Постанова

від 25.06.2021 по справі 185/6300/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3477/21 Справа № 185/6300/19 Суддя у 1-й інстанції - Гаврилов В. А. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Петешенкової М.Ю., Городничої В.С.

розглянула у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2020 року

по справі за позов ОСОБА_1 до управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради, приватного підприємства «К-П-1» , акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпровські електромережі» , третя особа: виконком Павлоградської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2019 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради, приватного підприємства «К-П-1» , акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпровські електромережі» , третя особа: виконком Павлоградської міської ради, про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради, приватного підприємства «К-П-1» , акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпровські електромережі» , третя особа: виконком Павлоградської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2020 року у справі №185/6300/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково: стягнути з Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради на користь ОСОБА_1 , завдану внаслідок пошкодження побутових приладів матеріальну шкоду в сумі 12 409., та моральну шкоду в сумі 20 000 грн., а загалом стягнути 32 409,00 грн.

Відзивів на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2020 року від інших учасників справи до суду не надходило.

Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, яка постачається акціонерним товариством ДТЕК Дніпровські електромережі .

08 листопада 2018 року до ПП К-П-1 надійшла заявка від мешканців будинку АДРЕСА_2 про перепади струму. Працівники підприємства виявили замикання електричного кабелю між ТП-227 та будинком АДРЕСА_2 , по якому подається електрична енергія до вказаного будинку. Кабель було відключено. Ремонт кабелю здійснювався з 08.11.2018 року по 10.11.2018 року за заявкою управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради. Вказаний факт підтверджено копією листа (а.с.7).

Також, як було встановлено судом першої інстанції, вказаний кабель не належить акціонерному товариству ДТЕК Дніпровські електромережі . Вказаний факт підтверджено наданим актом балансової належності кабелю (а.с.129).

Доказів, що вказаний кабель належить іншим відповідачам, суду не надано.

10 листопада 2018 року мешканцями будинку АДРЕСА_2 складено акт про те, що в наслідок непрофесійних дій працівників міської влади при проведенні ремонтних робіт на ел. комунікаціях будинку, 9-10 листопада було здійснено коротке замикання проводів і це спричинило перегорання в квартирі ОСОБА_1 системного блоку комп`ютера, колонок від комп`ютера, телевізора Оріон , мікрохвильової печі (а.с.5).

Вказаним актом не зафіксовано які комп`ютер, колонки та піч були пошкодженні.

Доказів зв`язку аварії на кабелі, здійснення ремонтних робіт та перегорання в квартирі ОСОБА_1 системного блоку комп`ютера, колонок від комп`ютера, телевізора Оріон , мікрохвильової печі позивачем не надано.

Складений акт не містить посилань на повне знищення майна позивача та точного часу заподіяння шкоди.

Наданий товарний чек виданий ЧП Солоніним О.О. 07.12.2018 року, та від 12.11.2018 року, а також товарний чек виданий ФОП ОСОБА_2 від 27.12.2018 року щодо ремонту побутової техніки обґрунтовано не прийнято судом першої інстанції, оскільки вони не містять істотних відомостей про предмет ремонту.

Разом з тим, наданий позивачем рахунок № Сч-ПА000677 від 17.11.2018 року, який виконаний для придбання комп`ютера та акустики на 11309 грн. (а.с.9), обґрунтовано не прийнятий судом першої інстанції в якості доказу заподіяння шкоди, оскільки не може бути доказом оформлення майбутньої покупки.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено факт заподіяння відповідачами йому матеріальної та моральної шкоди.

Колегія суддів, з даними висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони відповідають встановленим обставинам, зібраним по справі доказам, нормам матеріального та процесуального права.

Посилання апелянта, що в умовах ненадання достовірної інформації про належність спірного кабелю методом виключення стає очевидним, що управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради є балансоутримувачем спірного електричного кабелю, що знаходиться між ТП-227 та будинком, а тому повинен нести відповідальність, колегією суддів не приймаються до уваги та відхиляються, оскільки є тільки припущенням скаржника, а згідно із ч.6.ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, факт заподіяння матеріальної шкоди позивачем обґрунтовується актом від 10.11.2018 року, який складений мешканцями будинку АДРЕСА_2 , який, жодним чином не підтверджує і не може підтверджувати, що шкода завдана майну внаслідок причинно-наслідкового зв`язку з ремонтно-відновлюваними роботами з заміни кабелю.

Доводи апеляційної скарги, що як докази заподіяння шкоди товарні чеки на ремонт побутової техніки є достовірними та відображають достовірну та необхідну інформацією щодо предмета спору є належними та допустимими, колегією суддів відхиляються, оскільки останні не містять істотних відомостей про предмет ремонту.

Крім того, слід врахувати, що відповідно до ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Згідно ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу . Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Надані позивачем товарні чеки на ремонт побутової техніки не є висновками експерта у розмінні положень ст.106 ЦПК України , а тому не можуть бути прийняти судом як належні та допустимими доказами завдання шкоди.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до рішення Проніна проти України № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259 , 367 , 374 , 375 ЦПК України , колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді В.С.Городнича

М.Ю.Петешенкова