Ухвала

від 17.06.2021 по справі 922/627/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/627/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради

на рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 (суддя Буракова А. М.)

і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 (головуючий суддя Россолов В. В., судді Гетьман Р. А., Хачатрян В. С.)

у справі № 922/627/20

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос"

про визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку

(у судовому засіданні взяли участь представники позивача - Мовчан М. В., відповідача - Шаповалов А. Р.)

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Харківська міська рада (Позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос" (Відповідач), з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову, про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Атмос" на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 24.04.2018 у справі № 922/651/18, на земельну ділянку площею 0,1617 га по вул. Отакара Яроша, 18 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:09:004:0022, та зобов`язання ТОВ "Атмос" повернути земельну ділянку площею 0,1617 га по вул. Отакара Яроша, 18 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:09:004:0022 територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

2. Позов обґрунтовано тим, що рішення Харківської міської ради від 24.02.2016 № 142/16 було прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, в частині недотримання процедури проведення земельних торгів при передачі земельної ділянки вільної від будівель, що перебуває у комунальній власності по вул. Отакара Яроша, 18 у м. Харкові в оренду. Зазначені обставини та висновки суду, встановлені при розгляді справи № 922/2383/16, мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню в силу приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України. З огляду на те, що рішення Харківської міської ради, на підставі якого було надано земельну ділянку по вул. Отакара Яроша, 18 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:09:004:0022) визнано незаконним у судовому порядку, то сам договір оренди землі, укладений між Харківською міською радою та ТОВ "Атмос" на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 24.04.2018 у справі № 922/651/18 є таким, зміст якого суперечить Цивільному кодексу України та Земельному кодексу України, що є підставою для визнання вказаного правочину недійсним.

Короткий зміст судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.09.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 922/627/20, у задоволенні позову відмовлено.

4. Судові рішення мотивовані тим, що рішення Господарського суду Харківської області від 24.04.2018 у справі № 922/651/18, яким визнано укладеним, договір оренди земельної ділянки між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атмос", набрало законної сили 23.05.2018 та є обов`язковим на всій території України. Матеріали справи містять докази вчинення позивачем дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання), що унеможливлює визнання такого правочину недійсним.

5. За таких обставин місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Атмос" на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 24.04.2018 у справі № 922/651/18, щодо земельної ділянки площею 0,1617 га по вул. Отакара Яроша, 18 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:09:004:0022.

6. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку площею 0,1617 га по вул. Отакара Яроша, 18 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:09:004:0022 територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан, суди вказали, що вказана вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Атмос" на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 24.04.2018 у справі № 922/651/18, а тому, оскільки у цій частині позову судом відмовлено, вимога позивача про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку площею 0,1617 га по вул. Отакара Яроша, 18 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:09:004:0022 територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан задоволенню не підлягає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 922/627/20 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

8. Підставою касаційного оскарження рішення і постанови скаржник зазначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України і посилається на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо положень частини 1 статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України, стосовно визнання недійсним договору укладеного на підставі рішення суду, у зв`язку із визнанням незаконним та скасуванням в судовому порядку рішення Харківської міської ради щодо передачі земельної ділянки в оренду.

Позиція інших учасників справи

9. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані рішення і постанову залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

10. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

11. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1. якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2. якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3. якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4. якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

12. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі скаржник зазначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України і таке обґрунтування полягає у відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 7 цієї ухвали).

13. Разом з тим, дослідивши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі № 922/627/20 з огляду на таке.

14. З огляду на встановлені обставини цієї справи, суди дійшли висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору оренди землі, оскільки позовні вимоги по суті полягають у визнанні судом в рамках даної справи неправомірності прийняття рішення Господарського суду Харківської області від 24.04.2018 у справі № 922/651/18. Оскільки оспорюваний правочин укладено на підставі чинного судового рішення, відсутні правові підстави для перегляду правомірності укладення цього правочину в рамках даної справи.

15. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

16. Так, Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7, пункт 40 постанови від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16).

17. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

18. Під час касаційного провадження у цій справі було з`ясовано, що Верховний Суд у касаційному порядку переглядав справу № 910/17541/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Землевпорядна компанія "Приват" про визнання недійсним договору, який було укладено на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.02.2017 у справі № 924/949/16, яке набрало законної сили 11.04.2017.

19. За наслідками розгляду вказаної справи місцевий та апеляційний господарський суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

20. Зважаючи на викладене та беручи до уваги предмет, підстави позову, нормативно-правове регулювання та обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права у справі № 922/627/20, що розглядається Верховним Судом, та у справі № 910/17541/17, колегія суддів зазначає, що правовідносини в обох цих справах є подібними.

21. Переглядаючи судові рішення у справі № 910/17541/17 у касаційному порядку, зокрема, в частині дотримання судами попередніх інстанцій положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України, Верховний Суд у постанові від 18.04.2018 зазначив таке:

"5.2.3. Верховний Суд також вважає за необхідне зауважити на такому.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є обов`язковість судового рішення

Згідно з ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. п. 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їх рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії" п. 61).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що в цьому випадку поданий позивачем позов по суті ставить під сумнів судове рішення в іншій справі, яке є остаточним на набрало законної сили, що є порушенням принципу res judicata і є неприпустимим згідно з вимогами Конституції України та практикою Європейського Суду.

5.2.4. Отже, господарські суди дійшли правильного висновку про те, що позивачем, всупереч ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України, не доведено наявність підстав, передбачених ст. 215 ЦК України, з якими закон пов`язує недійсність правочину, у зв`язку з чим господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі".

22. Наведене свідчить про наявність висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених у касаційній скарзі норм права у подібних правовідносинах і здійснене апеляційним господарським судом у цій справі правозастосування повністю відповідає такому висновку, при цьому колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеного висновку.

23. З огляду на викладене, касаційне провадження у справі № 922/627/20 за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2020, відкрите на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, підлягає закриттю.

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 922/627/20.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

C. К. Могил