Рішення

від 24.06.2021 по справі 756/12490/18

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24.06.2021 Справа № 756/12490/18

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний 756/12490/18

Провадження №2/756/269/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.

за участю секретаря П`яла Ю.Б.

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Полякової Л.В. , Стукалової Г.В. ,

представника третьої особи Коваленка О.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго про поновлення на роботі і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та припинення дискримінації трудових і конституційних прав, позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Незалежної професійної спілки Свобода Комунального підприємства Київтеплоенерго до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго про поновлення на роботі і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та припинення дискримінації трудових і конституційних прав,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 26.09.2018 звернулася до суду із позовною заявою до ПАТ Київенерго про поновлення на роботі і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та припинення дискримінації трудових і конституційних прав.

Позовна заява обґрунтовувалася тим, що позивач працювала на посаді провідного інженера департаменту з охорони праці та техногенної безпеки СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго . 14.09.2018 до відома позивача була доведена інформація про те, що наказом СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго її було звільнено з роботи на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України без звернення та отримання згоди виборного органу Незалежної професійної спілки Свобода ПАТ Київенерго , членом якої вона є.

Враховуючи зазначене, позивач просила визнати незаконним та скасувати наказ СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго №5493-к від 14.09.2018 про звільнення позивача, поновити позивача на посаді провідного інженера департаменту з охорони праці та техногенної безпеки СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго , стягнути з ПАТ Київенерго середній заробіток за час вимушеного прогулу, покласти на службову особу ПАТ Київенерго обов`язок відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну підприємству, допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.10.2018 було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 22.12.2018 (суддя Васалатій К.А.)

Згідно довідки Оболонського районного суду м. Києва від 22.12.2018 вказана справа була знята з розгляду у зв`язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті по справі №756/4855/17, тому розгляд справи було перенесено на 03.06.2019.

13.06.2019 позивачем було подано зміни, доповнення та уточнення до позовної заяви в якій позивач просила визнати незаконним та скасувати наказ про її звільнення, поновити на роботі, стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

У вказаній заяві позивачем було визначено відповідачами Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго , структурний відокремлений підрозділ Київські теплові мережі Публічного акціонерного товариства Київенерго , третіми особами: Київська міська рада, Головне управління держпраці у Київські області, Уповноважений Верховної ради з прав людини.

З протоколу судового засідання від 14.06.2019 убачається, що розгляд справи було відкладено на 09 год. 40 хв. 21.11.2019 у зв`язку із неявкою усіх учасників провадження.

У зв`язку із тимчасовим відстороненням судді Васалатія К.А. від здійснення правосуддя, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 07.08.2019 було визначено головуючого суддю Дибу О.В .

В судовому засіданні, яке було призначено суддею Васалітєм К.А. на 21.11.2019, позивачем було подано заяву про відвід головуючого судді Диби О.В.

Заява була мотивована тим, що суд під час розгляду справ №756/15121/18 (про скасування наказу про притягнення до відповідальності, виплату грошових коштів), №756/15120/18 (про витребування і видачу трудової книжки, проведення розрахунку), де позивачем була ОСОБА_1 , а відповідачем ПАТ Київенерго суд навмисно визначив правонаступником ПАТ Київенерго (код ЄДРПОУ 00131305) - АТ К.Енерго (код ЄДРПОУ 00131305) в той час, як правонаступником ПАТ Київенерго є Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (код ЄДРПОУ 40538421). Вказуючи на навмисні дії суду, у позивача виникли сумніви, щодо об`єктивності та неупередженості дій головуючого судді Диби О.В.

Ухвалою суду від 21.11.2019 заяву позивача про відвід головуючого судді Диби О.В. було визнано необґрунтованою. Ухвала мотивована тим, що відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У зв`язку із визнанням заяви про відвід необґрунтованою, вказана заява була передана до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Оболонського районного суду м. Києва для визначення складу суду та розгляду заяви про відвід головуючого судді Диби О.В.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.11.2019 у задоволенні заяви позивача про відвід головуючого судді Диби О.В. було відмовлено (суддя Белоконна І.В.). Ухвала мотивована тим, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

11.12.2019 позивачем було подано чергові зміни, доповнення та уточнення до позовної заяви.

У вказаній заяві позивачем було визначено відповідачем Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго , третіми особами: Київська міська рада, Головне управління держпраці у Київські області.

Зазначена заява було мотивована тим, що позивачу, в процесі розгляду справи стало відомо, що правонаступником ПАТ Київенерго є КП ВО Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго , тому позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго №5493-к від 14.09.2018 про звільнення позивача, поновити позивача на посаді провідного інженера департаменту з охорони праці та техногенної безпеки у правонаступника ПАТ Київенерго , стягнути з КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго середній заробіток за час вимушеного прогулу, допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

Підстави та предмет позову позивач не змінювала.

16.12.2019 позивачем було подано заяву про відвід головуючого судді Диби О.В. яка була мотивована тим, що під час розгляду справ №756/15121/18 (про скасування наказу про притягнення до відповідальності, виплату грошових коштів), №756/15120/18 (про витребування і видачу трудової книжки, проведення розрахунку), де позивачем була ОСОБА_1 , а відповідачем ПАТ Київенерго суд навмисно визначив правонаступником ПАТ Київенерго (код ЄДРПОУ 00131305) - АТ К.Енерго (код ЄДРПОУ 00131305) в той час, як правонаступником ПАТ Київенерго є Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (код ЄДРПОУ 40538421). Вказуючи на навмисні дії суду, у позивача виникли сумніви щодо об`єктивності та неупередженості дій головуючого судді Диби О.В.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16.12.2019 заяву позивача про відвід головуючого судді Диби О.В. було визнано необґрунтованою. Ухвала мотивована тим, що відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18.12.2019 у задоволенні заяви позивача про відвід головуючого судді Диби О.В. було відмовлено (суддя Жук М.В.). Ухвала мотивована тим, що відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Мотивуючи необхідність прийняття до розгляду позовної заяви в редакції від 11.12.2019 сторона позивача в судовому засіданні 16.03.2020 вказувала на те, що правонаступником ПАТ Київенерго є КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго оскільки існують численні судові рішення якими саме ці обставини встановлені, а основна частина майна, яке перебувало у користуванні ПАТ Київенерго передано саме КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго . Крім того вказувала на те, що основна частина працівників ПАТ Київенерго було переведено до зазначеного вище комунального підприємства.

Таким чином клопотала про заміну первісного відповідача ПАТ Київенерго на його правонаступника - належного відповідача КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго .

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 в редакції від 11.12.2019 було прийнято до розгляду та залучено до участі у справі, в якості належного відповідача Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго .

Зазначена вище ухвала суду від 16.03.2020 мотивована тим, що відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В межах ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В той же час, ч. 4 ст. 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями ст. 49 ЦПК України визначено право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог та змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч.2 ст. 51 ЦПК України).

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ч. 4 ст. 51 ЦПК України).

Таким чином суд дійшов до висновку, що виключно позивач наділений правом, обирати належного відповідача, до якого він звертається із позовом для захисту своїх прав та інтересів. У разі звернення до суду із позовом до неналежного відповідача, саме на позивача покладається ризик пов`язаний із вчиненням чи невчиненням ним певних процесуальних дій.

06.04.2020 надійшов відзив від КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго зі змісту якого убачається, що залучений відповідач є неналежним відповідачем, оскільки не є універсальним правонаступником ПАТ Київенерго , а позивач ніколи не перебувала у трудових відносин з комунальним підприємством. Зазначив, що КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго є правонаступником ПАТ Київенерго лише в частині зобов`язань з оплати спожитого останнім природного газу, тобто в частині основного боргу.

12.06.2020 позивачем було подано чергову заяву про відвід головуючого судді Диби О.В.

Ухвалою суду від 16.06.2020 дії позивача щодо заявлення завідомо безпідставного відводу було визнано зловживанням процесуальними правами, а заява про відвід була залишена без розгляду.

17.06.2020 зі сторони позивача було подано відповідь на відзив зі змісту якої убачається, що позивач не погоджується із твердженнями відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та вказує на те, що КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго є правонаступником ПАТ Київенерго і ця обставина є преюдицією, тому не підлягає додатковому доказуванню.

25.06.2020 на адресу суду надійшла заява від Незалежної професійної спілки Свобода Комунального підприємства Київтеплоенерго про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору до КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго в якій просила визнати незаконним та скасувати наказ СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго №5493-к від 14.09.2018 про звільнення позивача, поновити позивача на посаді провідного інженера департаменту з охорони праці та техногенної безпеки з 14.09.2018 у правонаступника ПАТ Київенерго - Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго , стягнути на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням індексу інфляції, допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць, скасувати заборону Раднику Голови Незалежної професійної спілки Свобода Комунального підприємства Київтеплоенерго Арестович І.П., як представнику профспілки, брати участь у розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та атестації робочих місць, зобов`язати адміністрацію Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго видати позивачу перепустку для безперешкодного відвідування та огляду робочих місць на підприємстві, де працюють члени профспілки, зобов`язати адміністрацію Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго надавати позивачу відповідні документи, відомості та пояснення щодо умов праці, виконання колективного договору, додержання законодавства України про працю та про охорону праці і соціально - економічних прав працівників - членів профспілки, покласти обов`язок, на службову особу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго , винну у незаконному звільненні з роботи ОСОБА_1 відшкодувати у повному розмірі матеріальні збитки, заподіяної з його вини підприємству.

Ухвалою суду від 30.06.2020 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору було залишено без руху, та надано час на усунення недоліків, які були виявлені судом.

14.07.2020 на адресу суду від представника Незалежної професійної спілки Свобода Комунального підприємства Київтеплоенерго надійшли зміни та уточнення до позовної заяви в яких третя особа прохальну частини позовної заяви виклала в новій редакції та просила визнати незаконним та скасувати наказ СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго №5493-к від 14.09.2018 про звільнення позивача, поновити позивача на посаді провідного інженера департаменту з охорони праці та техногенної безпеки з 14.09.2018 у правонаступника ПАТ Київенерго - Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго та скасувати заборону Раднику Голови Незалежної професійної спілки Свобода Комунального підприємства Київтеплоенерго Арестович І.П., як представнику профспілки, брати участь у розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та атестації робочих місць.

28.07.2020 на адресу суду надійшли додаткові пояснення до відповіді на відзив від позивача ОСОБА_1 в яких позивач почала стверджувати, що вона не була переведена до КП Київтеплоенерго , та трудові відносини не були з нею документально оформлені, однак позивач фактично була допущена до роботи, приступила та виконувала роботу провідного інженера департаменту з охорони праці та техногенної безпеки СП Київські теплові мережі КП Київтеплоенерго повний робочий час, установлений на підприємстві.

Враховуючи надані додаткові пояснення зазначила, що вона є такою, що перебувала у трудових відносинах з КП Київтеплоенерго , та підлягає поновленню на роботі, саме до належного відповідача - КП Київтеплоенерго .

29.07.2020 ухвалою суду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Незалежної професійної спілки Свобода Комунального підприємства Київтеплоенерго було прийнято до провадження.

03.09.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (з урахуванням змін та уточнень) третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору зі змісту якого убачається, що відповідач не погоджується із твердженнями про те, що є правонаступником ПАТ Київенерго , а позивач ОСОБА_1 ніколи не перебувала у трудових відносинах з Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго та не виконувала ніякої роботи.

17.09.2020 від третьої особи надійшла відповідь на відзив відповідача де третя особа наполягає на тому, що відповідач є правонаступником ПАТ Київенерго , а АТ К.Енерго оголошено банкрутом.

22.09.2020 на адресу суду від сторони позивача надійшла відповідь на відзив представника КП Київтеплоенерго на позовну заяву третьої особи зі змісту якої убачається, що КП Київтеплоенерго є правонаступником ПАТ Київенерго і ця обставина не потребує додаткового доказування.

29.09.2020 від відповідача надійшли заперечення щодо залучення відповіді на відзив позивача та третьої особи з посиланням на те, що докази, які долучені до вказаних документів були подані без дотримання вимог процесуального закону та не можуть братися судом до уваги.

01.10.2020 зі сторони позивача надійшла заява про зміну, доповнення та уточнення до позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.10.2020 було відмовлено у прийнятті заяви позивача про зміну, доповнення та уточнення до позовної заяви.

02.10.2020 канцелярією суду було зареєстровано заяву позивача про відвід головуючого судді Диби О.В.

Ухвалою суду від 05.10.2020 дії позивача щодо заявлення завідомо безпідставного відводу від 01.10.2020 було визнано зловживанням процесуальними правами.

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді від 01.10.2020 було залишено без розгляду та застосовано до позивача заходи процесуального примусу, у вигляді штраф у дохід державного бюджету в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на день постановлення ухвали становить 4 394 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 14.04.2021 ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 05.10.2020 залишена без змін.

19.10.2020 позивачем було подано позовну заяву в новій редакції з урахуванням позовної вимоги щодо виплати моральної шкоди.

19.11.2020 ухвалою суду було відмовлено у прийнятті до спільного розгляду позовної заяви в редакції від 19.10.2020.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19.11.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24.12.2020 було витребувано матеріали справи у зв`язку із надходженням апеляційної скарги на ухвалу суду від 19.11.2020 про відмову у прийнятті до спільного розгляду позовної заяви в редакції від 19.10.2020.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16.01.2021 провадження у справі було зупинено до завершення розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 19.11.2020 про відмову у прийнятті до спільного розгляду позовної заяви в редакції від 19.10.2020.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25.01.2021 апеляційну скаргу позивача на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19.11.2020 повернуто скаржнику.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.02.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19.11.2020 та ухвалу Київського апеляційного суду від 25.01.2021.

Ухвалою суду від 15.02.2021 провадження у справі поновлено.

Заслухавши пояснення позивача, пояснення представників відповідача та третьої особи, допитавши свідка, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як убачається із матеріалів справи, позивач працювала на посаді провідного інженера департаменту з охорони праці та техногенної безпеки СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго з 12.10.2001.

14.09.2018 наказом СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго №5493-к позивача було звільнено із займаної посади на підставі ч.4 ст. 40 КЗпП України.

Звертаючись до суду із позовною заявою та уточнюючи її в процесі розгляду позивач вказувала на те, що підставою для поновлення її на роботі є недотримання СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго вимог ст. 43 КЗпП України, оскільки СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго не було отримано згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої вона є.

Відповідно до довідки НПС Свобода ПАТ Київенерго №21/09-Д/КТМ від 10.09.2018 позивач є членом НПС Свобода ПАТ Київенерго та її обрано на виборну громадську профспілкову посаду - радника Голови НПС Свобода ПАТ Київенерго .

На питання суду про дату набуття позивачем членства у НПС Свобода ПАТ Київенерго позивач пояснень не надала, документів на підтвердження вказаної обставини матеріали справи не містять.

Наказом ПАТ Київенерго від 06.08.2018 №871-к було змінено розташування робочих місць працівників, зазначених у додатках №1 та №2 до приміщення адмінітсравтино - господарського відділу ПАТ Київенерго з попереднім графіком роботи та без змін умов праці з 08.08.2018.

Згідно додатку №1 до наказу від 06.08.2018 №871-к робоче місце позивача було визначено за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до Акту від 10.08.2018 про відмову від ознайомлення з наказом про переміщення працівників, ОСОБА_1 10.08.2018 в кабінеті 108 за адресою АДРЕСА_2 було зачитано наказ 06.08.2018 №871-к Про переміщення працівників та вона відмовилася від ознайомлення під підпис з цим наказом. ОСОБА_1 зробила фото на свій мобільний телефон завіреної копії наказу від 06.08.2018 №871-к та відмовилася забрати завірену копію наказу.

Актом СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго від 14.08.2018 було зафіксовано відсутність ОСОБА_1 14.08.2018 з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. на робочому місці.

Актом СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго від 15.08.2018 було зафіксовано відсутність ОСОБА_1 15.08.2018 з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. на робочому місці.

Актом СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго від 16.08.2018 було зафіксовано відсутність ОСОБА_1 16.08.2018 з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. на робочому місці.

Актом СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго від 17.08.2018 було зафіксовано відсутність ОСОБА_1 17.08.2018 з 08 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв. на робочому місці.

Актом СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго від 20.08.2018 було зафіксовано відсутність ОСОБА_1 20.08.2018 з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. на робочому місці.

Актом СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго від 21.08.2018 було зафіксовано відсутність ОСОБА_1 21.08.2018 з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. на робочому місці.

Актом СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго від 22.08.2018 було зафіксовано відсутність ОСОБА_1 22.08.2018 з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. на робочому місці.

Актом СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго від 23.08.2018 було зафіксовано відсутність ОСОБА_1 23.08.2018 з 08 год. 00 хв. до 15 год. 30 хв. на робочому місці.

Актом СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго від 27.08.2018 було зафіксовано відсутність ОСОБА_1 27.08.2018 з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. на робочому місці.

Актом СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго від 28.08.2018 було зафіксовано відсутність ОСОБА_1 28.08.2018 з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. на робочому місці.

Актом СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго від 29.08.2018 було зафіксовано відсутність ОСОБА_1 29.08.2018 з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. на робочому місці.

Актом СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго від 30.08.2018 було зафіксовано відсутність ОСОБА_1 30.08.2018 з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. на робочому місці.

Актом СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго від 31.08.2018 було зафіксовано відсутність ОСОБА_1 31.08.2018 з 08 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв. на робочому місці.

Актом СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго від 22.08.2018 в кабінеті 108 за адресою АДРЕСА_2 було зафіксовано відмову ОСОБА_1 надати пояснення щодо причини своєї відсутності на роботі з 14.08.2018 до 21.08.2018.

21.08.2018 на адресу позивача було направлено лист від 20.08.2018 №42АУ/030Пр/1914 про надання пояснень щодо відсутності на робочому місці в період з 14.08.2018 до 20.08.2018 із зазначенням того, що адміністрація підприємства порушить питання про звільнення позивача з посади за ч.4 ст. 40 КЗпП України.

22.08.2018 ПАТ Київенерго було направлено подання №42АУ/17/1961 Голові ППС СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго про згоду на звільнення ОСОБА_1 за п.4 ст. 40 КЗпП України.

Відомостей про наслідки розгляду зазначеного вище подання, матеріали справи не містять.

Рішенням Оболонського районного суду від 15.09.2019 (756/15121/18) у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства К. Енерго про зобов`язання вчинити дії шляхом скасування наказу про притягнення до відповідальності, виплату грошових коштів та стягнення моральної шкоди позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ К. Енерго про зобов`язання вчинити дії шляхом скасування наказу про притягнення до відповідальності, виплату грошових коштів та стягнення моральної шкоди - задоволено частково, визнано неправомірним та скасовано наказ Публічного акціонерного товариства Київенерго від 21.08.2018 №1-Д про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 .

Зазначене рішення суду набрало законної сили та сторонами оскаржено не було.

Вказаним вище рішенням встановлено, щонаказом ПАТ Київенерго (правонаступник - АТ К.Енерго ) №1-д від 21.08.2018 Про накладення дисциплінарного стягнення Арестович І.П., провідному інженеру департаменту з охорони праці та техногенної безпеки СВП Київські теплові мережі оголошено догану за порушення трудової дисципліни, що виразилося у її відсутності 13.08.2018 на робочому місці в робочий час без поважних причин.

Враховуючи надані копії листків непрацездатності ОСОБА_1 , серія НОМЕР_1 та серія АДІ №011907 про перебування позивача на лікарняному з 13.08.2018 по 23.08.2018 та з 27.08.2018 по 31.08.2018, суд дійшов до висновку про неправомірність накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 .

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.10.2019 (756/15120/18) позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства К. Енерго про витребування і видачу трудової книжки, зміну дати звільнення, проведення розрахунку та стягнення відшкодування за порушення строків розрахунку при звільненні і затримку видачі трудової книжки, відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства К. Енерго на користь ОСОБА_1 5 180 грн. 01 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Зазначене рішення суду набрало законної сили та сторонами оскаржено не було.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.10.2019 встановлено, що з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги про зміну дату звільнення позивача 14.09.2018 на фактичний день видачі трудової книжки, видачу позивачу належним чином оформленої трудової книжки задоволенню не підлягають.

Разом з тим, з інформації наданої головним бухгалтером І.Н.Скачко АТ Київенерго суд встановив, що виплата заробітної плати ОСОБА_1 була проведена в сумі 11 000 грн., а всього необхідно було виплатити 11 332,34 грн., і залишок суми 332,34 грн. було виплачено позивачу разом з заробітною платою за вересень 05.10.2018, що також було підтверджено відповідною випискою.

Судом було встановлено, що позивач визнав ту обставину, що нею було отримано від відповідача кошти у розмірі 11 000 грн., сплачених 14.09.2018 та 332,34 грн. сплачених відповідачем 05.10.2018.

Таким чином суд дійшов до висновку, що відповідач допустив прострочення проведення остаточного розрахунку при звільненні.

Отже, вказаними вище рішеннями встановлено, що позивач до 14.09.2018 перебувала у трудових відносинах з ПАТ Київенерго (код ЄДРПОУ 00131305), правонаступником якого є АТ К.Енерго (код ЄДРПОУ 00131305).

Перебування у трудових відносинах саме з ПАТ Київенерго в особі СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго підтверджуються і наданими суду стороною позивача копіями листків непрацездатності, численними заявами, скаргами, вимогами та первісною редакцією позовної заяви.

Відповідно до ч.4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Враховуючи надані позивачем докази (листки непрацездатності серії АДЕ №077847 та серія АДІ №011907 про перебування позивача на лікарняному з 13.08.2018 по 23.08.2018 та з 27.08.2018 по 31.08.2018) та встановлені рішенням суду (756/15121/18)обставини про неправомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, суд приходить до висновку про відсутність достатності правових підстав для звільнення позивача з посади.

Разом із цим, як вже було зазначено вище, в процесі розгляду справи позивач, реалізуючи свої процесуальні права на власний розсуд, в межах положень ст. 51 ЦПК України визначив відповідачем Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго , оскільки на думку позивача саме вказане підприємство є правонаступником ПАТ Київенерго .

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як убачається із відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ПАТ Київенерго (код ЄДРПОУ 00131305) було перейменовано в АТ К. Енерго (код ЄДРПОУ 00131305).

Відомості, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань свідчать про те, що Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (код ЄДРПОУ 40538421) не є універсальним правонаступником ПАТ Київенерго (код ЄДРПОУ 00131305) яке було перейменовано в АТ К. Енерго .

Як до заміни первісного відповідача, так і в процесі розгляду справи Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго вказувало на те, що воно не є універсальним правонаступником колишнього роботодавця позивача, а всі судові рішення на які посилається позивач як на преюдиційні, свідчать лише про факт правонаступництва в частині зобов`язань з оплати спожитого природного газу, тобто в частині основного боргу.

За загальним визначенням правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки.

Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні. Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наступати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, виділу тощо. Доказами правонаступництва щодо окремого зобов`язання може бути: відповідний договір, на підставі якого воно виникло, передавальний акт чи розподільчий баланс, статут правонаступника.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадком.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

За теоретичним визначенням відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом.

Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові.

Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

З огляду на зазначене визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів того, що Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго є універсальним правонаступником ПАТ Київенерго , яке було перейменовано в АТ К. Енерго , то підстав для задоволення позовних вимог саме до комунального підприємства, суд не убачає, оскільки воно не є належним відповідачем за спірними правовідносинами.

В процесі розгляду справи, не змінюючи підстав позову, позивач почала стверджувати що вона фактично перебувала з Київтеплоенерго у трудових відносинах і була допущена до роботи, що також є підставою для поновлення її на роботі.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає за можливе зазначити наступне.

За клопотанням позивача в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_5 - колишнього керівника позивача який показав, що позивач ніколи не перебувала у трудових відносинах з відповідачем, оскільки фактично відмовилася від переведення з СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго . Свідок вказував на те, що до грудня 2018 року працював за сумісництвом як в Київенерго так і в Київтеплоенерго . До вересня 2018 року жодних вказівок щодо розробки будь - яких документів для Київтеплоенерго позивачу не давав, та вона не допускалася до роботи на вказаному комунальному підприємстві.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених позивачем, суду надано не було, крім цього така підстава для поновлення на роботі не міститься в підставах заявленого позову, прийнятого судом до розгляду ухвалою суду від 16.03.2020.

Щодо позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, то суд вважає за необхідне відмітити наступне.

При зверненні до суду третя особа вказувала на те, що підставою для звернення із позовною заявою є приписи ч.1 ст. 19 Закону України Про про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності відповідно до якої, профспілки, їх об`єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об`єднаннями громадян.

В процесі розгляду справи відповідач стверджував, що вказана третя особа немає жодного відношення до спірних правовідносин, які виникли у вересні 2018 року, оскільки з відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань убачається, що вказана юридична особа була зареєстрована 05.12.2018 (Номер запису: 10691020000042778), тобто після звільнення позивача з посади -14.09.2018.

Частиною 9 ст. 16 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності визначено, що профспілка, об`єднання профспілок набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення). Статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, які діють на підставі її статуту.

Приписами ст. 16 вказаного вище Закону також визначено, що профспілки, їх об`єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу.

Легалізація всеукраїнських профспілок та їх об`єднань, інших профспілок та їх об`єднань здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань.

Для легалізації профспілок, об`єднань профспілок їх засновники або керівники виборних органів подають заяви. До заяви додаються статут (положення), протокол з`їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки з рішенням про його затвердження, відомості про виборні органи, наявність організацій профспілки у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, про засновників об`єднань.

На підставі поданих профспілкою, об`єднанням профспілок документів легалізуючий орган у місячний термін підтверджує заявлений статус за ознаками, визначеними статтею 11 цього Закону, включає профспілку, об`єднання профспілок до реєстру об`єднань громадян і видає профспілці, об`єднанню профспілок свідоцтво про легалізацію із зазначенням відповідного статусу.

Таким чином, до 05.12.2018 третя особа не могла бути учасником спірних правовідносин і вчиняти дії, направлені захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок немогла, оскільки у встановленому законом порядку не була легалізована.

Щодо заявлених позовних вимог про скасування заборони Раднику Голови Незалежної професійної спілки Свобода Комунального підприємства Київтеплоенерго Арестович І.П., як представнику профспілки, брати участь у розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та атестації робочих місць, то суд вважає, що вказана вимога не підлягає задоволенню оскільки відсутні докази наявності у ОСОБА_1 достатніх правових підстав вчиняти вказані дії, а відповідач неправомірно перешкоджає у їх вчиненні.

Резюмуючи вищенаведене, суд не убачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та Незалежної професійної спілки Свобода Комунального підприємства Київтеплоенерго .

Судові витрати підлягають розподілу на підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 12, 51, 81 - 82, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго про поновлення на роботі і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та припинення дискримінації трудових і конституційних прав - залишити без задоволення.

Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Незалежної професійної спілки Свобода Комунального підприємства Київтеплоенерго до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго про поновлення на роботі і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та припинення дискримінації трудових і конституційних прав - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 24.06.2021

Суддя: О.В. Диба