Постанова

від 17.06.2021 по справі 910/19958/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2021 р. Справа№ 910/19958/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Келте"

на рішення Господарського суду м. Києва від 22.03.2021 р.

у справі № 910/19958/20 (суддя - Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативні Технології ПФ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Келте"

про стягнення 19139,46 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернативні Технології ПФ" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Келте" про стягнення 17500,00 грн заборгованості за договором № 0309-19 на виконання робіт (послуг) від 03.09.2019 р., 983,50 грн 3% річних та 655,96 грн інфляційних втрат.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за надані послуги не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.11.2020 р. відкрито провадження у справі № 910/17715/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.03.2021 р. у справі № 910/19958/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативні Технології ПФ" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне підприємство "Келте" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що директором Товариства з обмеженою відповідальністю Келте не підписувався акт наданих послуг № 592 від 11.09.2019 р., тому у відповідача відсутній обов`язок щодо сплати заборгованості за укладеним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/19958/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Келте", керуючись ч. 10 ст. 270 ГПК України, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) та встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Альтернативні Технології ПФ" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та заперечень на клопотання про призначення у даній справі судової експертизи впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Втім позивач не скористався своїм правом та не подав відзив у передбачені строки.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

03.09.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтернативні Технології ПФ" (далі - виконавець) та Товариством з обмежено відповідальністю "Келте" (далі - замовник) було укладено договір № 0309-19 на виконання робіт (послуг) (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати роботи, а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх.

Згідно з п. 2.1 договору загальна сума договору становить 35000,00 грн.

Як передбачено п. 2.2 договору оплата за цим договором здійснюється в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, в наступному порядку: перший платіж у розмірі 50% від загальної суми договору, що становить 17500,00 грн. сплачується замовником на підставі рахунку, отриманого від виконавця, протягом 2 банківських днів з моменту підписання сторонами даного договору; другий платіж у розмірі 50% від загальної суми договору, що становить 17500,00 грн сплачується замовником протягом 2 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019 р. (п. 9.2 договору).

На виконання умов укладеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю Келте здійснило оплату у розмірі 17500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 520 від 04.09.2019 р.

11.09.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтернативні Технології ПФ" та Товариством з обмежено відповідальністю "Келте" було підписано акт наданих послуг № 592 на загальну суму 35000,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору за договором № 0309-19 на виконання робіт (послуг) від 03.09.2019 р., свої зобов`язання виконав лише частово, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 17500,00 грн.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

За ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Як було встановлено вище, на виконання умов укладеного договору між сторонами було підписано акт наданих послуг № 592 від 11.09.2019 р. на загальну суму 35000,00 грн.

Однак, відповідач здійснив лише часткову оплату у розмірі 17500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 520 від 04.09.2019 р.

Докази повної оплати відповідачем у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 17500,00 грн заборгованості за договором № 0309-19 на виконання робіт (послуг) від 03.09.2019 р., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 983,50 грн 3% річних та 655,96 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індекса інфляції необхідно мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нараховані позивачем 983,50 грн 3% річних та 655,96 грн інфляційних втрат є арифметично правильними та такими, що підлягають задоволенню.

Також, звертаючись до суду із апеляційною скаргою, відповідач подав клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач посилається на те, що в акті наданих послуг № 592 від 11.09.2019 р. міститься невідомий відповідачеві зразок підпису зі сторони замовника, оскільки директор Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 цього акту не підписував.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописних тексту, цифрових записів (далі - рукопису) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (встановлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, з наслідуванням (імітацією) почерку іншої особи, статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком).

Дослідивши наданий позивачем акт наданих послуг № 592 від 11.09.2019 р., колегією суддів було встановлено, що вказаний документ містить крім підписів з боку замовника та виконавця також і печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативні Технології ПФ" та Товариства з обмежено відповідальністю "Келте".

Відбиток печатки завіряє підпис відповідальної особи на документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, фіксують факти витрат грошових коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази зникнення або викрадення печатки Товариства з обмеженою відповідальністю Келте , внаслідок чого порушено кримінальне провадження, відтак печаткою відповідача було скріплено підпис замовника.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідачем не доведено необхідність призначення експертизи судом за сукупністю умов, які визначені положеннями ст. 99 ГПК України.

Крім цього, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Як передбачено з ч. 4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 8 статті 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи вищенаведені положення процесуального законодавства, апеляційний суд зазначає, що заявник не надав доказів неможливості подання до суду першої інстанції клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи з причин, які об`єктивно не залежали від Товариства з обмеженою відповідальністю Келте .

Так, звертаючись до Господарського суду м. Києва із зустрічною позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю Келте було долучено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Однак, ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2021 р. вказану зустрічну позовну заяву, разом з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи, було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю Келте .

Незважаючи на це, Товариство з обмеженою відповідальністю Келте не зверталось до суду першої інстанції з окремим клопотанням про призначення у справі почеркознавчої експертизи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 22.03.2021 р. у справі № 910/19958/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Келте" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Келте" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 22.03.2021 р. у справі № 910/19958/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Келте".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В.Андрієнко