Постанова

від 17.06.2021 по справі 370/1426/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у І інстанції Мазка Н.Б.

Провадження №22-ц/824/7637/2021 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Гуля В.В., Мельника Я.С.,

при секретарі: Ковтун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: садівницьке товариство Лісова Поляна село Колонщина Макарівського району Київської області, Колонщинська сільська рада Макарівського району Київської області, про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що 23.11.2016 року вона придбала дві земельні ділянки: кадастровий номер - 3222782600:07:016:0017 площею 0,062 га, цільове призначення земельної ділянки для колективного садівництва, вид використання - для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; та кадастровий номер 3222782600:07:016:0018 площею 0,056 га, цільове призначення земельної ділянки для колективного садівництва, вид використання - для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З лівого боку належні ОСОБА_2 земельні ділянки межують із земельними ділянками кадастровий номер 3222782600:05:043:0021 та кадастровий номер 3222782600:05:043:0004, власниками яких є відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Після придбання земельних ділянок з`ясувалося, що паркан між суміжними ділянками кадастровий номер 3222782600:05:043:0021 ( ОСОБА_1 ) та кадастровий номер 3222782600:07:016:0017 ( ОСОБА_2 ) встановлений не на межі земельних ділянок, а на ділянці кадастровий номер 3222782600:07:016:0017, що належить їй, ОСОБА_2 на праві приватної власності. Відповідний паркан був встановлений власником земельної ділянки кадастровий номер 3222782600:05:043:0021.

На сьогоднішній день ОСОБА_3 та ОСОБА_1 незаконно володіють та користуються приблизно 109,3 м 2 земельних ділянок, які на праві приватної власності належать позивачу ОСОБА_2 , свідомо перешкоджаючи їй користуватися своєю власністю.

Всі спроби позивача вирішити питання мирним шляхом позитивних результатів не дали, оскільки відповідачі відмовились добровільно перенести паркан відповідно до дійсних меж земельних ділянок.

З метою вирішення даного питання позивач вирішила звернутись до спеціалістів, які б встановили дійсні (правильні) межі земельних ділянок. Для цього ОСОБА_2 надала своїй матері ОСОБА_6 довіреність, на підставі якої ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 уклала з ТОВ Земля Полісся договір на виконання робіт по встановленню межових знаків на місцевості №956 від 20 березня 2017 року. За послуги ТОВ Земля Полісся було сплачено 3 000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_3 , як суміжний землекористувач, підписав отримане від ТОВ Земля Полісся повідомлення про проведення 01 квітня 2017 року об 11.00 годині геодезичних робіт для погодження суміжних меж між земельними ділянками.

01 квітня 2017 року працівники ТОВ Земля Полісся прибули для виконання робіт за договором №956 від 20.03.2017 року. Спочатку все йшло мирно, ОСОБА_3 погодився впустити працівників ТОВ Земля Полісся на територію, яку він огородив парканом, оскільки межові знаки працівники повинні були встановити саме за парканом, який встановив ОСОБА_3 на її землі. Однак, коли працівники ТОВ Земля Полісся закінчили встановлення межових знаків та справа дійшла до оформлення та підписання документів, ОСОБА_3 почав виривати із землі межові знаки, розкидувати їх, кричати, що він нічого підписувати не буде.

Працівники ТОВ Земля Полісся намагалися пояснити ОСОБА_3 , що на території, яку він огородив парканом, дійсно знаходиться частина земельної ділянки ОСОБА_2 , але ОСОБА_3 відмовився підписувати документи.

Надалі ОСОБА_3 почав самовільно встановлювати стовпчики для нового паркану, уздовж своєї іншої земельної ділянки (кадастровий номер 3222782600:05:043:0004), яка межує з земельною ділянкою ОСОБА_2 кадастровий номер 3222782600:07:016:0018. Тобто замість того, щоб перенести паркан відповідно до дійсних меж земельної ділянки кадастровий номер 3222782600:07:016:0017, ОСОБА_3 продовжив порушувати права позивача й на іншій її земельній ділянці, кадастровий номер 3222782600:07:016:0018.

Таким чином, права позивачки щодо володіння та користування належними їй земельними ділянками порушені, оскільки попри встановлення дійсних меж земельних ділянок, відповідач ці межі не визнає, межові знаки зруйнував, встановлені відповідачем паркани та стовпчики зміщені в бік ділянок позивачки (розташовані на цих ділянках), що створює їй перешкоди у реалізації її прав. Отже, дії ОСОБА_3 перешкоджають ОСОБА_2 користуватися належним їй майном, а відтак право позивачки підлягає захисту шляхом усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном шляхом знесення паркану з метою відновлення меж земельної ділянки.

Крім того, позивачу завдано моральної шкоди, оскільки вона душевно страждає у зв`язку із перешкоджанням володінню та користуванню своєю власністю, а також у зв`язку із образами ОСОБА_3 та його жінки щодо неї, її матері, чоловіка матері, які є її близькими родичами та членами сім`ї. Крім того, душевні страждання принесло й те, що 23 квітня 2017 року ОСОБА_3 та ще один чоловік, який представився братом ОСОБА_3 , накинулися на чоловіка матері ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , відбулася бійка, ОСОБА_7 постраждав та звертався з цього приводу до правоохоронних органів.

Також, душевних страждань ОСОБА_2 зазнала, коли 27 травня 2017 року відбулися збори садівничого товариства Лісова Поляна , на яких було вирішено не приймати її до садівницького товариства Лісова Поляна саме у зв`язку із ситуацією, яка склалася між нею та ОСОБА_3 , який зруйнував (знищив) майно - межові знаки, чим спричинив їй душевні страждання.

У зв`язку із вищенаведеними обставинами позивач погано себе почуває, постійно нервує, порушено нормальний ритм її життя.

Враховуючи викладене, позивач просила суд ухвалити рішення, яким усунути перешкоди в користуванні їй земельними ділянками кадастровий номер 3222782600:07:016:0017 площею 0,062 га та кадастровий номер 3222782600:07:016:0018 шляхом знесення (демонтування) парканів (стовпчиків, укріплень, сітки тощо) за рахунок власників земельних ділянок кадастровий номер 3222782600:05:043:0021 та кадастровий номер 3222782600:05:043:0004; стягнути з ОСОБА_3 на її користь завдану їй моральну шкоду у розмірі 6 400,00 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на її користь 1 500,00 грн. з огляду на те, що вона сплатила свої кошти (3 000,00 грн.) за встановлення межових знаків, знищених ОСОБА_3 ; стягнути з ОСОБА_3 на її користь витрати, понесені нею у зв`язку зі сплатою судового збору стосовно вимог щодо моральної шкоди та межових знаків; стягнути з відповідачів витрати, понесені нею у зв`язку зі сплатою судового збору стосовно вимог щодо усунення перешкод у користуванні нею земельними ділянками.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 25 лютого 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_2 земельними ділянками кадастровий номер 3222782600:07:016:0017 та кадастровий номер 3222782600:07:016:0018 шляхом знесення (демонтування) парканів (стовпчиків, укріплень, сітки тощо) за рахунок власників земельних ділянок кадастровий номер 3222782600:05:043:0021 та кадастровий номер 3222782600:05:043:0004.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 800,00 грн. з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати та постановити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обгрунтовуючи скаргу, відповідачка посилалась на те, що судовим рішенням її фактично змушують демонтувати паркан та безоплатно передати частину своїх земельних ділянок позивачці у власність, при цьому суд не зважив на те, що паркан був встановлений ними ще задовго до набуття ОСОБА_2 прав на суміжні земельні ділянки.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Лазнюк Є.В. проти задоволення скарги відповідача заперечила та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалене з додержанням вимог закону.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та представник ОСОБА_1 - адвокат Бородін А.В. апеляційну скаргу підтримали та просили про її задоволення з викладених у ній підстав.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Лазнюк Є.В. в апеляційному суді проти задоволення скарги відповідача заперечила з підстав, викладених у відзиві на скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23 листопада 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О., ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,062 га, у межах згідно плану, кадастровий номер 3222782600:07:016:0017, цільове призначення земельної ділянки: для колективного садівництва, вид використання: для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с.15-18).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23 листопада 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О., ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,056 га, у межах згідно плану, кадастровий номер 3222782600:07:016:0018, цільове призначення земельної ділянки: для колективного садівництва, вид використання: для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с.21-24).

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_2 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222782600:07:016:0017 та 3222782600:07:016:0018 (том 1, а.с.19-20, 25-26).

Також встановлено, що 20 березня 2017 року між ОСОБА_6 , яка діяла від імені ОСОБА_2 , та ТОВ Земля Полісся був укладений договір про виконання робіт по встановленню межових знаків на місцевості №956 та сплачено за проведення вказаних робіт 3 000,00 гривень (том 1, а.с.31-35).

В матеріалах справи наявна копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 (том 1, а.с.39-58).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №91025793 від 03 липня 2017 року, відповідач ОСОБА_1 є власником Ѕ частини земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий номер - 3222782600:05:043:0004, цільове призначення - для колективного садівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, Колонщинська сільська рада, садівниче товариство Лісова Поляна (том 1, а.с.69).

Відповідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №91014653 від 03 липня 2017 року, відповідач ОСОБА_1 є власником Ѕ частини земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий номер - 3222782600:05:043:0021, цільове призначення - для колективного садівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, Колонщинська сільська рада, садівниче товариство Лісова Поляна (том 1, а.с.70).

В матеріалах справи також наявна копія технічної документації за 2003 рік по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадянам України - членам садівницького товариства Лісова Поляна для ведення садівництва в межах Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області, зокрема ОСОБА_3 , та копія технічної документації за 2009 рік щодо виносу меж земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення садівництва на території Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області (том 1, а.с.91-107, том 2, а.с.15-22).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині усунення позивачу перешкод у користуванні належними їй земельними ділянками, суд першої інстанції виходив з доведеності та обгрунтованості цих вимог ОСОБА_2 , і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно приписів ст.ст. 319 , 320 , 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Згідно вимог ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (ч. 1, ч. 2 ст. 78 Земельного Кодексу України).

Відповідно до вимог ст.106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

За змістом ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Дане положення закону дублюється і у постанові Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 року №7 , в якій вказано, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України .

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи ухвалою суду від 06 лютого 2019 року за клопотаннями сторін було призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (том 1, а.с.227).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №9706/19-41/29424?29427/19-41 від 12 листопада 2019 року (том 2, а.с.135-151), фактичні межі земельної ділянки, яка розташована на території садівницького товариства Лісова Поляна Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222782600:07:016:0017 та належить ОСОБА_2 , не відповідають межам згідно з інформацією, що міститься в базі Державного земельного кадастру про цю земельну ділянку, та межам згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, виготовленої ТОВ Земля Полісся у 2017 році. А саме: зміщена в бік земельної ділянки АДРЕСА_2 по фасадній частині на 0,47 м; накладаються на землі загального користування (на проїзд) від 0,64 м. Також земельна ділянка зменшена із східної сторони (збоку ділянки №59). Зміщення складають від 1,01 до 1,27м.

Фактичні межі земельної ділянки, яка розташована на території садівницького товариства Лісова Поляна Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222782600:07:016:0018 та належить ОСОБА_2 , не відповідають межам згідно з інформацією, що міститься в базі Державного земельного кадастру про цю земельну ділянку, та межам згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, виготовленої ТОВ Земля Полісся у 2017 році. Зокрема, із західного боку земельна ділянка АДРЕСА_2 накладається на ділянку 3222782600:07:016:0018 від 0,35 до 2,15 м; зі східного боку земельна ділянка 3222782600:05:043:0004 накладається на земельну ділянку 3222782600:07:016:0018 від 1,33м до 1,88м. Окрім цього фактичні межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222782600:07:016:0018 збільшені у південному напрямку (до лісу) від 14,05 до 14,81м.

Фактичні межі земельної ділянки, яка розташована на території садівницького товариства Лісова Поляна Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222782600:05:0043:0021 та належить ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , не відповідають межам згідно з інформацією, що міститься в базі Державного земельного кадастру про цю земельну ділянку. Зокрема: зазначена ділянка накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 3222782600:07:016:0017 (№58), що належить ОСОБА_2 по фасадній частині на 1,01м, а по тильній частині на 1,28м. Також ділянка накладається на землі загального користування (на проїзд) від 0,65м до 0,84м.

Фактичні межі земельної ділянки, яка розташована на території садівницького товариства Лісова Поляна Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222782600:05:0043:0004 та належить ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , не відповідає межам згідно з інформацією, що міститься в базі Державного земельного кадастру про цю земельну ділянку. Зокрема: фактична ширина ділянки по фасадній частині складає 15,61м, при цьому по наданих координатах має бути - 16,06м; фактична ширина по тильній частині складає 16,34м, тоді як по даних Державного земельного кадастру має бути 16,25м. Також слід відзначити, що фактично ділянка зміщена на захід (вбік ділянки № НОМЕР_2 ) у північній частині на 1,33м, а у південній частині ділянки на 1,88м.

Межі земельної ділянки АДРЕСА_3 Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області кадастровий номер 3222782600:05:0043:0021 та належить ОСОБА_3 , ОСОБА_1 згідно технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю, виготовленої СПД ОСОБА_9 у 2003 році та технічної документації із землеустрою щодо виносу меж земельної ділянки в натуру, виготовленої СПД ОСОБА_9 у 2009 році, не відповідають межам згідно з інформацією, що міститься в базі Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Земельна ділянка, за даними технічної документації 2003 та технічної документації 2009 значно зміщена у західному напрямку та більшою частиною накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 3222782600:07:016:0017).

Фактичні розміри земельних ділянок з кадастровими номерами 3222782600:07:016:0017 та 3222782600:07:016:0018, які належать ОСОБА_2 наступні. Ширина по фасаду (з вулиці) складає 15,86м; загальна довжина із західного боку (межа із ділянкою №57) - 99,88м; загальна довжина із східного боку (межа із ділянкою №59) - 98,72м. Фактична сумарна використовувана площа ділянок становить 0,1409 га.

Фактичні розміри земельних ділянок з кадастровими номерами 3222782600:05:043:0021 та 3222782600:05:043:0004, які належать ОСОБА_3 , ОСОБА_1 наступні. Ширина по фасаду (з вулиці) складає 15,28м; загальна довжина із західного боку (межа із ділянкою №58) - 86,58 м; загальна довжина із східного боку (межа із ділянкою №60) - 86,73м. Фактична сумарна використовувана площа ділянок становить 0,1362 га.

Межі земельних ділянок з кадастровими номерами 3222782600:07:016:0017 та 3222782600:07:016:0018, які належать ОСОБА_2 , порушені з боку земельних ділянок з кадастровими номерами 3222782600:05:0043:0021 та 3222782600:05:0043:0004, які належать ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Порушення меж полягає у встановленні паркану на земельних ділянках 3222782600:07:016:0017 та 3222782600:07:016:0018, які належать ОСОБА_2 , який є фактичною межею між ними та земельними ділянками 3222782600:05:0043:0021 та 3222782600:05:0043:0004, які належать ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Паркан зміщений у бік ділянок ОСОБА_2 від 1,01м. до 1,88м., за рахунок чого відбулося зменшення площ: земельної ділянки з кадастровим номером 3222782600:07:016:0017 на 0,0045 га (45 м.кв.) та земельної ділянки з кадастровим номером 3222782600:07:016:0018, які належать ОСОБА_2 , на 0,0053 га (53 м.кв.).

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами підтверджується той факт, що паркан між земельними ділянками позивача та відповідачів знаходиться на земельних ділянках позивача, що призвело до зменшення площ належних їй земельних ділянок.

Зважаючи на те, що в судовому засіданні було доведено факт порушення відповідачами прав позивача, як власника земельних ділянок, на безперешкодне володіння та користування ними в межах, встановлених кадастровою документацією, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про усунення їй перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом знесення (демонтування) паркану за рахунок відповідачів, оскільки такий спосіб захисту є ефективним та якнайкраще сприятиме відновленню порушених прав позивача.

Рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідачів на користь позивача моральної шкоди та витрат по встановленню межових знаків не є предметом апеляційного оскарження, тому в цій частині його законність та обґрунтованість апеляційним судом не перевіряється.

Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин. При цьому, апелянтом у скарзі не зазначено переконливих обставин, які б спростували наявний у справі висновок судової земельно-технічної експертизи, а нічим не підтверджена незгода відповідачів з цим висновком не являється підставою для його відхилення в якості доказу.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги відповідача цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а скарги ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 лютого 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: