Постанова

від 18.06.2021 по справі 522/385/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7611/21

Номер справи місцевого суду: 522/385/18

Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів: Громіка Р.Д., Дришлюка І.А.,

при секретарі: Павлючук Ю.В.,

переглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Вовка Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про стягнення боргу за договором позики під заставу, та за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним,-

в с т а н о в и в:

В проваджені Приморського районного суду м. Одеси перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про стягнення боргу за договором позики під заставу, та за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 ,, ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним.

Разом із позовом позивачем ОСОБА_1 до суду було надано заяву про забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт на частку розміром 60% статутного капіталу ТОВ ІНВЕСТ-КУРОРТ-1 , ідентифікаційний код 36436196 та частку розміром 60% статутного капіталу ТОВ ІНВЕСТ-КУРОРТ-2 , ідентифікаційний код 36436620.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 січня 2018 року вказану заяву було задоволено в повному обсязі.

09 березня 2021 року представник ОСОБА_7 , що діє в інтересах ОСОБА_5 повторно звернулась до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду, а тому продовження існування заходів забезпечення позову є недоцільним та порушує права та інтереси ОСОБА_5 ..

Заяву розглянуто за відсутності сторін.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2021 року заяву про скасування заходів забезпечення позову - задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 січня 2018 року, якою накладено арешт на частку розміром 60% статутного капіталу ТОВ ІНВЕСТ КУРОРТ-1 та частку розміром 60% статутного капіталу ТОВ ІНВЕСТ-КУРОРТ-2 .

Роз`яснено, що ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову є підставою внесення/виключення відомостей до/з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у порядку встановленим Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, адвокат Вовк О.Є. в інтересах ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення норм права.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони по справі не з`явились, але про розгляд справи вони сповіщались неодноразово належним чином та завчасно.

14 червня 2021 року від адвоката Вовка О.Є, що діє в інтересах ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із поданням 11 червня 2021 року адвокатом Черкесом В.О. в інтересах ОСОБА_2 заяви про відвід судової колегії.

Однак, ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 червня 2021 року в задоволенні заяви про відвід відмовлено, вирішено продовжувати розгляд справи у тому ж складі.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Також колегія суддів враховує, що відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. Оскільки заяву про відкладення судового засідання подано саме адвокатом Вовком О.Є., який представляє інтереси апелянта по справі та який є автором апеляційної скарги, то судова колегія вважає, що з метою дотримання строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ч. 1 ст. 371 ЦПК України клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Колегія суддів враховує, що адвокат Вовк О.Є., як ініціатор провадження на цій стадії, повинен проявляти процесуальну зацікавленість рухом своєї скарги та її розглядом.

Отже, оскільки поважність причин неявки адвоката відповідача судом апеляційної інстанції не встановлена, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з`явились до судового засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 18 червня 2021 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи наведені у апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення задоволенню за таких підстав.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України , забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 10 ст. 156 ЦПК України заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, і заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Разом з тим, вразі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду з питанням про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України , суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, 09 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про стягнення боргу за договором позики під заставу (т. 1 а.с. 2-5).

Разом із позовною заявою, ОСОБА_1 надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку розміром 60% статутного капіталу ТОВ ІНВЕСТ-КУРОРТ-1 , ідентифікаційний код 36436196 та частку розміром 60% статутного капіталу ТОВ ІНВЕСТ-КУРОРТ-2 , ідентифікаційний код 36436620, для уникнення можливості переоформлення часток у статутному капіталі вказаних юридичних осіб третім особам до вирішення питання судом по суті, оскільки вказані частки у статутному капіталі вказаних юридичних осіб є забезпеченням виконання зобов`язання за спірним договором позики від 16 березня 2015 року (т. 1 а.с. 22-23).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 січня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Накладено арешт на частку розміром 60% статутного капіталу ТОВ ІНВЕСТ-КУРОРТ-1 , ідентифікаційний код 36436196 та частку розміром 60% статутного капіталу ТОВ ІНВЕСТ-КУРОРТ-2 , ідентифікаційний код 36436620 (т. 1 а.с. 28-29).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про стягнення боргу за договором позики під заставу залишено без розгляду (т. 3 а.с. 169).

Вказана ухвала суду першої інстанції набрала законної сили.

Задовольняючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції, керуючись положеннями ч. 9 ст. 158 ЦПК України, дійшов правильного висновку про його доведеність.

Враховуючи наведені вище норми процесуального закону й те, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду і ця ухвала суду позивачем не оскаржувалась в апеляційному порядку, а відтак набрала законної сили, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову у цій справі, оскільки такий висновок в повній мірі відповідає вимогам ч. 9 ст. 158 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з порушенням норм процесуального права, які виявилися в тому, що вона була постановлена без участі ОСОБА_1 , апеляційним судом відхиляються, оскільки стаття 158 ЦПК України, яка визначає порядок і підстави скасування заходів забезпечення позову судом, не містить вимоги про розгляд питання про скасування заходів забезпечення позову за обов`язкової участі сторін та інших учасників справи.

Інших правових доводів апеляційна скарга не містить.

У п. 54 Рішення у справі Трофимчук проти України (заява №4241/03) від 28 жовтня 2010 року, остаточне 28 січня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що, беручи до уваги свої висновки за статтею 11 Конвенції (див. вище пункти 42-45 ), Суд не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявниці про переслідування її роботодавцем, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. У зв`язку з цим Суд повторює, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (див. рішення у справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1) .

Таким чином, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, обґрунтовано виходив з того, що при постановленні ухвали про залишення позову без розгляду, залишилося не вирішеним питання щодо скасування вжитих заходів забезпечення позову та дійшов правильного висновку про те, що підстави для забезпечення позову відпали.

Тому, законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову у справі немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Вовка Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено: 18 червня 2021 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М.Драгомерецький

А.І.Дришлюк

Р.Д.Громік