Постанова

від 09.06.2021 по справі 2-3135/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 2-3135/11

провадження № 61-9993св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідачі: Новомосковська міська рада Дніпропетровської області, виконавчий комітет Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, Повне товариство Ломбард Аркадія Башоян і К,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2010 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, Повного товариства Ломбард Аркадія Башоян і К (далі - ПТ Ломбард Аркадія ) про визнання незаконними та скасування рішень.

Уточнену позовну заяву мотивовано тим, що згідно зі свідоцтвом про право власності від 19 грудня 2008 року вони є співвласниками нежитлового вбудованого приміщення Юридична консультація , загальною площею 79,1 кв. м, розташованого в будинку АДРЕСА_1 .

Також відповідно до договору міни житла від 15 лютого 2007 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

Рішенням Новомосковської міської ради від 27 березня 2008 року № 520 надано дозвіл ПТ Ломбард Аркадія на оренду земельної ділянки, площею 0,0078 га, на АДРЕСА_1 , строком на 2 роки для комерційного використання під ломбард згідно з робочим проектом.

Згідно з проектною документацією, будівництво ломбарду планується у вигляді добудови безпосередньо впритул до стін будинку АДРЕСА_1 , на земельній ділянці яка є прибудинковою територією.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та мешканці квартири АДРЕСА_1 зверталися до Новомосковської міської ради Дніпропетровської області для вирішення питання щодо законності прийняття Новомосковською міською радою Дніпропетровської області рішення від 27 березня 2008 року № 520 без урахування думки мешканців будинку НОМЕР_1 , однак їхні звернення були проігноровані.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вважають, що Новомосковська міська рада Дніпропетровської області, приймаючи без їхнього відома, а також відома інших власників квартир, рішення про надання земельної ділянки з правом здійснення добудови до стін їхнього будинку, не взяла до уваги, що при переході до них права власності на квартиру та нежитлові приміщення у будинку, вони відповідно до статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , статей 377, 382, 415 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) є також співвласниками опорних конструкцій (стін) об`єктів їхньої нерухомості та є повноправними землекористувачами тієї частини земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування будинку, допоміжних приміщень, підвалів, конструкцій тощо.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 просили:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради від 18 квітня 2007 року № 332 про дозвіл ПТ Ломбард Аркадія на проектування добудови ломбарду до житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради від 28 березня 2007 року № 234 про надання дозволу на складання відведення земельної ділянки;

- визнати незаконним та скасувати рішення Новомосковської міської ради від 27 березня 2008 року № 520 про передачу земельної ділянки у користування ПТ Ломбард Аркадія ;

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради від 23 квітня 2008 року № 345 про дозвіл ПТ Ломбард Аркадія на добудову ломбарду до житлового будинку АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради від 18 квітня 2007 року № 332 про дозвіл ПТ Ломбард Аркадія на проектування добудови ломбарду до житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради від 28 березня 2007 року № 234 про надання дозволу на складання відведення земельної ділянки.

Визнано незаконним та скасовано рішення Новомосковської міської ради від 27 березня 2008 року № 520 про передачу земельної ділянки у користування ПТ Ломбард Аркадія .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що без дозволу власників житлової квартири та нежитлових приміщень та співвласників опорних конструкцій будинку АДРЕСА_1 не мала права надавати ПТ Ломбард Аркадія дозвіл на добудову ломбарду впритул до стін об`єктів нерухомості позивачів, обмеживши таким чином у праві позивачів на користування об`єктами їхньої власності. Виділ земельної ділянки, яка є прибудинковою територією будинку позивачів, призначеною для його обслуговування, відповідно до статті 382 ЦК України обмежує останніх в доступі до їхнього будинку та позбавляє позивачів - власників будинку можливості обслуговувати їх нерухомість. Таким чином, Новомосковська міська рада прийняла оскаржуване рішення всупереч вимогам статей 321, 377, 382, 386 ЦК України, статей 42, 120 ЗК України, Законів України Про приватизацію державного житлового фонду , Про планування та забудову територій .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року апеляційні скарги Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, ПТ Ломбард Аркадія задоволено, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2018 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовлено.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив із того, що оскаржувані рішення Новомосковської міської ради та виконавчого комітету Новомосковської міської ради були прийняті до набуття позивачами права власності на об`єкти нерухомості в будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим міська рада не мала погоджувати з ними питання щодо їх прийняття.

Висновки суду першої інстанції про те, що на сьогоднішній день міська рада не є власником земельних ділянок є правомірними, проте на час прийняття оскаржуваних рішень власником земельної ділянки була саме міська рада. Отже, рішення органу місцевого самоврядування були прийняті відповідно до вимог чинного на той час законодавства та в межах наданих йому повноважень.

Також позивачами не доведено, що будь-які їх права щодо спірної земельної ділянки були порушені.

Крім того, позивачами невірно обраний спосіб захисту своїх прав, зокрема, визнання незаконними та скасування рішень суб`єкта владних повноважень, оскільки ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

За наявності підстав та доведеності порушення прав позивачів на спірну земельну ділянку вони не позбавлені права звернутися до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні власністю або з інших підстав.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів

У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просила скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції заявник зазначила застосування судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в ухвалах Верховного Суду України від 16 лютого 2006 року в справі № 6-21159кс05, від 13 грудня 2006 року в справі № 6-13989кс05, від 19 березня 2008 року в справі № 6-12389св07, від 09 червня 2010 року в справі № 6-23411св09, та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки справу розглянуто за її відсутності.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_1 є власником не тільки нежитлового вбудованого приміщення, а також однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , відповідно до договору міни від 15 лютого 2007 року, тобто була власником майна ще до прийняття оскаржуваних рішень міської ради. Саме впритул до стін квартири ОСОБА_1 та стін нежитлового приміщення мало б будуватися приміщення ломбарду, що з нею також жодним чином не узгоджувалося.

Також є безпідставним посилання суду апеляційної інстанції на Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року, оскільки оскаржувані рішення міської ради ще не виконані у зв`язку з тим, що будівництво приміщення ломбарду не розпочато.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_5 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просила скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції заявник зазначила застосування судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в ухвалах Верховного Суду України від 16 лютого 2006 року в справі № 6-21159кс05, від 13 грудня 2006 року в справі № 6-13989кс05, від 19 березня 2008 року в справі № 6-12389св07, від 09 червня 2010 року в справі № 6-23411св09.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідно до свідоцтва про право власності від 30 серпня 2004 року ОСОБА_5 є власником нежитлового вбудованого приміщення в багатоквартирному житловому будинку на АДРЕСА_1 , тому оскаржуваними рішеннями міської ради порушені її права.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що оскаржуваними рішеннями Новомосковської міської ради Дніпропетровської області порушуються права власників багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 , оскільки будівництво приміщення ломбарду планується впритул до їхнього будинку, що призведе до руйнування відмостки їхнього багатоквартирного житлового будинку.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 ПТ Ломбард Аркадія зазначило, що відповідно до рішення Новомосковської міської ради від 18 квітня 2007 року № 331 Башоян А. А. , як директору ПТ Ломбард Аркадія , надано дозвіл на проектування добудови до житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці, погодженій рішенням Новомосковської міської ради від 28 березня 2007 року № 234. Згідно з договором оренди земельної ділянки від 05 грудня 2008 року № 04:08:126:00116, за яку і досі сплачується орендна плата, були виготовлені робочі проекти від 06 листопада 2007 року № 408-П-07, № 408-П-07-ОС щодо організації будівництва та отримано всю дозвільну документацію для будівництва ще до набуття позивачами права власності на нежитлове вбудоване приміщення в будинку АДРЕСА_1 , тому у Башоян А. А. не було обов`язку погоджувати межі виділеної земельної ділянки з позивачами.

Крім того, будівництво ломбарду жодним чином не порушує право власності ОСОБА_7 і не обмежує її в користуванні своєю власністю.

У відзивах на касаційну скаргу Новомосковська міська рада Дніпропетровської області зазначила, що касаційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відзиви на касаційні скарги від інших учасників справи не надходили.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року залишено без руху для усунення недоліків касаційної скарги.

У серпні 2020 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення дії оскаржуваного судового рішення і витребувано із Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 2-3135/11.

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2020 року поновлено ОСОБА_5 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року, відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні клопотання про зупинення дії оскаржуваного судового рішення.

Ухвалами Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року зупинено дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_5 підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками нежитлового вбудованого приміщення, загальною площею 79,1 кв. м, розташованого в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на майно, посвідченим приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кібець Л. Г. та зареєстрованим в реєстрі за № 1614, відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 745/4038, на підставі акта про проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції 19 грудня 2008 року.

Нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 79,1 кв. м, розташоване в будинку АДРЕСА_1 раніше належало територіальній громаді міста Новомосковська Дніпропетровської області відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 29 вересня 2008 року виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області на підставі рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 24 вересня 2008 року № 820, зареєстрованого Комунальним підприємством Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації 29 вересня 2008 року за реєстровим номером 24873950.

Відповідно до договору міни житла від 15 лютого 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , посвідченого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Шевченко С. М., зареєстрованого у реєстрі нотаріальних дій за № 2-260, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 здійснювалося проектування переобладнання житлової квартири АДРЕСА_2 під офіс з вибором земельної ділянки під добудову, благоустрій та майданчик для тимчасового паркування автомобілів, що підтверджується викопіюванням із чергового кадастрового плану земельної ділянки М 1:500 від 19 листопада 2007 року.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 30 серпня 2004 року ОСОБА_5 є власником приміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Новомосковської міської ради депутатів від 28 березня 2007 року № 234 затверджено матеріали погодження вибору місця розташування об`єкта (проектування ломбарду) та надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки ПТ Ломбард Аркадія за адресою: район житлового будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Новомосковської міської ради депутатів від 18 квітня 2007 року № 332 дозволено ПТ Ломбард Аркадія проектування добудови ломбарду до житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці, погодженій рішенням Новомосковської міської ради депутатів від 28 березня 2007 року № 234.

Відповідно до цього рішення замовнику ПТ Ломбард Аркадія необхідно: видати замовлення проектній організації на розробку проекту згідно з архітектурно-планувальним завданням, наданим відділом містобудування та архітектури міськвиконкому; виконану проектну документацію узгодити в установленій формі з зацікавленими службами міста та представити в відділ містобудування та архітектури для підготовки рішення міськвиконкому про дозвіл на будівництво.

Рішенням Новомосковської міської ради від 07 червня 2007 року № 301 про затвердження містобудівного обґрунтування Реконструкція першого поверху житлового будинку з добудовою під об`єкти громадського призначення по АДРЕСА_1 затверджено містобудівне обґрунтування Реконструкція першого поверху житлового будинку з добудовою під об`єкти громадського призначення на АДРЕСА_1 .

Рішенням Новомосковської міської ради від 27 березня 2008 року № 520 ПТ Ломбард Аркадія передано в оренду земельну ділянку, площею 0,0078 га, в районі будинку АДРЕСА_1 , строком на 2 роки, для комерційного використання під ломбард згідно з робочим проектом.

Відповідно до висновку відділу Держкомзему у м. Новомосковську Дніпропетровської області Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області від 04 червня 2008 року № в/о-1 та висновку міського відділу містобудування та архітектури Новомосковської міської ради від 04 червня 2008 року погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 0,0078 га, в районі житлового будинку АДРЕСА_1 в оренду ПТ Ломбард Аркадія .

05 грудня 2008 року між Новомосковською міською радою та ПТ Ломбард Аркадія укладено договір № 04:08:126:00116 оренди земельної ділянки, площею 0,0078 га, в районі житлового будинку АДРЕСА_1 , строком на 2 роки.

Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди від 05 грудня 2008 року засвідчено, що Новомосковська міська рада передала ПТ Ломбард Аркадія , а останнє прийняло в користування земельну ділянку в натурі (на місцевості) на умовах, викладених у договорі. Відповідно до акта межі земельної ділянки закріплені 7 межовими знаками, які передані під охорону орендарю та погоджені з суміжними землевласниками (землекористувачами). Спірні питання відсутні.

Зовнішні межі земельної ділянки, площею 0,0078 га, встановлені та узгоджені відповідно до акта про встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки, викопіювання із збірного кадастрового плану, каталоги координат кутів зовнішніх меж та відомісті вирахування площі земельної ділянки.

Відповідно до висновку Містобудівного обґрунтування Товариства з обмеженою відповідальністю УкрІнвестПроект (далі - ТОВ УкрІнвестПроект ) № 299-П-06 земельна ділянка на АДРЕСА_1 може бути рекомендована під розміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ТОВ УкрІнвестПроект затверджено робочий проект від 06 листопада 2007 року № 408-П-07 щодо добудови ломбарду до житлового будинку АДРЕСА_1 та робочий проект № 408-П-07-ОС щодо організації будівництва.

Згідно з висновком філії Державного підприємства Спеціалізована державна експертна організація центральна служба Української державної будівельної експертизи у Дніпропетровській області Дніпропетровськдержбудекспертиза комплексної державної експертизи № 04-1274-09 (1003-09) рекомендовано затвердити робочий проект щодо добудови ломбарду до житлового будинку АДРЕСА_1 .

Висновком Новомосковської міської СЕС від 30 жовтня 2007 року № 104 погоджено добудову ломбарду до житлового будинку АДРЕСА_1 з дотриманням санітарних та епідеміологічних норм.

Відповідно до експертного висновку Новомосковського міськрайонного відділу ГУ МНС України в Дніпропетровській області від 31 жовтня 2007 року № 31/1-52 порушень вимог пожежної безпеки щодо добудови ломбарду до житлового будинку АДРЕСА_1 не виявлено.

Згідно з висновком Новомосковської міської санітарної епідеміологічної станції від 13 листопада 2006 року № 124 земельна ділянка під добудову ломбарду до житлового будинку на АДРЕСА_1 придатна для будівництва.

Висновком Дніпропетровської державної адміністрації Управління культури Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей від 08 грудня 2006 року № 6052/2 із обстеження земельної ділянки під розміщення ломбарду за адресою: АДРЕСА_1, дана земельна ділянка розташована за межами зони охорони пам`яток та зони охорони культурного шару, визначених органами містобудування. Заперечень проти земельного відводу немає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, і доводів касаційної скарги колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина статті 21 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Згідно зі статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59-2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Частинами першою, другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із частиною першою статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ судам роз`яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 4 ЦПК України передбачає право на звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ураховуючи викладене, колегія суддів не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивачами було обрано неналежний спосіб захисту своїх прав шляхом визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Новомосковської міської ради та Новомосковської міської ради.

Частиною першою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об`єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Із аналізу цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, та норм статті 42 ЗК України вбачається, що земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і допоміжними приміщеннями є майном співвласників, які визначають порядок його використання.

Приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України (положення статті 1 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду ).

Пунктом 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 зазначено, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду треба розуміти так: допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09 листопада 2011 року № 14-рп/2011 у справі № 1-22/2011 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду в аспекті конституційного звернення положення пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду від 19 червня 1992 року № 2482-XII (2482-12) зі змінами необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 598/175/15-ц (провадження № 14-363цс19) зазначено: При вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду керується вимогами частини другої статті 10 Закону № 2482-XII, за якою власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості. Згідно зі статтею 1 Закону № 2482-XII допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти й машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення) .

Отже, для визначення конфігурації та розміру прибудинкової території, проект розподілу території, який складається місцевим органом архітектури, є обов`язковим.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано матеріалами справи те, що відповідно до листа Головного управління будівництва та архітектури від 10 квітня 2009 року № 409/2-6 за наслідками колективного звернення стосовно будівництва добудови ломбарду до житлового будинку АДРЕСА_1 встановлено, що розміщення зазначеного об`єкта нерухомості в умовах існуючої забудови кварталу здійснювалось без розробки розподілу території, кварталу, що є порушенням вимог статей 2, 8, 10, 16, 18 Закону України Про планування та забудову території .

Також у зв`язку з численними порушеннями вимог чинного законодавства України Новомосковською міжрайонною прокуратурою Дніпропетровської області 29 листопада 2010 року внесено протест № 5495 на рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради від 23 квітня 2008 року № 345 про дозвіл ПТ Ломбард Аркадія на добудову ломбарду до житлового будинку АДРЕСА_1 , який рішенням Новомосковської міської ради від 24 грудня 2020 року № 815 був відхилений.

Крім того, Новомосковською міжрайонною прокуратурою Дніпропетровської області був внесений протест на рішення Новомосковської міської ради від 27 березня 2008 року № 520 про передачу земельної ділянки у користування ПТ Ломбард Аркадія в районі будинку АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що під час прийняття Новомосковською міською радою оскаржуваних рішень не було враховано, що прибудинкова територія являє собою територію навколо багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим власники квартир та нежитлових приміщень цього будинку та прилеглої до нього земельної ділянки мали надавати згоду на користування їхньою прибудинковою територією. Крім того, під час оформлення договору оренди спірної земельної ділянки між Новомосковською міською радою та ПТ Ломбард Аркадія проект розподілу території не розроблявся та в установленому законом поряду не затверджувався, розмір, конфігурація прибудинкової території житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 офіційно не визначені.

Таким чином, суд першої інстанції дослідив всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, а суд апеляційної інстанції помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції при винесенні рішення були належним чином оцінені подані сторонами докази, точно встановлені обставини справи та правильно застосовані норми матеріального права, а апеляційний суд помилкового скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За викладених обставин постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з цим із Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, ПТ Ломбард Аркадія на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 34,00 грн, по 11,34 грн з кожного, а також на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 34,00 грн, по 11,34 грн з кожного.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року скасувати, а рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2018 року залишити в силі.

Стягнути з Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, Повного товариства Ломбард Аркадія Башоян і К на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із судового збору за подання касаційної скарги, у розмірі 34,00 (тридцять чотири) гривні, по 11 (одинадцять) гривень 34 (тридцять чотири) копійки з кожного.

Стягнути з Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, Повного товариства Ломбард Аркадія Башоян і К на користь ОСОБА_5 судові витрати, що складаються із судового збору за подання касаційної скарги, у розмірі 34,00 (тридцять чотири) гривні, по 11 (одинадцять) гривень 34 (тридцять чотири) копійки з кожного.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк