Рішення

від 17.06.2021 по справі 915/307/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року Справа № 915/307/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 83-Д; ідентифікаційний код 33695095)

до відповідачів:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Укрінбуд (54055, м. Миколаїв, вул. 2-А Слобідська, буд. 73, кв. 2; ідентифікаційний код 40092605)

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління (79007, м. Львів, вул. Ветеранів, буд. 2; ідентифікаційний код 24982002)

про: стягнення 180 929,40 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Мартиненко О.В., адвокат за довіреністю,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився,

Суть спору:

12.03.2021 Акціонерне товариство Банк інвестицій та заощаджень звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 05/01-2021/03/02-01 (з додатками), в якій просить суд:

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Укрінбуд (код ЄДРПОУ 40092605, місцезнаходження: 54055, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. 2-А Слобідська, будинок 73, кв. 2) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень (ЄДРПОУ 33695095, місцезнаходження: 04119, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, м. Київ) як солідарних боржників 180929,40 грн, що включає в себе: заборгованість за основним зобов`язанням в розмірі 168850,33 грн; пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 4935,45 грн; інфляційні витрати за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 5909,76 грн; 3% річних за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 1233,86 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Укрінбуд (код ЄДРПОУ 40092605, місцезнаходження: 54055, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. 2-А Слобідська, будинок 73, кв. 2) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень (ЄДРПОУ 33695095, місцезнаходження: 04119, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, м. Київ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2713,95 грн;

- залучити для участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні Позивача Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління (код ЄДРПОУ 24982002, 79007, місто Львів, вул. Ветеранів буд 2).

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору про надання банківської гарантії № 8747/18-ГВ від 21.05.2018 з Додатковою угодою № 1 від 28.12.2018 до нього; Банківської гарантії забезпечення виконання зобов`язань № 8747/18-ГВ від 22.05.2018 та Банківської гарантії забезпечення виконання зобов`язань (у новій редакції) № 8747/18-ГВ від 10.01.2019; листа вимоги Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління № 515/3/4851 від 16.10.2019 з відповіддю Акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень на нього № 05-1/04/1010; рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у справі № 910/6810/20; платіжного доручення № 2427699 від 21.09.2020; Договору поруки № 8747/18-ГВ-П від 21.05.2018; вимог Акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень № 05-1/04/8991 від 28.10.2020 та № 05-1/04/9804 від 27.11.2020 з доказами їх направлення; застосування норм статей 11, 15, 526, 546, 549, 551, 554, 560, 569, 611, 625 Цивільного кодексу України, статей 20, 200 Господарського кодексу України; та мотивовані тим, що дії відповідачів щодо непогашення перед гарантом існуючої заборгованості є неправомірними, та такими, що суперечать умовам Договору про надання банківської гарантії, Договору поруки, ст. 569 ЦК України, Положенню про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національних та іноземних валютах, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639.

Ухвалою суду від 01.04.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/307/21 за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 27 квітня 2021 року о 09:30; залучено до участі у справі Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

19.04.2021 до суду від позивача надійшло клопотання № 2021/04/08-1 від 08.04.2021 про участь у судовому засіданні, яке призначене на 27.04.2021 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У зв`язку з перебуванням судді Смородінової О.Г. на лікарняному у період з 20.04.2021 по 28.04.2021, судове засідання, призначене на 27.04.2021 не відбулося.

Ухвалою суду від 30.04.2021 розгляд справи по суті призначено на 25 травня 2021 року о 09:30.

20.05.2021 на офіційну електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява № 2021/04/08-01 від 19.05.2021 про участь у судовому засіданні, яке призначене на 25.05.2021 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 21.05.2021.

Ухвалою суду від 25.05.2021 розгляд справи по суті було відкладено на 17 червня 2021 року о 10:45.

01.06.2021 на офіційну електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява № 2021/05/31-01 від 31.05.2021 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 02.06.2021.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідачі правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на момент проведення засідання не скористалися.

При цьому, як було наведено вище, ухвалою суду від 01.04.2021 відповідачам було встановлено 15-денний строк для подання суду відзиву.

Копія вказаної ухвали, направлена адресу місцезнаходження відповідача-1 08.04.2021 була повернута за зворотною адресою відділенням поштового зв`язку з відміткою причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400143216442).

Копія ухвали суду від 01.04.2021 направлена на місцезнаходження відповідача-2 08.04.2021 була повернута за зворотною адресою відділенням поштового зв`язку з відміткою причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400143216450).

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом перевірено дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача-1 - юридичної особи, відомості надані на запит суду Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради щодо реєстрації місця проживання відповідача-2 - фізичної особи, та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеним учасникам справи в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством.

З урахуванням наведеного, слід вважати, що копія ухвали суду від 01.04.2021 була вручена відповідачам 08.04.2021.

Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідачів тривав до 23.04.2021 включно.

Разом із тим, ні протягом встановленого процесуального строку, ні станом на дату проведення судового засідання, відповідачі відзивів на позовну заяву не надали.

Суд відмічає, що відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

17.06.2021 в судове засідання з`явився лише представник позивача, якого суд заслухав. Інші учасники справи своїх представників в судове засідання не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином.

Так, копія ухвали суду від 25.05.2021, направлена адресу місцезнаходження відповідача-1 02.06.2021 була повернута за зворотною адресою відділенням поштового зв`язку з відміткою причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400143588668).

Копія вказаної ухвали, направлена на місцезнаходження відповідача-2 02.06.2021 була повернута за зворотною адресою відділенням поштового зв`язку з відміткою причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400143588676).

Копія вказаної ухвали, направлена на адресу місцезнаходження третьої особи, 04.06.2021 була повернута за зворотною адресою відділенням поштового зв`язку (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400143588684).

Як уже вище було зазначено, відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників відповідачів та третьої особи.

17.06.2021 в судовому засіданні представник позивача підтвердив актуальність заявлених позовних вимог, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 17.06.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

При цьому, беручи до уваги відсутність відзивів по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2018 року між Публічним акціонерним товариством Банк інвестицій та гарантій , як гарантом, та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Укрінбуд , як принципалом, був укладений Договір про надання банківської гарантії № 8747/18-ГВ (далі - Договір № 8747/18-ГВ), відповідно до предмету якого сторони договору визначили, що гарант надає за заявою принципала банківську гарантію забезпечення виконання договору (надалі - гарантія), а саме, договору підряду на виконання робіт, із будівництво будівлі казарми поліпшеного планування № 4, в/м № 25, м. Хмельницький, Хмельницької області, що буде укладений між Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням МО України (надалі - бенефіціар) та принципалом, який став переможцем конкурсних торгів на закупівлю робіт для гарантованого забезпечення потреб оборони Будівництво будівель (45210000-2). Будівництво будівлі казарми поліпшеного планування №4, в/м №25, м.Хмельницький, Хмельницької області, що підтверджується повідомленням про намір укласти договір від 14.05.2018р. При цьому гарантія видається гарантом у вигляді Банківської гарантії забезпечення виконання договору №8747/18-ГВ на суму 166355,00 грн., яка є невід`ємною частиною цього договору, права та обов`язки за якою не можуть бути передані іншій особі (п. 1.1). Строк дії гарантії: до 30 січня 2020 року включно (п. 1.2, в редакції Додаткової угоди №1 від 28.12.2018).

За умовами наведеного Договору № 8747/18-ГВ:

- належне виконання принципалом зобов`язань по цьому договору забезпечується неустойкою, передбаченою цим договором та порукою ОСОБА_1 (п. 2.2);

- гарант має право: вимагати від принципала відшкодування усіх витрат (включаючи але не обмежуючись наступними): а) сум, фактично сплачених гарантом бенефіціару у порядку та у випадках, передбачених гарантією; б) збитків, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; в) судових витрат, понесених гарантом за гарантією (п.3.1.1);

- принципал зобов`язується: протягом 2 банківських днів з моменту сплати гарантом грошових коштів по гарантії на вимогу бенефіціара (або на виконання рішення суду), та отримання від гаранта відповідної вимоги, відшкодувати гаранту в повному обсязі всі витрати (включаючи, але не обмежуючись наступними): а) суми, фактично сплачені гарантом бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених цією гарантією; б) збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; судові витрати, понесені гарантом за гарантією (п.3.4.1);

- сторони встановлюють, що в разі порушення принципалом строків відшкодування гаранту витрат по гарантії, передбачених п. 3.4.1 даного Договору, принципал сплачує гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 4.2);

- сторони встановлюють, що Договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до дати проведення повного взаєморозрахунку між сторонами за умови відсутності будь-яких вимог до гаранта з боку бенефіціара після закінчення строку дії гарантії (п. 6.1).

Додатковою угодою №1 від 28.12.2018 до Договору № 8747/18-ГВ були внесені зміни щодо строку дії гарантії та щодо встановлення обов`язку принципала сплатити винагороду за внесення змін до договору.

Вказаний Договір № 8747/18-ГВ з Додатковою угодою №1 від 28.12.2018 до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.

Крім того, 21 травня 2018 року між Публічним акціонерним товариством Банк інвестицій та гарантій , як кредитором/гарантом, та ОСОБА_1 , як поручителем, був укладений Договір поруки № 8747/18-ГВ-П (далі - Договір поруки), відповідно до предмету якого поручитель поручився перед кредитором/гарантом за належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Укрінбуд , як боржником/принципалом, взятих на себе зобов`язань, що витікають з договору про надання банківської гарантії №8747/18-ГВ від 21 травня 2018 року, укладеного між кредитором/гарантом та боржником/принципалом, а саме: протягом 2 банківських днів з моменту сплати кредитором/гарантом грошових коштів за банківською гарантією забезпечення виконання зобов`язань №8747/18-ГВ на вимогу бенефіціара (або на виконання рішення суду) та отримання від кредитора/гаранта відповідної вимоги, відшкодувати кредитору/гаранту в повному обсязі всі витрати (включаючи, але не обмежуючись наступними): а) суми фактично сплачені кредитором/гарантом бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених гарантією в межах загальної суми відповідальності кредитора/гаранта за гарантією, що складає 166355,00 грн.; б) збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; в) судові витрати, понесені кредитором/гарантом за гарантією (надалі за текстом - зобов`язання) (п. 1.1).

За умовами наведеного Договору поруки:

- поручитель відповідає перед кредитором/гарантом у повному обсязі. Боржник/принципал і поручитель відповідають перед кредитором/гарантом як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора/гаранта вимагати виконання зобов`язань, вказаних у п.1.1 цього договору повністю (чи у будь-якій частині) як від боржника/принципала та поручителя разом, так і від кожного окремо (п. 1.2).

- відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання боржником/принципалом будь-якої частини зобов`язань, так і при невиконанні боржником/принципалом зобов`язань в цілому (п.1.3);

- поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами договору гарантії (п. 1.5);

- кредитор/гарант набуває право вимагати від поручителя виконання зобов`язання, що випливає із договору гарантії при умові, якщо в установлений договором гарантії строк виконання боржником/принципалом зобов`язання не будуть виконані, а також при умові обов`язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов`язання боржника/принципала (п. 2.1);

- поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання по цьому договору, не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора/гаранта про невиконання боржником/принципалом зобов`язань і необхідності їх виконання поручителем (п. 2.2 );

- у повідомлення повинно бути визначено розмір невиконаних боржником/принципалом зобов`язань, а також розрахунок суми штрафних санкцій, в разі їх наявності, що необхідно сплатити (п. 2.3);

- сторони встановлюють, що поручитель, у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов`язань по цьому Договору, виплачує кредитору/гаранту пеню від загальної суми заборгованості боржника/принципала по Договору гарантії у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення з дня виникнення зобов`язання поручителя погасити заборгованість боржника/принципала (п. 3.1);

- цей договір забезпечення виконання зобов`язань набуває чинності з моменту його підписання сторонами, але у будь-якому випадку не раніше дати набуття чинності банківською гарантією забезпечення виконання зобов`язань № 8747/18-ГВ (п. 5.4);

- дія цього Договору закінчується належним виконанням боржником/принципалом взятих на себе зобов`язань за договором гарантії чи виконанням поручителем своїх зобов`язань, згідно з умовами цього договору (п. 5.5).

Вказаний договір гарантії скріплений підписами обох сторін та печаткою позивача.

Предметом даного позову витупає майнова вимога позивача, як гаранта, до відповідачів, як принципала та поручителя, щодо стягнення з останніх сплаченої гарантом на користь бенефіціара суми банківської гарантії та судових витрат, а також пені, інфляційних втрат та 3 % річних, внаслідок порушення відповідачами грошового зобов`язання.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачами грошового зобов`язання за укладеними між сторонами договорами.

Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- Договір про надання банківської гарантії № 8747/18-ГВ від 21.05.2018 з Додатковою угодою № 1 від 28.12.2018 до нього;

- Банківська гарантія забезпечення виконання зобов`язань № 8747/18-ГВ від 22.05.2018 та Банківська гарантія забезпечення виконання зобов`язань (у новій редакції) № 8747/18-ГВ від 10.01.2019;

- лист вимога Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління № 515/3/4851 від 16.10.2019 з відповіддю Акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень на нього № 05-1/04/1010;

- рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у справі № 910/6810/20;

- платіжне доручення № 2427699 від 21.09.2020;

- Договір поруки № 8747/18-ГВ-П від 21.05.2018;

- вимоги Акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень № 05-1/04/8991 від 28.10.2020 та № 05-1/04/9804 від 27.11.2020 з доказами їх направлення принципалу та поручителю.

Відповідачі, як уже було наведено вище, відзивів на позовну заяву та будь-яких доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надали.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються положеннями чинного законодавства про забезпечення виконання зобов`язань, зокрема - банківську гарантію.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Згідно зі ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Відповідно до ст. 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Відповідно до ст. 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов Договору № 8747/18-ГВ позивачем було оформлено Банківську гарантію забезпечення виконання зобов`язань № 8747/18-ГВ від 22.05.2018 та Банківську гарантія забезпечення виконання зобов`язань (у новій редакції) № 8747/18-ГВ від 10.01.2019, відповідно зі змісту якої вбачається, що гарант цією гарантією безумовно і безвідклично зобов`язався протягом 5 банківських днів заплатити бенефіціару суму у розмірі 166355,00 грн (тут і надалі у тексті - гарантійна сума), після отримання від бенефіціара письмової вимоги з посиланням на цю гарантію, яка підписана уповноваженою особою та скріплена відбитком печатки бенефіціара, із зазначенням у вимозі, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, має бути виплачена бенефіціару у зв`язку з невиконанням принципалом своїх зобов`язань у відповідності до договору. Такі письмові вимоги бенефіціара повинні бути надані гаранту не пізніше 30 січня 2020 року включно. Ця гарантія набуває чинності з моменту її підписання гарантом і діє до 30 січня 2020 року включно.

У зв`язку з допущенням Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Укрінбуд порушень умов договору підряду, укладеного між ним, як підрядником, та Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням, як замовником, замовник розірвав даний договір підряду в односторонньому порядку та направив до банку лист-вимогу №515/3/4851 щодо настання гарантійного випадку та перерахування грошових коштів за гарантією в сумі 166355,00 грн.

Акціонерне товариство Банк інвестицій та заощаджень листом № 05-1/04/1010 від 18.02.2020 відмовило Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню у виплаті коштів по банківській гарантії через відсутність настання гарантійного випадку оскільки, як слідує з відповіді принципала на повідомлення банку, принципал належним чином виконує взяті на себе зобов`язання, а також у зв`язку з оскарженням дій бенефіціара у суді.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у справі № 910/6810/20 було задоволено позов Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління до Акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень ; стягнуто з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 166355,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2495,33 грн.

Позовні вимоги у даній справі № 910/6810/20 були обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань Банківською гарантією № 8747/18-ГВ від 10.01.2019, в частині виплати позивачу за його письмовою вимогою суми у розмірі 166355,00 грн у зв`язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Укрінбуд зобов`язань за Договором про підряду № 126 від 24.05.2018.

На виконання вказаного рішення суду Акціонерним товариством Банк інвестицій та заощаджень було перераховано на рахунок Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління грошові кошти в сумі 168850,33 грн, що вбачається з платіжного доручення № 2427699 від 21.09.2020 (призначення платежу: Перерахування коштів згідно Господарського суду м.Києва від 18.08.2020 у справі № 910/6820/20 (гар. № 8747/18-ГВ від 22.05.2018 ).

У подальшому, враховуючи виконання умов банківської гарантії, позивач 02.11.2020 скеровував на належну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Укрінбуд вимогу №05-1/04/8991 від 28.10.2020 про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми по банківській гарантії № 8747/18-ГВ забезпечення виконання зобов`язань від 10.01.2019 на виконання Договору про надання банківської гарантії № 8747/18-ГВ від 21.05.2018, в порядку ст.569 Цивільного кодексу України.

За даними позивача, відповідач-1 вимоги банку залишив без розгляду та задоволення.

У зв`язку з цим, позивач 30.11.2020 направив на адресу поручителя - ОСОБА_1 відповідну вимогу № 05-1/04/9784 від 27.11.2020 про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми по банківській гарантії №8747/18-ГВ забезпечення виконання зобов`язань від 10.01.2019 на виконання Договору про надання банківської гарантії № 8747/18-ГВ від 21.05.2018 та договору поруки №8747/18-ГВ-П від 21.05.2018. Вказана вимога також залишена адресатом без належного реагування.

Отже, за даним позивача, не спростованими та не запереченими відповідачами, останні вимоги Акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень не виконали, кошти в сумі 168850,33 грн не сплатили.

Вказане стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд також відмічає, що відповідно до ч. 1 ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Таким чином, зобов`язання гаранта здійснити його виконання відповідно до умов гарантії виникає лише після порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією. При цьому, для пред`явлення гаранту вимоги кредиторові достатньо лише факту порушення боржником виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Крім того, за змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З урахуванням наведеного суд відмічає, що у Договорі № 8747/18-ГВ сторони погодили обов`язок принципала протягом 2 банківських днів з моменту сплати гарантом грошових коштів по гарантії на вимоги бенефіціара (або на виконання рішення суду), та отримання від гаранта відповідної вимоги, відшкодувати гаранту в повному обсязі всі витрати (включаючи, але не обмежуючись наступними): а) суми, фактично сплачені гарантом бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених цією гарантією; б) збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; судові витрати, понесені гарантом за гарантією.

Також, у Договорі поруки сторони погодили, що поручитель поручився перед кредитором/гарантом за належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Укрінбуд , як боржником/принципалом, взятих на себе зобов`язань, що витікають з договору про надання банківської гарантії №8747/18-ГВ від 21 травня 2018 року, укладеного між кредитором/гарантом та боржником/принципалом, а саме: протягом 2 банківських днів з моменту сплати кредитором/гарантом грошових коштів за банківською гарантією забезпечення виконання зобов`язань №8747/18-ГВ на вимогу бенефіціара (або на виконання рішення суду) та отримання від кредитора/гаранта відповідної вимоги, відшкодувати кредитору/гаранту в повному обсязі всі витрати (включаючи, але не обмежуючись наступними): а) суми фактично сплачені кредитором/гарантом бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених гарантією в межах загальної суми відповідальності кредитора/гаранта за гарантією, що складає 166355,00 грн.; б) збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; в) судові витрати, понесені кредитором/гарантом за гарантією (надалі за текстом - зобов`язання).

За такого, суд дійшов висновку, що у відповідачів виник обов`язок відшкодувати позивачу сплачену банківську гарантію, а у банку виникло відповідне право регресної вимоги до відповідачів.

Оскільки доказів відшкодування суми банківської гарантії відповідачі не надали, доводів позивача не спростували, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів суми зобов`язання по гарантії (з урахуванням судових витрат по рішенню Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у справі № 915/6810/20) у розмірі 168850,33 є правомірними та обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені, а, отже, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, внаслідок неналежного виконання грошового зобов`язання позивачем було нараховано відповідачам (згідно наданих до позовної заяви розрахунків):

1. Пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 4935,45 грн за період з 28.11.2020 по 24.02.2021.

2. Інфляційні витрати за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 5909,76 грн за період з 28.11.2020 по 24.02.2021.

3. 3% річних за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 1233,86 грн за період з 28.11.2020 по 24.02.2021.

Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми пені суд зазначає таке.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2 Договору № 8747/18-ГВ сторони встановлюють, що в разі порушення принципалом строків відшкодування гаранту витрат по гарантії, передбачених п. 3.4.1 даного Договору, принципал сплачує гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Таким чином, на підставі наведених правових норм та положень Договору № 8747/18-ГВ, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідачів пеню.

Судом перевірено розрахунок пені, заявленої до стягнення та встановлено, що відповідні нарахування проведено правильно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення сум інфляційних витрат та 3% річних суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних і встановлено, що відповідний розрахунок здійснено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку з задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору у даній справі підлягають покладенню на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Укрінбуд (54055, м. Миколаїв, вул. 2-А Слобідська, буд. 73, кв. 2; ідентифікаційний код 40092605) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 83-Д; ідентифікаційний код 33695095) 180929,40 грн, що включає в себе: заборгованість за основним зобов`язанням в розмірі 168850,33 грн; пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 4935,45 грн; інфляційні витрати за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 5909,76 грн; 3% річних за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 1233,86 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Укрінбуд (54055, м. Миколаїв, вул. 2-А Слобідська, буд. 73, кв. 2; ідентифікаційний код 40092605) на користь Акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 83-Д; ідентифікаційний код 33695095) 1356,98 грн судового збору.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 83-Д; ідентифікаційний код 33695095) 1356,97 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Банк інвестицій та заощаджень (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 83-Д; ідентифікаційний код 33695095).

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Укрінбуд (54055, м. Миколаїв, вул. 2-А Слобідська, буд. 73, кв. 2; ідентифікаційний код 40092605).

Відповідач-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління (79007, м. Львів, вул. Ветеранів, буд. 2; ідентифікаційний код 24982002).

Повне рішення складено та підписано судом 18.06.2021.

Суддя О.Г. Смородінова