Рішення

від 11.06.2021 по справі 321/1164/20

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1164/20

Провадження № 2/321/23/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2021 смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Цаплі Г.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

позивача ОСОБА_2 ,

позивача ОСОБА_3 ,

позивача ОСОБА_4 ,

представника позивачів ОСОБА_5 ,

представника відповідача Гурильова А.С. ,

представника третьої особи ОСОБА_7 ,

представника третіх осіб ОСОБА_8 ,

розглянувши уточнену позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до відділу у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Михайлівська селищна рада Михайлівського району Запорізької області, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Фермерське господарство Михайлівський степ , ОСОБА_9 , про визнання наказу про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності частково недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

12.12.2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом, згодом уточнений в якому просили визнати частково недійсним наказ Відділу Держземагентства у Василівському районі Запорізької області № 87 від 30.12.2013 року про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Василівського та Михайлівського районів Запорізької області відносно земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 114,79 га, кадастровий номер 2323355100:19:009:003, розташованої на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області в частині земельних ділянок: ОСОБА_1 площею 1,80 га, ОСОБА_3 площею 1,70 га, ОСОБА_2 площею 1,50 га, ОСОБА_4 площею 2,00 га.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначали, що рішенням № 166 виконавчого комітету Михайлівської селищної ради Запорізької області від 29 квітня 1998 року з земель запасу Михайлівської селищної ради їм були надані у постійне користування для ведення особистого підсобного господарства земельні ділянки після встановлення остаточних розмірів цих ділянок на землях запасу Михайлівської селищної ради на території КСП ім. Мічуріна. До жовтня 2015 року вони добросовісно, відкрито та безперервно користувалися наданими земельними ділянками, сплачуючи земельний податок. У жовтні 2015 року земельні ділянки були оброблені фермером ОСОБА_9 з невідомих позивачам правових підстав. 20 липня 2017 року позивачі отримали від Відділу Держземагентства у Василівському районі Запорізької області копію наказу № 87 від 30.12.2013 року про затвердження розробленої ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 15830,1221 га, розташованих за межами населених пунктів на території Василівського та Михайлівського районів Запорізької області. Згідно інвентаризації земельна ділянка площею 114,7864 га, кадастровий номер 2323355100:19:009:003 за цільовим призначенням значиться як земля запасу. Але згідно викопіювання з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 114,7864 га, що запланована для інвентаризації Михайлівською селищною радою Михайлівського району Запорізької області, викопіювання земельних ділянок позивачів, схеми землі сільськогосподарського призначення, земельна ділянка площею 114,7864 га є земельна ділянка особистих селянських господарств, у тому числі, земельні ділянки позивачів.

23.04.2018 року рішенням Запорізького окружного адміністративного суду позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання частково недійсним наказу Відділу Держземагентства у Василівському районі Запорізької області № 87 від 30.12.2013 року про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Василівського та Михайлівського районів Запорізької області відносно земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 114,79 га, кадастровий номер 2323355100:19:009:003, розташованої на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області в частині земельних ділянок: ОСОБА_1 площею 1,80 га, ОСОБА_3 площею 1,70 га, ОСОБА_2 площею 1,50 га, ОСОБА_4 площею 2,00 га задоволені у повному обсязі. (т.1 а.с. 96-100).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду м. Дніпро від 11.12.2018 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання частково недійсним наказу Відділу Держземагентства у Василівському районі Запорізької області № 87 від 30.12.2013 року про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Василівського та Михайлівського районів Запорізької області відносно земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 114,79 га, кадастровий номер 2323355100:19:009:003, розташованої на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області в частині земельних ділянок: ОСОБА_1 площею 1,80 га, ОСОБА_3 площею 1,70 га, ОСОБА_2 площею 1,50 га, ОСОБА_4 площею 2,00 га (т.2 а.с. 57-60).

Постановою Верховного Суду Касаційного адміністративного суд від 30.07.2020 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2018 року та Постанову Третього апеляційного адміністративного суду м. Дніпро від 11.12.2018 року скасовано, справу закрито (т.2 а.с.108-113).

Ухвалою Верховного Суду Касаційного адміністративного суд від 30.07.2020 року дану справу передано за встановленою юрисдикцією до Михайлівського районного суду Запорізької області для розгляду в порядку цивільного судочинства.(т.2 а.с.119-120).

В судовому засіданні представник позивачів, позивачі прохали задовольнити уточнені позовні вимоги. Пояснили, що наданими за рішенням виконавчого комітету Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області № 63/1 від 23 квітня 1992 року для ведення особистого підсобного господарства земельні ділянки, які були переданими в постійне користування рішенням ВК Михайлівської селищної ради Запорізької області № 166 від 29.04.1998 року використовувались ними до жовтня 2015 року. Документи щодо земельних ділянок на підставі прийнятого рішення позивачами не оформлювались, межі не встановлювались, державні акти не отримувались, кадастровий номер не присвоювався. Фактично земельні ділянки використовувались, земельний податок сплачувався з 1992 року по 2015 рік. Також позивачі пояснили, що зверталися із заявами на оформлення земельних ділянок, але їм було відмовлено. Вважають, що інвентаризацію проведено з порушенням, а саме: за результатами перевірки земельна ділянка площею 114,7864 га з кадастровим номером 2323355100:19:009:003 охопила земельні ділянки позивачів і її призначення визначено як землі запасу . Також представник позивачів та позивачі пояснили, що неправомірними діями відділу у Василівському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області протиправно не було враховано матеріали, які містилися в земельно-кадастровій книзі Михайлівської селищної ради, відповідно до якої за позивачами рахуються земельні ділянки у порушення вимог п.7 Положення № 15, затвердженого Постановою Кабміну від 12.01.1993 року, п.7 Постанови Кабінету Міністрів від 23.05.2012 року № 513 про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, зазначив, що відповідно до реєстраційних книг за позивачами не зареєстровано права власності, оренди чи користування земельними ділянками. За ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1 ) зареєстровано право власності на земельну ділянку на підставі акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 099484 площею 5,7423 га на території Михайлівської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2323355100:15:008:0003. Таким чином, встановлено, що позивачам державні акти на право постійного користування на підставі рішення Михайлівської селищної ради № 166 від 29.04.1998 року не видавались. Позивачі дану обставину не заперечували. Представник відповідача зазначив, що на підставі довідки про те, що за позивачами числяться спірні земельні ділянки в земельно-кадастровій книзі, не виникає право постійного користування земельною ділянкою. Далі пояснив, що посилання позивачів на неврахування даних земельно-кадастрових книг при проведенні інвентаризації не відповідає вимогам закону згідно п.7 Положення № 15 від 21.03.1993 року, п.3.2 Інструкції про порядок складання , видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 року № 28. Ч.1 ст. 22 Земельного кодексу України (яка діяла на момент прийняття рішення виконавчого комітету Михайлівської селищної ради) визначено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право. Зауважив, що інвентаризацію проведено згідно до вимог діючого на момент проведення законодавства.

Представник третьої особи ГУ Держгеокадастру в судовому засіданні підтримав позицію відповідача та зазначив, що відповідач, зазначений позивачами не має повноважень на момент розгляду справи, підпорядкований ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області та є його структурним підрозділом, відділ є юридичною особою, повноваження якої на цей час припинено.

Представник третьої особи - Михайлівської селищної ради в судовому засіданні зазначила, дійсно позивачам рішенням ВК Михайлівської селищної ради № 166 від 29.04.1998 року надані земельні ділянки в постійне користування для ведення особистого підсобного господарства з земель запасу селищної ради на території КСП ім. Мічуріна, відповідно затвердженого списку громадян, які користуються земельними ділянками для ведення ОПГ на землях запасу селищної ради на території КСП ім. Мічуріна після встановлення остаточних розмірів земельних ділянок. На цей час рішення не скасовані. Також пояснила, що виникнення у особи права користування земельною ділянкою пов`язано з встановлення меж даної ділянки і одержання відповідного документа, що посвідчує право, прохала відмовити в задоволенні позову.

Представник третіх осіб ФГ Михайлівський степ та ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що позов не підлягає задоволенню, оскільки право власності на земельні ділянки позивачів не були отримані згідно діючого законодавства. Пояснив, що позивачі не володіють земельними ділянками у розумінні положень ст.ст. 79, 79-1 Земельного кодексу України. Також пояснив, що земельна ділянка розміром 114,7864 га з кадастровим номером 2323355100:19:009:0003 отримана в оренду ОСОБА_9 для ведення фермерського господарства ФГ Михайлівський степ з жовтня 2015 року. Вважає, що позивачі не довели доказами, що земельні ділянки, надані позивачам у постійне користування знаходяться в межах саме цієї земельної ділянки з кадастровим номером 2323355100:19:009:0003, оскільки без належної технічної документації із землеустрою з встановленими межами.

Заслухавши пояснення сторін, інших учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Так, рішенням Виконавчого комітету Михайлівської селищної ради №166 від 29.04.1998 року Про затвердження списків громадян, які користуються земельними ділянками для ведення ОПГ на землях запасу селищної ради на території КСП ім. Мічуріна після встановлення остаточних розмірів земельних ділянок вирішено надати в постійне користування земельні ділянки громадянам, після встановлення остаточних розмірів цих ділянок, на землях запасу Михайлівської селищної ради на території КСП ім. Мічуріна згідно додатку №1 (т. 1 а.с.12).

Відповідно до додатку до рішення Виконавчого комітету Михайлівської селищної ради №166 від 29.04.1998 року позивачам у постійне користування надано наступні земельні ділянки: ОСОБА_1 - земельна ділянка площею 1,80 га для ведення особистого підсобного господарства з земель запасу селищної ради на території КСП ім. Мічуріна (хімсклад); ОСОБА_3 - земельна ділянка площею 1,70 га для ведення особистого підсобного господарства з земель запасу селищної ради на території КСП ім. Мічуріна (хімсклад); ОСОБА_2 - земельна ділянка площею 1,50 га для ведення особистого підсобного господарства з земель запасу селищної ради на території КСП ім. Мічуріна (бригада №2); ОСОБА_4 - земельна ділянка площею 2,00 га для ведення особистого підсобного господарства з земель запасу селищної ради на території КСП ім. Мічуріна (хімсклад) - (т. 1 а.с. 13-16).

Наказом Відділу Держземагентства у Василівському районі Запорізької області № 87 від 30 грудня 2013 року затверджено розроблені ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою технічні документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 15830,1221 га, розташованих за межами населених пунктів на території Василівського та Михайлівського районів Запорізької області, згідно з додатком (а.с.9). Відповідно до додатку до наказу № 87 до переліку технічних документацій із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності включено земельні ділянки Михайлівської селищної ради загальною площею 2691,7802 га, кількість ділянок 102 (т. 1 а.с.10).

Позивачі обґрунтовували свої позовні вимоги тим, що під час проведення інвентаризації земель Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області протиправно не було враховано матеріали, що містилися в земельно-кадастровій книзі Михайлівської селищної ради, відповідно до якої за позивачами числяться спірні земельні ділянки, згідно рішення виконавчого комітету №166 від 29.04.1998 року (кадастровий номер поля, на якому розташовані земельні ділянки 2323355100:19:009:0003).

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із прийняттям Відділом Держземагентства у Василівському районі Запорізької області наказу № 87 від 30.12.2013 року Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Василівського та Михайлівського районів Запорізької області . Позивачі звернулись до суду, стверджуючи, що цим наказом порушені їх права, як користувачів земельних ділянок. На думку позивачів, при проведенні інвентаризації належні їм земельні ділянки незаконно сформовані в одну земельну ділянку площею 114,7864 га, яка неправомірно визначена, як земля запасу. На підтвердження своїх доводів позивачі надали рішення Виконавчого комітету Михайлівської селищної ради № 166 від 29 квітня 1998 року.

За змістом цього рішення, підставою його прийняття зазначено наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 лютого 1993 року № 10, яким затверджено Порядок передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України.

Цим Порядком, який діяв до 06.03.2003 року, передбачалось, що у приватну власність громадянам передаються безплатно земельні ділянки, надані їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, індивідуального дачного і гаражного будівництва. Передача громадянам України безплатно у приватну власність земельних ділянок, вказаних у частині першій цього пункту, провадиться тільки один раз по кожному виду їх цільового використання, про що обов`язково робиться Радами народних депутатів відповідна відмітка у паспорті або документі який його замінює. Статтями 56, 57, 67 Земельного кодексу України встановлено розміри земельних ділянок, що передаються у приватну власність громадянам України: для ведення особистого підсобного господарства в межах населених пунктів у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не більше: у сільських населених пунктах - 0,25 га, селищах міського типу - 0,15 га, а для членів колективних сільськогосподарських підприємств і працівників радгоспів - не більше 0,25 га, у містах - 0,1 га; - для ведення садівництва - не більше 0,12 га; - для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,1 га; - для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га. (пункти 1, 2 Порядку).

Як вбачається зі змісту рішення № 166 та додатку до нього, виданого архівним відділом Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області, земельні ділянки громадянам надавались не у власність, а у постійне користування, з метою ведення особистого підсобного господарства, проте у розмірах, які перевищують визначені Порядком № 10 ( ОСОБА_1 - 1,80 га, ОСОБА_3 - 1,70 га, ОСОБА_2 - 1,50 га, ОСОБА_4 - 2,00 га).

Пунктом 4 Порядку передбачалось, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для вищезазначених цілей, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-обліковому документі - Книзі реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки у приватну власність (додаток N 2). Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) виконують землевпорядні органи за замовленням Рад народних депутатів. Після встановлення меж земельних ділянок, що передаються у приватну власність, громадяни одержують Державний акт на право приватної власності на землю, який видається і реєструється відповідною Радою народних депутатів.

Таким чином, наведений вище Порядок, яким керувався Виконавчий комітет Михайлівської селищної ради при прийнятті рішення № 166 від 29 квітня 1998 року, не передбачав передачу земельних ділянок у постійне користування відповідних розмірів.

Крім того, Порядком № 10 передбачалась передача земельних ділянок у власність виключно після встановлення їх меж у натурі (на місцевості) із подальшою видачею Державного акту на право приватної власності. Статтею 56 Земельного кодексу України (який діяв станом на прийняття рішення № 166) було визначено, що для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара. За бажанням громадян їм додатково можуть надаватися земельні ділянки у користування. Загальна площа цих ділянок не повинна перевищувати 1 гектара. Збільшення розмірів земельних ділянок до 2 гектарів може провадитись за погодженням з обласною Радою народних депутатів.

В ході судового розгляду було встановлено, що Державні акти на право власності або постійного користування земельними ділянками позивачами не отримувались. Погодження обласної Ради народних депутатів у зв`язку із передачею земельних ділянок розміром, який перевищує 0,6 га, також відсутнє.

За змістом рішення № 166 земельні ділянки мали передаватись громадянам після встановлення їх остаточних розмірів. Натомість, документи про встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) із зазначенням остаточних розмірів, суду не надані. Слід також зазначити, що рішенням № 166 надавались земельні ділянки із земель запасу, тому доводи про протиправне визначення їх за результатами інвентаризації, як земель запасу, спростовані змістом наведеного рішення.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що рішення № 166 не було реалізовано, оскільки межі земельних ділянок не були визначені на місцевості, Державні акти або інші документи на право постійного користування землею позивачам не видавались.

Надані позивачами довідки, які видані Михайлівською селищною радою, про те, що за ними числяться земельні ділянки для ведення ОСГ за межами населеного пункту, не є належними доказами наявності права постійного користування, оскільки згідно рішення № 166 земля надавалась для ведення особистого підсобного господарства, а не особистого сільського господарства, як про це зазначено у довідках. Крім того, довідки не містять інформації про наявність у позивачів певного виду права на ці земельні ділянки. Надані позивачами викопіювання земельних ділянок також не можуть вважатись належними доказами їх права постійного користування, оскільки в кожному з них поверх креслення зроблені дописки в частині площі земельної ділянки (ОСГ) - (119.0) - креслення, 114,79 - дописка від руки. Також, розташування кожної земельної ділянки, які позивачі вважають такими, що належать їм на праві постійного користування, визначена від руки шляхом заштриховування поза межами земельної ділянки ОСГ (119.0/114.79).

Згідно реєстру юридичних осіб юридична особа - відділ у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з 20.12.2017 року знаходиться у стадії припинення.

Клопотання про заміну неналежного відповідача не заявлено.

Згідно положень ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України визначеного способи захисту порушеного права: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ст. 11 ЦК України визначено підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, які здійснюються особою відповідно до меж, встановлених ст. 13 ЦК України.

Згідно положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За частиною першою, абзацом другим частини другої, частинами третьою, четвертою, сьомою, дев`ятою, десятою статті 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Винесення в натурі (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. За пунктами г) і ґ) частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини або виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). У статтях 125, 126 цього Кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Таким чином, отримавши рішення Виконавчого комітету Михайлівської селищної ради №166 від 29.04.1998 року позивачі отримали право на подальші дії, визначені законодавством, діючі в просторі прийняття відповідних актів. Які позивачами виконані не були.

Позивачами не надано доказів порушення їх цивільного права у зв`язку із прийняттям наказом Відділу Держземагентства у Василівському районі Запорізької області № 87 від 30.12.2013 року про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Василівського та Михайлівського районів Запорізької області, оскільки в силу вищезазначених вимог закону ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 юридично не є ні землевласниками, ні землекористувачами будь-якої конкретної земельної ділянки у розумінні ст. 79 ЗК України. Земельні ділянки, які позивачі фактично використовували, є власністю територіальної громади.

У цій справі немає правових і фактичних підстав вважати, що спірні відносини ґрунтуються на набутому позивачами праві користування земельною ділянкою, оскільки реально на місцевості земельні ділянки, виділені рішеннями Михайлівської селищної ради № 166 від 29 квітня 1998 року, не були виділені, державна реєстрація права не проводилася, реєстраційні рішення не оформлювалися.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на законі, не доведені належним чином в ході судового розгляду, тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 12, 228-229, 258-260, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до відділу у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Михайлівська селищна рада Михайлівського району Запорізької області, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Фермерське господарство Михайлівський степ , ОСОБА_9 , про визнання наказу про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності частково недійсним - відмовити.

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Відділ у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 40137038, місцезнаходження: Запорізька область, м. Василівка, вул. Театральна, 1.

Третя особа: Михайлівська селищна рада Михайлівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 25214512, місцезнаходження: Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул. Центральна, 22.

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 39820689, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Українська, 50.

Третя особа: Фермерське господарство Михайлівський степ , код ЄДРПОУ 40394241, місцезнаходження: Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул. Запорізька, 81, кв. 1.

Третя особа: ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення виготовлено 16 червня 2021 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Н.О.Кравченко