Ухвала

від 22.06.2021 по справі 910/21069/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/21069/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021

та рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2019

у справі № 910/21069/17

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Троянда"

до Військової частини НОМЕР_1

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Харківська обласна державна адміністрація, Генеральний штаб Збройних Сил України, Міністерство оборони України

за участю Генеральної прокуратури України

про відшкодування шкоди, ціна позову 623814, 00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

24.05.2021 Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 у справі №910/21069/17 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/21069/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий Васьковський О.В., суддя Ткаченко Н.Г., суддя Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.06.2021.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року встановлений у розмірі 1 600,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на момент подання касаційної скарги) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином при зверненні з касаційною скаргою судовий збір підлягав оплаті у сумі 18714,42 грн. (623 814,00 грн. *1,5%*200%).

Однак до касаційної скарги Військової частини не додано доказів сплати судового збору. Натомість у касаційній скарзі скаржник, зокрема, просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на момент звернення з касаційною скаргою) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони.

Водночас, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення, звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, звільнення (відстрочення) від сплати судового збору є дискреційним правом суду, однак, такі повноваження суду не є необмеженими; відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, зокрема, із касаційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду… Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

З огляду на відсутність обґрунтування клопотання та умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

В касаційній скарзі не зазначено підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України (в редакції чинній від 08.02.2020) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

У цій справі предметом спору є відшкодування шкоди, ціна позову 623 814, 00 грн, що менше ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 500 = 1135000,00 грн).

В касаційній скарзі не зазначено підстав касаційного оскарження визначених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми.

18.06.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Троянда" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі № 910/21069/17 за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 , які мотивовані тим, що відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, скаржником не обґрунтовано наявність виключних підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції та відсутні підстави для зупинення виконання оскаржуваних рішень.

Верховний Суд погоджується з доводами, які викладені в запереченнях, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 ГПК України.

Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на таке, касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 у справі №910/21069/17 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, а саме подати суду документ про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 18714,42 грн., виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) та обґрунтуванням необхідності прийняття касаційної скарги у малозначній справі відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 у справі №910/21069/17 та про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 у справі №910/21069/17.

Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без руху, то розгляд вищезазначених клопотаннь буде здійснено касаційним судом при розгляді питання про можливість відкриття касаційного провадження, у разі усунення недоліків, які допущені при поданні касаційної скарги, у встановлені судом строки.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 у справі №910/21069/17.

2. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 у справі №910/21069/17 залишити без руху.

2. Надати Військовій частині НОМЕР_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме - подати суду документ про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 18714,42 грн., виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) та обґрунтуванням необхідності прийняття касаційної скарги у малозначній справі відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Васьковський