Постанова

від 24.06.2021 по справі 440/1391/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року

м. Київ

справа № 440/1391/20

адміністративне провадження № К/9901/6250/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Кашпур О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження, як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 440/1391/20

за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою Полтавської обласної державної адміністрації

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року, прийняте у складі головуючого судді Гіглави О.В.

та постанову Другого адміністративного апеляційного суду від 26 листопада 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Чалого І.С., суддів Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просив:

1.1 визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської обласної державної адміністрації;

1.2 поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської обласної державної адміністрації з дати звільнення;

1.3 стягнути з Полтавської обласної державної адміністрації середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати відкриття щодо ОСОБА_1 дисциплінарного провадження з відстороненням від виконання посадових обов`язків та подальшим звільненням до дня поновлення на роботі.

2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що наказ від 24 грудня 2019 року № 848-к про його звільнення з посади начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА є протиправним, оскільки останній прийнятий керівником апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. на підставі подання дисциплінарної комісії апарату Полтавської ОДА за вчинення дисциплінарного проступку "порушення Присяги державного службовця", яке в свою чергу, приймалося комісією під тиском того ж таки керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В . Позивач зауважує, що підставою для відкриття відносно нього дисциплінарного провадження стала неправдива інформація головного спеціаліста відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА Шевченка В.О. , яку він виклав письмово у доповідній записці керівнику апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. за прямою вказівкою останньої. Вказує, що викладена у доповідній записці Шевченка В.О. інформація не відповідає дійсності. Всі ці факти свідчать про упереджене ставлення до позивача, як до посадової особи, з боку керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В .

3. Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами та зазначив, що за результатами розгляду дисциплінарної справи комісія дійшла висновку, що перебуваючи на посаді начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1 вчиняв дії проти інтересів державної служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, порушував вимоги законодавства України про державну службу. Своїми діями ОСОБА_1 підриває довіру до нього, як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення дисциплінарною комісією враховано характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання своїх посадових обов`язків. Вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, а саме, порушення Присяги державного службовця, є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби. Відтак, дослідивши матеріали дисциплінарної справи ОСОБА_1 , дисциплінарна комісія дійшла висновку, що дії останнього мають ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги державного службовця), за що частиною п`ятою статті 66 вказаного Закону передбачена відповідальність у вигляді звільнення.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. 16 січня 2017 року розпорядженням голови Полтавської ОДА №25-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА.

5. 04 грудня 2019 року на ім`я керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. головним спеціалістом відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА Шевченком В.О. подано доповідну записку з повідомленням про ситуацію, яка склалася в роботі відділу.

5.1. За змістом вказаної доповідної записки Шевченко В.О. 03 грудня 2019 року отримав усний наказ від начальника відділу ОСОБА_1 підписати документи у вже на той час звільненого з посади ОСОБА_4 з аргументуванням необхідності такого підписання службовою необхідністю і тим, що документи не були підписані вчасно, а також зазначенням, що дане завдання погоджене з керівником апарату Бойко К.В . З огляду на обмеженість у часі, Шевченко О.В. звернувся до керівника апарату Бойко К.В. , щоб упевнитися в тому, що такі дії погоджені, разом з тим, як виявилося керівник апарату про вказані обставини була не обізнана. Документи, які просив сфальсифікувати ОСОБА_1 , передані Шевченком В.О. керівнику апарату Полтавської ОДА.

6. Голова дисциплінарної комісії апарату Полтавської ОДА звернувся до керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. зі службовою запискою, у якій просив дати доручення щодо здійснення дисциплінарного провадження щодо начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1 ..

7. Наказом керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. від 09 грудня 2019 року №778-к наказано: - відкрити дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 , начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА, за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків; - дисциплінарній комісії в повному обсязі визначити ступінь вини, характер і тяжкість дисциплінарного проступку та надати пропозиції щодо накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення; - на час проведення дисциплінарного провадження відсторонити від виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 , начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА.

8. 12 грудня 2019 року відбулося засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Полтавської ОДА щодо прийняття рішення про початок розгляду дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 , начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків, про що складено протокол засідання №1.

8.1. За змістом вказаного протоколу комісія вирішила: - розпочати розгляд дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 , начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків; - доручити ОСОБА_1 надати дисциплінарній комісії письмові пояснення 13 грудня 2019 року з приводу фактів, викладених у доповідній записці головного спеціаліста відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА Шевченка В.О. від 04 грудня 2019 року щодо роботи відділу.

9. 18 грудня 2019 року відбулося засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Полтавської ОДА щодо встановлення факту невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов`язків начальником відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1 , про що складено протокол засідання № 2.

9.1. За змістом вказаного протоколу комісія, дослідивши матеріали дисциплінарної справи начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1, дійшла висновку, що дії зазначеного державного службовця мають ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" (порушення Присяги державного службовця), за що частиною п`ятою статті 66 Закону передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді звільнення з посади державної служби. Комісія вирішила взяти до уваги інформацію ОСОБА_6 , виступаючих, членів комісії і запрошених та рекомендувати керівнику апарату Полтавської ОДА прийняти рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у відповідності до пункту п`ятого статті 66 Закону України "Про державну службу", а саме звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" (порушення Присяги державного службовця).

10. Відповідно до подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Полтавської ОДА про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 від 20 грудня 2019 року дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату облдержадміністрації ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" (порушення Присяги державного службовця) та підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 66 цього ж Закону - звільнення з посади державної служби.

11. Як наслідок, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", наказом керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. від 24 грудня 2019 року № 848-848-к звільнено ОСОБА_1 , начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА, 24 грудня 2019 року із займаної посади за вчинення дій та прийняття рішень, що свідчать про порушення Присяги державного службовця, зокрема, недотримання вимог законів України під час виконання посадових обов`язків.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

12. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого адміністративного апеляційного суду від 26 листопада 2020 року, позов задоволено частково:

12.1 визнано протиправним та скасовано наказ керівника апарату Полтавської обласної державної адміністрації Бойко К.В. від 24 грудня 2019 року №848-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

12.2 поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської обласної державної адміністрації з 25 грудня 2019 року.

12.3 стягнуто з Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 105798,00 грн з відповідним відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

12.4 В решті позову відмовлено.

13. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що виданий Шевченку В.О. усний наказ ОСОБА_1 призвів до якихось негативних наслідків в роботі та діяльності відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА, якимось чином дискредитував сам орган Полтавську ОДА та зумовив приниження авторитету державного органу і виникнення недовіри до останнього у громадськості, а також застосування до ОСОБА_1 найсуворішої санкції відповідальності державного службовця у вигляді звільнення за порушення Присяги державного службовця.

IV. Касаційне оскарження

14. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 24 лютого 2021 року.

15. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

16. На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права, а саме пункт 1 частини другої статті 65 Закону України Про державну службу без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 815/6549/16.

16.1. У касаційній скарзі відповідач також мотивує наявність підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

16.2. На обґрунтування зазначеного відповідач вказує, що підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій є те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, які свідчили про несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця з боку позивача (пункт 1 частини другої статті 353 КАС України).

16.3. Крім того, за твердженням відповідача суд необґрунтовано відхилив клопотання про виклик свідків, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

16.4. Також відповідач наголошує, що суд першої інстанції розглянув справу без участі представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, а саме, що суд першої інстанції здійснив виклик відповідача у судове засідання на 28 квітня 2020 року та 13 травня 2021 року шляхом направлення телефонограм, в той час як представник відповідача у своєму відзиві на позовну заяву та клопотаннях неодноразово зазначав офіційну електрону адресу, що на думку відповідача, з боку суду є порушенням приписів статті 129 КАС України. Також представник відповідача наголошує на тому, що представник Полтавської обласної державної адміністрації не отримував телефонограму суду від 28 квітня 2020 року про виклик у судове засідання на 13 травня 2020 року.

16.5. Крім того, відповідач зауважує, що суд апеляційної інстанції ввів в оману відповідача про перенесення судового засідання та розглянув справу без його участі, не врахувавши при прийнятті рішення пояснень наданих відповідачем. Зазначене, на думку заявника касаційної скарги, є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України.

17. 01 квітня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Шевцової Н.В., суддів Кашпур О.В., Мацедонської В.Е. відкрито касаційне провадження та витребувано із Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/1391/20.

18. 13 квітня 2021 року справа № 440/1391/20 надійшла до Верховного Суду.

19. 28 травня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив представника позивача на касаційну скаргу відповідача, в якій представник позивача спростовуючи її доводи просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

20. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

22. Відповідно до частини першої статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

23. Пунктом 2 частини третьої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

24. Згідно з частинами першою та третьою статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

24.1. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

25. Нормами частини третьої статті 126 КАС України передбачено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

26. Відповідно до частини першої статті 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

27. Приписами частин першої, другої, третьої та дев`ятої статті 205 КАС України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

27.1. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.

27.2. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

27.2.1. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

27.3. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

28. Згідно з частиною другою статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

VI. Позиція Верховного Суду

29. Однією із підстав для касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій є довід відповідача, що суд першої інстанції розглянув справу без участі представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, а саме, що суд першої інстанції здійснив виклик відповідача у судове засідання на 28 квітня 2020 року та 13 травня 2020 року шляхом направлення телефонограм, в той час як представник відповідача у своєму відзиві на позовну заяву та клопотаннях неодноразово зазначав офіційну електрону адресу, що на думку відповідача, з боку суду є порушенням приписів статті 129 КАС України. Також представник відповідача наголошую на тому, що представник Полтавської обласної державної адміністрації не отримував телефонограму суду від 28 квітня 2020 року про виклик у судове засідання на 13 травня 2020 року.

30. Надаючи оцінку вказаному доводу касаційної скарги Верховний Суд зазначає наступне.

31. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року відкрито провадження у справі № 440/1391/20, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28 квітня 2020 року.

32. Відповідно до супровідного листа від 03 квітня 2020 року № 11685/20 копію ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року направлено на поштову адресу Полтавської обласної державної адміністрації.

33. Відомості щодо отримання відповідачем вказаної ухвали від 30 березня 2020 року в матеріалах справи відсутні.

34. Згідно з частиною третьою статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

35. Відповідно до частини першої статті 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

36. Верховний Суд зауважує, що приписами статті 129 КАС України встановлено, що суд надсилає учаснику судового процесу текст повістки на його електронну пошту, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку лише за умови звернення такого учасника справи до суду із відповідною заявою та за умови відсутності у нього офіційної електронної адреси.

37. В той же час матеріали цієї справи не містять заяви представника відповідача про повідомлення суду щодо відсутності офіційної електронної адреси та прохання направити текст повісток засобами передбаченими приписами статті 129 КАС України.

38. Згідно з телефонограмою від 03 квітня 2020 року судом першої інстанції здійснено виклик відповідача у судове засідання призначене на 28 квітня 2020 року.

39. Відповідно до довідки Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у судове засідання у справі № 440/1391/20 особи, які беруть участь у справі у судове засідання не з`явилися. Розгляд справи відкладено на 13 травня 2020 року.

40. Згідно з телефонограмою від 28 квітня 2020 року судом першої інстанції здійснено виклик відповідача у судове засідання призначене на 13 травня 2020 року.

41. Разом з тим представником відповідача у касаційній скарзі заперечується факт повідомлення їх представника засобами телефонного зв`язку про час та місце розгляду справи на 13 травня 2020 року.

42. Крім того, Верховний Суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей щодо надсилання судом першої інстанції відповідачу судових повісток на його офіційну електронну або поштову адреси.

43. Отже, судом першої інстанції в порушення приписів статей 124, 129 КАС України не повідомлено належним чином відповідача про час та місце розгляду справи призначеної на 13 травня 2020 року.

44. В той же час ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року встановлено, що 13 травня 2020 року позивач та відповідач в судове засідання не з`явились, будучи належно повідомленими про дату, час та місце його проведення.

45. Крім того, відповідно до вказаної ухвали суд першої інстанції, посилаючись на приписи статті 205 КАС України, дійшов висновку перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження, з огляду на неявку у судове засідання всіх учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

46. Відповідно до частин першої та дев`ятої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

46.1. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

47. Верховний Суд уважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність підстав передбачених нормами статті 205 КАС України для розгляду справи у порядку письмового провадження за відсутності учасників справи, оскільки судом не було належним чином повідомлено представника відповідача про дату, час і місце судового засідання призначеного на 13 травня 2020 року.

48. У рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від29 травня 2020 року суд першої інстанції посилаючись на приписи статті 205 КАС України дійшов висновку здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження з огляду на неявку у судове засідання всіх учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

49. Проте, відомості щодо отримання представником відповідача судової повістки про виклик у судове засідання на 29 травня 2020 року в матеріалах справи відсутні.

50. Таким чином, судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, а саме розглянуто справу за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.

51. Вказане порушення судом першої інстанції норм процесуального права залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції.

52. Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

53. Верховний Суд визнає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а саме розглянув справу за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, що є підставою для обов`язкового скасування рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

54. Таким чином, з огляду на приписи частини третьої статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

VІІ . Судові витрати

55. Оскільки за наслідками касаційного розгляду Верховним Судом не ухвалюється нове рішення, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Полтавської обласної державної адміністрації задовольнити.

2. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року та постанову Другого адміністративного апеляційного суду від 26 листопада 2020 року скасувати та направити справу № 440/1391/20 на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова

Судді: О.В. Кашпур

В.Е. Мацедонська