Постанова

від 11.06.2021 по справі 607/19765/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/19765/18Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В. Провадження № 22-ц/817/219/21 Доповідач - Бершадська Г.В. Категорія - 301030000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2021 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Бершадська Г.В.

суддів - Костів О. З., Ходоровський М. В.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

апелянта ОСОБА_1 і її представника та

представника ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 листопада 2020 року та на додаткове рішення від 05 березня 2021 року (ухвалене суддею Ромазаном В.В., повний текст якого складено 27 листопада 2020 року) у цивільній справі № 607/19765/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тернопільська міська рада про виділення майна в натурі із спільної часткової власності житлового будинку,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив виділити в натурі майно, що належить йому на праві спільної часткової власності, а саме Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності на вказаний об`єкт відповідно до варіанту №1 висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 02.04.2020 року №352/20-22.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 30.01.2018 року він придбав 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,03 га кадастровий номер №6110100000:02:017:0037, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій розташована належна йому 1/2 частина вищевказаного придбаного житлового будинку. Іншим співвласником Ѕ частини будинку є ОСОБА_1 . Він, як власник частини будинку, має намір провести окремі будівельні роботи на належній йому частині вищевказаного об`єкту нерухомого майна, однак не може добровільно дійти згоди з відповідачкою щодо володіння та користування належним їм житловим будинком. У зв`язку з цим позивач просив провести реальний поділ будинковолодіння. Зазначив, що поділ земельної ділянки було проведено між попередніми власниками до укладення договору купівлі-продажу 1/2 частини будинку, тому просить врахувати місце розташування його земельної ділянки при виділі його частки.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20 листопада 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділення майна в натурі із спільної часткової власності житлового будинку - задоволено частково. Вирішено:

Провести поділ житлового будинку АДРЕСА_2 , шляхом виділу в натурі ОСОБА_2 -1/2 його частки та ОСОБА_1 - 1/2 її частки.

Виділити у власність ОСОБА_2 належну йому 1/2 частину житлового будинку за надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , яка складається із: 1-1 Ѕ частини коридору площею 2,65 кв.м., вартістю 9239 грн.; 1-2 кухні площею 8.7 кв.м. вартістю 30331 грн.; 1-3 житлової кімнати площею 16,9 кв.м. вартістю 58920 грн.; Пд - підвалу вартістю 345126 грн.; сх.- Ѕ частина сходів вартістю 661,5 грн.; Ѕ частини відмостки вартістю 4013 грн.; Ѕ частини огорожі вартістю 11216 грн., а всього на суму 148896,5 грн., що становить 51/100 і більше на 1896,5 грн.

Виділити у власність ОСОБА_1 належну їй 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , яка складається із 1-1 Ѕ частину коридору площею 2,65 кв.м., вартістю 9239 грн.; 1-4 житлової кімнати площею 16,9 кв.м. вартістю 58920 грн.; 1-5 кухні, площею 8,7 кв.м. вартістю 30331 грн.; Сх.- Ѕ частини сходів вартістю 661,5 грн.; Ѕ частини відмостки вартістю 4013 грн.; В - вбиральню вартістю 6380 грн.; Г - сарай вартістю 8026 грн., К - криницю вартістю 16317 грн., Ѕ частину огорожі вартістю 11216 грн., а всього на суму 145103,5 грн., що становить 49/100 і менше на 1896,5 грн.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до виділених їм у власність часток житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 виконати наступні ремонтно-будівельні роботи по переплануванню житлового будинку згідно Додатку №4 до висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 20 березня 2019 року №61/145/146/19-22, а саме : замурувати вхідний дверний проріз у приміщенні 1-1; улаштувати роздільну перегородку у приміщенні 1-1; замурувати проріз у приміщенні підвалу 1; влаштувати дверний проріз у зовнішніх стінах приміщень 1-2 і 1-5. Для відповідності вимогам ДБН В2.2.-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" та "Методичних рекомендацій щодо проведення досліджень з поділу, виділу та визначення порядку користування нерухомим майном" улаштувати добудови для влаштування вхідних тамбурів для доступу до приміщення І влаштувати люк або зовнішні сходи з дверним прорізом.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1896 (одну тисячу вісімсот дев`яносто шість) грн. 50 коп. вартості частки майна.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 2277 (дві тисячі двісті сімдесят сім) грн. 50 коп. сплаченого судового збору при зверненні із позовом в суд пропорційно до задоволених позовних вимог, а також 1/2 вартості проведеної судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 2 574 (дві тисячі п`ятсот сімдесят чотири) грн..

Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05 березня 2021 року доповнено абзац 5 резолютивної частини рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 листопада 2020 року та викладено його в такій редакції: « ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до виділених їм у власність часток житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 виконати наступні ремонтно-будівельні роботи по переплануванню житлового будинку згідно Додатку №4 до висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 20 березня 2019 року №61/145/146/19-22, а саме : ОСОБА_2 замурувати вхідний дверний проріз у приміщенні 1-1; улаштувати роздільну перегородку у приміщенні 1-1; замурувати проріз у приміщенні підвалу 1; влаштувати дверний проріз у зовнішній стіні приміщення 1-2; ОСОБА_1 влаштувати дверний проріз у зовнішній стіні приміщення 1-5. Для відповідності вимогам ДБН В2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» та «Методичних рекомендацій щодо проведення досліджень з поділу, виділу та визначення порядку користування нерухомим майном» ОСОБА_2 слід улаштувати добудову для влаштування вхідного тамбуру; для доступу до приміщення І влаштувати люк або зовнішні сходи з дверним прорізом; ОСОБА_1 слід улаштувати добудову для влаштування вхідного тамбуру, попередньо розробивши кожним та погодивши при цьому необхідну проектну та будівельно-технічну документацію» .

Не погоджуючись з рішенням суду сторони подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити його вимоги, виділивши йому в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна 1/2 частину житлового будинку згідно варіанту №1 висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 02.04.2020 року №352/20-22, припинивши право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна.

Апелянт зазначив, що відповідно до умов договору на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 31.10.1952 року первинному забудовнику ОСОБА_3 було відведено частину комунальної земельної ділянки площею 600 кв.м. під індивідуальне будівництво житлового будинку. На вказаній земельній ділянці забудовник зобов`язувався побудувати житловий будинок, цегляний сарай та туалет. Всі господарські будівлі побудовані за межами відведеної земельної ділянки є самочинним будівництвом, незалежно від проведеної їх попередньої реєстрації. Аналогічний правовий висновок відображено у постанові КГС Верховного Суду по справі №922/476/20. Господарські будівлі і споруди зведені на земельній ділянці Тернопільської міської ради площею 0,0251 га, яка з 2009 по 2014 рік надавалась в оренду, поза межами виділених 600 кв.м., тому вони є самочинним будівництвом і не можуть бути предметом поділу. Основною передумовою проведення виділу (поділу) господарських будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці належній іншій особі повинна бути передача вказаної земельної ділянки у власність або у користування забудовника. Аналогічна правова позиція викладена у постанові КЦС Верховного Суду від 16.12.2020 року по справі №521/15657/13.

Крім цього, виділяючи господарські будівлі лише одному співвласнику суд не врахував потреб іншого співвласника. Ігноруючи усі доводи позивача щодо доцільності здійснення виділу згідно висновку експерта від 02.04.2020 року суд надав перевагу інтересам відповідачки, вийшовши за межі своїх повноважень та визнавши за нею право власності на 1/2 домоволодіння з усіма господарськими спорудами.

Суд першої інстанції безпідставно відмовив ОСОБА_2 в застосуванні ч.2 ст. 367 ЦК України , яка має наслідком припинення права спільної часткової власності на виділене в натурі майно. Натомість посилання суду на постанову Верховного Суду від 03.04.2013 року у справі № 6-12 цс13 є недоречним, оскільки предметом заявлених позовних вимог був виділ в натурі майна як окремого об`єкту та припинення на нього права спільної часткової власності , а не встановлення порядку користування будинком з виділенням конкретних приміщень в натурі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 відмовити посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.

Апелянт вказала, що спорів щодо користування житловим будинком у них не виникало, однак позивач з часу придбання ідеальної частки у будинковолодінні не приховує свого наміру знести будинок і намагається схилити її до будівництва нового будинку або його реконструкції. В результаті таких дій фактично відбудеться руйнування будинку, що завдасть шкоди будинку, оскільки позивач має намір збудувати новий будинок. Коштів на нове будівництво у неї не має. Суд не вказав хто має виготовити необхідну документацію та провести оплату необхідних робіт і документації.

Зазначила, що питання поділу об`єктів нерухомого майна врегульовано статтями 181, 183 ЦК України, Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна згідно яких виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна. За технічними характеристиками будинок не може бути поділений на окремі незалежні частини і вони не можуть функціонувати незалежно одна від одної так як мають один вхід із спільним коридором і спільний підвал.

Відсутність технічної можливості поділу будинку в такому стані який він має на даний час підтверджено висновком, складеним приватним проектно-науково-виробничим підприємством «Євростиль» та висновком експерта складеним на підставі ухвали суду. Для його поділу потрібно проводити будівельні роботи. У випадку поділу будинку її однокімнатна квартира не буде мати санвузла (через відсутність площі для його влаштування), кухні, оскільки існуюча кухня стане коридором та не буде обладнана водопостачанням та водовідведенням.

Суд безпідставно прийшов до висновку про технічну можливість поділу будинку та не спростував висновків експерта та ПП «Євростиль» про відсутність такої можливості.

Позивачем не надано суду відповідного проекту реконструкції будинку, проекту забезпечення майбутніх квартир відокремленими інженерними мережами, не надано документів про присвоєння поштових адрес окремим об`єктам поділу, що на її думку є обов`язковим.

Проект на можливість реконструкції (добудови та переобладнання) виконує ліцензована організація після проведення повного обстеження конструктивних елементів будівлі, який подається до Управління містобудування , архітектури та кадастру Тернопільської міської ради для затвердження. Суд першої інстанції за відсутності такого проекту реконструкції провів поділ будинку.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 та вказала, що будинку 69 років, у разі проведення реконструкції він може зруйнуватись, оскільки не досліджувався фундамент, стеля в будинку дерев`яна. У будинку спільний вхід в будинок та коридор, спільний підвал, а тому виділити ОСОБА_2 окремий об`єкт неможливо. Вона змушена була побудувати сарай для зберігання городнього інвентара (під літерою «Д» ) тому що відповідач розвалив будинок під літерою «Б» . Не відповідає дійсності твердження апелянта про те, що суд виділив їй самочинно збудований сарай під літерою «Г» , оскільки він був збудований ще її дідусем в 1956 році.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить задовольнити його апеляційну скаргу та виділити йому 1/2 частину будинку згідно висновку експерта від 02.04.2020 року.

Позивач вказав, що категоричне заперечення ОСОБА_1 щодо виділення йому в натурі належної 1/2 частки за наявності висновку експерта щодо технічної можливості здійснення такого розподілу порушує його право на володіння та користування власним майном. У разі поділу спільного майна між співвласниками відповідно до ч.2 ст.367 ЦК України відбувається лише зміна правового режиму належного сторонам майна (припиняється право спільної часткової власності), а не протиправне позбавлення права власності на будинок, як стверджує ОСОБА_1 . Відсутність у ОСОБА_1 коштів на здійснення ремонтно-будівельних робіт по переплануванню будинку не може бути причиною відмови у задоволенні позову. ОСОБА_2 не заперечує про покладення на нього всіх робіт по переобладнанню спірного будинку.

Відповідачка зареєстрована та проживає по АДРЕСА_3 , лише інколи навідується до будинку, тому проведення нею ремонтно-будівельних робіт на власній частині будинку не потребує негайного виконання та значних витрат, оскільки не порушує звичного режиму проживання апелянтки в іншому помешканні.

Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта або виділу частки в натурі передбачає проведення за необхідності комплексу ремонтно-будівельних робіт, які в подальшому нададуть змогу сторонам використовувати нерухоме майно без втрати його цільового призначення. ОСОБА_1 невірно тлумачить законодавчі норми та ототожнює поняття технічної і реальної можливості поділу.

У зв`язку з відсутністю добровільної згоди між співвласниками про поділ будинку виготовлення проекту реконструкції житлового будинку, містобудівних умов і обмежень, проекту забезпечення майбутніх квартир відокремленими інженерними мережами та документами про присвоєння їм поштових адрес є передчасним.

Спірний будинок є традиційною сільською садибою, де вбиральня не передбачена у житловому будинку, відсутнє водопостачання та водовідведення, а тому виділ частки ОСОБА_2 не може негативно вплинути на неіснуючі речі. Крім цього, облаштування ОСОБА_1 вхідного тамбуру, люку або зовнішніх сходів з дверним прорізом забезпечить їй можливість використовувати належну їй кухню та горище, тому судовий експерт дійшов правильного висновку про технічну можливість розподілу спірного домоволодіння з дотриманням вимог ДБН.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти. ОСОБА_1 не вказала, що самочинно звела двоповерхову господарську будівлю, яку безумовно просила визнати за собою, як таку, що збудована за її власні кошти, що зрештою було надано їй рішенням суду.

Позивач жодних конкретних намірів щодо здійснення реконструкції, добудови , переобладнання будинку, а також обсягів виконання таких робіт не висловлював, тому посилання відповідачки про можливе руйнування будинку є лише її припущеннями.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення ОСОБА_1 просить його скасувати та зазначила, що суд зобов`язав позивача та її провести влаштування дверних прорізів, що передбачає втручання в несучі конструкції будинку та інженерні системи. Вважає, що технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам і правилам пожежної безпеки повинен бути наданий суду до ухвалення рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення ОСОБА_2 просить його залишити без змін та вказав, що лише в суді апеляційної інстанції відповідачка висловила свої заперечення щодо необхідності надання позивачем проекту реконструкції житлового будинку. У спірному будинку відсутнє водовідведення, каналізація, опалення та санвузол тому виготовлення відповідних проектних документів по цих комунікаціях є безпідставним. У будинку є дві окремі лінії електропостачання та два окремі лічильники електроенергії тому відповідних проектних документів також не потрібно. До відзиву надано висновок спеціаліста головного архітектора ОСОБА_4 , в якому зазначено, що визначений експертом поділ спірного будинку не порушить несучі стіни та інші будівельні конструкції вказаного житлового будинку. Окремі адресні номери на окремі об`єкти нерухомості можуть бути надані лише після виділу в натурі цих об`єктів за рішенням суду.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, апеляційних скарг ОСОБА_1 не визнав та підтримав доводи зазначені ним у апеляційній скарзі та відзивах на апеляційні скарги відповідачки.

ОСОБА_1 та її представник апеляційної скарги ОСОБА_2 не визнали та підтримали доводи зазначені в апеляційній скарзі, відзиві та у письмових поясненнях. ОСОБА_1 додатково пояснила, що незважаючи на те, що вона в будинку не проживає, однак вона обробляє наявну там земельну ділянку, готує їсти. Можливість поділу будинку з проведенням добудов, окремого енергопостачання та окремих вводів газопостачання не може бути підставою для поділу будинку, оскільки намір позивача проводити нове будівництво призведе до руйнування її частини будинку

Заслухавши пояснення відповідачки та представників сторін, вивчивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_1 до часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами та договору купівлі-продажу земельної ділянки є власником 1/2 частини житлового зі всіма господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки площею 0,03 га кадастровий номер 6110100000:02:02:017:0040 призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходяться в АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є власником іншої 1/2 частини будинку та господарських будівель і споруд та власником земельної ділянки площею 0,03 га кадастровий номер 6110100000:02:02:017:0037 за цією ж адресою.

Відповідно до акту приймання в експлуатацію індивідуального домоволодіння, складеного інспекцією державного архітектурного контролю міста Тернополя від 27 травня 1957 року , утвореною комісією в присутності забудівника ОСОБА_3 на підставі договору на право побудови від 31.10.1952 року, прийнято в експлуатацію домоволодіння, яке складається з одноповерхового будинку з двох квартир.

Згідно технічного паспорта, виготовленого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 04.02.2005 року будинковолодіння складається з двох будинків під літерами «А» та «Б» , а до надвірних будівель і споруд відносяться вбиральня (літера «В» ) площею 0,9 кв.м., сарай (літера «Г» ) площею 7,83 кв.м., відмостка площею 48 кв.м., криниця (літера «К» ) та огорожа площею 119 кв.м.

Житловий будинок позначений літерою «А» складається із підвалу 9.7 кв.м. та 1 поверху, до якого входить коридор 5.3 кв.м., кухня 8.7 кв.м., житлова кімната 16.9 кв.м., житлова кімната 16.9 кв.м., кухня 8.7 кв.м. Загальна площа частини вказаного житлового будинку під літ. «А» складає 56,5 кв.м, житлова - 33.8 кв.м, підсобна - 22.7 кв.м.

До частини житлового будинку позначеної літерою «Б» входять 1 поверх, що складається із коридору 5.7 кв.м., кухні 8.3 кв.м та житлової кімнати 13 кв.м. Загальна площа складає 27 кв.м., з яких 13.кв.м. житлова, 14 кв.м. підсобна.

Задовольняючи позов та здійснюючи поділ будинку та господарських будівель і споруд згідно першого варіанту поділу, суд першої інстанції виходив з наявної технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири, та того що вказаний варіант є найбільш наближеним до часток сторін. При цьому суд відхилив доводи позивача про те, що господарська будівля та вбиральня є самочинним будівництвом з тих підстав, що в технічному паспорті виготовленому Тернопільським МБТІ 04.02.2005 року вони значаться 1952 року забудови. Колегія погоджується з висновком суду про наявність підстав для поділу будинку.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до частини першої статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною першою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно з частинами другою-третьою статті 358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно з частиною другою статті 364 ЦК України якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Статтями 364, 367 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 ЦК України.

За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна таке питання вирішується судом.

Відповідно до статей 183, 367 ЦК України виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним входом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

У відповідності до частини 2 статті 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Статтею 152 ЖК УРСР передбачено, що виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Згідно висновку судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 20.03.2019 року №61/145/146/19-22 поділ будинку на дві частини є технічно можливим у разі проведення будівельних робіт по влаштуванню добудов для забезпечення необхідних приміщень, які необхідні згідно вимог ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки» , в даному випадку вхідних тамбурів, тобто проведення будівельних робіт по реконструкції житлового будинку для обох співвласників. Експертом запропоновано три варіанти поділу будинку з господарськими будівлями та спорудами, кожен з яких передбачає єдиний варіант поділу будинку з різними варіантами поділу господарських будівель та споруд.

У висновку експерта №352/20-22 від 02.04.2020 рок також підтверджено технічну можливість поділу будинку без врахування господарських будівель в єдиному варіанті наближеному до часток, який вказаний у вищенаведеному висновку з влаштуванням дверних прорізів та проведенням добудов - тамбурів для влаштування окремих входів.

Отже, у всіх варіантах поділу житлового будинку з врахуванням або без врахування надвірних будівель технічно можливий лише один варіант поділу житлового будинку , який передбачає виділення сторонам однакової площі житлової кімнати, кухні, розподіл коридору, сходів, відмостки і загородження в рівних частках та виділення одній стороні підвалу, а іншій криниці з врахуванням їх розміщення щодо будинку та належної сторонам на праві власності земельної ділянки.

У висновку експерта від 20.03.2019 року зазначено, що мінімально необхідна площа для однокімнатної квартири становить 27,12 кв.м, а загальна площа спірного будинку становить 56,5 кв.м. Враховуючи загальну площу житлового будинку та відсутність приміщення санвузла у житловому будинку, розподіл у відповідності до вимог Державних будівельних норм приміщень житлового будинку в частках по 1/2 є можливим. Також у висновку експерта вказано, що лінія поділу земельних ділянок проходить по середині будинку та по перегодці між приміщеннями 1-3 та 1-4.

Встановивши, що існує технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири суд підставно поділив житловий будинок, виділивши позивачу частину будинку, яка знаходиться на належній йому на праві власності частині земельної ділянки з підвалом, який знаходиться під цією частиною, а відповідачці іншу частину з криницею що також знаходиться на належній їй земельній ділянці та стягнув різницю в частках.

Доводи відповідачки про відсутність технічної можливості поділу будинку з посиланням на висновок Приватного науково-проектно-виробничого підприємства «Євростиль» від 20.11.2018 року не заслуговують уваги суду. З висновку вбачається, що будинок не може бути поділений на окремі незалежні будинки, тому що він має один вхід із спільним коридором і спільне підвальне приміщення. Даний поділ можливий лише після проведення відповідної реконструкції.

Отже вказаний висновок, як і висновок експерта підтверджують технічну можливість поділу будинку з проведенням переобладнання в ізольовані квартири.

Термін «технічна можливість» передбачає проведення за необхідності ремонтно-будівельних робіт, які в подальшому нададуть сторонам змогу використовувати нерухоме майно без втрати його цільового призначення.

Твердження ОСОБА_1 з посиланням на висновок від 20.11.2018 року про те, що «поділ є технічно неможливим в такому стані, який він є на сьогодні»є невірним тлумаченням законодавчих норм та ототожненням понять технічної і реальної можливості поділу.

Доводи ОСОБА_1 про те, що у разі поділу будинку її квартира не буде мати санвузла та кухні, яку потрібно буде переобладнати в коридор колегія не приймає до уваги тому що в будинку не було і не має санвузла, а переобладнання кухні з пічкою в коридор не має необхідності, оскільки згідно висновку експерта для поділу будинку слід лише провести добудову тамбуру.

Допитаний в судовому засіданні апеляційної інстанції експерт пояснив що для переобладнання будинку в ізольовані квартири достатньо провести кожному співвласнику добудову тамбуру розміром згідно ДБН 1,30 х 1,50 метра, який може бути зроблений з легких конструкцій (з дерева) або будівельних матеріалів та що проведення такої добудови відповідатиме містобудівним умовам, санітарно - епідемологічним нормам та протипожежним розривам. Стан будинку дозволяє зробити такі добудови. Під несучою стіною розуміється конструкція, на яку спирається перекриття наступного поверху, також такі стіни можуть замінюватися колонами або балками, які підтримують всю будову. Влаштування дверних прорізів згідно запропонованого варіанту поділу будинку не є втручанням в несучу стіну, оскільки нормами ДБН передбачено спосіб влаштування дверного прорізу з укріпленням, оскільки дах будинку кріпиться на балці що лежить на всій довжині стіни і будинок є одноповерховим. В будинку частини будинку мають відокремлене електропостачання та окремі вводи на газопостачання, а водопостачання та водовідведення в будинку відсутнє.

Однією з підстав скасування рішення суду на думку ОСОБА_1 є неподання позивачем на розгляд суду проекту реконструкції будинку, містобудівних умов і обмежень, проекту забезпечення майбутніх квартир відокремленими інженерними мережами та документів про присвоєння їм поштових адрес, що є порушенням Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна. Однак наявність таких документів можлива за умови безспірного поділу між сторонами будинку, а у разі відсутності добровільної згоди між співвласниками подача таких документів є передчасною. Оскільки окремі адресні номери на окремі об`єкти нерухомості можуть бути надані лише після виділу в натурі цих об`єктів за рішенням суду, тому відсутні правові підстави для прийняття відповідного рішення органу місцевого самоврядування з цього питання до набрання рішенням суду законної сили.

Отже, судом встановлено, що технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири є, вона потребує влаштування дверного прорізу та добудови у вигляді тамбуру двома співвласниками. Влаштування дверного прорізу та добудови є технічно можливим з дотриманням ДБН. Тамбур може бути збудований з різних будівельних матеріалів, різного розміру але не менше мінімального 1,30х1,50м згідно розробленої ліцензованою організацією проектної документації за зверненням кожного співвласника.

Крім цього на підставі пояснень ОСОБА_1 , представника позивача та допитаного в суді апеляційної інстанції експерта, встановлено, що порядок користування будинком склався задовго до придбання позивачем частини будинку та присадибної земельної ділянки та сторони в будинку не проживають. Дві частини будинку мають окремий лічильник обліку спожитої електроенергії, окремі вводи до частин будинку газопостачання, а водопостачання та водовідведення в будинку взагалі відсутнє. Криниця згідно висновку експерта підлягає виділу ОСОБА_1 тому її права щодо водопостачання не будуть порушені.

Наведене свідчить, що частини будинку мають окремі інженерні мережі, а тому погодження для встановлення відокремленого газо-, водо-, та енергопостачання не потрібно.

Крім цього з акту прийняття будинку в експлуатацію видно, що він складається з двох квартир (а.с. 139-140).

За таких обставин суд першої інстанції правомірно провів поділ будинку виділивши позивачу частину будинку зі сплатою різниці в частках.

Враховуючи те, що будинок перебував у спільній частковій власності сторін то при поділі з виділенням сторонам їх часток в натурі відповідно до частини 2 статті 367 ЦК України підлягає припиненню право спільної часткової власності.

Категоричне заперечення відповідачки щодо поділу будинку з тих підстав, що відповідач має намір зводити нове будівництво, яке призведе до руйнування її частини не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки існує порядок проведення будівництва.

Колегія не погоджується з висновком суду про те, що поділу підлягають господарські будівлі та споруди, оскільки вони збудовані до 1956 року виходячи з наступного.

З договору на право побудови будинку і постійного користування земельною ділянкою від 31.10.1952 року на відведеній земельній ділянці комунальної власності площею 600 кв.м. ОСОБА_3 надано дозвіл на будівництво одноповерхового житлового будинку з сараєм та вбиральнею. Генеральний план забудови передбачав розміщення будівель саме на відведеній земельній ділянці та на плані відзначено про наявність надлишку землі площею 1966 кв.м. В 1970 році поточних змін в будівництві не виявлено (а.с.137, 141). Згідно акту прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 27.05.1957 року прийнято в експлуатацію одноповерховий будинок з підвалом, який складається з двох квартир в склад яких входить по житловій кімнаті кожна площею 14,0 кв.м. та корисною площею 23,8 кв.м., а також сарай вбиральня , замощення та огорожа (а.с.139-140).

На генеральному плані, що знаходиться на а.с. 142 відображено зміни в забудові земельної ділянки, зокрема зазначено, що ОСОБА_1 самовільно збудовано літню кухню під літерою «Б» та сарай під літерою «Д» . Вказані зміни зафіксовані 22.09.2008 року. Також відображено зведення двох сараїв та вбиральні на лишках земельної ділянки 197 кв.м.

Враховуючи те, що господарські будівлі та споруди збудовані на земельній ділянці, яка не виділялась під забудову, тому вони є самочинним будівництвом і не підлягають поділу між сторонами.

Враховуючи наведене апеляційна скарга ОСОБА_2 в частині неправомірності віднесення надвірних будівель до нерухомого майна та об`єкту поділу підлягає до задоволення.

Враховуючи те, що вказані об`єкти не можуть бути предметом поділу, тому рішення суду в частині віднесення їх до частки ОСОБА_1 слід скасувати та відповідно з позивача на користь відповідача підлягає стягненню різниця в вартості частки майна в розмірі 9943,00 грн.

Оскільки для вирішення спору між сторонами застосовується висновок експерта від 02.04.2020 року, то стягненню на користь позивача підлягає половина вартості цієї експертизи в розмірі 1634,40 грн.

За вищевказаних обставин колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про поділ житлового будинку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч.1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі ст. 141 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 1529,70 грн сплаченого судового збору при зверненні із позовом в суд, а також 1/2 вартості проведеної судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 1634,40 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 листопада 2020 року та додаткове рішення від 5 березня 2021 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі (спільної часткової власності житлового будинку) задовольнити.

Провести поділ житлового будинку АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_2 у власність:

Ѕ частину коридору 1-1площею 2,65 кв.м., вартістю 10109,00 грн

кухню 1-2 площею 8.7 кв.м. вартістю33188,00 грн.;

житлову кімнату 1-3 площею 16,9 кв.м. вартістю 64470,00 грн.;

підвал Пд вартістю37753,00грн.;

Ѕ частини сходів вартістю 719,50 грн.;

Ѕ частина відмостки вартістю 4390,00 грн.;

Ѕ частина огорожі вартістю 12283,50 грн.,

а всього на загальну суму 162913,00 грн., що становить 53/100.

Виділити у власність ОСОБА_1 :

Ѕ частину коридору 1-1 площею 2,65 кв.м., вартістю 10109,00 грн.;

житлову кімнату 1-4 площею 16,9 кв.м. вартістю 64470,00 грн.;

кухню 1-5 площею 8,7 кв.м. вартістю 33168,00 грн.;

Ѕ частину сходів вартістю 719,50 грн.;

Ѕ частину відмостки вартістю 4390,00 грн.;

криницю вартістю 17867,00 грн.,

Ѕ частина огорожі вартістю 12283,50 грн.,

а всього на загальну суму 143027 грн., що становить 47/100.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 9943,00 грн вартості частки майна.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 1529,70 грн сплаченого судового збору при зверненні із позовом в суд пропорційно до задоволених позовних вимог, а також 1/2 вартості проведеної судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 1634,40 грн.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до виділених їм у власність часток житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 виконати наступні ремонтно-будівельні роботи по переплануванню житлового будинку згідно Додатку №2 до висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 02 квітня 2020 року №352/20-22, а саме :

ОСОБА_2 замурувати вхідний дверний проріз у приміщенні 1-1; улаштувати роздільну перегородку у приміщенні 1-1; замурувати проріз у приміщенні підвалу 1; влаштувати дверний проріз у зовнішній стіні приміщення 1-2;

ОСОБА_1 влаштувати дверний проріз у зовнішній стіні приміщення 1-5.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 червня 2021 року.

Головуючий Бершадська Г.В.

Судді: Ходоровський М.В.

Костів О.З.