Ухвала

від 05.08.2021 по справі 607/19765/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

05 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 607/19765/18

провадження № 61-11068ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про виправлення арифметичної помилки в ухвалі Верховного Суду від 26 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Тернопільська міська рада, про виділення майна в натурі із спільної часткової власності житлового будинку та відкриття касаційного провадження за її касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 листопада 2020 року, додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 березня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 червня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив виділити в натурі майно, що належить йому на праві спільної часткової власності, а саме Ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності на вказаний об`єкт відповідно до варіанту № 1 висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 02 квітня 2020 року № 352/20-22.

Позов обґрунтовано тим, що 30 січня 2018 року ОСОБА_2 придбав 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,03 га кадастровий номер №6110100000:02:017:0037, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій розташована належна йому 1/2 частини вищевказаного придбаного житлового будинку. Іншим співвласником Ѕ частини будинку є ОСОБА_1 . Він, як власник частини будинку, має намір провести окремі будівельні роботи на належній йому частині вищевказаного об`єкту нерухомого майна, однак не може добровільно дійти згоди з відповідачкою щодо володіння та користування належним їм житловим будинком. У зв`язку з цим позивач просив провести реальний поділ будинковолодіння. Зазначив, що поділ земельної ділянки було проведено між попередніми власниками до укладення договору купівлі-продажу 1/2 частини будинку, тому просить врахувати місце розташування його земельної ділянки при виділі його частки.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20 листопада 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділення майна в натурі зі спільної часткової власності житлового будинку задоволено частково. Вирішено провести поділ житлового будинку АДРЕСА_1 , шляхом виділу в натурі ОСОБА_2 1/2 його частки та ОСОБА_1 - 1/2 її частки.

Виділити у власність ОСОБА_2 належну йому 1/2 частини житлового будинку за надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , яка складається з: 1-1 Ѕ частини коридору площею 2,65 кв. м, вартістю 9 239,00 грн; 1-2 кухні площею 8,7 кв. м вартістю 30 331,00 грн; 1-3 житлової кімнати площею 16,9 кв. м вартістю 58 920,00 грн; Пд - підвалу вартістю 345 126,00 грн; сх. - Ѕ частини сходів вартістю 661,50 грн; Ѕ частини відмостки вартістю 4 013,00 грн; Ѕ частини огорожі вартістю 11 216,00 грн, а всього на суму 148 896,5 грн, що становить 51/100 і більше на 1 896,50 грн.

Виділити у власність ОСОБА_1 належну їй 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , яка складається з 1-1 Ѕ частини коридору площею 2,65 кв. м, вартістю 9 239,00 грн; 1-4 житлової кімнати площею 16,9 кв. м вартістю 58 920,00 грн; 1-5 кухні, площею 8,7 кв. м вартістю 30 331,00 грн; Сх. - Ѕ частини сходів вартістю 661,50 грн; Ѕ частини відмостки вартістю 4 013,00 грн; В - вбиральню вартістю 6 380,00 грн; Г - сарай вартістю 8 026,00 грн, К - криницю вартістю 16 317 грн, Ѕ частини огорожі вартістю 11 216,00 грн, а всього на суму 145 103,50 грн, що становить 49/100 і менше на 1 896,5 грн.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до виділених їм у власність часток житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 виконати наступні ремонтно-будівельні роботи по переплануванню житлового будинку згідно Додатку № 4 до висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 20 березня 2019 року №61/145/146/19-22, а саме: замурувати вхідний дверний проріз у приміщенні 1-1; улаштувати роздільну перегородку у приміщенні 1-1; замурувати проріз у приміщенні підвалу 1; влаштувати дверний проріз у зовнішніх стінах приміщень 1-2 і 1-5. Для відповідності вимогам ДБН В2.2.-15-2005 Житлові будинки. Основні положення та Методичних рекомендацій щодо проведення досліджень з поділу, виділу та визначення порядку користування нерухомим майном улаштувати добудови для влаштування вхідних тамбурів для доступу до приміщення І влаштувати люк або зовнішні сходи з дверним прорізом.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 896,50 грн вартості частки майна. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 277,50 грн сплаченого судового збору при зверненні до суду з позовом пропорційно до задоволених позовних вимог, а також 1/2 частини вартості проведеної судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 2 574,00 грн.

Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05 березня 2021 року доповнено абзац 5 резолютивної частини рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 листопада 2020 року та викладено його в такій редакції: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до виділених їм у власність часток житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 виконати наступні ремонтно-будівельні роботи по переплануванню житлового будинку згідно Додатку № 4 до висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 20 березня 2019 року № 61/145/146/19-22, а саме: ОСОБА_2 замурувати вхідний дверний проріз у приміщенні 1-1; улаштувати роздільну перегородку у приміщенні 1-1; замурувати проріз у приміщенні підвалу 1; влаштувати дверний проріз у зовнішній стіні приміщення 1-2; ОСОБА_1 влаштувати дверний проріз у зовнішній стіні приміщення 1-5. Для відповідності вимогам ДБН В2.2.-15-2005 Житлові будинки. Основні положення та Методичних рекомендацій щодо проведення досліджень з поділу, виділу та визначення порядку користування нерухомим майном ОСОБА_2 слід улаштувати добудову для влаштування вхідного тамбуру; для доступу до приміщення І влаштувати люк або зовнішні сходи з дверним прорізом; ОСОБА_1 слід улаштувати добудову для влаштування вхідного тамбуру, попередньо розробивши кожним та погодивши при цьому необхідну проектну та будівельно-технічну документацію .

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 11 червня 2021 року апеляційну ОСОБА_2 задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 листопада 2020 року та додаткове рішення від 5 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення наступного змісту. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі (спільної часткової власності житлового будинку) задоволено. Проведено поділ житлового будинку АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_2 у власність: Ѕ частини коридору 1-1 площею 2,65 кв. м, вартістю 10 109,00 грн, кухню 1-2 площею 8,7 кв. м вартістю 33 188,00 грн; житлову кімнату 1-3 площею 16,9 кв. м вартістю 64 470,00 грн; підвал Пд вартістю 37 753,00 грн; Ѕ частини сходів вартістю 719,50 грн; Ѕ частини відмостки вартістю 4 390,00 грн; Ѕ частини огорожі вартістю 12 283,50 грн, а всього на загальну суму 162 913,00 грн, що становить 53/100. Виділити у власність ОСОБА_1 : Ѕ частини коридору 1-1 площею 2,65 кв. м, вартістю 10 109,00 грн; житлову кімнату 1-4 площею 16,9 кв. м вартістю 64 470,00 грн; кухню 1-5 площею 8,7 кв. м вартістю 33 168,00 грн; Ѕ частини сходів вартістю 719,50 грн; Ѕ частини відмостки вартістю 4 390,00 грн; криницю вартістю 17 867,00 грн, Ѕ частини огорожі вартістю 12 283,50 грн, а всього на загальну суму 143 027,00 грн, що становить 47/100.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9 943,00 грн вартості частки майна. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 529,70 грн сплаченого судового збору при зверненні із позовом в суд пропорційно до задоволених позовних вимог, а також 1/2 вартості проведеної судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 1 634,40 грн. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до виділених їм у власність часток житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 виконати наступні ремонтно-будівельні роботи по переплануванню житлового будинку згідно Додатку № 2 до висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 02 квітня 2020 року № 352/20-22, а саме: ОСОБА_3 замурувати вхідний дверний проріз у приміщенні 1-1; улаштувати роздільну перегородку у приміщенні 1-1; замурувати проріз у приміщенні підвалу 1; влаштувати дверний проріз у зовнішній стіні приміщення 1-2; ОСОБА_1 влаштувати дверний проріз у зовнішній стіні приміщення 1-5. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 .

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 листопада 2020 року, додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 березня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 червня 2021 року , в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 листопада 2020 року, додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 березня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 червня 2021 року.

Верховним Судом встановлено, що предметом позову у цій справі є виділення в натурі житлового будинку на загальну суму 294 000,00 грн, який не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 250 = 567 500,00 грн), а тому оскаржувані судові рішення , відповідно до вимог пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню.

У серпні 2021 року на поштову адресу Верховного Суду ОСОБА_1 надійшло клопотання про виправлення арифметичної помилки в ухвалі Верховного Суду від 26 липня 2021 року та відкриття касаційного провадження за її касаційною скаргою.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 , звертаючись у 2018 році з позовом вказав ціну позову у розмірі 455 287,00 грн, яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому, на думку заявника суд касаційної інстанції допустив арифметичну помилку у визначенні ціни позову.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі арифметичні помилки.

Під час виготовлення ухвали Верховного Суду від 26 липня 2021 року була допущена арифметична помилка, а саме за результатами підрахунку ціни позову у справі Суд помилково визначив її у розмірі 294 000,00 грн, замість правильної 305 940,00 грн.

З огляду на викладене, допущена в ухвалі Верховного Суду від 26 липня 2021 року арифметична помилка підлягає виправленню.

Разом із цим, зазначена арифметична помилка не впливає на результат вирішення питання про відкриття касаційного провадження та правльність ухвали Верховного Суду від 26 липня 2021 року, оскільки зазначена ціна позову не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 270,00 грн.

Доводи заявника про те, що ціна позову, станом на момент подачі ОСОБА_2 позову не перевищувала двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є суб`єктивним тлумаченням норм цивільного процесуального законодавства.

Суд не бере до уваги додані до клопотання ОСОБА_1 докази, якими вона обґрунтовує ціну позову, оскільки в силу положень статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Разом із цим, відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Зі змісту постанови Тернопільського апеляційного суду від 11 червня 2021 року убачається, що поділ спірного майна проведено на підставі висновку за результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 02 квітня 2020 року №352/20-22, згідно з яким виділено ОСОБА_2 у власність майно на загальну суму 162 913,00 грн, виділено ОСОБА_1 у власність майно на загальну суму 143 027,00 грн.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Статтею 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Крім того, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 в частині відкриття касаційного провадження за її касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 листопада 2020 року, додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 березня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 червня 2021 року.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Верховний Суд вже вирішував питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 листопада 2020 року, додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 березня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 червня 2021 року у цій справі, в результаті чого виніс ухвалу від 26 липня 2021 року про відмову у відкритті касаційного провадження.

З урахуванням зазначеного, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 листопада 2020 року, додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 березня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 червня 2021 року необхідно відмовити.

Керуючись статтею 269, пунктом 3 частини другою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Виправити в ухвалі Верховного Суду від 26 липня 2021 року арифметичну помилку, зазначивши правильну ціну позову 305 940,00 грн.

В задоволенні клопотання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 листопада 2020 року, додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 березня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Тернопільська міська рада, про виділення майна в натурі із спільної часткової власності житлового будинку відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик