Ухвала

від 16.06.2021 по справі 903/762/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 903/762/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого , Жукова В.С., Ткаченко Н.Г.

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс"

на рішення Господарського суду Волинської області від 17.12.2020 року

та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 року

у справі № 903/762/20

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ПАТ Любомльське ремонтно-транспортне підприємство

до Любомльської міської ради Волинської області; Фізичної особи-підприємця Лисого Віталія Володимировича

про стягнення 200000 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.11.2020 року зокрема прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 17.12.2020 року, в позові відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс" на рішення Господарського суду Волинської області від 17 грудня 2020 року в справі №903/762/20, залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Волинської області від 17 грудня 2020 року в справі №903/762/20, залишено без змін.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс" на рішення Господарського суду Волинської області від 17.12.2020 року та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 року у справі № 903/762/20, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; звільнити чи розстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги; скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій; ухвалити нове рішення яким стягнути солідарно з Любомльської міської ради Волинської області та Фізичної особи-підприємця Лисого Віталія Володимировича моральну шкоду в розмірі 200 000 грн. та судові витрати в сумі 7 800,70 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс".

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами п. 1 частини першої ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частини п`ятої ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Так, статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 грн.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270 грн.

У п. 1 частини першої ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є стягнення 200 000 грн, що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб як у 2020 році - 210 200 грн. так і в 2021 році - 227 000 грн., а тому у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.

Водночас п. 2 частини третьої ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії господарських справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм та наявності обставин конкретної справи, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.

Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, та сталу судову практику щодо застосування норм права.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України ).

Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а - г пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип правової визначеності . Однак, вказана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів а - г пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі немає.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Інші обґрунтовані доводи, за наявності яких Верховний Суд може відкрити касаційне провадження у малозначній справі, заявником не зазначено.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс" на рішення Господарського суду Волинської області від 17.12.2020 року та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 року у справі № 903/762/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Крім того, у зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі, Суд не розглядає клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 року, рішення Господарського суду Волинської області від 17.12.2020 року та звільнення чи розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс" на рішення Господарського суду Волинської області від 17.12.2020 року та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 року у справі № 903/762/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Ткаченко Н.Г.