Постанова

від 17.06.2021 по справі 922/3069/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2021 р. Справа № 922/3069/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В. , суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання - Чумак Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Федорченко Р.М., витяг з ЄДР ЮО ФОП та ГФ;

від відповідача - Третьяк О.С., виписка з ЄДР ЮО ФОП та ГФ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО" (вх. №774 Х/1)

на рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2021, ухвалене о 14 год 16 хв. у приміщенні Господарського суду Харківської області у складі судді Калініченко Н.В. (повний текст складено 09.02.2021)

у справі №922/3069/20

за позовом Харківської міської ради, місто Харків,

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО", місто Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача державний реєстратор відділу державної реєстрації Красноградської районної державної адміністрації Харківської області - Слабинська Олена Юріївна, місто Красноград,

про скасування державної реєстрації прав, припинення права власності та звільнення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.02.2021 у справі №922/3069/20 позов задоволено частково.

Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та КО" (61002, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 70, ідентифікаційний код юридичної особи 22649344) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по вулиці Проспектна, будинок 17-Б у місті Харкові від нежитлової будівлі літ. "К-2" з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та КО" (61002, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 70, ідентифікаційний код юридичної особи 22649344) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по вулиці Проспектна, будинок 17-Б у місті Харкові від нежитлової будівлі літ. "Ж-2" з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

В іншій частині позову закрито провадження у справі № 922/3069/20.

Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач, Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та КО", який просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2021 у справі №922/3069/20 в частині задоволених позовних вимог та закрити в цій частині провадження у справі.

На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що у разі встановлення порушення суб`єктом містобудівної діяльності факту здійснення самочинного будівництва об`єктів нерухомого майна без відповідного дозволу, відповідний орган державної влади наділений повноваженнями на звернення з позовом до суду щодо знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна лише у крайньому випадку, і лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи реагування, а саме: за умови складання припису щодо усунення порушень вимог містобудівного законодавства шляхом надання відповідачу для проведення відповідної перебудови; за умови, що вказане будівництво здійснюється з істотними відхиленнями від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; за умови відсутності можливості проведення перебудови самочинно збудованого нерухомого майна; за умови, якщо особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовляється від проведення такої перебудови, при цьому відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов`язання здійснити перебудову.

Однак позивач не вжив жодного досудового заходу врегулювання спору із зазначених вище, а знесення самочинного будівництва є крайньою мірою.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не з`ясовано обставин, чи складав позивач припис щодо усунення порушень вимог містобудівного законодавства шляхом надання можливості відповідачеві для проведення відповідної перебудови; чи встановлено факт будівництва з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; чи наявна можливість проведення перебудови самочинно збудованого нерухомого майна; чи відмовся відповідач від проведення такої перебудови.

Скаржник вважає, що в даному випадку відсутній факт самовільного зайняття земельної ділянки, оскільки на земельній ділянці по вул. Проспектій, 17-Б знаходяться нежитлові будівлі літ. "А-2", "Б-2", "В-2", "Г-2", "Д-2", які є власністю відповідача. Набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці є тим юридичним фактом, з яким земельне законодавство пов`язує право відповідача і на земельну ділянку, на якій розташоване це майно.

Апелянт вважає, що акт обстеження земельної ділянки від 11.01.2021 є неналежним доказом, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують наявність повноважень головного спеціаліста з приводу встановлення юридичного факту та проведення обстеження на місцевості.

Крім того, зазначений акт не містить відомостей, які саме споруди було пошкоджено пожежею, в ньому відсутня інформація про об`єкти нерухомого майна літ. "К-2", літ. "Ж-2", а також він складений без залучення представника відповідача.

На думку скаржника, додана до зазначеного акту план-схема не є належним доказом, оскільки з неї неможливо встановити її походження, та вона не засвідчена належним чином.

Апелянт зазначає, що судом було порушено норми ст. 76, 77 ГПК України. Так судом першої інстанції необґрунтовано взято до уваги доводи позивача, однак судом не надано належного обґрунтування не врахування доказів наданих відповідачем, які підтверджують факт знищення об`єктів нерухомого майна літ. "К-2", літ. "Ж-2".

На думку скаржника судом першої інстанції порушено норми п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України, оскільки суд повинен був закрити провадження у цій справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючи суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Ільїн О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 поновлено Приватному акціонерному товариству "Концерн АВЕК та КО" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2021 у справі №922/3069/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО" на рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2021 у справі №922/3069/20. Встановлено учасникам справи строк до 30.04.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження. Призначено справу до розгляду на 06.05.2021 об 11:30 годині.

29.04.2021 до апеляційного суду від Харківської міської ради надійшов відзив (передано організації поштового зв`язку до пересилання 28.04.2021), в якому позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач вважає, доводи скаржника щодо порушення радою порядку звернення з позовом на підставі ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" безпідставними, оскільки Харківська міська рада звернулася з даним позовом як власник земельної ділянки, а не як орган владних повноважень за зазначеним законом, де саме інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю наділено повноваженнями на звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва.

Зазначає, що судом першої інстанції зобов`язано відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку від нежитлової будівлі літ. "К-2" та нежитлової будівлі літ. "Ж-2" з приведенням її у придатний для подальшого використання стан. Однак перебудова об`єктів самочинного будівництва, про яку зазначає апелянт, не призведе до виконання судового рішення та звільнення земельної ділянки.

За твердженням позивача, будівництво відповідачем спірних об`єктів незаконним, оскільки згідно договору оренди землі за адресою вул. Проспектна, 17-Б, укладеного 13.12.2011 між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн АВЕК та КО" та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - будь-яке будівництво, реконструкція існуючих будівель на наданій у користування земельній ділянці без дозволу міської ради не допускається.

Харківська міська рада вказує, що відповідно до положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради останній має повноваження щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності територіальної громади м. Харкова, в тому числі здійснювати обстеження земельних ділянок та складати акти за результатами такого обстеження.

Розпорядженням керівника апарату суду від 05.05.2021 у зв`язку з перебуванням у відпустці на дату розгляду справи судді Ільїна О.В., який входить до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/3069/20. Судове засідання відбудеться 17.06.2021 об 11:30 год.

03.06.2021 від апелянта надійшли заперечення на відзив, в яких зазначає, що Харківською міською радою не доведено факту використання зазначеної земельної ділянки під нежитловими будівлями літ. "К-2" та літ. "Ж-2", та як наслідок унеможливлюється факт самовільного зайняття земельної ділянки під зазначеними будівлями, оскільки відповідач фактично не використовує земельну ділянку комунальної власності територіальної громади м. Харкова за адресою: вул. Проспекта, 17-Б під нежитловими будівлями літ. "К-2" та літ. "Ж-2", тому що зазначені нежитлові будівлі не існують, оскільки були знищені пожежею.

Апелянт зазначає, що договір оренди земельної ділянки припинив свою дію 01.10.2018, а нежитлові будівлі літ. "К-2" та літ. "Ж-2" були зареєстровані 23.12.2019, тому твердження позивача про незаконність забудови засновані на договорі, який припинив свою дію до реєстрації права власності на зазначені будівлі, є необґрунтованими та недоцільними.

Зазначає, що позивачем не спростовано доводи відповідача щодо повноважень головного спеціаліста з приводу встановлення юридичного факту та проведення обстеження на місцевості.

Державний реєстратор відділу державної реєстрації Красноградської районної державної адміністрації Харківської області - Слабинська О.Ю. не скористалася своїм правом на подання відзиву. Враховуючи зазначене, а також положення ч. 3 ст. 263 ГПК України, якою передбачено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, судова колегія здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

17.06.2021 у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник апелянта (відповідача), який наполягав на доводах апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та прийняти нове рішення, яким провадження в цій частині закрити.

Присутня у судовому засіданні апеляційної інстанції 17.06.2021 представник позивача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечувала, вважає рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2021 у справі №922/3069/20 законним та обґрунтованим, та просила залишити його без змін.

Представники третьої особи до судового засідання 17.06.2021 не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду повідомлялися належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 87).

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників третьої особи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву та заперечень, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

13.12.2011 між Харківською міською радою (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та КО" (орендар) укладено договір оренди землі, у відповідності до якого орендодавець на підставі рішення 38 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25.11.2009 № 281/09 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд", рішення 5 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.02.2011 № 164/11 "Про надання юридичним і фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у м. Харків, вул. Проспектна, 17-Б (т. 1 а.с.43-45).

У відповідності до пункту 2 та 3 договору оренди від 13.12.2011 в оренду передавалась земельна ділянка (кадастровий номер 6310136600:07:050:0009) загальною площею 0,2268 га, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі літ "А-2", літ. "Б-2", літ. "В-2", літ. "Г-2", літ. "Д-2".

Згідно з п. 7 Договору будь-яке будівництво, реконструкція існуючих будівель на наданій у користування земельній ділянці та зміна цільового використання цієї земельної ділянки без відповідного дозволу, передбаченого законодавством не допускається; згідно Генерального плану м. Харкова до 2026 р. земельна ділянка розташована в зоні ринків та торговельних майданчиків; заборона будівництва на частині земельної ділянки, яка розташована в межах "червоних ліній" вул. Проспектної, частина земельної ділянки, що знаходиться в межах "червоних ліній" може бути надана до початку реконструкції вул. Проспектна. Прилеглу територію утримувати в належному стані.

Договір укладено строком до 31.12.2012. Після закінчення строку договору орендар має переважно право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням (п. 8 Договору).

Підпунктом а пункту 30 Договору передбачено право орендаря за письмовою згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, торговельні, культурно-побутові та інші будинки та споруди і закладати багаторічні насадження.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна судом встановлено, що дія Договору оренди земельної ділянки від 13.12.2011 неодноразово продовжувалася.

Так, до Реєстру 05.09.2016 внесено відомості, що додатковою угодою б/н від 18.08.2016 до Договору оренди землі, що зареєстрований 17.01.2012 за №361010004000288, строк дії договору оренди встановлено до 01.10.2018 (т. 1 а.с. 34-40).

Також, з Реєстру судом встановлено, що за адресою вул. Проспекта, 17-Б знаходяться нежитлові будівлі літ. "Д-2" загальною площею 758,8 кв. м, літ. "Г-2" загальною площею 211,7 кв. м, літ. "В-2" загальною площею 214,6 кв. м, літ. "Б-2" загальною площею 227,1 кв. м, літ. "А-2" загальною площею 153,0 кв. м, що на праві приватної власності належать Акціонерному товариству "Концерн АВЕК та КО" на підставі рішення Господарського суду Харківської області у справі №11/02-06 від 21.02.2006.

28.11.2018 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради в односторонньому порядку був складений акт приймання земельної ділянки до земель запасу міста (кадастровий номер 6310136600:07:050:0009), оскільки орендар у встановлений строк не повернув земельну ділянку (т. 1 а.с. 48).

19.04.2019 Приватне акціонерне товариство "Концерн Авек та Ко" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, в якому просило: визнати Договір оренди землі від 13.12.2011 (державна реєстрація від 17.01.2012 за № 631010004000288), укладений між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" стосовно оренди земельної ділянки загальною площею 0,2268 га, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Проспектна, 17-Б, кадастровий номер земельної ділянки: 6310136600:07:050:0009, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах; визнати укладеною між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" додаткову угоду про поновлення дії договору оренди землі від 13.12.2011 (державна реєстрація від 17.01.2012 № 631010004000288) в редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви; відновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію іншого речового права з номером запису 665093 від 02.04.2013; підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 13.12.2011, видавник: Харківська міська рада Харківської області; копія акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості, серія та номер: 379/11, виданий 14.11.2011, видавник: Управління Держкомзему у місті Харків; додаткова угода до договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 27.12.2012, видавник: Харківська міська рада Харківської області; додаткова угода до договору оренди землі зареєстрованого 17.01.2012 №631010004000288 у Управлінні Держкомзему у місті Харків в Державному реєстрі земель, серія та номер: б/н, виданий 30.04.2014, видавник: Харківська міська рада Харківської області; додаткова угода до договору оренди землі зареєстрованого 17.01.2012 № 631010004000288 у Управлінні Держкомзему у м. Харків в ДРЗ, серія та номер: б/н, виданий 18.08.2016, видавник: Харківська міська рада Харківської області. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.06.2019, залишеним без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 та постановою Верховного Суду від 25.08.2020, в задоволенні позовних відмовлено повністю.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Слабинською Оленою Юріївною прийнято ряд рішень, зокрема: - на підставі довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ" за № 823 від 20.11.2018 та технічного паспорту серія та номер 157 від 20.11.2018 прийнято рішення (з відкриттям розділу) від 26.12.2019 за № 50494704 про державну реєстрацію права власності Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО" на нежитлову будівлю літ. "Ж-2" площею 131,4 кв. м, розташовану за адресою: вулиця Проспектна, будинок 17Б, місто Харків; - на підставі довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ" за № 824 від 20.11.2018 та технічного паспорту серія та номер 157 від 20.11.2018 прийнято рішення (з відкриттям розділу) від 26.12.2019 за № 50495214 про державну реєстрацію права власності Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО" на нежитлову будівлю літ. "К-2" площею 342,6 кв. м, розташовану за адресою: вулиця Проспектна, будинок 17Б, місто Харків.

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО", про скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ. "К-2" по вулиці Проспектна, будинок 17- Б у місті Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1999942463101, запис про право власності № 50495214); припинення права власності Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО" на нежитлову будівлю літ. "К-2" по вулиці Проспектна, будинок 17- Б у місті Харкові (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 1999942463101, запис про право власності № 50495214); зобов`язання Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та КО" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по вулиці Проспектна, будинок 17- Б у місті Харкові від нежитлової будівлі літ. "К-2" з приведенням її у придатний для подальшого користування стан; скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. "Ж-2" по вулиці Проспектна, будинок 17-Б у місті Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1999923863101, запис про право власності № 504947040); припинення права власності Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО" на нежитлову будівлю літ. "Ж-2" по вулиці Проспектна, будинок 17- Б у місті Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1999923863101, запис про право власності № 50494704); зобов`язання Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та КО" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по вулиці Проспектна, будинок 17- Б у місті Харкові від нежитлової будівлі літ. "Ж-2" з приведенням її у придатний для подальшого користування стан.

Харківська міська рада вказує на те, що інформація про прийняття до експлуатації або наявність дозвільних документів на будівництво нежитлових будівель літ. "К-2" та літ. "Ж-2" відсутня, а відтак дані об`єкти нерухомого майна є об`єктами самочинного будівництва, право власності на яке зареєстровано всупереч вимогам законодавства України.

А враховуючи, що право оренди на земельну ділянку за адресою вул. Проспектна, 17-Б, м. Харків припинено 28.11.2019, дану земельну ділянку зараховано до земель запасу міста за актом приймання №258/18 від 28.11.2019, відповідач фактично використовує земельну ділянку під нежитловими будівлями літ. "Ж-2" та літ. "К-2" шляхом її самовільного зайняття.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем було завлено клопотання про закриття провадження у справі.

Клопотання обґрунтовано тим, що 28.11.2020 нежитлові будівлі, за адресою: вулиця Проспектна, будинок 17-Б, місто Харків, знищені пожежею. 10.12.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено наступні записи: щодо об`єкта нежитлової будівлі (літ. "Ж-2"), загальною площею 131,4 кв. м, за адресою: вулиця Проспектна, будинок 17-Б, місто Харків, право власності Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО" є припиненим через знищення об`єкта нерухомого майна; щодо об`єкта нежитлової будівлі (літ. "К-2"), загальною площею 342,6 кв. м, за адресою: вулиця Проспектна, будинок 17-Б, місто Харків, право власності Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО" є припиненим через знищення об`єкта нерухомого майна. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційними номерами 1999942463101 та 1999923863101 (реєстраційні номери будівель літ. "Ж-2" та літ. "К-2") станом на дати 11-14 грудня 2020 року відсутні відомості щодо речового права та права власності на нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.02.2021 у справі №922/3069/20 позов задоволено частково.

Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та КО" (61002, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 70, ідентифікаційний код юридичної особи 22649344) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1 від нежитлової будівлі літ. "К-2" з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та КО" (61002, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 70, ідентифікаційний код юридичної особи 22649344) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1 від нежитлової будівлі літ. "Ж-2" з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

В іншій частині позову закрито провадження у справі № 922/3069/20.

Суд зазначив, оскільки земельна ділянка, на якій перебувають спірні об`єкти нерухомого майна, належить територіальній громаді міста Харкова, рішення щодо передачі у власність або користування цієї земельної ділянки відповідачу з правом забудови не приймалось, а проведена реєстрація прав власності на підставі довідок Товариства з обмеженою відповідальністю "НТБ Київ" за № 823,№ 824 від 20 листопада 2018 року та технічних паспортів серія та номер 157 від 20 листопада 2018 року є незаконною, відповідно розташовані на ній об`єкти (нерухоме майно) є самочинно збудованими об`єктами, наявність яких на земельній ділянці порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста Харкова на розпорядження та користування цією ділянкою, державна реєстрація права підлягає скасуванню, а самочинно збудовані об`єкти за адресою: вулиця Проспектна, будинок 17Б місто Харків, повинні бути знесені особою, яка здійснила таке будівництво.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що спірні будівлі (нежитлова будівля літ. "К-2" та літ. "Ж-2", розташовані за адресою: вулиця Проспектна, будинок 17-Б, місто Харків) є самочинно побудованими новими об`єктами нерухомості, тому на них не може розповсюджуватися правовий режим приведення об`єкту у попередній стан, а лише знесення самочинно побудованого майна шляхом звільнення земельної ділянки, на якій воно самочинно побудовано, що безпосередньо передбачено частиною 4 статті 376 Цивільного кодексу України.

З доданих відповідачем документів судом встановлено, що 10 грудня 2020 року було внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО" на нежитлову будівлю (літ. "Ж-2"), загальною площею 131,4 кв.м та нежитлову будівлю (літ. "К-2"), загальною площею 342,6 кв.м, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні відомості щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно літ. "Ж-2" літ. "К-2" по АДРЕСА_1 . За таких обставин, суд дійшов висновку, що предмет спору - скасування державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі літ. "К-2" та літ. "Ж-2" по АДРЕСА_1 (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 1999942463101, запис про право власності № 50495214, реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 1999942463101, запис про право власності № 50495214) та припинення права власності відповідача на нежитлові будівлі літ. "К-2" та літ. "Ж-2" припинив своє існування. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в означеній частині позовних вимог на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Втім, суд зазначив, що реєстрація за відповідачем припинення права власності на об`єкти самочинного будівництва не усуває порушень земельного та містобудівельного законодавства, допущених відповідачем при будівництві даних об`єктів.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами підстав заперечення позову в частини звільнення земельної ділянки з її приведенням у придатний для подальшого використання стан. Відповідачем не представлено до матеріалів справи доказів на підставі яких можливо було встановити факт здійснення останнім активних дій покликаних на звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Разом з тим, суд першої інстанції, пославшись на акт обстеження земельної ділянки від 11.01.2021, складений працівником Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, враховуючи стандарт доказування - вірогідність доказів, який закріплений в нормах процесуального кодексу, у сукупності визначив повноту приведення позивачем обставин відсутності з боку відповідача дій щодо приведення земельної ділянки у належний стан.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що харківською міською радою заявлено позовні вимоги про:

1)скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ. "К-2" по вулиці Проспектна, будинок 17- Б у місті Харкові (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 1999942463101, запис про право власності № 50495214);

2)припинення права власності Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО" на нежитлову будівлю літ. "К-2" по вулиці Проспектна, будинок 17- Б у місті Харкові (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 1999942463101, запис про право власності № 50495214);

3)зобов`язання Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та КО" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по вулиці Проспектна, будинок 17- Б у місті Харкові від нежитлової будівлі літ. "К-2" з приведенням її у придатний для подальшого користування стан;

4)скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ. "Ж-2" по вулиці Проспектна, будинок 17-Б у місті Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1999923863101, запис про право власності № 50494704);

5)припинення права власності Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО" на нежитлову будівлю літ. "Ж-2" по вулиці Проспектна, будинок 17- Б у місті Харкові (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 1999923863101, запис про право власності № 50494704);

6)зобов`язання Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та КО" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по вулиці Проспектна, будинок 17- Б у місті Харкові від нежитлової будівлі літ. "Ж-2" з приведенням її у придатний для подальшого користування стан.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було побудовано нежитлові будівлі літ. "Ж-2", літ. "К-2" за адресою вул. Проспектна, 17-Б, м. Харків, без дозвільних документів, висновків компетентних органів, які підтверджують додержання забудовником при будівництві архітектурних, будівельних, екологічних, санітарних, протипожежних та інших норм, що ставить під загрозу надійність та безпечність експлуатації такої будівлі, а також шляхом самовільного зайняття земельної ділянки, оскільки остання не передавалася відповідачу у користування. Отже, вищевказані об`єкти нерухомого майна є об`єктами самочинного будівництва, право власності на які зареєстровано всупереч вимогам чинного законодавства, за відсутності правовстановлюючого документа, на підставі якого можливе здійснення державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО", останнє оскаржує рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2021 у справі №922/3069/20 в частині задоволених позовних вимог щодо зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по вулиці Проспектна, будинок 17-Б у місті Харкові від нежитлової будівлі літ. "Ж-2", а також від нежитлової будівлі літ. "К-2" з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

При перегляді рішення місцевого суду колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Згідно положень ст. 3 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Положеннями ст. 4 цього Закону визначено, що одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Статтею 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Крім того, за змістом ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За змістом частин 2 та 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, зокрема, відновленням стану земельної ділянки, який існував до порушення права.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (стаття 396 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

За змістом ст. 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. У разі порушення своїх прав власник на підставі ст. 391 ЦК України має право, зокрема, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" 28.11.2018 припинено право оренди земельної ділянки загальною площею 0,2268 га (кадастровий номер 6310136600:07:050:0009) для експлуатації та обслуговування речового торговельного майданчика по продажу непродовольчих товарів за адресою вул. Проспекта, 17-Б, м. Харків.

Отже, станом на момент звернення позивача із даним позовом Договір оренди землі від 13.12.2011 (державна реєстрація від 17.01.2012 за №631010004000288), укладений між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн Авек та Ко", із подальшими додатковими угодами до нього, припинив свою дію 28.11.2018 та не був укладений на новий строк.

При цьому, судом також з`ясовано, що ПрАТ "Концерн Авек та Ко" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради, в якій просило суд, зокрема, визнати договір оренди землі від 13.12.2011 (державна реєстрація від 17.01.2012 №631010004000288), укладений між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн Авек та Ко" стосовно оренди земельної ділянки загальною площею 0,2268 га, що знаходиться за адресою: вул. Проспекта, 17-Б, м. Харків, кадастровий номер земельної ділянки: 6310136600:07:050:0009, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Рішенням господарського суду Харківської області від 26.06.2019 у справі №922/1188/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 та постановою Верховного Суду від 25.08.2020, в задоволенні позовних відмовлено повністю.

Разом з тим, позивач повторно звертався з позовною заявою до Харківської міської ради про визнання договору оренди землі від 13.12.2011 (державна реєстрація від 17.01.2012 за № 631010004000288), укладеного між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко" стосовно оренди земельної ділянки загальною площею 0,2268 га, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Проспектна, 17Б, кадастровий номер земельної ділянки: 6310136600:07:050:0009, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах відповідно до ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі"; визнати укладеною між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко" додаткову угоду про поновлення дії договору оренди землі від 13.12.2011 (державна реєстрація від 17.01.2012 № 631010004000288) у редакції позивача; скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Ісаєнко Ірини Анатоліївни від 28.11.2018 (індексний номер рішення 44312496) про державну реєстрацію припинення речового права (права оренди) Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» на земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Проспектна, 17Б, площею 0,2268 га (кадастровий номер 6310136600:07:050:0009), яке було прийнято на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки до земель запасу міста серія та номер 258/18 від 28.11.2018; скасувати державну реєстрацію припинення речового права (права оренди) Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» на земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Проспектна, 17-Б, площею 0,2268 га (кадастровий номер 6310136600:07:050:0009), яка була здійснена на підставі рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Ісаєнко Ірини Анатоліївни від 28.11.2018 (індексний номер рішення 44312496). Зазначений спір розглядається господарським судом в межах справи №922/3661/20.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.02.2021 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" задоволено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у справі №922/3661/20 рішення суду першої інстанції від 23.02.2021 у справі №922/3661/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції з`ясовано, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, відповідачу відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди землі від 13.12.2011 (державна реєстрація від 17.01.2012 №631010004000288) з кадастровим номером 6310136600:07:050:0009 поновленим.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що земельна ділянка загальною площею 0,2268 га по м. Харків, вул. Проспектна, 17-Б, на якій знаходяться побудовані нежитлові будівлі літ. "Ж-2", літ. "К-2", з 28.11.2018 використовується відповідачем без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги щодо помилкового висновку місцевого суду про відсутність у відповідача права користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6310136600:07:050:0009), оскільки відсутність такого права підтверджується як відомостями з державного реєстру, так і судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Частиною 1 статті 375 ЦК України передбачено, що лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Разом з тим, правовідносини з приводу видачі документів дозвільного характеру у сфері будівельної справи регламентуються приписами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", приписами Закону України "Про основи містобудування" та деталізовані приписами Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт (затверджено Постановою КМУ від 13.04.2011 №466; далі - Порядок №466).

Згідно положень пункту 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45:

- будівництво - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об`єктив будівництва;

- об`єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Згідно із ст. 14 Закону України "Про основи містобудування" до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать, зокрема, надання (отримання, реєстрація), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у випадках та відповідно до вимог, встановлених законом.

Статтею 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після 1) подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 - 2 ст. 39 цього Закону).

Статтею 5 Закону України "Про основи містобудування" передбачено що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.

Згідно з ч. 1 - 2 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту , або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Тобто для кваліфікації об`єкта як такого, що самочинно побудований необхідним є наявність однієї з таких ознак: - об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; - відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; - створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З матеріалів справи судом встановлено, що в них відсутні докази, які б підтверджували наявність у ПрАТ "Концерн Авек та Ко" права на виконання будівельних робіт чи документів щодо прийняття в експлуатацію нежитлових будівель літ. "Ж-2" чи літ. "К-2" розташованих на земельній ділянці загальною площею 0,2268 га (кадастровий номер 6310136600:07:050:0009) за адресою: вул. Проспекта, 17-Б, м. Харків.

Крім того, земельна ділянка, на якій відповідачем збудовано спірні будівлі літ. "Ж-2" та літ. "К-2" не надавалася останньому для здійснення будівництва, та як зазначалося вище, взагалі не передавалася йому у користування.

А відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна наявні обмеження при використанні земельної ділянки - не допускається, без згоди власника (тобто позивача у даній справі), будь-яке будівництво при користуванні земельною ділянкою, тотожне застереження містив й пункт 7 договору оренди.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про надання відповідачу Харківською міською радою дозволу на здійснення будівництва на орендованій земельній ділянці.

Отже і в період дії договору оренди землі у відповідача був відсутній дозвіл на здійснення будівництва на орендованій земельній ділянці.

Оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження правомірності здійснення ним будівництва, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що нежитлові будівлі, які розташовані на земельній ділянці по вул. Проспекта, 17-Б, м. Харків (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:07:050:0009) є такими, що самовільно побудові.

Позивач у позовній заяві просить зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та КО" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по вулиці Проспектна, будинок 17- Б у місті Харкові від нежитлової будівлі літ. "К-2" та нежитлової будівлі літ. "Ж-2" з приведенням її у придатний для подальшого користування стан.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 125 цього Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 ЗК України).

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим необхідно враховувати, що саме по собі встановлення наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об`єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як встановлено судом, відповідач володіє земельною ділянкою за відсутності рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), а також за відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки.

Заперечення скаржника, що земельна ділянка за адресою по вул. Проспектій,17-Б не може вважатися такою, що самовільно зайнята відповідачем оскільки на ній знаходяться нежитлові будівлі літ. "А-2", "Б-2", "В-2", "Г-2", "Д-2", які є власністю відповідача, а тому останній має право на користування спірною земельною ділянкою на підставі положень ст. 120 ЗК України, судова колегія до уваги не приймає з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як вбачається, зазначена норма передбачає перехід права користування земельною ділянкою, що знаходиться під будівлею або спорудою, у разі переходу права власності від попереднього власника такого майна та користувача відповідною земельною ділянкою до нового власника нерухомого майна.

Зазначена норма спрямована на забезпечення власника нерухомого майна отримати реальну можливість користуватися власним нерухомим майном та вчиняти дії щодо його обслуговування.

З матеріалів справи судом встановлено, що право власності на нежитлові будівлі літ. "А-2", "Б-2", "В-2", "Г-2", "Д-2", які знаходяться за адресою по вул. Проспекта,17-Б у м. Харкові виникло у відповідача на підставі рішення суду №11/02-06 від 21.02.2006.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що право власності на будівлі літ. "А-2", "Б-2", "В-2", "Г-2", "Д-2" перейшло до відповідача від іншої особи, а також щодо наявності у такої особи права користування земельною ділянкою комунальної форми власності.

Як встановлено судом, речові права на спірну земельну ділянку за відповідачем не зареєстровано.

Колегія суддів зазначає, що факт розміщення на земельній ділянці по вул. Проспекта,17-Б у м. Харкові нежитлових будівель літ. "А-2", "Б-2", "В-2", "Г-2", "Д-2" надає відповідачу право на отримання земельної ділянки, на якій вони розміщені з метою їх обслуговування. При цьому земельна ділянка надається у розмірі необхідному для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди.

Проте можливість надання відповідачу у користування земельної ділянки у розмірі, необхідному для обслуговування будівель, не передбачає наявності у відповідача права на земельній ділянці вільній від будівель літ. "А-2", "Б-2", "В-2", "Г-2", "Д-2" зводити інші об`єкти нерухомого майна.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач - як власник від будівель літ. "А-2", "Б-2", "В-2", "Г-2", "Д-2" має право на отримання згідно положень ч.2 ст.134 ЗК України на позаконкурентних засадах земельної ділянки, на якій безпосередньо розташовані вказані будівлі, для обслуговування належних відповідачу нежитлових будівель площею, що не перевищує площі вказаних будівель. Разом з тим, для отримання в оренду земельної ділянки у розмірах, що значно перевищує площу належних відповідачу будівель для нового будівництва, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями ст.ст.134, 135 ЗК України (подібний висновок викладено у постанові Верхового Суду від 09.02.2018 у справі №910/4528/15-г).

Тобто законодавцем встановлено різний порядок для отримання у користування земельних ділянок для обслуговування будівель та для здійснення нового будівництва.

А тому, саме дії відповідача щодо здійснення будівництва на земельній ділянці спірних окремих нерухомих будівель літ. "Ж-2" площею 131,4 кв. м та літ. "К-2" площею 342,6 кв. м і є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Частиною 4 ст. 376 ЦК України передбачено, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18, правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

Таким чином, у постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

Враховуючи, що Харківська міська рада - як власник земельної ділянки, заперечує проти визнання права власності на самочинно збудовані нежитлові будівлі, останні збудовані на земельній ділянці яка не надавалася відповідачу ні для цієї мети. ні взагалі у користування, будівництво спірних об`єктів здійснено за відсутності документів, які б підтверджували наявність у ПрАТ "Концерн Авек та Ко" права на виконання будівельних робіт, а також відсутні документи щодо прийняття в експлуатацію нежитлових будівель, судова колегія приходить до висновку про можливість відновлення прав позивача шляхом звільнення земельної ділянки від самочинно побудованих об`єктів нерухомого майна.

Доводи ПрАТ "Концерн Авек та Ко", що у разі встановлення порушення суб`єктом містобудівної діяльності факту здійснення самочинного будівництва об`єктів нерухомого майна без відповідного дозволу, відповідний орган державної влади наділений повноваженнями на звернення з позовом до суду щодо знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна лише у крайньому випадку, і лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи реагування, а також посилання на положення ч. 7 ст. 376 ЦК України, судова колегія вважає безпідставним з огляду на таке.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Тобто зазначена норма може бути застосована у разі здійснення будівництва з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил.

Однак у даному випадку відповідачем будівництво було здійснено на земельній ділянці, яка не була для цього відведена, а також за відсутності відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту.

Крім того, в даній справі Харківська міська рада звернулася до суду з позовом на підставі ч. 4 ст. 376 ЦК України як власник земельної ділянки, який заперечує проти визнання права власності на збудовані об`єкти за відповідачем, та взагалі заперечує щодо розміщення самочинно побудованих будівель на земельній ділянці комунальної власності.

Як зазначено у постанові Верховного суду від 29.01.2020 у справі №822/2149/18 якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

А отже у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Тобто, частина 7 статті 376 Цивільного кодексу України спірні правовідносини не регулює.

Щодо відмінності правових конструкцій закріплених ч. 4 та ч. 7 ст. 376 ЦК України та необхідності їх відмежування та підстави застосування також зазначено у постанові Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №911/3454/17.

Зокрема Верховним Судом зазначено, що за змістом ч. 7 ст. 376 ЦК України її застосування можливе виключно за умови здійснення особою будівництва на земельній ділянці, відведеній для цієї мети, однак з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, чи істотного порушення будівельних норм і правил.

Посилання скаржника на необхідність дотримання досудової процедури врегулювання спору визначеної ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме винесення припису про усунення виявлених порушень та посилання на висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справах №820/3183/16, №813/6426/14, №813/6284/14, №814/2645/15, №813/6426/14 колегія суддів не бере до уваги, оскільки у зазначених скаржником справах з позовом зверталась Державна архітектурно-будівельна інспекція, як уповноважений орган державної влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

В той час як Харківська міська рада звертається із зазначеним позовом як власник земельної ділянки, а не орган архітектурно-будівельного контролю та нагляду, та не реалізує в даному випадку владні повноваження.

Щодо посилань апелянта на висновки викладені у постановах Вищого господарського суду у справі №910/14686/13 від 23.06.2014, у справі №910/13836/13 від 23.07.2014, Вищого адміністративного суду у справі №К/800/47313/14 від 02.04.2015, то суд апеляційної інстанції керується положеннями частини 4 ст. 236 ГПК України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Врахування висновків Вищого господарського суду та Вищого адміністративного суду під час розгляду справи чинним процесуальним законодавством не передбачено.

Крім того, і у цих справах позивачем є орган архітектурно-будівельного контролю, а не власник земельної ділянки.

Разом з тим, нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку власника земельної ділянки щодо позасудового врегулювання спору у разі самовільного зайняття його земельної ділянки та здійснення на ній самочинного будівництва.

З матеріалів справи судом встановлено, що під час розгляду справи позивачем було заявлено клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтоване знищенням нежитлових будівель літ. "Ж-2" та літ. "К-2" по вул. Проспектна, 17-Б, м. Харків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Проте поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення "відсутність предмета спору" в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц, від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, від 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц.

Згідно викладеного у постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №910/15374/19 висновку господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Відповідачем було зазначено, що 28.11.2020 на території спірної земельної ділянки сталася пожежа, якою було знищено велику кількість рухомого та нерухомого майна ПрАТ Концерн АВЕК та КО". 02.12.2020 після інвентаризації ГУ ДСНС України у Харківській області пошкодженого майна було встановлено, що внаслідок пожежі було знищено в тому числі нежитлові будівлі літ. "Ж-2" та літ. "К-2".

Відповідачем 10.12.2020 внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності ПрАТ "Концерн АВЕК та КО" на нежитлову будівлю (літ. "Ж-2"), загальною площею 131,4 кв.м та нежитлову будівлю (літ. "К-2"), загальною площею 342,6 кв.м.

Однак, як слушно зазначив суд першої інстанції, реєстрація за відповідачем припинення права власності на об`єкти самочинного будівництва не усуває порушень земельного та містобудівельного законодавства, допущених відповідачем при будівництві даних об`єктів, а також не свідчить про звільнення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

На підтвердження зазначених обставин відповідачем до матеріалів справи долучено лист за вих. б/н від 04.12.2020, складений фізичною особою-підприємцем Чернобабою М.І. про те, що об`єкти нерухомості (нежитлова будівля літ. "К-2" та літ. "Ж-2") за адресою АДРЕСА_1 є знесеними (знищені вогнем).

Проте, даний документ не може бути взятий судом до уваги як доказ приведення відповідачем земельної ділянки у придатний стан, оскільки жодних доказів на наявність у визначеної вище фізичної особи-підприємця повноважень з приводу встановлення юридичного факту та проведення обстеження на місцевості відповідачем не надано, а судом не встановлено з матеріалів справи.

Доказів проведення обстеження земельної ділянки із залучення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування та фіксації факту звільнення спірної земельної ділянки відповідачем до матеріалів справи не надано.

Посилання відповідача на акт про пожежу від 28.11.2020 судова колегія не бере до уваги оскільки такий документ в матеріалах справи відсутній. До суду апеляційної інстанції зазначений акт відповідачем також не надавався.

Крім того, можливість пошкодження спірних будівель пожежею не свідчить про їх відсутність (або про відсутність залишків цих будівель), не свідчить і про приведення земельної ділянки до придатного для подальшого використання стану.

А тому відповідачем не доведено звільнення спірної земельної ділянки від будівель літ. "К-2" та літ. "Ж-2" з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою перевірки зазначених відповідачем обставин щодо знесення (знищення пожежею) нежитлових будівель літ. "К-2" та літ. "Ж-2", позивачем здійснено обстеження земельної ділянки, за наслідками чого складено акт від 11.01.2021.

В акті зазначено, що за результатами обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:07:050:009, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що на зазначеній земельній ділянці площею 0,2268 га розташовані пошкоджені пожежею споруди.

До зазначеного акта додано план-схему та фотознімки. Акт підписано головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

На підставі зазначених доказів суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем факту здійснення ним дій спрямованих на приведення земельної ділянки у належний стан.

Разом з тим, судова колегія зазначає про таке.

Як вбачається з акту обстеження земельної ділянки б/н від 11.01.2021, в ньому відсутні відомості щодо того, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:07:050:009 знаходяться пошкоджені пожежею споруди саме літ. "К-2" та літ. "Ж-2".

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Враховуючи, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:07:050:009 за адресою м. Харків, вул. Проспекта, 17-Б також розміщені нежитлові будівлі літ. "Д-2" загальною площею 758,8 кв. м, літ. "Г-2" загальною площею 211,7 кв. м, літ. "В-2" загальною площею 214,6 кв. м, літ. "Б-2" загальною площею 227,1 кв. м, літ. "А-2" загальною площею 153,0 кв. м, що на праві приватної власності належать ПрАТ "Концерн АВЕК та КО", а в акті обстеження земельної ділянки від 11.01.2021 б/н взагалі не зазначено, які ж саме пошкоджені пожежею споруди розміщені на спірній земельній ділянці, колегія суддів приходить до висновку, що зазначений акт не може вважатися належним доказом в розуміння ст. 76 ГПК України.

Разом з тим, з доданої до акту обстеження план-схеми судом встановлено, що на земельній ділянці за адресою м. Харків, вул. Проспекта, 17-Б зображено шість будівель без жодної ідентифікації та без зазначення, які з них є будівлями літ. "Ж-2" та літ. "К-2".

А враховуючи, що на спірній земельній ділянці розташовані п`ять будівель, що є власністю відповідача - літ. "А-2", літ. "Б-2", літ. "В-2", літ. "Г-2", літ. "Д-2", щодо яких не заявлено позовних вимог, а також за твердженням позивача розміщено спірні нежитлові будівлі літ. "К-2" та літ. "Ж-2", то загальна кількість будівель розташованих на спірній земельній ділянці складає сім, в ой час як на план-схемі, що додана до акту обстеження земельної ділянки зображено лише шість будівель.

Колегія суддів також вважає неналежним доказом і надані до названого акту фотознімки, оскільки з тих також неможливо встановити, що саме за будівлі зображено на цих фотознімках, чи то дійсно є будівлі літ. "К-2" та літ. "Ж-2", чи будь-які інші, не можливо встановити адресу їх місцезнаходження.

Крім того, судова колегія зауважує, що позивач на спростування доводів відповідача щодо відсутності повноважень у головного спеціаліста сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Федунова Д.А. на складення та підписання зазначеного акту не надав ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної будь-яких доказів, що зазначена особа дійсно працює на відповідній посаді та має необхідний обсяг повноважень.

А тому колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що більш вірогідними є докази, що надані позивачем, а саме акт обстеження земельної ділянки б/н від 11.01.2021.

Однак, враховуючи, що на момент розгляду справи відповідач не заперечував щодо знаходження спірних будівель на земельній ділянці по вул. Проспектній, 17-Б у м. Харкові, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру, що додана до позовної заяви, відповідачем не доведено обставин подальшої відсутності цих будівель, а також обставин звільнення земельної ділянки від спірних будівель з приведенням її у придатний для подальшого використання стан, а позивач наполягає на звільненні спірної земельно ділянки від нежитлових будівель літ. "К-2" та літ. "Ж-2" з приведенням ділянки у придатний для подальшого її використання стан, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у даній справі оскільки спір між сторонами продовжує існувати.

Отже, оскільки ПрАТ "Концерн АВЕК та КО" не надано доказів звільнення земельної ділянки від нежитлових будівель літ. "К-2" та літ. "Ж-2" з приведенням ділянки у придатний для подальшого її використання стан, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог в цій частині.

Щодо доводів скаржника про невизначеність, яким чином йому необхідно звільнити земельну ділянку, чи то шляхом знесення, чи то шляхом демонтажу, чи то шляхом перебудови спірного майна колегія суддів зазначає про таке.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення, що передбачено пунктом 4 частини 2 статті 16 ЦК України.

Як вже було зазначено вище, перебудова самовільно побудованих нежитлових будівель літ. "Ж-2" та літ. "К-2", які збудовані на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, за відсутності дозвільної архітектурно-будівельної документації, за відсутності прийняття спірних об`єктів до експлуатації, а також за наявності заперечень з боку власника земельної ділянки щодо розміщення цих будівель на земельній ділянці, є неможливою, оскільки не відновить порушених прав позивача.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку від нежитлових будівель з приведенням її у придатний для подальшого використання спрямована на відновлення становища, яке існувало до порушення.

Крім того, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні зазначив, що спірні будівлі (нежитлова будівля літ. "К-2" та літ. "Ж-2", розташовані за адресою: вулиця Проспектна, будинок 17-Б, місто Харків) є самочинно побудованими новими об`єктами нерухомості, тому на них не може розповсюджуватися правовий режим приведення об`єкту у попередній стан, а лише знесення самочинно побудованого майна шляхом звільнення земельної ділянки , на якій воно самочинно побудовано, що безпосередньо передбачено частиною 4 статті 376 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що в мотивувальній частині рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2021 у даній справі цілком конкретно зазначено, яким чином можливе звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки по вулиці Проспектна, будинок 17-Б у місті Харкові від нежитлових будівель літ. "Ж-2" та літ. "К-2" з приведенням її у придатний для подальшого використання стан, твердження скаржника щодо невизначеності способу звільнення спірної земельної ділянки від самочинно побудованих будівель спростовуються оскаржуваним рішенням.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2021 у справі №922/3069/20 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарги залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та КО" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2021 у справі №922/3069/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

У судовому засіданні 17.06.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 25.06.2021.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя В.В. Россолов

Суддя М.М. Слободін