Постанова

від 15.06.2021 по справі 910/3915/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/3915/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Вронська Г. О., Губенко Н. М.,

за участю секретаря судового засідання - Забеліної О. О.,

за участю представників:

ОСОБА_1 - Афадєєв В. В.,

Фонду державного майна України - Ленько М. М.,

Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" - Олійник В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду державного майна України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021

(головуючий - Пашкіна С.А., судді Буравльов С.І., Андрієнко В.В.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2020

(суддя Гумега О.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1 , як акціонера Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго"

до Фонду державного майна України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго"

про визнання незаконними дій акціонера,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв`язку з відпусткою судді Кондратової І. Д. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.06.2021, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог

2. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва як акціонер Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" з позовом до Фонду державного майна України з вимогами про визнання незаконними дій Фонду державного майна України щодо заміни членів Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" - представників акціонера Держава Україна в особі Фонду державного майна України, що полягають в прийнятті рішення (наказу № 351 від 28.02.2020) та направленні повідомлення (листа № 10-17-4194 від 28.02.2020) про заміну членів Наглядової ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

3. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем, як органом державної влади, суб`єктом управління корпоративними правами Держави Україна - акціонера АТ "Хмельницькобленерго", вчинені незаконні дії, що полягають в прийнятті рішення (наказу № 351 від 28.02.2020) та направленні повідомлення (листа № 10-17-4194 від 28.02.2020) про заміну членів Наглядової ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які суперечать чинному законодавству, оскільки вчинені без дотримання Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 143.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021, позов задоволено повністю. Визнано незаконними дії Фонду державного майна України щодо заміни членів Наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" - представників акціонера Держава Україна в особі Фонду державного майна України, що полягають в прийнятті рішення (наказу Фонду державного майна України "Про заміну членів наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" № 351 від 28.02.2020) та направленні повідомлення (листа № 10-17-4194 від 28.02.2020) про заміну членів Наглядової ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

5. Суди мотивували свої висновки тим, що:

- Фонд державного майна України рекомендованим поштовим повідомленням направив на адресу АТ "Хмельницькобленерго" повідомлення №10-17-4194 від 28.02.2020 "Про заміну членів Наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", проте в порушення п. 17.7.3 Статуту АТ Хмельницькобленерго та ч.7 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства", таке повідомлення про заміну членів Наглядової ради, фактично не містило інформації про нових членів Наглядової ради, які призначаються на заміну відкликаних;

- оскільки 31.07.2019 повноваження попередніх членів Наглядової ради Товариства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 припинились (тобто такі члени Наглядової ради були неправомочними), то відповідно, у Фонду державного майна України були відсутні підстави для їх заміни на нових представників у складі Наглядової ради Товариства - ОСОБА_8 і ОСОБА_2 та, в подальшому, для заміни членів Наглядової ради Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (наказ ФДМУ №351 від 28.02.2020).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

6. 06.04.2021 Фонд державного майна України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

7. Підставою касаційного оскарження визначено п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме зазначено, що суди попередніх інстанцій не врахували правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 27.06.2018 у справі № 910/11255/16, від 14.05.2019 у справі № 916/465/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16448/18. Крім того, скаржник стверджує, що суди безпідставно не звернули уваги на те, що позивач не обґрунтував у чому саме полягає порушення його прав та інтересів внаслідок оскаржуваних дій відповідача.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

8. ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишити в силі постанову та рішення судів попередніх інстанцій, закрити касаційне провадження у справі.

9. АТ "Хмельницькобленерго" подало відзив на касаційну скаргу, у якому також просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

10. АТ "Хмельницькобленерго" є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до статуту ПАТ "Хмельницькобленерго" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства". ПАТ "Хмельницькобленерго" було новим найменуванням ВАТ "Хмельницькобленерго", що було новим найменуванням Державної акціонерної енергетичної компанії "Хмельницькобленерго", створеної шляхом корпоратизації відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 17.08.1995 № 157 (п. 1.1, 1.2 Статуту Товариства, затвердженого Загальними зборами ПАТ "Хмельницькобленерго", протокол від 26.04.2018 № 27.

11. Статутний капітал Товариства поділено на 134 551 360 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 гривень кожна акція (п. 6.2 Статуту), 70,01 % з яких належить Державі Україна, в особі Фонду державного майна України (відповідач).

12. ОСОБА_1 (позивач) є акціонером АТ "Хмельницькобленерго", яка володіє іменними простими акціями у бездокументарній формі у кількості 116 шт. у статутному капіталі, загальною номінальною вартістю 29,00 гривень, що підтверджується випискою депозитарної установи про стан рахунку в цінних паперах на 13.03.2020.

13. 26.04.2017 річними Загальними зборами акціонерів ПАТ "Хмельницькобленерго" (протокол № 26), членами Наглядової ради Товариства обрано :

1) ОСОБА_9 - представник акціонера - Фонду державного майна України;

2) ОСОБА_11 - представник акціонера - Фонду державного майна України;

3) ОСОБА_12 - представник акціонера - Фонду державного майна України;

4) ОСОБА_3 - представник акціонера - Фонду державного майна України;

5) ОСОБА_15 - представник акціонера - Фонду державного майна України;

6) ОСОБА_16 - представник акціонера - ТОВ "ВЛ ТЕЛЕКОМ";

7) ОСОБА_10 - представник акціонера - ТОВ "ВЛ ТЕЛЕКОМ".

14. Відповідно до п. 17.6 статуту АТ "Хмельницькобленерго" зазначений склад членів Наглядової ради Товариства обрано на строк 3 роки.

15. З моменту обрання зазначеного складу Наглядової ради Товариства відбулись зміни на підставі повідомлень акціонера - Держави України в особі Фонду державного майна України про заміну члена Наглядової ради Товариства: 03.10.2018 ОСОБА_12 замінено на ОСОБА_7 , 20.11.2018 ОСОБА_9 на ОСОБА_13 , 31.10.2019 ОСОБА_11 та ОСОБА_7 на ОСОБА_8 та ОСОБА_2 . Також, на підставі повідомлення акціонера - ТОВ "ВЛ ТЕЛЕКОМ" ОСОБА_16 замінено на ОСОБА_14 .

16. З урахуванням змін, Наглядова рада Товариства складалась із: ОСОБА_8 (голова Наглядової ради), ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 та ОСОБА_10 .

17. Наказом Фонду державного майна України від 28.02.2020 №351 "Про заміну членів наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" було вирішено: замінити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - представників акціонера - Держави Україна в особі Фонду державного майна України у складі Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" на представників акціонера - Держави Україна в особі Фонду державного майна України у складі наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго", а саме: ОСОБА_4 - головного спеціаліста відділу забезпечення функції акціонера Управління корпоративних прав держави Департаменту управління корпоративними правами держави та державними підприємствами Фонду державного майна України; ОСОБА_17 - головного спеціаліста відділу організації роботи наглядових рад Управління корпоративних прав держави Департаменту управління корпоративними правами держави та державними підприємствами Фонду державного майна України; припинити повноваження відкликаних членів наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

18. Відповідно до п. 17.7.3 статуту Фонд державного майна України направив рекомендованим поштовим повідомленням на адресу АТ "Хмельницькобленерго" повідомлення № 10-17-4194 від 28.02.2020 "Про заміну членів Наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго".

19. У даній справі позивач (як акціонер АТ "Хмельницькобленерго") оспорює законність вказаних вище дій іншого акціонера Товариства (відповідача) щодо заміни свого представника у складі Наглядової ради Товариства, посилаючись, зокрема, на те, що такі дії відповідача не відповідають Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі, затвердженому постановою Кабінету міністрів України №143 від 10.03.2017.

Позиція Верховного Суду

20. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.

21. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

22. Ця норма права визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

23. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

24. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

25. З огляду на положення статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

26. Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

27. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

28. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27.06.2018 у справі № 910/11255/16, від 14.05.2019 у справі № 916/465/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16448/18.

29. Отже, звертаючись із цим позовом, ОСОБА_1 , повинна була обґрунтувати наявність порушення її корпоративних прав відповідачем на момент звернення з даним позовом, натомість, суди, вирішуючи корпоративний спір, зобов`язані були перевірити наявність в позивача суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання наявності чи відсутності факту їх порушення або оспорювання.

30. При цьому необхідно враховувати, що захисту в судовому порядку підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено в майбутньому, і щодо якого невідомо, буде воно порушено, чи ні.

31. Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

32. Таким чином, висновок про порушення чи не порушення прав позивача, а також його охоронюваних законом інтересів, які й випливають безпосередньо зі змісту права, суд має зробити за результатами розгляду справи, зазначивши про це в мотивувальній частині. У такому разі внаслідок задоволення позову позивач отримує належний судовий захист, оскільки буде встановлено факт порушення чи оспорювання його права. Якщо ж за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

33. Разом з тим, зі змісту судових рішень вбачається, що при вирішенні даного спору суди обмежились лише посиланням на наявність суб`єктивного матеріального права, на захист якого подано даний позов до іншого акціонера товариства (Фонду державного майна України) та на наявність факту порушення такого права іншим акціонером товариства. Однак судами жодним чином не конкретизовано у чому ж таке матеріальне право полягає, тобто яке саме корпоративне право чи інтерес позивача порушено станом на момент звернення з позовом саме у зв`язку з оспорюваними діями відповідача та яким чином.

34. З`ясування порушеного корпоративного права, за захистом якого звернулась ОСОБА_1 , є первісним по відношенню до встановлення фактичних обставин дотримання відповідачем порядку щодо заміни свого представника у складі Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго".

35. З огляду на наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином не з`ясовано й не перевірено усіх обставин справи, що є порушенням вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

36. За таких обставин висновки судів про наявність правових підстав для задоволення позову є передчасними, зроблені без з`ясування всіх істотних обставин справи, тому (з огляду на обґрунтованість підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України) ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

37. Під час нового розгляду справи судам слід установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

39. За змістом п. 1 ч. 3 та ч. 4 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

40. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розподіл судових витрат

41. Відповідно до ст. 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

42. Частиною 14 ст. 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

43. Отже, оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2020 у справі №910/3915/20 задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2020 у справі №910/3915/20 скасувати.

3. Справу №910/3915/20 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Г. О. Вронська

Н. М. Губенко