Рішення

від 28.08.2006 по справі 15/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"28" серпня 2006 р.                                                                            Справа  № 15/202

 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Екопінобетон”  

 До відповідача  Відкрите акціонерне товариство “Завод залізобетонних виробів”

         Про   визнання   договору  дійсним

       Та за  зустрічним  позовом: Відкритого акціонерного товариства  “Завод залізобетонних

       виробів”

       до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Екопінобетон”

       про визнання недійсним договору оренди нежилих приміщення від 18.04.2006 року та звільнення зайнятого об`єкту нерухомого  майна

                                                                                СУДДЯ         КОЛОМИС В.В.

    Секретар судового засідання                        Л.В.Михалевська

    В засіданні приймали участь:

   Від позивача: Ганов О.В. дов. № 01 від 09.08.06 р.

   Від відповідача: Давидюк М.М. дов. в справі

    СУТЬ СПОРУ: Позивач –ТОВ “Екопінобетон”  звернувся  до господарського суду з позовом, відповідно з яким просить  суд визнати дійсним договір оренди нежилих приміщень за адресою м.Рівне вул.Київська, 92, площею 25 кв.м., а саме приміщення операторів котельної, що знаходиться на території  заводу на І поверсі будинку котельної /з санвузлом/, укладений 18 квітня 2006 року з ВАТ  “Завод залізобетонних виробів”.

     Як  на підставу позовних вимог, позивач, зокрема, посилається на те, що строк дії вищезазначеного договору встановлений з 18 квітня 2006 року по 31 грудня 2011 року, відтак у відповідності до ч.2 ст. 793 ЦК України та ст.794 ЦК України підлягає  нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

      На думку позивача сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, і відповідно  товариство, як  орендар використовує орендовані приміщення за цільовим  призначенням з моменту його укладення. Крім того, зазначає, що ТОВ “Екопінобетон” витратило значні суми коштів на ремонт орендованих приміщень, які за погодженням з орендодавцем зараховані  в якості орендної  плати.

     Оскільки сторони уклавши договір домовились,щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і фактично відбулось його виконання, але відповідач, як орендодавець ухиляється від його нотаріального посвідчення, позивач вважає, що є всі підстави для застосування приписів ст.220 ЦК України, визнавши такий договір дійсним.

     З огляду на це, просить позов задоволити.

     Відповідач –ВАТ  “Завод залізобетонних виробів”  позовні вимоги не визнає в зв`язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.

    При цьому, відповідач подав зустрічний позов про визнання недійсним договору оренди нежилих приміщення від 18.04.2006 року та  звільнення зайтятого об`єкту нерухомого майна.

    На думку відповідача, спірний договір укладений від імені ВАТ ``Завод залізобетонних виробів`` заступником голови правління Зильом Валерієм Васильовичем з перевищенням наданих йому законом та статутом повноважень.

    Як зазначив відповідач пунктом 10.11.5 Статуту товариства, в редакції чинній на момент підписання оспорюваного договору було передбачено, що голова правління здійснює різного виду угоди та інші юридичні акти,  з врахуванням обмежень визначених в п.9.4  даного Статуту. Останнім же, в свою чергу, встановлені виключні повноваження наглядової ради товариства зокрема, щодо прийняття рішення про відчуження, надання в оренду, заставу /іпотеку/ основних засобів та нерухомого майна товариства.

    Відтак, на думку відповідача, саме наглядова рада, а не заступник голови правління чи голова правління, мають право приймати рішення про надання в оренду нерухомого майна Товариства.

    При цьому, як зазначає, наглядовою радою спірний договір схвалено не було, оскільки заступник голови правління Зиль В.В. на момент його підписання не мав жодних повноважень для укладення цього договору і діяв, одноособово.

    Відтак на думку відповідача, договір оренди від 18.04.06 р., як такий, що в подальшому не схвалений особою, яка  має на те належні повноваження,  а саме наглядовою Радою товариства, не створює жодних правових   наслідків,  визначених законом.

    А так, вважає, що є всі підстави для  задоволення в повному обсязі зустрічного позову і, відповідно, відмови в первісному позові.

    Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши цьому достатню і об`єктивну оцінку, як кожному окремо, так і в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову і по часткову обгрунтованість зустрічних позовних вимог.

   При цьому суд встановив та врахував таке.

   18 квітня 2006 року ВАТ ``Завод залізобетонних виробів`` /орендодавець/ в особі заступника голови правління Зиля В.В., що діє на підставі Статуту та ТОВ “Екопінобетон” /орендар/ в особі директора Орєхова А.В., який діє на підставі Статуту підписали договір оренди нежилих приміщення /а.с.6, далі по тексту договір/, відповідно з яким  відповідач  зобов`язувався передати, а позивач, відповідно, прийняти в тимчасове /строкове/ платне, володіння і користування нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: 33027 м.Рівне, вул.Київська, 92 для використання у вигляді розміщення офісних приміщень площею 25 кв.м., а саме приміщення операторів котельної, що знаходиться на території заводу на 1 поверсі будинку котельної /з санвузлом/ /п.1.1 Договору/.

    Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за  правилами встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням  особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

    Відповідно до ч.1 ст.180 ГК України, ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст господарського договору  становлять умови, визначені на розсуд /угодою/ сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

    При цьому, господарський договір  вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, якими в свою чергу, є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, що яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода /ч.2 ст.180 ГК України/. Зазначене передбачено і частиною першою статті 638 ЦК України.

    Відповідно до ч.1 ст.284 ГК України, істотними умовами договору оренди: є:

-          об`єкт оренди /склад і вартість майна з урахуванням її індексації/;

-          строк, на який укладається договір оренди;

-          орендна плата з урахуванням  її індексації;

-          порядок  використання амортизаційних відрахувань;

-          відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Натомість аналіз спірного договору оренди свідчить, що  сторонами  при його укладенні згоди, щодо всіх істотних  умов, передбачених законом, досягнуто не було.

Так, в договорі відсутні істотні умови, щодо вартості майна з врахуванням її індексації, відтак об`єкту оренди в цілому, орендної плати з урахуванням її індексації та порядку використання амортизаційних відрахувань.

Слід відзначити також про невідповідність зазначеної в договорі площі (25 м2) фактичній площі, зазначеній в технічних документах (13,4 м2) і займаної позивачем.

Крім того, відповідно до ч.1  ст. 795 ЦК України, п.п. 2.1, 2.2 Договору передбачено, що передання приміщення орендарю здійснюється двохсторонньою комісією та оформляється відповідним актом приймання передачі.

      Натомість, такого Акту  сторонами в установленому порядку підписано не було.

      Відповідно до ч.8 ст.181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним /таким, що не відбувся/. Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії  щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються Цивільним Кодексом  України.

      Враховуючи, що пунктом 3.1 Договору строк дії останнього встановлено з моменту його підписання і до 31  грудня 2011 року, у відповідності до ч.2 статті 793 ЦК України та ст. 794 ЦК України, такий договір підлягав нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

       Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України, договір, який підлягає нотарільному посвідченню або державній реєстрації,є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення, або державнної реєстрації, а в разі  необхідності і нотаріального  посвідчення,  і державної реєстрації -  з моменту державної реєстрації.

     Викладене в сукупності свідчить про те, що договір оренди нежилих приміщення від 18 квітня 2006 року  є неукладеним, тобто  таким, що не відбувся.   

      При цьому, посилання позивача на приписи ч.2 ст.220 ЦК України не заслуговують   на увагу, оскільки дана норма закону застосовується лише у разі, якщо: 1) сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і 2) відбулося повне або часткове виконання договору.

    Таким чином, лише за наявності цих двох умов в сукупності, суд може визнати такий договір дійсний.

     Натомість, розглядом матеріалів справи встановлено, що сторони щодо усіх істотних умов, передбачених для договору оренди не домовились і, відповідно, не досягли згоди.

     Щодо листа-погодження на проведення ремонтних робіт в рахунок орендної плати на який посилається позивач, як на доказ схвалення договору відповідачем /а.с.9/,  то слід зауважити, що останній в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України не є доказом такого схвалення і  відповідно, виконання договору.

     Так на даному листі відсутня дата його підписання та вихідний номер, так само, як і не зазначено, яку саме суму коштів і за який період часу ВАТ  “Завод залізобетонних виробів” погодив для зарахування в рахунок орендних платежів.

     Крім того, відповідно до п.10.1 Статуту відповідача виконачим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю є Правління, роботою якого керує голова Правління /п.10.7 Статуту/.

     Відповідно до п.10.11.5 Статуту, голова правління, окрім іншого, здійснює різного виду угоди та інші юридичні акти, з врахуванням обмежень визначених в п.9.4. даного Статуту.

    При цьому, прийняття рішення про відчуження в т.ч. надання в оренду нерухомого майна товариства, у відповідності до п.9.4.12 Статуту належить до виключної компетенції наглядової ради товариства.

    Натомість, розглядом  матеріалів справи встановлено, що наглядова рада відповідача своєї згоди на передачу  в довгострокову оренду нерухомого майна не давала. Більше того, на позачергових зборах наглядової ради ВАТ  ``Завод залізобетонних виробів``  спірний договір був непогоджений останньою /а.с.37/.

     Враховуючи все вищевикладене, договір оренди нежилого приміщення, підписаний сторонами у справі 18 квітня 2006 року є таким, що не відбувся, тобто є неукладеним.

     Оскільки неукладена  угода не створює жодних юридичних наслідків,  первісний позивач  займає спірні приміщення безпідставно, відтак вимога по зустрічному позові в частині його звільнення є обгрунтованою, і відповідно підлягає до задоволення.

     В решті позовні вимоги, як по первісному, так і по зустрічному позову до задоволення  не підлягають.

     Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України і понесені відповідачем, на підставі  ст.49 ГПК України покладаються на  позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог за зустрічним позовом.

     Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України,   суд -

                                                          В И Р І Ш И В:

     1.Договір оренди нежилих приміщення від 18 квітня 2006року визнати неукладеним.

     2.В первісному  позові відмовити.

     3.Зустрічний позов задоволити частково.

     Виселити ТОВ “Екопінобетон”  з  приміщення операторів котельної, що знаходиться на території заводу залізобетонних виробів на першому поверсі будинку котельної  /з санвузлом/ за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 92.

    4.Стягнути  з ТОВ “Екопінобетон”  м.Рівне, вул.Гагаріна, 39, код ЄДРПОУ 34327539, р/р 26009040721800 АКІБ Укрсиббанку  м.Харків, МФО 351005 на користь ВАТ “Завод залізобетонних виробів” , код ЄДРПОУ 01033591, р/р 26004247744001 РФ Приватбанк м.Рівне, МФО 333391 –101,50 грн. понесених  судових витрат.

    Видати накази після набрання рішенням законної сили.

    В решті  в позові відмовити.

   Суддя                                                                Коломис В. В.

підписано "30" серпня 2006 р.