Ухвала

від 16.06.2021 по справі 546/306/17

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/306/17

номер провадження 2-з/546/25/21

У Х В А Л А

іменем України

16 червня 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Романенко О.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

15.06.2021 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 546/306/17 за позовом ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування Решетилівської районної державної адміністрації, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю і перебування у фактичних шлюбних відносинах, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на 1/2 частку у спільному майні, визнання права власності в порядку спадкування

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , виконавчий комітет Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на 1/2 частину спільно набутого майна,

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, виконавчий комітет Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування, про визнання права власності на спадкове майно та стягнення компенсації вартості спадкового майна.

У своїй заяві просять вжити заходів забезпечення позову, а саме накласти арешт на наступне майно:

-житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною корисною площею 122,8 кв.м, житловою площею 50,8 кв.м., будівлі і споруди: огорожа 1 , розташований на земельній ділянці площею 0,15 га, кадастровий номер 5324255100:30:004:0037;

- земельна ділянка площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5324255100:30:004:0037;

- земельна ділянка площею 0,0100 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5324255100:30:004:0038,

а також накласти арешт та оголосити розшук з передачею на відповідальне зберігання ОСОБА_1 наступне рухоме майно:

- трактор Беларусь-892, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ;

- трактор МТЗ-82.1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 ;

- автомобіль Toyota Land Cruiser Prado номер шасі НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 ;

- автомобіль Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_7 , 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_8 ;

- причеп бортового д.н.з. НОМЕР_9 , 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_10 .

Свою заяву обґрунтовують тим, що ОСОБА_3 постійно чинить перешкоди у здійсненні права користування позивачами спірним майном, а саме не дозволяє користуватися житловим будинком та земельними ділянками, що розташовані по АДРЕСА_1 . Вказують, що ОСОБА_3 неодноразово погрожувала, що продасть це майно іншим особам або здасть його в оренду. Посилається також на те, що зазначені й клопотанні транспортні засоби на момент смерті ОСОБА_6 , перебували у користуванні ОСОБА_3 . На питання щодо їхнього теперішнього місцезнаходження вони відповіді не отримали, одна у них є інформацію, що ними користується зовсім інша особа, що може бут результатом їхнього продажу поза нотаріального оформлення (по довіреності). Окрім того, заявники посилаються на інформацію, надану ГКНП в Полтавській області щодо викликів нарядів поліції 9-11 липня 2014 року та 22 грудня 2017 року. А також вказують, що 09.03.2017 ОСОБА_1 звертався до чергової частини Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області про встановлення місця перебування майна померлого батька ОСОБА_6 , яким самостійно розпорядилася невідома особа. У зв`язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення 30.05.2017 прийнято рішення про закриття кримінального правопорушення.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 320/3560/18.

Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно листа ГУНП в Полтавській області від 03.06.2021 № 83 аз, наданого на адвокатський запит адвоката Ткаченко А.В., за даними ІТС Інформаційний портал Національної поліції України здійснювалися наступні виклики нарядів поліції:

-за адресою: АДРЕСА_2 , 11.07.2014 за заявою ОСОБА_1 з приводу того, що невідомі особи вибивають двері. За результатами звернення прийнято рішення списати його до справи у порядку Закону України Про звернення громадян ;

-за адресою: АДРЕСА_1 , 22.12.2017 за заявою ОСОБА_1 про конфлікт зі співмешканкою його покійного батька ОСОБА_3 з приводу перешкоджання потрапити у будинок. За результатами звернення прийнято рішення списати його до справи у порядку Закону України Про звернення громадян .

Окрім того, з вказаного листа вбачається, що 09.03.2017 від ОСОБА_1 надійшла письмова заява про встановлення місця перебування майна його померлого батька ОСОБА_6 , яким самовільно розпорядилася невідома особа. У зв`язку із встановленням ознак правопорушення відомості внесено до ЄРДР за ч. 1 ст. 356 КК України. 30.05.2017 прийнято рішення про закриття кримінального провадження.

З наведеного неможливо встановити яким саме речами та яка саме особа розпорядилася у березні 2017 року та яким чином цей факт став підставою забезпечення позову у даному провадженні у червні 2021 року та яким чином може вплинути на виконання рішення суду у даній справі.

Ані матеріали заяви, ані додані до неї документи не містять жодних доказів того, що подія, яка сталася 11.07.2014 та на яку заявники посилаються, як на підставу забезпечення позову, будь-яким чином стосується предмету даного позову.

Судом також встановлено, що конфлікт, який виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 22.12.2017 року з приводу допуску ОСОБА_1 у житловий будинок ОСОБА_3 згідно рапорту від 22.12.2017, долученого до заяви про забезпечення позову, вирішено мирним шляхом, а заявник ОСОБА_1 претензій ні до кого не має.

При цьому суд зауважує, що заявникам не зазначено, яким саме чином конфлікт, який виник між сторонами у справі щодо допуску у спірний будинок у грудні 2017 року та вирішений того ж дня, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у червні 2021 року.

Суд також зауважує, що заявниками жодним чином не доведено факту перебування майна, на яке вони просять накласти арешт, у володінні саме ОСОБА_3 .

Факти погроз з боку ОСОБА_3 продати спірне майно не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Тому посилання заявників на наміри ОСОБА_3 спірного майна, а також те, що на даний момент транспортними засобами користується інша особа, якій їх передано ОСОБА_3 за довіреністю є припущеннями.

Суд також враховує, що у заяві про забезпечення позову не наведено жодної обставини, яка б вказувала на те, що невжиття заходів забезпечення позову, які просять застосувати заявники, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Сам по собі факт наявності спору в суді не є єдиною підставою для забезпечення позову.

Позивачами за зустрічним позовом не доведено наявності обставин, які можуть ускладнити виконання рішення суду у даній справі або ефективний захист, або поновлення порушених прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися, а заходи забезпечення позову зможуть забезпечити реальне виконання такого рішення. Не доведено позивачами також співмірності заявлених заходів забезпечення позову заявленим вимогам.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-151, 153, 260,261, 353 ЦПК України, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі №546/306/17- відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали суду складено 16 червня 2021 року.

Суддя О.О. Романенко