Ухвала

від 24.06.2021 по справі 522/20408/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

УХВАЛА

24 червня 2021 року м.Одеса Справа № 522/20408/20

Провадження №2/522/885/21

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Кузнецова В.В.

за участю секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,

розглянувши заяву клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Веселова Олександра Вікторовича про забезпечення позову ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Приватне акціонерне товариство Альбатрос , Товариства з обмеженою відповідальністю Альбатрос - Інвест , Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Калганова Марія Володимирівна, про визнання незаконними та скасування рішень Одеської міської ради, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди, скасування кадастрового номеру -

встановив:

У провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Приватне акціонерне товариство Альбатрос , Товариства з обмеженою відповідальністю Альбатрос - Інвест , Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Калганова Марія Володимирівна, про визнання незаконними та скасування рішень Одеської міської ради, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди, скасування кадастрового номеру.

22.06.2021 року представник позивача звернувся до суду із клопотанням про забезпечення позову, відповідно до якого просить забезпечити позов шляхом заборони ТОВ АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ та третім особам, у тому числі ТОВ Будівельні індустрії плюс , та іншим заборонити проводити будівельні роботи до розгляду справи по суті.

Заява обґрунтована тим, що на теперішній час ТОВ АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ спільно з третіми особами ТОВ Будівельні індустрії плюс та інші розпочали будівельні роботи, вирито котлован, йде інтенсивне будівництво, яке загрожує цілосності та руйнуванню нежитлової будівлі ОСОБА_1 , яка розташована на спірній земельній ділянці, у зв`язку з чим існує реальна загроза ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів ОСОБА_1 та ймовірність ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення позову при невжитті таких заходів, оскільки відповідачі вже розпочали на спірній земельній ділянці будівельні роботи, які погрожують цілісності та руйнуванню нежитлової будівлі ОСОБА_1 .

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись забороною вчиняти певні дії.

Згідно частини 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до вимог ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про відмову в забезпечені позову суд постановляє ухвалу.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а безпосередньо самі заходи мають відповідати критерію співмірності позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень Одеської міської ради, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування запису щодо державної реєстрації прав оренди, скасування кадастрового номеру. Сама по собі наявність спору з відповідними позовними вимогами не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони проведення будівельних робіт, оскільки предметом позову ОСОБА_1 є договірно-правові відносини стосовно дійсності договору оренди землі та законності рішень органу місцевого самоврядування.

Спір між сторонами стосується прав на земельну ділянку розміром 0,5700 га, кадастровий номер 5110137500:28:004:0004, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Між тим, стороною позивача не підтверджено належними та допустимими доказами, що наразі відповідачем ТОВ АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ розпочаті будівельні роботи саме на спірній земельній ділянці.

Виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного в статті 13 ЦПК України, саме заявник зобов`язаний надати суду належні та допустимі докази на підтвердження викладених в заяві обставин.

Рішення суду в частині визнання недійсними договорів оренди та рішень міської ради не підлягають примусовому виконанню, а виконання рішення суду в частині скасування запису щодо державної реєстрації прав оренди та кадастрового номеру виконуються, відповідно, реєстраторами та посадовими особами органів Держгеокадастру.

Жодних належних обґрунтувань та доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про існування реальних загроз невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, матеріали справи не містять.

Тому самі лише твердження сторони позивача про потенційну ймовірність ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення позову та загрозу ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав без надання відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Саме таких правових позицій дотримується Верховний Суд в постановах від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17, від 21 листопада 2018 року у справі №752/6255/18, від 21 серпня 2019 року у справі №761/39201/18, від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17.

Також слід зазначити, що у заяві про забезпечення позову представник позивача просить заборонити проведення будівельних робіт особам, які не є учасниками цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , а саме - ТОВ Будівельні індустрії плюс та іншим особам, коло яких заявником не визначено.

Відповідно до роз`яснення, викладеного в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з відкритими відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Будівельні індустрії плюс зареєстровано як юридична особа з основним видом діяльності- будівництво житлових і нежитлових будівель.

Таким чином, вид забезпечення позову, про яке просить представник позивача у заяві, безпосередньо буде перешкоджати господарській діяльності та обмежить права юридичної особи, яка не є учасником зазначеної цивільної справи і відносно якої позивачем не заявлені позовні вимоги.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання про забезпечення позову, так як вважає доводи такої недостатніми та не доведеними належними засобами доказування, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Веселова Олександра Вікторовича про забезпечення позову ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Приватне акціонерне товариство Альбатрос , Товариства з обмеженою відповідальністю Альбатрос - Інвест , Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Калганова Марія Володимирівна, про визнання незаконними та скасування рішень Одеської міської ради, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди, скасування кадастрового номеру - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 24 червня 2021 року.

Суддя В.В. Кузнецова