Рішення

від 15.06.2021 по справі 906/23/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/23/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" (м.Київ)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Трейд 2014" (м.Коростень Житомирської області)

2. ОСОБА_1 (м.Коростень Житомирської області)

про стягнення 499 973,31грн солідарно

Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Трейд 2014" та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №ID6752829 від 05.08.19 у розмірі 499973,31грн, з яких: 391108,00грн заборгованості по тілу кредиту, 0,31грн заборгованості по відсоткам, 95072,00грн заборгованості по комісії, 9372,71грн пені на суму простроченої заборгованості за період з 06.02.20 по 06.11.20 та 4420,29грн штрафу за період з 06.02.20 по 06.11.20.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіт Трейд 2014", як сторона основного зобов`язання, та ОСОБА_1 , як поручитель по основному зобов`язанню, не виконують обов`язку щодо погашення заборгованості по кредитному договору.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.01.21 з Центру надання адміністративних послуг у місті Коростені витребувано інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду від 27.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01.03.2021.

Ухвалою суду від 01.03.2021 відкладено підготовче засідання на 29.03.2021.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

19.04.2021 на електронну адресу суду представник відповідача-1 надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю директора ТОВ "Профіт Трейд 2014".

Ухвалою суду від 20.04.2020 у задоволенні клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи від 19.04.2021 відмовлено; закрито підготовче провадження та призначено справу №906/23/21 до судового розгляду по суті на 24.05.2021.

24.05.2021 на електронну адресу суду від ТОВ "Профіт Трейд 2014" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що підприємство та нове керівництво зацікавлене вирішити спір мирним шляхом, просило надати можливість владнати спір та подати відповідні клопотання по справі.

Ухвалою суду від 24.05.2021 у задоволенні клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи від 24.05.2021 відмовлено; за інших підстав відкладено розгляд справи по суті на 15.06.2021.

15.06.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшло пояснення щодо черговості погашення зобов`язань за кредитним договором від 05.08.2019, у якому також доведено до відома суду, що останнє погашення здійснювалося 09.03.2021 у розмірі 10000,00грн, зазначені кошти були зараховані на погашення простроченої комісії.

Позивач повноважного представника в судове засідання 15.06.2021 не направив.

Відповідачі не скористались правом надання відзивів на позов, представники відповідачів в судове засідання не з`явились, про причину неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені вчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.133-134).

Приймаючи до уваги, що відповідачі не подали до суду відзиви на позов, а відтак не скористались наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.08.2019 між Акціонерним товариством "Таскомбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіт Трейд 2014" (позичальник, відповідач-1) укладено Заяву-договір №ID6752829 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів. Зазначена заява-договір підписана директором ТОВ "Профіт Трейд 2014" ОСОБА_1 за допомогою КЕП (кваліфікованого електронного підпису) на ресурсі paperless.com.ua (а.с.11-14), відповідно до п.1.1. якого за умовами наявності вільних коштів банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору, кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку.

Розділом 2 договору визначено умови надання кредиту.

Так, розмір кредиту становить 440000,00грн (п.2.1. договору).

Розмір процентної ставки за користування кредитом 0,0001% річних (п.2.3.1. договору).

Розмір комісійної винагороди 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно) (п. 2.3.2. договору).

Строк кредиту 36 місяців з дати укладання договору, тобто до 05.08.2022 (п. 2.6. договору).

Пунктом 4.1. договору визначено, що цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та Цінові параметри продукту є Кредитним договором.

Відповідно до п.4.2. договору, цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 ЦК України Цивільного кодексу України, у зв`язку із чим:

4.2.1. умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.tascombank.com.ua та укладється лише шляхом приєднання до договору в цілому.

Згідно п.18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT "Таскомбанк", при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт банк/інтернет клієнт банк "ТАС24/БІЗНЕС", або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль спрямований Банком через веріфікований номер телефону, якій належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідач-1 в особі директора ОСОБА_1 скористався своїм правом та на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис" вчинив правочин підписавши Заяву-договір №ID6752829 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT "Таскомбанк" електронно-цифровим підписом.

На підтвердження факту підписання позивачем надано витяг з сайту про цілісність даних відкритого інтернет-сервісу "Перевірка кваліфікованого електронного підпису" Центрального засвідчу вального органу (а.с.15).

Згідно із Додатком 1 до договору між позивачем та відповідачем-1 узгоджено (як між банком та позичальником) графік погашення кредиту, сплати відсотків та комісії за кредитом, а саме: сплату відповідачем на користь позивача, щомісяця, починаючи з місяця, що є наступним за місяцем укладання договору (за графіком - перший місяць) по останній місяць строку кредитування (за графіком - тридцять шостий місяць) однаковими грошовими сумами по 20979,02грн, з яких 12223,00грн заборгованості по тілу кредиту, 8756,00грн комісії за управління кредитом та 0,04-0,00грн відсотків за користування кредитом (а.с.13-14).

Згідно із п.18.2.6 Правил договір, а саме: обслуговування кредиту клієнта, набирає чинності з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання до Правил та діє до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

Згідно із п.18.2.2.2.5. та п.18.2.23.8. Правил банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань клієнтом за договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати відсотків (процентів) та винагород, право банку на отримання яких передбачено договором, зокрема, у разі відсутності на поточних рахунках клієнта суми коштів, що необхідна для сплати чергового платежу за кредитом.

Відповідно до п.18.2.4.6 Правил, зобов`язання за цим договором виконуються у такій послідовності: кошти отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором , перш за все спрямовуються для погашення простроченої комісії, далі - прострочених процентів, далі - простроченого кредиту, далі - пені, далі - штрафів, далі - комісії, далі -процентів, далі - кредиту.

В підтвердження факту перерахування коштів позичальнику, позивачем до надано виписку по особовому рахунку, яка і підтверджує перерахування коштів Банком на рахунок боржника в сумі 440000,00грн.

Згідно п.42 Постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 910/10254/18, виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості. При цьому банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а отже є належним доказами надання позичальнику кредитних коштів.

З метою забезпечення виконання відповідачем-1 зобов`язань за договором, 05.08.2019 між AT "Таскомбанк" (кредитор, позивач) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) укладено договір поруки № Т 09.07.2019 І 7492, відповідно до умов якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіт Трейд 2014" зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Заяви-договору №6752829 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), що укладений між кредитором та боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до п.1.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за кредитним договором, в тому числі:

1.2.1. повернути кредитору кредит у розмірі 450000,00грн, у терміни (строки), визначені кредитним договором

1.2.2. щомісячно сплачувати кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 0,0001% річних з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов кредитного договору, та в строки, що встановлені кредитним договором;

1.2.3. щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом в розмірі 1,99% річних від суми виданого кредиту в порядку, встановленому кредитним договором…

ОСОБА_1 скористався своїм правом та на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис" вчинив правочин, підписавши договір поруки електронним цифровим підписом.

Згідно з п.3.1. договору поруки, у випадку невиконання боржником будь-яких зобов`язань за кредитним договором, або невиконання зобов`язань у строки, визначені кредитним договором, кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу поручителя, зазначену в розділі 7 цього договору та копію надсилає боржнику.

Поручитель не пізніше 5-ти робочих днів з дня відправлення вимоги кредитора зобов`язаний погасити суму в розмірі, визначеному у вимозі. Неотримання поручителем вимоги кредитора не звільняє останнього від обов`язку виконати умови цього договору (п. 3.3. договору).

Відповідно до п.18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT "Тасномбанк", банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань клієнтом за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

За змістом п.18.2.2.2.5 Правил, клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов`язань з погашення кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за кредитом, клієнт доручає банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

Відповідач-1, отримавши доступ до користування кредитними коштами в розмірі 440000,00грн, в порушення умов договору, свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків та комісії за кредитом належним чином не виконував.

У зв`язку з недодержанням відповідачем-1 графіку погашення кредитної заборгованості позивач 10.11.2020 склав та надіслав відповідачеві-1 та відповідачеві-2 письмову повідомлення-вимогу про дострокове повернення 391108,00грн основного боргу, 0,31грн заборгованості по відсотках, 95072,00грн заборгованості по комісії, 9372,71грн пені та 4420,29грн штрафу, зі строком виконання такої вимоги - протягом 30-ти календарних днів з дати одержання відповідачем цього повідомлення, але не пізніше 45-ти календарних днів з дня направлення даного повідомлення банком позичальнику (а.с.43-47).

Відповідач-1 та відповідач-2 вказані вимоги банку не виконали ані повністю, ані частково.

Невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за договором в частині погашення заборгованості за кредитом стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в примусовому порядку.

Слід зазначити, що під час розгляду справи в суді відповідачем-1 частково сплачено заборгованість на загальну суму 23000,00грн, яка відповідно до п.18.2.4.6 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" була зарахована в погашення простроченої комісії.

За вказаних обставин, провадження у справі в частині стягнення 23000,00грн простроченої комісії необхідно закрити за відсутністю предмета спору відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із статтею 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачу-1 на поточний рахунок кредитні кошти у розмірі 440000,00грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач-1 свої зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами і комісії не виконав, грошові кошти згідно умов договору не повернув, внаслідок чого у відповідача-1 станом на 15.06.2021 (в межах заявлених позовних вимог) існує заборгованість за кредитом у розмірі 463180,00грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту у розмірі 391108,00грн (в т.ч. прострочена), заборгованість по відсоткам у розмірі 0,31грн (в т.ч. прострочена), заборгованість по комісії у розмірі 72072,00грн (в т.ч. прострочена).

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов`язання, яке може виникнути в майбутньому.

З урахуванням абзацу першого частини другої статті 207, частини першої статті 547 та статті 553 ЦК України договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст.554 ЦК України).

Отже, договором поруки № Т 09.07.2019 І 7492 від 05.08.2019 забезпечено виконання ТОВ "Профіт Трейд 2014" зобов`язання за кредитним договором №ID6752829 від 05.08.2019.

Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

На момент розгляду справи ні позичальник, ні поручитель заборгованість перед кредитором не сплатили.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача, відтак позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості: за кредитом у розмірі 391108,00грн, по сплаті відсотків у розмірі 0,31грн, по сплаті комісії у розмірі 72072,00грн підлягають задоволенню.

Також за порушення умов кредитного договору №ID6752829 від 05.08.2019. позивач нарахував 9372,71грн пені та 4420,29грн штрафу.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У ч.ч.4, 6 ст.231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Також відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 3.3 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Отже, сторони не погодили іншого строку нарахування пені, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Пеня за прострочення кредиту та комісії розрахована позивачем в межах шестимісячного строку нарахування пені. Перевіривши надані позивачем нарахування пені, суд встановив, що такі нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору є арифметично вірними та підлягають задоволенню на суму 9372,71грн.

Щодо стягнення штрафу у сумі 4420,29грн позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до положень ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За змістом пункту 18.2.5.2 Правил у випадку порушення цільового використання кредиту клієнт сплачує банку штраф у розмірі 25 % від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням. У випадку порушення зобов`язань, вказаних у пунктах 18.2.2.2.7, 18.2.2.2.9 цього розділу Правил клієнт сплачує штраф у розмірі 2 % від розміру кредиту, діючого на момент застосування штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідачів штрафу в розмірі 4420,29грн позивачем не наведено за яке саме зобов`язання, що виконано неналежним чином, було нараховано штраф. Кредитний договір та Правила не містять положень щодо можливості банка нараховувати позичальнику штраф за порушення строків виконання останнім грошових зобов`язань за Кредитним договором.

Доказів порушення позичальником визначених пунктами 18.2.2.2.7, 18.2.2.2.9 Правил зобов`язань щодо надання банку фінансової інформації, а також забезпечення умов для проведення банком перевірок за даними бухгалтерського, оперативного і складського обліку, цільового використання кредиту, його забезпеченості та своєчасності погашення, порушення яких відповідно до п. 18.2.5.2 Правил є підставою для нарахування штрафу, суду не надано.

Враховуючи викладене позовні вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 4420,29грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен аргумент.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень. При цьому, відповідач-1 та відповідач-2 правом участі в судовому засіданні та правом подати відзив на позов не скористались.

Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на загальну суму 472553,02грн, з яких: 391108,00грн - заборгованість по тілу кредиту, 0,31грн - заборгованість по відсоткам, 72072,00грн заборгованість по комісії, 9372,71грн - пеня.

В частині стягнення заборгованості по комісії в сумі 23000,00грн провадження у справі слід закрити за відсутністю предмету спору на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

В позові відмовити в частині стягнення 4420,29грн штрафу.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

При цьому суд враховує, що згідно п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

За таких обставин судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподіленню порівну між відповідачем-1 та відповідачем-2.

Керуючись статтями123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Таскомбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Трейд 2014" та ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Трейд 2014" (11510, Житомирська область, м.Коростень, шосе Білокоровицьке, 12Б, код ЄДРПОУ 39560270) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 09806443)

- 391108,00грн - заборгованості по тілу кредиту;

- 0,31грн - заборгованості по відсоткам;

- 72072,00грн - заборгованості по комісії;

- 9372,71грн - пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Трейд 2014" (11510, Житомирська область, м.Коростень, шосе Білокоровицьке, 12Б, код ЄДРПОУ 39560270)

на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 09806443)

- 3716,65грн судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, буд.30; код ЄДРПОУ 09806443)

- 3716,65грн судового збору.

5. Закрити провадження у справі в частині стягнення 23000,00грн заборгованості по комісії за відсутністю предмету спору на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

6. В позові відмовити в частині стягнення 4420,29грн штрафу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2-3 - відповідачам (рек. з повід.);

- позивачу на ел.пошту ( info@tascombank.com.ua ) та представнику Грищенко І.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).