Постанова

від 16.06.2021 по справі 274/5230/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/5230/19 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т. М.

Категорія 60 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

за участі секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №274/5230/19 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Гришковецької селищної ради та Бердичівської районної державної адміністрації про визнання права власності на спадкове майно

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2020 року, яке ухвалене під головуванням судді Вдовиченко Т.М. у м. Бердичів,

в с т а н о в и в:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Гришковецької селищної ради та Бердичівської районної державної адміністрації. Просили визнати за кожним із них у порядку спадкування за законом право на 1/2 частину земельної частки (паю) розміром 2,30 умовних кадастрових гектарів із земель реформованого КСП Скаківське , с. Скаківка Бердичівського р-ну, після смерті своєї матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прийняла, але не оформила спадщину після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.43-44). Вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів - ОСОБА_4 . За життя мати позивачів прийняла спадщину, але не оформила спадкових прав після смерті свої матері - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Факт прийняття спадщини ОСОБА_4 (матір`ю позивачів) після смерті ОСОБА_5 (баби позивачів) в порядку частини першої ст.549 ЦК УРСР доводиться довідкою Скаківської сільської ради від 16 березня 2018 року №192. Із метою прийняття спадщини після смерті матері позивачі звернулися до приватного нотаріуса із заявами. При оформленні спадкових прав після смерті матері кожний із позивачів 17 листопада 2017 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом в 1/2 частці на земельну ділянку з кадастровим номером 1820885800:01:001:0258, площею 2,2059 га, яка розташована на території Скаківської сільської ради Бердичівського району. Разом із тим, постановою від 07 грудня 2018 року №545/02-31 позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) відмовлено у зв`язку з відсутністю документа, який підтверджує право ОСОБА_5 на земельну частку (пай). ОСОБА_5 була членом КСП "Скаківське" та включена до списку-додатку до Державного акту на право колективної власності на землю КСП Скаківське , Скаківської сільської ради серії ЖТ 02-22 №000005, але не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2020 року позивачам в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

Позивачі із рішенням суду першої інстанції не погодилися. Їх представник адвокат Гуменюк О.В. подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги позивачів. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час розгляду справи в суді першої інстанції надані лист архівного сектору Бердичівської РДА від 01 жовтня 2020 року №154 разом із протоколами загальних зборів уповноважених КПС Скаківське від 26 квітня 1995 року №2 та від 10 грудня 1996 року №3. Із цих документів вбачається, що ОСОБА_5 протоколом загальних зборів уповноважених КПС Скаківське від 26 квітня 1995 року №2 включена до списків пайовиків на розпаювання земель КСП Скаківське до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протоколом того ж органу від 10 грудня 1996 року №3 лише уточнювалися списки громадян, які мають право на земельну частку пай. Окрім того, протоколом був складений після видачі 04 листопада 1995 року державного акта на право колективної власності КСП Скаківське с.Скаківка Бердичівського району серії ЖТ 02-22 №000005. Окрім того, листом повідомлено, що у протоколах загальних зборів уповноважених КСП Скаківка інших рішень про затвердження списків громадян, які мають право на земельну частку (пай), не виявлено. Як убачається із довідки відділу у Бердичівському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 12 червня 2019 року №29-6-0.16-770/112-19 ОСОБА_5 включено до списку-додатку до Державного акта на право колективної власності на землю КСП Скаківське , Скаківської сільської ради серії ЖТ 02-22 №000005. Із приєднаних до апеляційної скарги письмових доказів, які представник скаржників просить долучити до матеріалів справи, вбачається, що згідно з довідки Гришковецької селищної ради від 30 листопад 2020 року №392 за ОСОБА_5 по Скаківському старостинському округу рахується земельна частка (пай) № НОМЕР_1 площею 1,8966 га та за ім`я ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_2. ОСОБА_5 була членом КСП, а тому мала право на отримання земельної ділянки. Перелічені докази спростовують висновок суду першої інстанції про те, що за життя ОСОБА_6 не набула прав на земельну частку пай.

Відповідачі відзивів на апеляційну скаргу не подавали.

Представник позивачів - адвокат Гуменюк О.В. просить проводити розгляд справи без його участі. Зазначає, що апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі.

Інші учасники справи також на розгляд справи не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, про що є відомості у матеріалах справи. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не спрямовували.

Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Із копії спадкової справи №64/2017 вбачається, що ОСОБА_4 (мати позивачів) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.87 зворот).

Із заявами про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , до приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу 13 липня 2017 року звернулися сини померлої (позивачі): ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.86).

Позивачі 07 грудня 2018 року звернулися до приватного нотаріуса із заявою про видачу кожному свідоцтва про право на спадщину за законом в 1/2 частці на право на земельну частку (пай) із земель, які перебувають у колективній власності КСП Скаківське Скаківської сільської ради Бердичівського району. На їх переконання ОСОБА_5 (їх баба), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , набула права на земельну частку (пай) та це право успадкувала її дочка (їх мати) ОСОБА_4 , яка спадщину після смерті своєї матері прийняла, але спадкових прав не оформила (а.с.98,99 також зворот).

Із довідки від 17 жовтня 2018 року №29-6-0.16-1191/112-18, виданої відділом у Бердичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, слідує, що згідно з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП Скаківське , Скаківської сільської ради, на ім`я ОСОБА_5 сертифікат про право на земельну частку (пай) не виготовлявся (а.с.100).

За вищевказаною заявою від 07 грудня 2018 року про оформлення спадщини постановою приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Богатирчука В.А. від 07 грудня 2018 року №545/02-31 позивачам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), із земель, які перебувають у колективній власності КСП Скаківське Скаківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, у зв`язку з відсутністю документа, який підтверджує право ОСОБА_5 на земельну частку (пай) (а.с.102).

ОСОБА_5 (баба позивачів) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.98 зворот).

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям та відповідні норми ЦК УРСР.

Частиною дев`ятою ст.5 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою ст.6 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини першої ст.22 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і зашилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Із огляду на зазначене, особа набувала право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Згідно з роз`ясненнями, що надані у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю , набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

За змістом ст.9 ЦК УРСР 1963 року правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року в справі №183/2548/15 вказано, що правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю. Встановивши, що на момент видачі державного акта на право колективної власності на землю особа померла , суд правомірно вважав, що вона не могла набути право на відповідну частку земельної ділянки, незважаючи на наявність її прізвища у списку, що додавався до акта. Оскільки право, яке просить визнати за ним позивач у порядку спадкування, його батько як спадкодавець не набув за життя, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові. Факт внесення спадкодавця до списків громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства лише вказує на наміри щодо виділення цій особі земельної ділянки. Аналізуючи правові підстави набуття такої земельної частки (паю) у приватну власність, колегія суддів зазначає про неможливість наділення особи цим правом після її смерті.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2020 року в справі №394/328/17 зроблено висновок про те, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадках, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). За змістом ст. 9 ЦК УРСР 1963 року правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю. Вирішуючи спір, суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, оскільки на час видачі державного акту на право колективної власності на землю особа не була членом колективного сільськогосподарського підприємства, оскільки її членство у вказаному підприємстві припинилося у зв`язку з його смертю, внаслідок чого він не був включений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додавався до державного акта на право колективної власності на землю. У зв`язку зі смертю правоздатність особи припиняється.

Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 03 лютого 2021 року в справі №478/1364/18, від 15 лютого 2021 року №379/122/18.

У апеляційній скарзі в обґрунтування позиції скаржників про набуття ОСОБА_5 права на земельну частку (пай) їх представник посилається на довідку відділу у Бердичіському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 12 червня 2019 року №29-6-0.16-770/112-19, у якій зазначається про те, що до списку-додатку до державного акта на право колективної власності на землю КСП Скаківське , Скаківської сільської ради, виданого 04 листопада 1995 року, серії ЖТ 02-22 №000005, включено прізвище ОСОБА_5 (а.с.22).

Отже, мати ОСОБА_4 - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до видачі 04 листопада 1995 року державного акта на право колективної власності на землю КСП Скаківське , Скаківської сільської ради, серії ЖТ 02-22 №000005. Отже, на час видачі державного акта на право колективної власності на землю правоздатність ОСОБА_5 припинилася у зв`язку зі смертю, що передбачає й припинення членства у вказаному підприємстві. Отже, за життя ОСОБА_5 не набула права на відповідну земельну частку (пай), а тому це право не могло увійти до складу спадщини, що залишилося після її смерті. Успадкувати можна лише те, що увійшло до складу спадщини. Отже, ОСОБА_4 не спадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_5 права на земельну частку (пай), оскільки її мати на час своєї смерті права на земельну частку (пай) не набула, бо померла раніше, ніж був виданий державний акт на право колективної власності на землю КСП Скаківське , Скаківської сільської ради, серії ЖТ 02-22 №000005.

Посилання в апеляційній скарзі на протоколи загальних зборів уповноважених КСП Саківське від 26 квітня 1995 року №2 та від 10 грудня 1996 року №3 стосовно того, що ОСОБА_5 до дня своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) була включена (26 квітня 1995 року) до списку пайовиків на розпаювання земель КСП Скаківське не змінює висновків суду першої інстанції з огляду на те, що її на день видачі акта на право колективної власності на землю в живих не було та вона на час своєї смерті ще не набула права на земельну частку (пай), що є вирішальним для розгляду даного спору, а факт внесення ОСОБА_5 до списку пайовиків на розпаювання земель відповідного КСП лише вказує на наміри щодо виділення їй земельної ділянки, яким перешкодила збутися смерть ОСОБА_5 .

Із огляду на вищевикладене, довідка в.о. старости Скаківського старостинського округу від 30 листопада 2020 року №392 про те, що за ОСОБА_5 рахується земельна частка (пай) номер НОМЕР_1 площею 1,8966 га не має правового значення для розгляду даного спору (а.с.150).

Ксерокопія свідоцтва про право на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_2, яке видане ОСОБА_5 25 листопада 2020 року не може бути визнана доказом у цій справі, оскільки правовстановлюючий документ виданий після смерті спадкодавця.

Решта доводів апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції та грунтуються на переоцінці доказів, яким правильно надана оцінка судом першої інстанції відповідно до положень ст.89 ЦПК України.

Судове рішення залишається без змін, оскільки постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідає положенням ст.375 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 25 червня 2021 року.