УХВАЛА
23 червня 2021 року
м. Київ
справа № 200/6931/20-а
адміністративне провадження № К/9901/22098/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, виконуючого обов`язки директора Державного бюро розслідувань Соколова Олександра Володимировича, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, про визнання неправомірними дій, скасування наказу, попередження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного бюро розслідувань (далі - ДБР), виконуючого обов`язки директора ДБР Соколова О.В., Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську (далі - ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську), в якому, уточнивши позовні вимоги, просив:
- визнати протиправними дії ДБР щодо видання наказу від 14 липня 2020 року №336 "Про попередження працівників";
- визнати протиправними дії виконуючого обов`язки директора ДБР Соколова О.В. щодо вручення персонального попередження про наступне вивільнення від 16 липня 2020 року №10-13-01-15470;
- визнати протиправним та скасувати наказ ДБР від 13 серпня 2020 року №514-ос, підписаний виконуючим обов`язки директора ДБР Соколовим О.В., відповідно до якого позивача звільнено з посади директора ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, 17 серпня 2020 року у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису та припиненням державної служби;
- поновити позивача на займаній посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 серпня 2020 року по день прийняття рішення судом по справі.
19 січня 2021 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року, відмовлено в задоволенні позову.
На вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 16 червня 2021 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на частину четверту статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), як на підставу касаційного оскарження судових рішень.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі не наведено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, позивач лише обмежився цитуванням частини четвертої статті 328 КАС України, однак ним не викладено підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної конкретним пунктом (пунктами) вказаної норми КАС України.
Крім того, ухвалами Верховного Суду від 05 травня 2021 року та 27 травня 2021 року ОСОБА_1 було надано вичерпні роз`яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині визначення підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Проте, подана касаційна скарга позивача містить лише виклад обставини справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, а отже скаржником втретє так і не викладено підстав для касаційного оскарження судових рішень, у зв`язку з чим така касаційна скарга підлягає поверненню.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням позивачем у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, виконуючого обов`язки директора Державного бюро розслідувань Соколова Олександра Володимировича, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, про визнання неправомірними дій, скасування наказу, попередження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2021 |
Оприлюднено | 24.06.2021 |
Номер документу | 97840085 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шевцова Н.В.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні