Постанова

від 07.06.2021 по справі 465/9572/13-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/9572/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.

Провадження № 22-ц/811/634/21 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

Категорія:39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Симець В.І.

з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львовіцивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи на рішення Франківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2020 року ,-

ВСТАНОВИВ:

у жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1147 від 23 листопада 2007 року, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 230 000.00 грн., а відповідач зобов`язалася в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, сплачувати відсотки за користування кредитними коштами та інші передбачені договором платежі. Стверджує, що 17 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк укладено договір відступлення прав вимоги, за яким новий кредитор набув усіх прав первісного кредитора за кредитними договорами. Зазначає, що банк свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 230 000,00 грн. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 31.07.2013 року у нього виникла заборгованість в розмірі 301 323,00 грн., що складається з:

-простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 167 875,61 грн.;

-заборгованості за відсотками в розмірі 119 871,59 грн.

-заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 13 575,80 грн.

З наведених підстав, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи заборгованість за крдитним договором № 1147 від 23 листопада 2007 року в розмірі 160 000 грн.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2020 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи відмовлено.

Рішення суду оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Апелянт стверджує, що ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк відступило свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і до ОСОБА_1 , Товариству з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , а тому позичальник зобов`язаний повернути новому кредитору грошові кошти та сплатити відсотки за користування ними. Зазначає, що суд безпідставно відмовив у стягненні коштів, оскільки вимога була на суму 301 323,00 грн., а в межах виконавчого провадження з відповідача стягнуто тільки 261 165,71 грн., які надійшли на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , відтак заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи повністю не погашена. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості відповідача за кредитним договором від 23 листопада 2007 року, оскільки така погашена на підставі судового рішення шляхом проведення електронних торгів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 23 листопада 2007 року між ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1147, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 230 000.00 грн.з кінцевим терміном повернення - 19 листопада 2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 14,5 % річних.

На забезпечення належного виконання умов вищезазначеного кредитного договору між ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ПП Агросоюз-Захід укладено договір застави від 23 листопада 2007 року, за умовами якого ПП Агросоюз-Захід передало у заставу автомобіль марки Nissan Armada , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , легковий універсал-В, чорного кольору, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 311 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

17 грудня 2012 року між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк передає (відступає), а Товариство з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи приймає сукупність усіх прав вимоги за кредитними договорами, зазначеними в додатку № 1 до цього договору.

З долученого до матеріалів справи витягу з додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року вбачається, що кредитний договір № 1147 від 23 листопада 2007 року входить до переліку кредитних договорів, право вимоги за якими ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк відступило Товариству з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи .

Отже, ТзОВ Кредитні ініціативи набуло статусу кредитора за кредитним договором № 1147 від 23 листопада 2007 року.

З долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1147 від 23 листопада 2007 року вбачається, що станом на 31 липня 2013 року така становить 301 323,00 грн. та складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 167 875,61 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 119 871,59 грн. та заборгованості за пенею в розмірі 13 575,80 грн. (т 1 а.с. 27).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи направило ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту, у якій вимагало протягом семи днів від дати відправлення вимоги повернути йому кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом і нараховані штрафні нарахування.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 589 ЦК України).

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала умов кредитного договору № 1147 від 23 листопада 2007 року та не сплатила заборгованість за кредитним договором, яка виникла внаслідок його неналежного виконання, ТзОВ Кредитні ініціативи звернулося з позовом до ПП Агросоюз-Захід про звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до п. 1.2 договору застави від 23 листопада 2007 року предметом застави є автомобіль марки Nissan Armada , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , легковий універсал-В, чорного кольору, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 311 000,00 грн.

Пунктом 5.1 договору застави від 23 листопада 2007 року передбачено, що заставодержатель набуває права звернення стягнення на майно та його реалізацію у випадку якщо у момент настання строку виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповернені у встановлені п. 2.2 кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом (сум комісійної винагороди за управління кредитом) (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 591 ЦК України передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06 липня 2020 року у справі № 914/93/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи до Приватного підприємства Агросоюз-Захід , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет застави, задоволено повністю.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи суму заборгованості за кредитним договором № 1147 від 23.11.2007 року в розмірі 261 165, 71 грн., в тому числі 167 875,61 грн. заборгованості по кредиту, 93 775,10 грн. заборгованості по сплаті процентів, а також 3 917,48 грн. судового збору, звернувши стягнення на предмет застави, що належить Приватному підприємству Агросоюз-Захід , згідно договору застави від 23.11.2007 року, а саме: автомобіль марки Nissan модель Armada , 2007 року випуску, колір чорний, шасі № НОМЕР_1 , легковий універсал-В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України Про виконавче провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

07 жовтня 2020 року Державним підприємством Сетам проведено електронні торги з реалізації вищезазначеного рухомого майна в межах виконавчого провадження № 62963637 з примусового виконання приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. рішення Господарського суду Львівської області від 06 липня 2020 року у справі № 914/93/17, що підтверджується Актом про проведені електронні торги від 27 жовтня 2020 року, складеним приватним виконавцем Маковецьким З.В. (т. 1 а.с. 134-135).

З Акту про проведені електронні торги від 27 жовтня 2020 року вбачається, що переможцем торгів визнано ОСОБА_3 , який придбав предмет застави за 314 921,00 грн. 21-22 жовтня на депозитний рахунок приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. від переможця торгів надійшли кошти від реалізації згаданого автомобіля в розмірі 299 174,95 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. від 03 грудня 2020 року закінчено виконавче провадження № 62963637 з виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06 липня 2020 року у справі № 914/93/17 .

З вищезазначеної постанови вбачається та визнається Товариством з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , що згідно з платіжним дорученням № 824 від 23.10.2020 року на користь стягувача перераховано 261 165,71 грн. в рахунок погашення боргу за виконавчим документом.

Отже, рішення Господарського суду Львівської області від 06 липня 2020 року у справі № 914/93/17 виконане в повному обсязі, що свідчить про те, що задоволені вимоги кредитора, які визнані судом підставними.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заборгованість за кредитним договором № 1147 від 23.11.2007 року погашена шляхом звернення стягнення на предмет застави та подальшої його реалізації на прилюдних торгах, відтак відсутні підстави для стягнення такої з ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що вимога Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1147 від 23.11.2007 року не задоволена в повному розмірі, оскільки на його рахунок надіслано тільки 261 165,71 грн., а не 301 323,00 грн. не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований сторонами лише в межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1147 від 23 листопада 2007 року вбачається, що станом на 19 листопада 2012 року, тобто на день закінчення строку дії кредитного договору, заборгованість за нарахованими відсотками становила 93 775,10 грн., а заборгованість за пенею відсутня (т. 1 а.с. 27).

Таким чином вимога Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи про стягнення на його користь заборгованості за нарахованими відсотками підлягала до задоволення частково лише в розмірі 93 775,10 грн., що разом з тілом кредиту становить 261 165,71 грн., що відповідає рішенню Господарського суду Львівської області від 06 липня 2020 року у справі № 914/93/17, яким зазначену суму стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи .

Інші вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи є безпідставними, оскільки у позивача не було права нараховувати відсотки та пеню після закінчення строку дії кредитного договору № 1147 від 23 листопада 2007 року.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України ( Pronina v. Ukraine ) від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи - залишити без задоволення.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 17.06.2021 року.

Головуючий: Шеремета Н. О.

Судді: Ванівський О.М.

Цяцяк Р.П.