С, укладений між територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український зодчій", зареєстрований в реєстрі за №4044. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.01.2017 №5442-В-С, укладений між територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління комунального майна га приватизації Департаменту економіки і комунального манна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український зодчій", зареєстрований в реєстрі за №698. У зв`язку з чим вважає, доводи відповідача викладені у відзиві на позов про те, що на теперішній час договори купівлі-продажу нежитлових будівель від 20.10.2016 №5390-В-С, та від 31.01.2017 №5442-В-С є чинними, необґрунтованими та безпідставними. Вказує, що сам пособі факт реєстрації у ЄРДР відомостей про кримінально каране правопорушення не може свідчити про обізнаність прокурора про факт порушення інтересів держави.

Протокольною ухвалою від 26.04.2021 відкладено підготовче засідання по справі на 17.05.2021 о 11:20.

05.05.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в котрих відповідач зазначив, що початок перебігу позовної давності обчислюється з моменту, коли майно вибуло з власності власника. При цьому зауважив, що строк позовної давності не підлягає поновленню у разі укладання надалі договору купівлі-продажу відповідного майна. Оскільки майно, яке прокурор просить витребувати у ОК ЖБК ТЕРРА ВІЛЛА , вибуло із власності Харківської міської ради 20.10.2016 року та 31.01.2017 року на підставі вищевказаних договорів, то і відповідно строк на оскарження починається 20.01.2016 року і 31.01.2017 року, та закінчується 20.10.2019 року та 31.01.2020 року відповідно. Позовна заява надійшла до суду 20 лютого 2020 року, таким чином позивачем пропущено встановлений законодавством трирічний строк для звернення до суду.

Протокольною ухвалою від 17.05.2021 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.05.2021 о 12:20.

Протокольною ухвалою від 24.05.2021 у зв`язку з відсутністю доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання на підставі ст.202 ГПК України відкладено судове засідання на 02.06.2021 року о 12:30 год.

У судовому засіданні 02.06.2021, прокурор підтримала позовні вимоги повністю та зазначила про те, що Постановою Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №922/3272/18 визнано незаконним та скасовано пункт 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 № 283/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова", а також визнано недійсними договори купівлі-продажу нежитлових будівель від 20.10.2016 № 5390-В-С та від 31.01.2017 №5442-В-С, у зв`язку з чим перелічене нерухоме майно вибуло із комунальної власності поза волею Харківської міської ради, у зв`язку з чим наявні всі підстави для витребування відповідного майна.

Повноважний представник третьої особи проти задоволення позову заперечує, вказує на пропуск строку звернення прокурора з позовом до суду. В обгрунутвання зазначає, що строк позовної давності повинен обраховувавтись з моменту коли Харківська міська рада (особа в інтересах котрої звертається прокурор) довідалась про вибуття нерухомого майна з її власності, крім цього, останній вказує, що в свою чергу прокурор був обізнаний про порушення права та мав об`єктивну можливість бути обізнаним про обставини порушення права та про особу, яка його порушила з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового провадження відомостей по кримінальному провадженню за факт службового підроблення, а саме з 04.01.2017.

Прокурор щодо вказаних доводів заперечував та зазначав про те, що останній довідався про наявність договорів купівлі-продажу нежитлових будівель від 20.10.2016 № 5390-В-С та від 31.01.2017 №5442-В-С у березні 2017 року після отримання слідчим дозволу на тимчасовий доступ до вказаних документів, крім цього, про вибуття майна із власності Харківської міської ради та його подальше відчуження відповідачу прокурор дізнався після отримання довідки з Державного реєстру речових прав 19.08.2018. Також прокурор наголошував, що не може вважатись початком перебігу позовної давності дата внесення відомостей до ЄРДР, оскільки про обізнаність прокурора з протиправністю вибуття спірного майна із власності Харківської міської ради. Водночас, заперечуючи щодо заяв про застосування строків позовної давності прокурор вважає:

- право власності на спірні об`єкти нерухомого майна ОК ЖБК ТЕРРА ВІЛЛА набуто 04.04.2017 у зв`язку з вирішенням на загальних зборах ЖБК питання прийняття майна до статутного капіталу кооперативу, а виникло право власності - 05.04.2017 у зв`язку з їх прийняттям на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 05.04.2017 від ТОВ Український зодчій , а відтак і наявність правових підстав для витребування спірних об`єктів нерухомого майна не могла виникнути раніше - 05.04.2017, а тому прокурор вважає, що строк позовної давності про витребування майна повинен обраховуватись з цієї дати;

- прокурор дізнався про факт наявності договорів купівлі-продажу спірних нежитлових будівель від 20.10.2016 № 5390-В-С та від 31.01.2017 №5442-В-С у березні 2017 року - після отримання слідчим у кримінальному провадженні №42017220180000002 дозволу на тимчасовий доступ до цих договорів, що перебували у володінні ТОВ Український зодчій , та вилучення їх копій на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2017 у справі №640/2676/17. Про набуття ТОВ Український зодчій права власності на спірне нерухоме майно 24.11.2016, 25.11.2016 та про подальше відчуження цього майна у квітні 2017 року на користь ОК ЖБК ТЕРРА ВІЛЛА прокурор довідався 19.10.2018 шляхом отримання довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: Вовчанський р-н, с. Зарічне, вул. Вовчанський шлях, буд. 13. Саме після отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно прокурор у листопаді 2018 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсними зазначених договорів (справа №922/3272/18).

Харківська міська рада у судове засідання не з`явилась, жодних клопотань про розгляд справи без її участі не подавала, про поважність причин неприбуття у судове засідання не повідомляла, хоча остання була присутня у судовому засіданні 24.05.2021, та під звукозапис повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не з`явилось, жодних клопотань про розгляд справи без її участі не подавало, про поважність причин неприбуття у судове засідання не повідомляло, хоча остання була присутня у судовому засіданні 24.05.2021, та під звукозапис повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

Відповідач, у судове засідання не з`явився, жодних клопотань про розгляд справи без його участі не подавало, про поважність причин неприбуття у судове засідання не повідомляв, водночас, як вбачається з матеріалів справи, останній обізнаний про розгляд справи в суді, що підтверджується наявними в матеріалах справи відзивом на позов, а також відповідними пояснення. Крім цього, суд зазначає, що як вбачається з штемпеля канцелярії суду на ухвалі-повідомленні від 25.05.2021, остання була направлена відповідачу ще 25.05.2021, у зв`язку з чим, суд вважає, що ним вжити всіх заходів за для повідомлення відповідача про дату час та місце судового засідання, забезпечено його право на захист, а відтак його неявка не перешкоджає розгляду справи, а отже суд вважає за можливе розглянути справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор у даному спорі позивачем визначив Харківську міську раду, м. Харків, та просив суд витребувати у відповідача у власність територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради майно, до складу якого входять 62 об`єкти нерухомості, розташовані по вул. Вовчанський шлях, 13 в с. Зарічне, Вовчанський район, Харківська область, що було приватизоване шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю "Український зодчій", с. Бугаївка, Харківська область, на підставі п. 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 № 283/16 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» .

З матеріалів справи вбачається, що спірні будівлі вибули з комунальної власності на підставі п. 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 №283/16 "Про з відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" та договорів купівлі-продажу від 20.10.2016 № 5390-В-С та від 31.01.2017 № 5442-В-С.

На підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 18.11.2016 № 5390-В-С Управлінню комунального майна та приватизації ТОВ «Український зодчій» передало вищевказані об`єкти нерухомості за договором купівлі-продажу від 20.10.2016 № 5390-В-С.

В подальшому на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Український зодчій" № 8 від 23.03.2017 та протоколу загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ТЕРРА ВІЛЛА" (ЄДРПОУ 41195881) № 2 від 04.04.2017 все вищевказане приватизоване майно внесене ТОВ "Український зодчій" до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) ОК "ЖБК "ТЕРРА ВІЛЛА".

Водночас, предметом справи № 922/496/20 є витребування майна у власність територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, до складу якого входять 62 об`єкти нерухомості, розташовані по вул. Вовчанський шлях, 13 в с. Зарічне Вовчанського району Харківської області, що було приватизоване, шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю Український зодчій на підставі п. 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 №283 Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова .

Так, Постановою Верховного Суду від 31.03.2021 по справі 922/3272/18 ухвалено рішення, яким касаційні скарги Харківської міської ради і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради залишено без задоволення. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 року та рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2019 року у справі №922/3272/18 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 у справі № 922/3272/18 задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано пункт 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 № 283/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова". Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 20.10.2016 № 5390-В-С, укладений між територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український зодчій", зареєстрований в реєстрі за №4044. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.01.2017 №5442-В-С, укладений між територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління комунального майна га приватизації Департаменту економіки і комунального манна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український зодчій", зареєстрований в реєстрі за №698.

Судом встановлено, що п.47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 №283/16 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади» прийнято з порушенням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , Закону України «Про приватизацію державного майна» , Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012- 2016 рр., затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання 23.12.2011, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки спрямований не на досягнення мети, визначеної у цих Законах і Програмі, і тим самим порушує права територіальної громади на отримання максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності.

Так, викуп орендарем, ТОВ «Український зодчій» , орендованого ним спірного майна в силу приписів статті 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» з урахуванням статті 11 вказаного Закону та пунктів 5.4, 5.7 Програми приватизації може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Водночас, суд дійшов висновку про відсутність жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що орендарем, ТОВ «Український зодчій» , здійснювались будь-які поліпшення орендованих ним об`єктів нерухомості за договором оренди від 23.02.2016 №6069.

Одночасно, суд визнав недійсними договори купівлі-продажу від 20.10.2016 №5390-В-С та від 31.01.2017 №5442-В-С, оскільки вказані правочини прийняті з порушенням вимог статті 18-1 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» . Програми приватизації і Закону України «Про місцеве самоврядування» , що стало підставою для визнання їх судом недійсними відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судом під час розгляду справи №922/3272/18 встановлено незаконність відчуження спірного майна.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно із частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Приймаючи до уваги, що спірне нерухоме майно вибуло із власності територіальної громади м. Харків поза її волею, що встановлено Постановою Верховного Суду від 31.03.2021 по справі 922/3272/18, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора про витребування майна у власність територіальної громади м. Харків в особі Харківської міської ради є обгрунтовнаими.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи в ході розгляду даної справи як позивач - Харківська міська рада, так і відповідач - Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ТЕРРА ВІЛЛА» звертались до суду з заявою про застосування до вимог прокурора наслідків пропуску строків позовної давності, яку було прийнято судом до розгляду.

Так при попередньому розгляду судами даної справи, Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.06.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2020, в позові відмовлено повністю.

Водночас, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 частково задоволено касаційну скаргу заступника керівника Харківського обласного прокурора, а Постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 17.06.2020 у справі № 922/496/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вирішуючи питання щодо передання справи на новий розгляд суд виходив з того, що судами обох інстанцій не наведено доказів, які б давали підстави для висновку про те, що прокурор вважається таким, що довідався або міг би довідатись про порушення прав безпосередньо з моменту вибуття спірного майна з комунальної власності.

При цьому, зазначив, що під час нового розгляду справи суду належить дослідити доводи відповідача та заперечення прокурора щодо доводів заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, перевірити доводи відповідача щодо обізнаності прокурора та позивача на певну дату про порушення права або про особу, яка його порушила, дослідити докази, якими підтверджується та обставина, що прокурор та позивач у відповідну дату довідався або міг довідатися про порушення права або про особу, яка його порушила, дати їм належну правову оцінку та навести їх у своєму судовому рішенні і встановити дату коли прокурор та позивач був обізнаний про порушення права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

На виконання вказівок викладених у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256, частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 Цивільного кодексу України).

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому, за змістом зазначеної норми (статті 261 Цивільного кодексу України) законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Отже, при визначенні початку перебігу строку позовної давності суду слід з`ясовувати та враховувати обставини як щодо моменту, коли особа довідалась, так і щодо моменту, коли особа могла дізнатися (мала можливість дізнатися) про порушення свого права в їх сукупності, як обов`язкових складових визначення початку перебігу позовної давності.

Таким чином, суд вважає, що якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-1852цс16 і Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц та від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц).

Конкретизований висновок щодо визначення початку перебігу строку позовної давності міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №362/44/17, в якій зазначено про те, що позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках:

1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів").

Так, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями:

- суб`єктний склад сторін спору;

- зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору);

- об`єкт (предмет).

Таким чином, суд виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 № 910/17999/16 ; пункт 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 №925/3/17, пункт 40 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 № 910/24257/16).

Так, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Таким чином, суд зазначає, що в даній справі обов`язковому застосуванню підлягають висновки щодо порядку застосування строків позовної давності викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №362/44/17, оскільки правовідносини, які склались у справі №362/44/17 є подібним тим, які є предметом розгляду у даній справі так як, що у тій справі, що в справі, яка розглядається, прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі Харківської міської ради, а предметом розгляду що в тій що даній справі є вимоги про витребування майна, при цьому ключовим питанням, яке підлягало вирішення що в зазначені справі, що в справі №922/496/20 є встановлення обставин коли прокурор та орган місцевого самоврядування дізнались про наявне порушене право, а отже, суд виходячи з положень ч. 5 ст. 302 ГПК України та принципу правової визначеності, дійшов висновку, що в даному випадку застосуванню відлягають саме вказані висновки Великої Палати Верховного Суду висловлені у Постанові від 17.10.2018 у справі №362/44/17.

Так, в даному випадку матеріалами справи підтверджується, і не заперечується прокурором, що прокурор звертається з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, та довідався про порушення права або про особу, яка його порушила пізніше, ніж Харківська міська рада, як орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а отже строк позовної давності для звернення до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння слід обліковувати з моменту коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в інтересах котрого звертається прокурор.

Оскільки майно, яке прокурор просить витребувати у ОК ЖБК ТЕРРА ВІЛЛА , вибуло із власності Харківської міської ради 20.10.2016 року та 31.01.2017 року то саме з цих дат позивач - Харківська міська рада, а отже і прокурор, який звертається в інтересах Міськради, довідалися або могли довідатися про порушення права або про особу, яка його порушила, у зв`язку з чим суд дійшов висновку що прокурором звертаючись з даним позовом у лютому 2020 році з даним позовом пропущено строки позовної давності.

Щодо обставин, коли прокурор довідався або міг довідатись про незаконність вибуття спірного майна із власності Харківської міської ради, суд зазначає, що як вбачається з Витягу з кримінального провадження №42017220180000002 від 21.02.2017 (арк. справи 122, ІІ тому), 04.01.2017 до ЄРДР внесено відомості щодо того, що від УСБУ в Харківській області надійшли матеріали про виявлення протиправного діяння, відповідно до яких встановлено внесення недостовірних відомостей посадовими особами суб`єкта оціночної діяльності у звіт про оцінку пансіонату "Комунальник" площею 10169,1 кв.м., розташованого за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Зарічне (попередня назва с. Петрівське), Вовчанський шлях, 3. В подальшому на підставі вказаного звіту посадовими особами Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради зазначений об`єкт нерухомого майна було продано за ціну значно нижче ринкової, чим громаді спричинені значні матеріальні збитки, що є тяжкими наслідками.

Вищевказане кримінальне провадження стосується неправомірного відчуження Харківською міською радою спірного майна про що зазначено у Постанові Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №922/3272/18, обставини встановлені в якій є підставами позову про витребування майна у даній справі.

Вищевказане підтверджує факт обізнаність прокурора про порушення прав і об`єктивну можливість прокурора знати про обставини порушення прав починаючи з 04.01.2017 року.

Доводи прокурора про те, що внесення до ЄДРСР відомостей саме по собі не свідчить про обізнаність прокурора про протиправність вибуття із власності Харківської міської ради майна, оцінюються судом критично, оскільки у відповідності до положень п.2 ч.2 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування.

Згідно до положень ч. 1 та ч. 2, ст. 37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.

Відповідно до положень ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Виходячи з аналізу наведеного, суд дійшов висновку про те, що прокурор є таким що довідався або міг довідатись про обставини протиправного діяння, а саме внесення недостовірних відомостей посадовими особами суб`єкта оціночної діяльності у звіт про оцінку пансіонату "Комунальник" площею 10169,1 кв.м., розташованого за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Зарічне (попередня назва с. Петрівське), Вовчанський шлях, 3, що в подальшому стало підставою для визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 20.10.2016 №5390-В-С та від 31.01.2017 №5442-В-С, а отже і підставою для витребування майна - з моменту внесення відповідних відомостей до ЄДРСР, оскільки саме з 04.01.2017 року, прокурор отримав доступ до матеріалів кримінального провадження №42017220180000002 від 21.02.2017, згідно яких вже станом на 04.01.2017 року було відомо про обставини незаконності вибуття із власності Харківської міської ради спірного нерухомого майна.

Вказаним спростовуються також доводи прокурора про те, що той дізнався про факт наявності договорів купівлі-продажу спірних нежитлових будівель від 20.10.2016 № 5390-В-С та від 31.01.2017 №5442-В-С у березні 2017 року - після отримання слідчим у кримінальному провадженні №42017220180000002 дозволу на тимчасовий доступ до цих договорів, що перебували у володінні ТОВ Український зодчій , та вилучення їх копій на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2017 у справі №640/2676/17, оскільки ще до погодження клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області від 22.02.2017, яке було предметом розгляду в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2017 у справі №640/2676/17, прокурор мав доступ до відповідних матеріалів кримінального провадження, а отже і міг дізнатись про незаконність вибуття спірного майна.

Водночас, посилання прокурора на те, що саме вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсними договорів купівлі - продажу від 20.10.2016 року та від 31.01.2017 року, на переконання суду, не свідчить про переривання позовної давності, оскільки позовна давність шляхом пред`явлення позову переривається саме на ту частину вимог (право на яку має позивач), що визначена ним у його позовній заяві. Що ж до вимог, які не охоплюються пред`явленим позовом, та до інших боржників, то позовна давність щодо них не переривається.

Дана позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 523/10225/15-ц та від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16.

Таким чином, враховуючи, що предметом позову по справі № 922/3272/18 були лише вимоги про визнання недійними договорів купівлі-продажу від 20.10.2016 року та від 31.01.2017 року, то відповідно позовна давність на вимоги щодо витребування майна не переривалась.

У відповідності до правової позиції, що висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №914/3224/16 (провадження № 12-128гс19), згідно якої касаційна інстанція дійшла висновку, що з огляду на принцип непорушності права володіння майном початок перебігу позовної давності обчислюється з моменту, коли майно вибуло з власності власника. При цьому, суд зауважив, що строк позовної давності не підлягає поновленню у разі укладання надалі договору купівлі-продажу відповідного майна.

Вказаним спростовуються доводи прокурора про те, що наявність правових підстав для витребування спірних об`єктів нерухомого майна не могла виникнути раніше - 05.04.2017(дата подальшого відчуження спірного нерухомого майна на користь відповідача).

Окрім цього, суд зазначає, що Харківським окружним адміністративним судом у Постанові від 11.04.2017 по справі №820/200/17 за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №1 до Харківської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, де судом зазначено, що: Прокуратурою Харківської області з публікації від 13.11.2016 року на Інтернет-порталі Dеро-Харків встановлено, що у жовтні 2016 р. Харківською міською радою на користь ТОВ Український зодчий відчужено об`єкт комунальної власності пансіонат Комунальник у с. Зарічне, Вовчанського району за 2, 5 млн. грн. У зв`язку з чим, листом від 14.11.2016 року №05/1-1167 вих. 16 Прокуратура Харківської області просила керівника Харківської місцевої прокуратури №1 вивчити питання щодо законності продажу вказаного об`єкту комунальної власності ТОВ Український зодчий та, за наявності підстав, вжити заходів прокурорського реагування. На виконання доручення керівником Харківської місцевої прокуратури №1 на адресу Харківського міського голови та начальника управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради надіслано лист від 18.11.2016 року №04-28-12248 вих. 16 з проханням надання інформації про відчуження пансіонату Комунальник у с. Зарічне, Вовчанського району на користь ТОВ Український зодчий .

Вказані обставини, які встановлені рішенням суду, що набрало законної сили та в силу положень ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню, вірогідно свідчать про те, що прокурор дізнався про незаконність вибуття спірного нерухомого майна із власності Харківської міської ради задовго до внесення відомостей до ЄДРДР за фактом службового підроблення, що додатково свідчить про пропуск строку позовної давності.

Водночас, доводи прокурора про те, що прокурор дізнався про відчуження спірного майна лише 19.10.2018 шляхом отримання відповідної інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав суд оцінює критично, оскільки прокурором не обґрунтовано в межах реалізації яких повноважень та на підставі чого останнім взагалі отримувався відповідний витяг, чому прокурор не міг отримати вказаний витяг раніше ніж 19.10.2018 року за умови, що прокурор починаючи з 2016 року звертався до Харківської міської ради про отримання відповідної інформації, а починаючи з 04.01.2017 здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017220180000002, а отже і міг дізнатись про протиправність вибуття нерухомого майна із власності Харківської міської ради, ба більше того прокурором необґрунтовано чому останнім не здійснено отримання вказаної інформації після отримання тимчасового доступу до речей та документів на підставі слідчого судді від 01.03.2017, що свідчить про суперечливість позиції прокурора щодо дати коли той дізнався про набуття третьою особою на стороні відповідача права власності на спірне нерухоме майно.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що майно, яке позивач просить витребувати у ОК «ЖБК «ТЕРРА ВІЛЛА» , вибуло із власності Харківської міської ради 20.10.2016 та 31.01.2017 і саме з цих дат розпочався перебіг строків позовної давності для звернення прокурора в інтересах Харківської міської ради, зважаючи, що прокурор достеменно дізнався про обставини порушення прав починаючи з 04.01.2017, а позовна заява надійшла до суду лише 20.02.2020, суд дійшов висновку про те, що прокурором пропущено встановлений законодавством трирічний строк для звернення до суду, що є підставою для відмови у задоволенні позову у відповідності до положень ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору покладає на прокурора.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на Прокуратуру Харківської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2021.

Суддя Н.А. Новікова