Ухвала

від 09.06.2021 по справі 496/4098/14-к

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/4098/14-к

Провадження № 1-кс/496/869/21

У Х В А Л А

09 червня 2021 року слідчий суддя Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах цивільного позивача Швейцарської торгової фірми «СПОЛ Менеджмент АО» про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, за матеріалами кримінального провадження за № 12014160020000388 від 21.07.2014 року, за ознаками ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах цивільного позивача - Швейцарської торгової фірми «СПОЛ Менеджмент АО», звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, за матеріалами кримінального провадження за № 12014160020000388 від 21.07.2014 року, за ознаками ч. 4 ст. 190 КК України, в якому просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:04:001:0575, площею 3,61 га, цільове призначення експлуатація виробничої бази по перевалці нафтопродуктів, що розташована за адресою: с. Усатове вул. Залізничників, земельна ділянка 16, Одеського району Одеської області, а також на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі (будівлі бази нафтопродуктів ємністю 20000 м3), загальна площа 1548,3 м2, що розташовані за адресою: с. Усатове вул. Залізничників, 16, Одеського району Одеської області.

Прокурор Біляївської окружної прокуратури Одеської області в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вивчивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Крім того, за пунктом 4 частиною 2 даної статі визначено, що арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідностідо вимогп.1,2ч.3ст.171КПК Україниу клопотанніцивільного позивачау кримінальномупровадженні проарешт майнапідозрюваного,обвинуваченого,юридичної особи,щодо якоїздійснюється провадження,третіх осібдля відшкодуванняшкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,повинно бутизазначено: 1)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,а такожрозмір позовнихвимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

За частиною 2 статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У відповідності до пунктів 4 та 5 частини 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Зі змісту заяви вбачається, що власником земельної ділянки кадастровий номер 5121084200:04:001:0575, площею 3,61 га, цільове призначення експлуатація виробничої бази по перевалці нафтопродуктів, що розташована за адресою: с. Усатове вул. Залізничників, земельна ділянка 16, Одеського району Одеської області, а також об`єкту нерухомого майна: нежитлові будівлі (будівлі бази нафтопродуктів ємністю 20000 м3), загальна площа 1548,3 м2, що розташовані за адресою: с. Усатове вул. Залізничників, 16, Одеського району Одеської області, на яке заявник просить накласти арешт, є ТОВ «Нафта Трейд», код ЄДРПОУ: 36109502.

Однак, як вбачається із поданого представником цивільного позивача клопотання про забезпечення позову, та доданих до нього матеріалів, до заяви не додано відомостей на підтвердження орієнтовної вартості майна, яке належить арештувати, а тому з огляду на це, слідчий суддя з об`єктивних причин позбавлений можливості встановити, що вартість майна, яке належить арештувати, з метою забезпечення цивільного позову, є співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони цивільному відповідачу здійснювати певні дії.

До того ж, з аналізу ч.3 ст. 171 КПК України вбачається, що клопотання про арешт майна може бути подане щодо майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Разом з цим, у доданому цивільному позові не зазначено цивільного відповідача, у резолютивній частині позову цивільний позивач жодних вимог особисто до цивільного відповідача, зокрема ТОВ «Нафта Трейд», який є власником земельної ділянки, не відобразив, а лише висловив прохання про визнання швейцарської фірми «СПОЛ МЕНЕДЖМЕНТ АО» цивільним позивачем та стягнення на її користь шкоди у розмірі 31000000 доларів США.

Крім того, слідчим суддею встановлено, щоТОВ «Нафта Трейд» не є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, фізичною чи юридичною особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до статті 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до рішень ЄСПЛ від 09 червня 2005 р. у справі «Бакланов проти Російської Федерації» від 24 березня 2005 р. по справі «Фрізен проти Російської Федерації» суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому у структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне наголосити, що наявність пред`явленого у кримінальному провадженні самого по собі цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої злочином не є та не може бути автоматичною підставою для задоволення клопотання про арешт майна цивільного відповідача, як особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями обвинуваченого.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що підстави для задоволення клопотання про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову відсутні.

Керуючись ст. 171- 173 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах цивільного позивача Швейцарської торгової фірми «СПОЛ Менеджмент АО» про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, за матеріалами кримінального провадження за № 12014160020000388 від 21.07.2014 року, за ознаками ч. 4 ст. 190 КК України залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1