Рішення

від 26.05.2021 по справі 260/1829/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2021 рокум. Ужгород№ 260/1829/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Грин-Лумей В.Г.

за участю:

позивача: Ужгородська окружна прокуратура - представник прокурор Роман М.С.

відповідача: Ужгородська міська рада -представник не зявився

третіх осіб:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвеструп К-1" -представник не зявився

ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області-представник не зявився

ПрАТ "Модуль-М"-представник не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ужгородська окружна прокуратур до Ужгородська міська рада ,треті особи: ТзОВ "Інвестгруп К-1", ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області, ПрАТ "Модуль-М" про визнання рішення протиправним та його скасування,

В С Т А Н О В И В:

Ужгородська окружна прокуратура звернулася з позовом до Ужгородської міської ради з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати пункт 2.7 рішення XLI сесії VIІ скликання Ужгородської міської ради від 14.11.2019 за №1768.

Позов обгрунтовано тим, що земельна ділянка , дозвіл на розробку проекту відведення якої надано Товариству "Інвестгруп К-1" рішенням сесії є частиною земельної ділянки, право користування щодо якої належить приватному акціонерному товариству "Модуль М" ( ПрАТ "Модуль") на підставі Державного Акту на право постійного користування серії Б"076204, виданого у 1985 році який є чинним. Крім того, відповідно до інформації Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 23.12.019 року детальний план території, на якій знаходиться земельна ділянка - не затверджений.

Товариство "Інвестгруп К-1", подавши 22 квітня 2019 року заяву через Центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради, маючи у власності нежитлове приміщення площею 165,4 м.кв. має на меті оформити в оренду земельну ділянку для його обслуговування з уникненням процедури аукціону.

Право прокуратури із зверненням з даним позовом в якості позивача обгрунтовано наступним.

Оскільки ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області, яке здійснювало державний нагляд і контроль щодо дотримання земельного законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення, не має повноважень щодо звернення до суду, спірна земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення, а Ужгородська міська рада сама порушила в даному випадку земельне законодавство, що позбавляє її процесуальної можливості звернення до суду, то в силу норм ст. 23 ЗУ "Про прокутаруру", ст. 131-1 Конституції України та ст. 53 КАСУ прокуратура наділена в даному випадку повноваженнями щодо звернення до суду з метою захисту інтересів держави у сфері регулювання земельних відносин і охорони землі шляхом усунення порушень та набуває статусу позивача.

Судом до участі у справі в якості третіх осіб було залучено ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області та ПАТ "Модуль-М".

Відповідач надав відзив, в якому заперечив проти позову та зазначив, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з урахуванням норм ст.377 ЦКУ, 116,118 ЗКУ. А щодо спірної земельної ділянки шляхом продажу її на аукціоні, то дана норма не може бути застосована, оскільки вказана земельна ділянка не має кадастрового номеру, не існує як обєкт цивільних прав, і на земельній ділянці знаходиться належне Товариству "Інвестгруп К-1" нерухоме майно, для обслуговування якого і необхідна земельна ділянка, про яку йдеться в оскаржуваному рішенні,а тому Ужгородська міська рада не мала правових підстав для відмови заявнику у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Також відповідач зауважив, що позивач помилково керується ДБН для зони житлової забудови, оскільки в даному випадку потрібно керуватися ДБН для планування виробничих територій.

ТОВ "Інверстгруп К-1" у своєму відзиві підтримали позицію відповідача, зазначивши , що прокуратура не має права звернення з даним позовом до суду, оскільки захищати інтереси держави в першу чергу повинні відповідні субєкти владних повноважень. І крім того, вказує з посиланням на практику Верховного Суду, що даний спір не є публічно-правовим , а повинен вирішувати в порядку цивільної або господарської юрисдикції.

ПРАТ "Модуль М" також у своєму відзиві підтримали позицію відповідача та ТОВ "Інверстгруп К-1", зазначивши, що ПРАТ "Модуль М" нотаріальною заявою фактично погодило надання дозволу ТОВ "Інверстгруп К-1" на розробку проекту землеустрою для обслуговування набутого майна, а регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції місцевих рад, і вданому випадку вказана земельна ділянка не є в державній власності.

ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області підтримали позицію прокуратури, зазначивши у своїх письмових поясненнях наступне.

Чинне законодавство визначає площу земельної ділянки, права оренди на яку не підлягають продажу, обмежуючи її площею нерухомого майна, розташованого на ній та земельною ділянкою, яка необхідна для його обслуговування. Необгрунтовае збільшення площі не відповідає суспільному інтересу. У даному випадку значний відсоток площі не забудований, що видно на кадастровому плані, який долучений до заяви, а тому право оренди на незабудовану частину підлягає продажу на земельних торгах. Окрім цього, на земельній ділянці розташовані обєкти нерухомого майна, що не належать заявнику.

На виконання своїх повноважень щодо державного контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області здійснило позапланову перевірку стосовно законності перебування в постійному користуванні ПАТ "Модуль" земельної ділянки по АДРЕСА_1 як обєкта перевірки та складено АКТ від 08.04.2020 року., в якому встановлено наступне.

Згідно з чинним статутом ПрАТ "Модуль М" є правонаступником всіх прав та обовязків ВАТ "Модуль", створеного шляхом перетворення державного виробничо-торгового підприємства. Відповідно до Державного Акту на право користування землею серії Б№ 076204(УРСР) він виданий Ужгородською міською радою народних депутатів у 1985 році на земельну ділянку площею 12,0 га для розміщення заводу. Рішення щодо втрати чинності Державним актом- відсутні.

В даному випадку Ужгородська міська рада сама допустила порушення вимог земельного та містобудівного законодавства, що виразилося у прийнятті незаконного рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою , а отже повинна виступати відповідачем у даній справі. З огляду а те, що органи Держгеокадастру не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами щодо скасування незаконних рішень з метою усунення порушень земельного законодавства, то прокурор згідно ст. 131-1 Конституції України , ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" , ст. 53 КАСУ наділений повноваженнями щодо звернення до суду з метою захисту інтересів держави у сфері регулювання земельних відносин і охорони землі шляхом усунення порушень та набуває статусу позивача., а оскаржуваним рішення порушені інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

В судовому засіданні представник позивача Ужгородської місцевої прокуратури перейменованої на Ужгородську окружну прокуратуру підтримав позовні вимоги з мотивів викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, однак надав заяву про відкладення судового розгляду, оскільки представник відповідача зайнятий в іншому процесі, додавшии роздруківку судової повістки про судове засідання в Закарпатському апеляційному суді в цивільній справі, призначене на 26.05.2021 року на 13-30 годин. де відповідачем вказано - виконавчий комітет Ужгородської міської ради.

Суд констатує, що згідно з Витягом з ЄДР юридичних та фізичних осіб відносно осіб, які мають право представляти відповідача, міститься наступна інформація :

-Відомості про керівника юридичної особи прізвище, ім`я, по батькові, посада, дата призначення (набуття повноважень), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - керівник;

- Відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації (брати участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені Ужгородської міської ради без окремого доручення міського голови з правами, що надані стороні, третій особі, особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, у тому числі, але не виключно, з правом подання апеляційних, касаційних скарг, посвідчення копій документів, що підтверджують повноваження) тощо: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Суд констатує, що згідно ч.4 статті 46 КАСУ відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 КАСУ юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) , тобто в даному випадку відповідачем є юридична особа - Ужгородська міська рада, яку як вказано вище мають повноваження представляти вісім осіб, а тому клопотання представника ОСОБА_9 про відкладення судового засідання на підставі того, що він як представник відповідача бере участь в іншому судовому засіданні суд вважає безпідставним та є зловживанням своїми правами в адмінпроцесі.

Треті особи були повідомлені про судове засідання належним чином, однак їх представники в судове засідання не зявилися.

Під час судового розгляду на підставі Наказу № 39 Офісу Генерального прокурора від 17.02.2021 року позивач Ужгородська місцева прокурора змінила найменування на Ужгородську окружну прокуратуру.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

14 листопада 2019 року Ужгородською міською радою прийнято рішення № 1768 "Про надання та відмову у надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" наступного змісту :

- Розглянувши клопотання юридичних осіб та заяви фізичних осіб, керуючись статтями 26,33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до статей 26.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до статей 12,20,92,118,121,122-124, частини другої статті 134 Земельного кодексу України , Законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", "Про Державний земельний кадастр". "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про землеустрій", "Про оренду землі" ВИРІШИЛА:

2.Надати дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з подальшою передачею їх в оренду:

2.7.Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестгруп К-1" земельної ділянки площею 0,0814 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по АДРЕСА_1 .

Згідно опису документів який склав 16.01.2019 року адміністратор Центру надання адмінпослуг зазначено:

- заявник: ТОВ "Інвестгруп К-1" для одержання послуги: Надання рішення міської ради про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Виконавець: відділ землекористування. Термін виконання : 15.02.2019 року.

Перелік поданих документів: 1. Заява. 2 Копія витягу (виписки) з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.3 Графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування обєкта та площа земельної ділянки.4. Документи , що посвідчують право власності(право оренди) на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці.

В заяві № 2 від 10 січня 2019 року від ТОВ "Інвестгруп К-1" без зазначення прізвища особи ( тільки підпис) вказано :

- Прошу Вас дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови орієнтовною площею 0,0814 га , яка розташована по АДРЕСА_1 з подальшою передачею в оренду.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Товариству "Інвестгруп К-1" на праві приватної власності належить нежитлове приміщення площею 165,4 кв.м.Підстава виникнення права власності: акт приймання -передачі нерухомого майна від 21.12.2018 року, видавник: ПрАТ "Модуль М, ТОВ "Інвестгруп К-1".

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестгруп К-1" , код 42715991 знаходиться в АДРЕСА_2 . Засновниками є фізичні особи, а також ПАТ "Модуль М". Види діяльності: Організація будівництва будівель. Вищий орган управління : Загальні збори. Виконавчий орган -директор.

Згідно опису документів, який склав 22.04.2019 року адміністратор Центру надання адмінпослуг зазначено:

- заявник: ТОВ "Інвестгруп К-1" для одержання послуги: Надання рішення міської ради про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Виконавець: відділ землекористування. Термін виконання : 22.05.2019 року. Перелік поданих документів: 1. Заява. 2 Графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування обєкта та площа земельної ділянки.

В Заяві № 3 від 19 квітня 2019 року від ТОВ "Інвестгруп К-1" без зазначення прізвища особи ( тільки підпис) вказано :

- На додаток до заяви № 2 від 10 січня 2019 року прошу Вас дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості орієнтовною площею 0,0814 га, яка розташована по АДРЕСА_1 з подальшою передачею в оренду.

На Ситуаційному плані вказано:

- бажане місце розташування земельної ділянки 1.02. Для розміщення та експлуатації основних підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. АДРЕСА_3 .

- субєкт набуття права на земельну ділянку - Ужгородська міська рада

- площа земельної ділянки 0,10 га

- Угіддя згідно з класифікацією видів земельних угідь 011.01. Землі під будівлями та спорудами промисловості підприємств.

- Кадастровий номер : 2110200000

В нотаріально посвідченій заяві від 05.02.2019 року директор ПрАТ "Модуль" зазначив:

-..ПрАТ "Модуль" не заперечує проти надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: площею 0,0814 га згідно кадастрового плану... Дана земельна ділянка необхідна товариству для обслуговування набутого нерухомого майна.

- У випадку відмови Ужгородської міської ради у наданні дозволу .... просимо вважати дану згоду землекористувача на погодження вищезазначеної земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні, відкликаною.

08 квітня 2020 року Головним Управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області складено Акт перевірки отримання вимог земельного законодавства щодо обєкту- земельної ділянки.

В Акті зазначено , що перевірка проведена відповідно до статей 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", а виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 07.04.2020 року № 403-ДК "Про здійснення державного контролю за отриманням земельного законодавства. використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності", виданого за розглядом листа ГУ Нацполіції Закарпатської області від 18.03.2020 року, відповідно до наданих документів, матеріалів та інформації Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, виконкому Ужгородської міської ради стосовно законності перебування в постійному користуванні ПАТ "Модуль" земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1 .

Згідно з чинним статутом ПрАТ "Модуль М" є правонаступником всіх прав та обовязків ВАТ "Модуль", створеного шляхом перетворення державного виробничо-торгового підприємства.

Відповідно до Державного Акту на право користування землею серії Б№ 076204(УРСР) він виданий Ужгородською міською радою народних депутатів у 1985 році на земельну ділянку площею 12,0 га для розміщення заводу. Рішення щодо втрати чинності Державним актом- відсутні. Детальний план території, на якій знаходяться вищенаведені земельні ділянки- не затверджений.

У Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності у власності ПрАТ "Модуль М" знаходяться: будівлі і споруди літ Б,В,Г,К,Л,М,Н,О,П,С,Т,У,Ф,Х,Ц,Ч,Е,Ю.Я,І, частина літ Д площею 9253,4 кв.м. з прибудовою літ. Д-виробничий корпус, готовністю 50 %. площею забудови 2154 к.в.м. літ З площею 2082,9 кв.м., літ К-площею 890,8 кв.м.:

У відповідності до інформації ГУ Нацполіції в Закарпатській області від 13.03.2020 року Ужгородській місцевій прокуратурі було надано дозвіл на використання у судових справах матеріалів кримінального провадження, а саме: відомостей, що містяться в документах , вилучених в Ужгородській міській раді на підставі ухвали слідчого судді щодо земельних ділянок ПрАТ "Модуль" по АДРЕСА_1 .

Згідно Статуту ПрАТ "Модуль", затвердженого Рішенням річних загальних зборів акціонерів ПАТ "Модуль М" ( Протокол № 1 від 28 квітня 2017 року) органами управління товариства є : Загальні збори акціонерів, наглядова рада, одноособовий виконавчий орган( Директор) , ревізійна комісія.

Пункт 7.3 Статуту містить перелік питань, що відносяться до виключної компетенції загальних зборів.

Пункт 7.48 Статуту містить повноваження Наглядової ради Товариства.

Пункт 7.50. Статуту містить компетенцію виконавчого органу товариства- Директора, який організовує виконання рішень Загальних зборів. та який діє від імені Товариства у межах , встановлених цим Статутом і чинним законодавством.

Мотив та норми права застосовані судом.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють їх відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР ) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Разом з тим, виходячи з положень ст.122 ЗК України та п.34 ч.1 ст. 26 Закону №280/97-ВР повноваженнями щодо розпорядження землями комунальної власності наділені сільські, селищні, міські ради, які вирішують ці питання виключно на пленарних засіданнях

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Відтак, приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.

Таким чином, в межах спірних правовідносин дослідженню підлягають обставини щодо правомірності дій відповідача, зокрема дотримання відповідачем при розгляді клопотання про надання ТзОВ Інвестгруп К-1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 0,0814 га по АДРЕСА_1 встановленої процедури.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин та щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 12, 116, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.2 ст.123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача , засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки ). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до статті 149 ЗКУ земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. 2. Вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально.

Судом встановлено, що надання виконавчим органом товариства в особі його директора нотаріально посвідченої згоди ні на вилучення, ні на "незаперечення" щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не відноситься до його повноважень згідно Статуту товариства.

Крім того, нотаріальна посвідчена заява директора ОСОБА_10 не містить констатації щодо згоди на вилучення земельних ділянок .

Також судом встановлено, що до своїх заяв ТзОВ Інвестгруп К-1 ніяких нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_10 не додавало, що свідчить опис прийнятих документів.

Крім того, вилучення земельних ділянок можливе тільки для суспільних потреб або інших потреб, що ні заява Товариства, ні будь-які додатки до неї не містять і рішення з цього питання не приймались.

Отже, підстави розгляду та задоволення заяви ТзОВ Інвестгруп К-1 , відповідно до якої винесено оскаржуване рішення не відповідає положенням статті 123 ЗКУ.

2.

Відповідно до ст. 1 ЗУ " Про адміністративні послуги" адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону.

Перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, визначаються законом.

Статтею 5 ЗУ " Про адміністративні послуги" встановлено , що виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються:

1) найменування адміністративної послуги та підстави для її одержання;

2) суб`єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги;

3) перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги;

4) платність або безоплатність надання адміністративної послуги;

5) граничний строк надання адміністративної послуги;

6) перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги.

2. Адміністративні послуги визначаються виключно законом.

Адміністративні послуги надаються суб`єктами надання адміністративних послуг безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг.( ст.9 ЗУ "Про адміністративні послуги").

Як встановлено судом, заява ТзОВ Інвестгруп К-1 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки була подана до Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради.

Згідно Положення про центр надання адміністративних послуг, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради від 30.03.2017 року є виконавчим органом міської ради без права юридичної особи , який керується в своїй діяльності Конституцією України та законами України , актами Президента України і Кабінету Міністрів України, рішеннями центральних та місцевих органів виконавчої влади та цим Положенням.

Перелік адмінпослуг, які надаються через центр, визначається рішенням виконкому Ужгородської міської ради на підставі переліку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями адміністратора, серед іншого, є прийняття від субєктів звернень документів, необхідних для надання адміністративних послуг, здійснення їх реєстрації та подання документів( їх копій) відповідним субєктам надання адмінпослуг не пізніше наступного робочого дня.

Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 426 від 27.11.2019 року затверджено Перелік адміністративних послуг, де в пункті 32 зазначено назву адмінсполуги- Рішення міської ради про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Субєкт надання адмінпослуги-відділ земелекористування.

Згідно Регламенту центру надання адмінпостуг (Додаток 34 до рішення від 30.03.2017 року) адміністратор Центру складає опис вхідного пакета документів. у якому зазначаються інформація про заяву та перелік документів, поданих субєктом звернення до неї, у двох примірниках. Субєктові звернення надається примірник опису вхідного пакета документів за підписом і з проставленням печатки відповідного адміністратора .Адміністратор центру зобовязаний невідкладно, але не пізніше наступного дня з урахуванням графіка роботи субєкта надання адмінпослуг, надіслати ( передати) вхідний пакет документів субєктові надання адмінпослуги, до компетенції якого належить питання прийняття рішення у справі, про що робиться відмітка в описі про проходження справи із зазначенням часу, дати та найменування субєкта надання адмінпослуг, до якого її надіслано та проставленням печатки( штампа) адміністратора, що передав відповідні документи.Після отримання справи субєкт надання адміністративної послуги зобовязаний внести запис про її отримання із зазанченням дати та часу , прізвища, імені, по батькові відповідальної особи до описа про проходження справи.

Згідно інформаційної картки адміністративної послуги "Рішення міської ради про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" ( розробленої начальником відділу землекористування та затвердженої Ужгородським міським головою ОСОБА_11 29.11.2019 року визначено умови отримання адмінпослуги:

8. Підстава для одержання адмінпослуги - заява

9.Вичерпний перелік документів, необхідний для отримання адміністративної послуги, а також вимоги до них, де серед іншого вказано:

1) копії документів, що посвідчують особу (паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичних осіб);

2) Графічні матеріали розташування земельної ділянки із зазначенням площі та конфігурації земельної ділянки

10. Поряок та спосіб подання документів:

-Заява особисто або уповноваженою особою ( на підставі доручення).

Як вбачається з протоколу № 192 засідання постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, на яке був запрошений представник субєкта надання адмінпослуги - заступник начальника відділу землекористування були розглянуті заяви юридичних та фізичних осіб щодо регулювання земельних відносин, де комісія одноголосно вирішила: рекомендувати надати дозвіл ТзОВ "Інвестгруп К-1" на розробку проекту землеустрою, однак додатково також вказано: з подальшою передачею її в оренду .

На підставі вищенаведеного аналізу законних та підзаконних актів судом встановлено наступні порушення:

- заяву ТзОВ "Інвестгруп К-1" було прийнято без доручення уповноваженої особи, оскільки заява містить тільки підпис без зазначення прізвища та доручення уповноваженої особи.

- до заяви ТзОВ "Інвестгруп К-1" був наданий вичерпний перелік документів, серед яких відсутня нотаріально-посвідчена заява директора ПрАТ "Модуль "М"

- адміністративна послуга "Рішення міської ради про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок " не передбачає також включення до неї вирішення питання " з подальшою передачею земельної ділянки в оренду".

- ні постійна комісія з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, ні субєкт надання адмінпослуги відділу землекористування, а в подальшому і Ужгородська міська рада - не звернули увагу на вказані порушення, а розглянули заяву ТзОВ "Інвестгруп К-1" всупереч встановленому порядку та вищевказаним вимогам підзаконних актів та чинного законодавства., в тому числі і в порушення ст. 123 ЗКУ.

Рішення міської ради про передачу у власність, надання у постійне користування та оренду земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності - це вид іншої адмінпослуги і згідно Переліку адміністративних послуг міститься в пункті 37.

Відповідно до статті 124 ЗКУ передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Порядок передачі в оренду земельних ділянок встановлений статтею 124 ЗКУ , а саме: Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

2. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

3. Стаття 134 ЗКУ (Обов`язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах) встановлює наступне:

1. Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

2. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що на спірній ділянці знаходиться нежитлове приміщення належне ТОВ "Інвестгруп К-1", і на час даного судового розгляду підстава його набуття у вигляді Акту прийому-передачі від ПрАТ "Модуль" ТОВ Інвесгруп К-1" судом незаконною не визнавалась.

Відповідність місця розташування земельної ділянки має вирішуватись з урахуванням положень ст. 134 Земельного кодексу України. В даному випадку значний відсоток плоші земельної ділянки не забудований (що вбачається на кадастровому плані, який долучений до заяви), а на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, що не належать заявнику на праві власності, а жодна споруда йому одноособово на праві власності не належить і вбачається порушення місця розташування земельної ділянки, яка пропонується до відведення, вимогам законодавства.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Однак судом встановлено , що відповідачем при розгляді заяви ТОВ "Інвестгруп К-1" не дотримано порядок встановлений статтею 123 ЗКУ.

У постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а сформульовано правовий підхід, згідно з яким, всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки, зокрема, й у користування. Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення особи щодо того чи іншого "земельного" питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

З огляду на вищевказаний висновок ВС, суд зазначає, що розгляд поданого позивачем клопотання стосовно отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, надання такого дозволу, є однією зі стадій процедури відведення такої земельної ділянки у користування ТзОВ Інвестгруп К-1 , відтак надання такого дозволу без дотримання вимог закону забороняється.

Дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність чи користування. Однак надання дозволу дає особі правомірні, небезпідставні сподівання та очікування, що після розробки проекту землеустрою земельну ділянку їй може бути надано, якщо для цього не буде законних перешкод.

Щодо підстав на звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави у даній справі, то суд зауважує наступне.

Підставою для подачі прокурором даного позову стали матеріали кримінального провадження , дозвіл на розголошення яких слідчим надано 13.03.2020 року, що свідчить про звернення позивача в строк встановлений ст. 122 КАСУ.

Відповідно до ст. 53 КАСУ у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" установлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" установлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, визначених законом.

Прокурор, як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій має право звертатися до суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення. Конституція України (254к/96-ВР) та Закон України "Про прокуратуру" не визначають перелік випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Наприклад, таке право виникає там і тоді, коли прокурор діє в інтересах громадян, які за певних очевидних і об`єктивних причин не здатні захистити свої порушені або оспорювані права чи реалізувати процесуальні повноваження. Здійснювати захист інтересів держави в суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки означенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього, або ж звертається в інтересах громадян, які за віком, станом здоров`я чи соціально-правовим статусом самі не спроможні захистити свої права. Таке обґрунтування повинно основуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен обґрунтувати, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави передбачено наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, або відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16.

Конституційний Суд України у Рішенні від 13.05.1997 №1-pп/1997 (у справі щодо несумісності депутатського мандата ), в пункті 5 мотивувальної частини якого вказав, що закріплення на конституційному рівні одного з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі - є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Необхідністю гарантування стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами мотивоване й Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-pп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).

В контексті застосування цих висновків Конституційного Суду України до спірних правовідносин, суд зазначає, що пункт рішення, який оскаржуються, з огляду на його суть, правову природу і предмет регулювання, дійсно є ненормативним актом індивідуального характеру, який вичерпує свою дію фактом їх реалізації (є актами одноразового застосування), а тому скасування цього акту після його виконання за ініціативи органу, який їх видав, може суперечити принципу стабільності суспільних відносин , у разі, якщо на їх підставі виникли певні правовідносини і учасники останніх заперечують проти зміни чи припинення таких.

Поряд із цим, одноразовий характер застосування спірного рішення не виводить його за межі судового контролю і не може нівелювати право Прокурора на судовий захист інтересів держави, якщо такий акт суперечить цим інтересам, виданий з порушенням законодавства, перевищенням повноважень та/або не відповідають Конституції та законам України.

Верховний Суд у справі № 824/3129/14-а зазначив, що прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом до районної ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення райради про зміну межі сільського населеного пункту. У постанові від 21 червня 2018 року Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення райради про зміну межі сільського населеного, яким затверджено проект землеустрою щодо зміни межі сільського населеного пункту, оскільки вказане рішення прийнято з порушенням процедури його прийняття та без дотримання вимог земельного законодавства. Тобто у цій справі суди визнали право прокурора на звернувся до суду із позовом про захист інтересів держави, що виразились у забезпеченні дотримання встановленого порядку визначення меж населених пунктів та розпорядження землями територіальної громади. При цьому Верховний Суд виходив також з положень статті 14 Конституції України, відповідно до яких земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави; право власності на землю гарантується; це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Інтереси держави у земельних спорах, обумовлені тим, що земля є основним національним багатством та відповідно до ст. ст. 13 та 14 Конституції України перебуває під особливою охороною держави, а тому земельні спори у публічно-правовій сфері, за загальним правилом, стосуються захисту інтересів держави.

Спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, а тому Держгеокадарстр не наділений повноваженнями розпорядника з усіма правами власника на захист права власності. Управління Держгеокадастру здійснило перевірку дотримання вимог земельного законодавства та встановило відповідні порушення, а надані законом функції державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства не наділяють Держгеокадастр правом звернення до суду позовними вимогами. Оскільки орган, уповноважений здійснювати захист держави - Ужгородська міська рада, як орган місцевого самоврядування, сам порушив вимоги законодавства, а відтак в одній особі збігається з органом, уповноваженим на їх захист, то саме прокурором у даному випадку правомірно здійснюється захист інтересів держави в якості самостійного позивача в порядку ч.5 ст. 53 КАС України.

З огляду на висновки , зроблені судом щодо права прокурора на звернення до суду з даним позовом, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного рішення та не спростував докази, досліджені судом щодо дотримання всіх вимог законодавства при прийнятті та розгляді заяви, що були підставою для її задоволення та винесення позитивного рішення , яке оскаржується в даній справі.

Відпвідно до ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені судом обставини та досліджені письмові докази, з врахуванням вимог ст.77 КАСУ суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення вищевказаним критеріям не відповідає і підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородська міська рада скасування рішення - задовольнити .

Визнати незаконним та скасувати пункт 2.7 рішення XLI сесії VIІ скликання Ужгородської міської ради від 14.11.2019 за №1768.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22 червня 2021 року ( з врахуванням перебування судді у відпустці)