Рішення

від 25.05.2021 по справі 132/3681/20

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/3681/20

Провадження № 2/132/146/21

РІШЕННЯ

Іменем України

"25" травня 2021 р. м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області в складі

головуючої судді Ставнійчук С.В.,

за участю секретаря судового засідання Лисюк О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Трак , про визнання договору оренди землі недійсним, визнання укладеною додаткової угоди,-

встановив :

16.11.2020 року ТОВ Лан-Агро звернулося до Калинівського районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю АгроТрак , в якому просить: 1) визнати недійсним укладений 21.04.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Трак договір оренди землі площею 2.1484 га із кадастровим номером земельної ділянки 0521686300:06:000:0277, яка знаходиться на території Пиківської сільської Калинівського району Вінницької області, який був зареєстрований за рішенням державного реєстратора Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області від 04.05.2020 року індексний номер 52120943; 2)визнати укладеною додаткову угоду від 05.04.2019 року до договору оренди землі від 02.02.2009 року, між ОСОБА_1 та ТОВ Лан-Агро , предметом якого є оренда земельної ділянки площею 2,1484 га із кадастровим номером земельної ділянки із кадастровим номером земельної ділянки 0521686300:06:000:0277 на наступних умовах:.

Орендодавець - гр. ОСОБА_1 з однієї сторони та Орендар - ТОВ Лан-Агро в особі директора Покотилової О.І,, яка діє на підставі Статуту - з другої сторони, уклали цю додаткову угоду про нижче наведене:

1.У зв`язку з переходом права власності на земельну ділянку площею 2,1484 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0277 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серія ННС №942714 виданого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В.Б. 21.11.2018, зареєстрованого в реєстрі за № 8379, що належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН №022588 виданого Калинівською райдержадміністрацією 01.09.2004 зареєстрованого за №301 до його спадкоємця ОСОБА_1 , сторони дійшли згоди здійснити заміну Сторони Орендодавця ОСОБА_2 в договорі оренди землі від 02.02.2009 (надалі-Договір), а саме замінити Орендодавця на його правонаступника ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

2.Сторони домовились викласти п.3.1 Договору оренди землі від 02 лютого 2009 року в наступній редакції: Договір укладено на 7 (сім) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Строк дії договору оренди, що минув, станом на момент підписання даної додаткової угоди, до строку вказаному в даному пункті додаткової угоди не враховується.

3. Сторони домовились викласти п.4.1 Договору оренди землі від 02 лютого 2009 року у наступній редакції : Орендна плата Орендодавцю, сплачується орендарем у розмірі 10 500,00 (десять тисяч п`ятсот) грн 00 коп, з якої вираховується податок з доходів Орендодавця згідно Податкового кодексу України та військовий збір. .

4.Ця угода укладена у чотирьох примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу. Угода набирає чинності відповідно до діючого законодавства.

5.Сторони погодили, що всі терміни та визначення, які застосовуються у цій Угоді додатково не роз`яснюються в ній, мають те значення, яке Сторони надали їм у Договорі.

Реквізити сторін.

В обґрунтування цих вимог позивач зазначив, що 02.02.2009р. між ТОВ Лан-Агро та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,1484 га із кадастровим номером 0521686300:06:000:0277, яка знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району строком на 10 років, який був зареєстрований у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при ДКУ по земельних ресурсах, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.06.2009 року за № 040986300136. Оскільки відповідний запис про державну реєстрацію зазначеного договору внесений до Книги записів про державну реєстрацію договорів оренди 10.06.2009 року, а строк дії договору становить 10 років, то в такому разі даний договір діє в період часу з 10.06.2009 року по 10.06.2019 року, в межах якого товариство має право самостійно господарювати на земельній ділянці ОСОБА_2 в обсязі встановленому договором. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка датована 03.04.2019 роком, право власності на спірну земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, видане 21.11.2018 року Приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області. Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент переходу права власності на земельну ділянку) та згідно з п. 12.5 Договору оренди землі від 02.02.2009 року - перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання Договору, в зв`язку з чим до ОСОБА_1 перейшли права та обов`язки орендодавця попереднього власника земельної ділянки за договором і остання зобов`язана дотримуватися умов укладеного договору оренди землі із ТОВ Лан Агро , бо є його стороною.

Однак позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 всупереч договору оренди землі від 02.02.2009 р. та актам цивільного законодавства України, які регулюють відносини пов`язані з орендою землі, 21.04.2020 уклала договір оренди спірної земельної ділянки із ТОВ Агро Трак , державна реєстрація якого проведена 27.04.2020 року, чим порушене переважне право ТОВ Лан-Агро перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), а тому такий договір підлягає визнанню недійсним.

Так, на виконання вимог п. 3.1 укладеного договору позивач 26.04.2019 року направив ОСОБА_1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 02.02.2009 року та проект додаткової угоди до нього від 05.04.2019 року, підтвердженням чому є: опис про відправку цінного листа із штрих-кодом № 2102801223359, в якому перераховані вкладення у направленому конверті; список №630 згрупованих поштових відправлень, де під порядковим номером 7 отримувачем листа із вказаним вище штрих-кодом вказано ОСОБА_1 ; фіскальний чек ПАТ Укрпошта , який датований 26.04.2019 щодо відправлення поштових відправлень за списком №630. Однак з дня направлення вказаних документів та по день звернення до суду, ОСОБА_1 будь-яких листів про прийняте рішення за наслідками розгляду документів позивачу не направляла.

При цьому, на момент направлення позивачем листа про бажання скористатись переважним правом на поновлення договору оренди землі, ця земельна ділянка вже перебувала в оренді у ОСОБА_3 відповідно до договору оренди від 30.11.2018 року, який зареєстровано 12.12.2018 року, та в подальшому за угодою сторін від 14.04.2020 р. був розірваний. Проте незважаючи на намір позивача скористатися переважним правом на укладання договору оренди на новий строк, ОСОБА_1 уклала новий правочин щодо спірної земельної ділянки з ТОВ Агро Трак .

Дані дії відповідача ОСОБА_1 свідчать про невизнання переважного права позивача на поновлення договору оренди землі, оскільки орендодавець всупереч ст.33 Закону України Про оренду землі , ст.777 ЦК України та умов укладеного договору, позбавив першочергового права ТОВ Лан-Агро оренди спірної земельної ділянки, надавши перевагу в передачі земельної ділянки в оренду ТОВ Агро Трак , який немає будь-якого переважного права на оренду земельної ділянки як позивач. За вказаних обставин, договір оренди землі, укладений 21.04.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Трак підлягає визнанню недійсним, що гарантуватиме можливість позивачу безперешкодно користуватись спірною земельною ділянкою. Оскільки договір оренди від 02.02.2009р., укладений між ТОВ Лан-Агро та відповідачем ОСОБА_1 вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, позивач вимушений звернутись до суду із вказаним позовом.

Відповідач ТОВ Агро Трак в особі представника - адвоката Сидорова П.В. подало відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити, обґрунтовуючи свою позицію тим, що за договором оренди спірної земельної ділянки, укладеного 02.02.2009р. між ОСОБА_2 та ТОВ Лан-Агро , станом на 21.04.2020 (день укладення договору з ТОВ Агро Трак ) право оренди за позивачем припинилось, а також не було порушено право попереднього орендаря на пролонгацію договору оренди землі від 02.02.2009, оскільки ТОВ Лан Агро не направляло листа орендодавцю, про що свідчать відомості щодо трекінгу відправлень АТ Укрпошта про те, що дані за номером відправлення 210280112223359 на даний час відсутні, оскільки не зареєстровані в системі. Земельна ділянка вибула з користування позивача, після якого було два користувачі, і останній надав докази обробки та посіву земельної ділянки, при чому орендодавець (власник) землі повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди в строки зазначені діючим законодавством. Водночас відповідно до Закону № 161-ХІV, укладання договору оренди землі не може бути примусом і передбачає право, а не обов`язок на переукладання договору оренди, при якому враховуються положення ст.ст. 6, 627 ЦК України щодо свободи договору, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 27.06.2019 №312/275/17 та від 22.05.2019 №709/1899/17. На момент укладення договору між ТОВ Агро Трак та ОСОБА_1 21.04.2020 будь-яких зареєстрованих інших договорів не було, тому такий договір не суперечить актам цивільного законодавства. Крім іншого проект додаткової угоди до договору оренди землі від 02.02.2009 року містить інші умови, ніж сам договір оренди, а саме позивач запропонував змінити договір орендної плати та строк дії договору, на зміну яких необхідна згода обох сторін, якої досягнуто не було, орендодавець не погоджував договір з позивачем на інших умовах, а тому ТОВ Лан Агро втратило своє право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

Від відповідача ОСОБА_1 - в особі її представника адвоката Сидорова П.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просить у задоволенні позову ТОВ Лан Агро відмовити. Доводи, на які посилається відповідачка у поданому відзиві як на підставу своїх заперечень щодо позовних вимог, аналогічні доводам, викладеним у відзиві на позовну заяву ТОВ Агро Трак .

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 19.11.2020 за вказаним позовом було відкрите провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 02.02.2021 підготовче провадження закрите, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача ТОВ Лан-Агро - адвокат Мельник Ю.М. підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити, з підстав, зазначених в позові. Додатково зазначив, що проект додаткової угоди надсилався на адресу ОСОБА_1 за відомою позивачеві адресою місця реєстрації проживання, яку також остання сама зазначила у своїй заяві, адресованій ТОВ Лан Агро , позивач належним чином користувався орендованою земельною ділянкою і виконав у встановленому законом порядку вимоги щодо реалізації права на переважне поновлення договору оренди землі.

Представник відповідачів ТОВ Агро Трак та ОСОБА_1 - адвокат Сидоров П.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позов. Також зазначив, що конверт, який надано позивачем на підтвердження доводів надсилання проекту додаткової угоди на адресу ОСОБА_1 не може бути допустимим доказом у справі, оскільки містить пошкодження (надриви) та на ньому відсутня відмітка присвоєння номера відправлення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином в передбаченому законом порядку, із заявою чи клопотанням з приводу відкладення розгляду справи не зверталася.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Доказами відповідно до статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч.3, 4 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України).

Судом встановлені наступні фактичні обставини та спірні правовідносини.

02.02.2009 року між позивачем ТОВ Лан-Агро та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_2 надав, а ТОВ Лан-Агро прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,1484 га, яка розташована на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області та належить орендодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН № 022588 від 01.09.2004 року, строком на 10 років.

Даний договір оренди землі зареєстрований у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центру державного земельного кадастру при ДКУ по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.06.2009 року за № 040986300136, що також підтверджується Книгою записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, витяг з якої наданий згідно листа Відділу у Калинівському районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах від 11.05.2019р. № 0-2-0.181-368/124-19 (а.с.10-11,13, 18-19).

В даному листі також зазначено, що в кадастровому номері земельної ділянки 0521686300:06:000:0277 площею 2,1484 га, яка належить ОСОБА_2 , право оренди якої зареєстровано у книзі реєстрації договорів оренди землі 10.06.2009 за № 040986300136, який записано в дану книгу під номером запису по порядку (з/п) 64, допущено помилку в кадастровому номері земельної ділянки замість написання передостанньої цифри №7 написано цифру 2 (0521686300:06:000:0227) (а.с. 18).

Відповідно до п.14.1 вказаного Договору оренди землі від 02.02.2009 року, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно з ч.3 ст.640 ЦК України (в редакції, що діяла на час укладення договору оренди землі від 02.02.2009р.) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Частиною 1 ст.210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, який регулює відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до статей 18 і 20 Закону України Про оренду землі (в редакції, що діяла на час укладення договору оренди землі від 02.02.2009р.) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже, строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, тобто після державної реєстрації, а не з моменту його укладення.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України, зокрема, у постановах: від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16 та від 07 червня 2017 року у справі № 6-872цс17, а також постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі №702/764/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі №704/1413/16-ц.

З огляду на те, що реєстрація договору оренди землі від 02.02.2009 року була здійснена 10.06.2009 року, то строк дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ Лан-Агро та ОСОБА_2 , розпочався з моменту його державної реєстрації, тобто - з 10.06.2009 року, та є чинним протягом 10 років з дня його державної реєстрації, тобто - до 10.06.2019 року, що було погоджено сторонами під час укладення цього договору (п.3.1 та п.14.1 Договору).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.04.2019 право власності на земельну ділянку площею 2,1484 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області з кадастровим номером 0521686300:06:000:0277 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В.Б. 21.11.2018 за №8379 (а.с. 14-15).

Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент переходу права власності на земельну ділянку) та згідно з п. 12.5 Договору оренди землі від 02.02.2009 року - перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання Договору, в зв`язку з чим до ОСОБА_1 перейшли права та обов`язки орендодавця попереднього власника земельної ділянки за договором

12.12.2018 року ОСОБА_1 направила лист-повідомлення на адресу ТОВ Лан-Агро , про те, що договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0521686300:06:000:0277 закінчується 02.02.2019 в зв`язку з чим просила дану земельну ділянку не засівати. Такий лист отриманий позивачем, про що свідчить його засвідчена копія, яка додана позивачем до позовної заяви (а.с.116-117).

ТОВ Лан-Агро направило 26.04.2019 року лист-повідомлення (датований 05.04.2019р.) на адресу ОСОБА_1 з пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки від 02.02.2009 р. шляхом підписання додаткової угоди, до якого долучило її проект (а.с. 20-23).

Конверт, з вмістом листа-повідомлення та проектом додаткової угоди повернуто на адресу відправника неврученим адресату з відміткою відділення поштового зв`язку причин повернення За закінченням терміну зберігання .

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 3 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою-другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Частиною першою статті 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до частини першої статті 78 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків (стаття 152 ЗК України).

Частиною першою статті 153 ЗК України встановлено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Стаття 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) має назву Поновлення договору оренди землі та передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев`ята статті 33 вказаного Закону).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята статті 33 зазначеного Закону).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею ЗЗ Закону України Про оренду землі було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі . І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таких правових висновків викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 до закінчення строку дії договору оренди від 02.02.2009 року направила на адресу ТОВ Лан-Агро лист від 12.12.2018, у якому повідомила, про те, що по закінченню строку дії договору від 02.02.2009 просить ТОВ Лан Агро не засівати належну їй земельну ділянку, фактично виразивши тим своє волевиявлення про небажання продовжувати термін дії договору оренди з даним орендарем. Такий лист є достатнім підтвердженням відмови орендодавця від подальшої пролонгації відповідного договору на новий строк.

Водночас як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 лист-повідомлення датований 05.04.2019 про намір ТОВ Лан Агро скористатися своїм переважним правом оренди та проект додаткової угоди до нього не отримувала, оскільки конверт не було вручено адресату, а тому положення частини п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі щодо виконання орендодавцем обов`язку повідомити орендаря в місячний термін про прийняте рішення не може бути застосоване у даному випадку, оскільки позивачем не доведено, що до відома відповідачки були доведені відповідні наміри ТОВ Лан Агро .

Відповідно до Закону України "Про оренду землі" укладання договору оренди не може бути примусом і передбачає право, а не обов`язок на переукладання договору оренди, ураховуючи при цьому положення ст. ст. 6, 627 ЦК України щодо свободи договору, укладання його при наявності вільного волевиявлення особи, непорушність права власності та здійснення при цьому права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року

у справі № 312/275/17.

Разом з тим, як видно з матеріалів справи ТОВ Лан Агро не надало доказів продовження користування спірною земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору 10.06.2019 року, здійснення обробки, вирощування сільськогосподарських культур.

Також не надано доказів здійснення орендної плати за 2019 рік, яка відповідно до п. 4.5 Договору від 02.02.2009 повинна вноситися з липня по березень кожного наступного року оренди. Тобто кінцевим терміном внесення орендної плати за 2019 рік є березень 2020 року. Однак як видно з матеріалів справи ТОВ Лан Агро востаннє здійснило виплату орендної плати ОСОБА_1 19.09.2018 року за 2018 рік (а.с. 32).

Крім іншого 30.11.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстрований в Державному реєстрі 12.12.2018, та був достроково розірваний 14.04.2020 року, на підставі рішення державного реєстратора Черпашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області Демко В.В. (а.с. 16-17).

Даний договір недійсним в установленому законом порядку не визнано.

Наведені обставини свідчать про те, що до спірних правовідносин не могли бути застосовані і положення частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі щодо поновлення договору оренди землі "за мовчазної згоди" орендодавця.

Таким чином, при наявності вираженого волевиявлення орендодавця про відмову від продовження строку оренди, направлення ТОВ Лан Агро пропозиції про продовження відносин оренди не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє переважне право перед іншими особами на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк за встановлених обставин.

З цих підстав суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення похідної вимоги позивача про визнання укладеною додаткової угоди від 05.04.2019 року до договору оренди землі від 02.02.2009 року.

Крім іншого розділом 3 договору оренди землі б/н від 02.02.2009р. передбачено, що даний договір укладено на 10 років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право на продовження його на новий строк та переважне право на викуп земельної ділянки (п.3.1 договору). Сторони дійшли згоди, що у разі відсутності за один рік до закінчення строку дії договору письмового повідомлення Орендодавця про ненадання згоди на продовження терміну дії даного Договору оренди, цей договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах.

Згідно з листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 02.02.2009р., підписаного 05.04.2019р. директором ТОВ Лан-Агро та направленого 26.04.2019р. на адресу ОСОБА_1 , відповідно до Закону України Про оренду землі та п.3.1. договору оренди землі від 02.02.2009р., ТОВ Лан-Агро повідомляє орендодавця про намір скористатись своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, у зв`язку із чим надсилає на адресу останнього проект додаткової угоди.

Згідно проекту цієї додаткової угоди до договору оренди землі від 02.02.2009р., ТОВ Лан-Агро пропонує викласти п.3.1 договору оренди землі № 19 від 02.02.2009р. в новій редакції Договір укладено на 7 (сім) років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Строк дії договору оренди, що минув, станом на момент підписання даної додаткової угоди, до строку вказаному в даному пункті додаткової угоди не враховується . Крім цього, ТОВ Лан-Агро пропонує і п.4.1 цього ж договору викласти в новій редакції Орендна плата Орендодавцю, сплачується Орендарем у розмірі 10500 (десять тисяч п`ятсот)грн. 00коп., з якої вираховується податок з доходів Орендодавця згідно Податкового кодексу України та військовий збір .

Отже, вказані дії засвідчили небажання ТОВ Лан-Агро продовжувати дію договору оренди землі від 02.02.2009р. на термін та на умовах, зазначених в ньому, як це було передбачено п.3.2 Договору.

Відповідно до п.12.1 договору оренди землі № 19 від 02.02.2009р., зміна умов цього договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Згідно частини третьої статті 33 Закону України Про оренду землі договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Оскільки проект додаткової угоди до договору оренди землі від 02.02.2009р., містить інші умови, ніж сам договір оренди, а саме товариством запропоновано змінити розмір орендної плати та строк дії цього договору. На зміну вказаних істотних умов договору необхідна згода сторін (частина четверта статті 33 Закону України Про оренду землі). Між сторонами такої згоди досягнуто не було.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року по справі № 395/167/17.

Після закінчення строку дії договору оренди землі 10.06.2019 року між ТОВ Лан Агро та ОСОБА_1 , 21.04.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Трак було укладено договір оренди земельної ділянки розташованої на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області з кадастровим номером 0521686300:06:000:0277 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1484 га строком на 7 років з дати державної реєстрації права оренди.

Право оренди спірної земельної ділянки за ТОВ Агро Трак було зареєстровано 27.04.2020 року (а.с.16).

Відповідно до положень статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом достеменно встановлено, що ТОВ Лан-Агро втратило право на поновлення договору оренди земельної ділянки від б/н 02.02.2009р. на новий строк, а тому його право зазначеним договором не порушене, оскільки спірна земельна ділянка передана у користування ТОВ Агро Трак вже після закінчення дії договору оренди землі від 02.02.2009 року, а відтак підстав для визнання його недійсним суд не вбачає.

Враховуючи вищевикладене у задоволенні позовних вимог ТОВ Лан Агро про визнання договору оренди землі недійсним, визнання укладеною додаткової угоди необхідно відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати понесені позивачем слід залишити за останнім.

Керуючись ст.ст. 12 , 80 , 81 , 82 , 247 , 258 , 259 , 264 , 265 , 268 , 354 ЦПК України , суд, -

вирішив:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Трак , про визнання договору оренди землі недійсним, визнання укладеною додаткової угоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калинівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Лан Агро (місцезнаходження: 22421, Вінницька область Калинівський район с. Шепіївка, вул. Революційна, 1А; код ЄДРПОУ 36243791);

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Трак (місцезнаходження: 35810 Рівненська область, острозький район, с. Тесів, вулиця Центральна, 11, код ЄДРПОУ 39136675).

Повний текст рішення складено 04.06.2021.

Суддя С.В. Ставнійчук