Ухвала

від 15.06.2021 по справі 549/204/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 червня 2021 року

м. Київ

справа № 549/204/20

провадження №61-9381ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ткачука О. С. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 15 жовтня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду

від 27 квітня 2021 року у справі за позовом Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства Пирятинське лісове господарство до ОСОБА_1 , Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Баришівська зернова компанія , про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 15 жовтня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року в указаній вище справі.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею

389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскарженому судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому, у разі подання касаційної скарги на підставі пунктів 1, 2 та

3 частини другої статті 389 ЦПК України слід зазначити, щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах не був врахований судом апеляційної інстанції або відсутній висновок Верховного Суду, чи від висновку щодо застосування якої норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, необхідно відступити.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).

Касаційна скарга заступника керівника Полтавської обласної прокуратури не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

У касаційній скарзі заявник посилається на постанови Верховного Суду, проте не зазначає, щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах не був врахований судом апеляційної інстанції висновок Верховного Суду. Натомість обґрунтування касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі.

Мотивувальна частина касаційної скарги містить нормативно-правове обґрунтування, проте, суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги вибирати ті норми права, з застосуванням яких не погоджується скаржник.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої

статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги з її копіями та доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав).

Крім того, касаційна скарга заступника керівника Полтавської обласної прокуратури не може бути прийнята до розгляду Верховним Судом, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, заявником не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

від 08 липня 2011 року Про судовий збір , який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на час подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У цій справі об`єднано три вимоги немайнового характеру, зокрема визнання незаконним та скасування розпорядження голови Чорнухинської районної державної адміністрації № 24 від 24 січня 2006 року, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Зважаючи на те, що позовну заяву пред`явлено у травні 2020 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2020 року.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2 102 грн.

Враховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 12 612 грн (2 102 * 3 * 200%) судового збору.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у

м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі

якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених

статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Таким чином, виходячи із наведених норм права, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 15 жовтня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 квітня

2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

В залежності від виконання цієї ухвали настають наслідки, передбачені Законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. С. Ткачук