Постанова

від 15.06.2021 по справі 911/91/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/91/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Справедливі справи"

на рішення Господарського суду Київської області від 11.06.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 у справі

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Справедливі справи",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського",

про розірвання договору оренди нерухомого майна та виселення.

У судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Михайлов В. В., відповідача - Салівон Д. М. (адвокат).

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У січні 2020 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Справедливі справи" (далі - ТОВ "Справедливі справи") про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.05.2017 № 7847 (далі - договір), укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ТОВ "Справедливі справи", та виселення ТОВ "Справедливі справи" в примусовому порядку з державного нерухомого майна вигородженої частини нежитлового приміщення коридору на цокольному поверсі будівлі навчального корпусу № 7, загальною площею 64,66 кв.м., що розміщене за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 37к (реєстровий номер майна 02070921.1.БДЧАХЯ031).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відділом контролю за виконанням договірних відносин та використання державного майна 13.11.2018 відповідно до плану графіку проведення контрольних заходів на ІV квартал 2018 року та повторно 24.10.2019 відповідно до плану графіку проведення контрольних заходів на ІV квартал 2019 було проведено обстеження об`єкта оренди за договором від 31.05.2017 № 7847 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеним між позивачем та відповідачем. У ході проведення обстежень позивачем було виявлено порушення відповідачем умов пунктів 5.5., 5.14. договору, у зв`язку з чим позивач просив суд розірвати договір на підставі положень пункту 10.7 договору і статті 651 ЦК України та виселити ТОВ "Справедливі справи" в примусовому порядку з державного нерухомого майна вигородженої частини нежитлового приміщення коридору на цокольному поверсі будівлі навчального корпусу № 7, загальною площею 64,66 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 37к (реєстровий номер майна 02070921.1.БДЧАХЯ031).

1.3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.03.2020 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 11.06.2020 у справі № 911/91/20 (суддя Рябцева О. О.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 (Андрієнко В. В.- головуючий, судді Буравльов С. І., Пашкіна С. А.) позов задоволено частково; висилено ТОВ "Справедливі справи" у примусовому порядку з державного нерухомого майна вигородженої частини нежитлового приміщення коридору на цокольному поверсі будівлі навчального корпусу № 7, загальною площею 64,66 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 37к (реєстровий номер майна 02070921.1.БДЧАХЯ031); у частині позовної вимоги про розірвання договору провадження у справі закрито.

2.2. Судові рішення обґрунтовано тим, що оскільки договір припинено після звернення із позовом, поданим до суду 28.12.2019 про що свідчить накладна Укрпошти № 0103263172373, що міститься на конверті, в якому надійшла позовна заява, то провадження у справі в частині вимог про розірвання договору підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору. Водночас, оскільки відповідач не повернув орендоване згідно за договором приміщення, вимога позивача про виселення ТОВ "Справедливі справи" в примусовому порядку з державного нерухомого майна є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 11.06.2020 і постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 у справі № 911/91/20, ТОВ "Справедливі справи" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження скаржник посилається на порушення положень частини 3 статті 30 ГПК України, ухвалення судового рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції. Скаржник наголошує, що спір у цій справі мав розглядатися Господарським судом міста Києва, адже спірне майно розташоване у місті Києві, а не у Київській області.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву просить у задоволенні касаційної скарги відмовити повністю.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами

4.1. 31.05.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та ТОВ "Справедливі справи" (орендар) укладено договір № 7847 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно вигороджену частину нежитлового приміщення коридору на цокольному поверсі будівлі навчального корпусу № 7 загальною площею 64,66 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 37к (реєстровий номер майна 02070921.1.БДЧАХЯ031), що перебуває на балансі Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (балансоутримувач).

Згідно з пунктом 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи у навчальному закладі.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до пункту 7.1 договору орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

Зазначений договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 31 травня 2017 до 30 квітня 2020 року (пункт 10.1 договору).

31.05.2017 Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву передало, а ТОВ "Справедливі справи" прийняло в строкове платне користування нежитлове приміщення, площею 64,66 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 37к (реєстровий номер майна 02070921.1.БДЧАХЯ031), що перебуває на балансі Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", що підтверджується актом приймання-передавання орендованого майна від 31.05.2017, підписаним орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач просив розірвати договір № 7847 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.05.2017, посилаючись на положення пункту 10.7 договору та статті 651 ЦК України.

Відповідно до пункту 10.7 договору сторони дійшли згоди, що цей договір буде достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, перешкоджає співробітникам орендодавця та балансоутримувача здійснювати перевірку стану орендованого майна; передає орендоване майно, його частину у суборенду; укладає договори про сумісну діяльність, де внеском сторони є право на оренду орендованого за договором майна.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.05.2020 позивачем направлено ТОВ "Справедливі справи" та Національному технічному університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" заяву від 12.05.2020 № 30-06/3759 про припинення чинності договору оренди від 31.05.2017 № 7847 у зв`язку із закінченням строку його дії.

У заяві позивач, як орендодавець за договором, повідомив ТОВ "Справедливі справи" про відмову в продовженні строку його дії та про те, що вважає цей договір припиненим. Також, позивач доручив балансоутримувачу - Національному технічному університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", у тижневий строк з моменту отримання даного листа прийняти майно з орендованого користування, оформивши належним чином та направивши на адресу позивача підписані акти приймання-передачі (повернення) у трьох примірниках, а в іншому випадку, повідомити позивача про звільнення (не звільнення) орендарем орендованих площ.

Направлення зазначеної заяви орендарю та балансоутримувачу підтверджується копією списку згрупованих внутрішніх рекомендованих листів з рекомендованими повідомленнями від 15.05.2020 та копіями фіскальних чеків від 15.05.2020.

Пунктом 10.4 договору установлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (підпункт 10.6.1 договору).

Суди попередніх інстанцій зазначили, що ураховуючи те, що строк дії договору оренди від 31.05.2017 № 7847 установлено до 30.04.2020, то позивачем було своєчасно повідомлено відповідача про припинення договору оренди у зв`язку із закінченням строку його дії, що відповідає положенням законодавства та пункту 10.4 договору оренди.

Таким чином, договір № 7847 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.05.2017, укладений з ТОВ "Справедливі справи", припинив свою дію у зв`язку із закінченням його строку.

Ураховуючи, що позивачем заявлено вимогу про розірвання договору, який припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, суди попередніх інстанцій закрили провадження у справі в цій частині позову на підставі положень пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України (у зв`язку з відсутністю предмету спору).

Щодо вимоги про виселення ТОВ "Справедливі справи" в примусовому порядку з державного нерухомого майна - вигородженої частини нежитлового приміщення коридору на цокольному поверсі будівлі навчального корпусу № 7, загальною площею 64,66 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 37к (реєстровий номер майна 02070921.1.БДЧАХЯ031) суди зазначили, що відповідно до пункту 10.9 договору оренди у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю та балансоутримувачу за актом приймання-передавання майна.

Згідно з пунктом 10.10 договору майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Таким чином відповідач зобов`язаний повернути орендоване майно орендодавцю та балансоутримувачу, проте указаний обов`язок не виконав.

5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Як зазначалося вище на обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження скаржник посилається лише на порушення положень частини 3 статті 30 ГПК України, а саме ухвалення судового рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції.

5.4. Щодо зазначених доводів касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Частина 3 статті 30 ГПК України вказує на виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 та від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Оскільки у цій справі позовні вимоги виникли з приводу нерухомого майна, а саме розірвання договору оренди нерухомого майна та його звільнення, то підсудність за цим позовом має визначатися відповідно до правил, передбачених частиною 3 статті 30 ГПК України, згідно з якими зазначена справа підсудна Господарському суду міста Києва, адже спірне нерухоме майно розташоване за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 37к.

5.5. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про ухвалення судового рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції, проте звертає увагу скаржника на положення частини 2 статті 310 ГПК України, згідно з якою судове рішення, ухвалене судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), не підлягає скасуванню, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Як свідчать матеріали справи ТОВ "Справедливі справи" під час розгляду справи судом першої інстанції не заявляло про непідсудність цієї справи Господарському суду Київської області та порушення правил територіальної юрисдикції, ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності не оскаржувало. Ураховуючи наведене, оскільки ТОВ "Справедливі справи" у касаційній скарзі не навело поважних причин, у зв`язку з якими ним не було подано відповідної заяви, враховуючи те, що ТОВ "Справедливі справи" було обізнано про розгляд справи в Господарському суді Київської області, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не може бути скасовано на підставі положень пункту 6 частини 1 статті 310 ГПК України.

5.6. Інших доводів та підстав касаційного оскарження скаржником не наведено.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Ураховуючи наведені положення законодавства, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені у статті 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Справедливі справи" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 11.06.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 у справі № 911/91/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ