Ухвала

від 17.06.2021 по справі 760/15390/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/8281/21

Справа №760/15390/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/про залишення позовної заяви без руху/

17 червня 2021 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Столиця про визнання договору відступлення права вимоги, договору відступлення майнових прав на об`єкт інвестування, договору дарування квартири недійсними, визнання покупцями квартири,-

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона просила:

1) визнати недійсним договір відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та ТОВ ФК Столиця щодо квартири АДРЕСА_1 , в частині покупця (нового кредитора) ОСОБА_3 ;

2) визнати недійсним договір відступлення майнових прав на об`єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ ФК Столиця та ОСОБА_3 в частині покупця (довірителя) ОСОБА_3 ;

3) визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покупцями (новими кредиторами, довірителями) в рівних частинах квартири АДРЕСА_1 за:

- договором відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та ТОВ ФК Столиця ;

- договором відступлення майнових прав на об`єкт інвестування, укладеного між ТОВ ФК Столиця та ОСОБА_3 ;

4) визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 26 липня 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно п. п. 2, 6, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК). Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Пунктами 2, 9, 10 ч.1 ст. 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до позовної заяви позивач просить визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покупцями (новими кредиторами, довірителями) в рівних частинах квартири АДРЕСА_1 за:

- договором відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та ТОВ ФК Столиця ;

- договором відступлення майнових прав на об`єкт інвестування, укладеного між ТОВ ФК Столиця та ОСОБА_3 .

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17 вимога про визнання права власності на майно є майновою, оскільки пов`язана з підтвердженням права власності на майно.

Таким чином, заявлена позивачами вимога про визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покупцями (новими кредиторами, довірителями) в рівних частинах квартири АДРЕСА_1 за договором відступлення права вимоги та договором відступлення майнових прав є вимогою майновою характеру.

Виходячи з предмету позову, позивачі мають зазначити дійсну ринкову вартість об`єкта нерухомого майна, що є предметом позову.

Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

Позивач не визначив ціну позову, оскільки вважає всі свої позовні вимоги вимогами немайнового характеру.

Також до позовної заяви не додано звіту про оцінку майна або іншого документу, на підставі якого можна встановити дійсну ринкову вартість зазначеного в позові об`єкта нерухомості.

Крім того, відповідно до ч. 4, 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з предмету спору, позивачем пред`явлено три вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, однак судовий збір сплачено лише за три вимоги немайнового характеру.

Відповідно до положень пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що має бути визначено після проведення позивачем експертної оцінки вартості майна.

З огляду на викладене, позивачу слід зазначити докази проведення оцінки майна, уточнити ціну позову та сплатити судовий збір відповідно до зазначених вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надання строку позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Столиця про визнання договору відступлення права вимоги, договору відступлення майнових прав на об`єкт інвестування, договору дарування квартири недійсними, визнання покупцями квартири - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Усатова І.А.