Ухвала

від 24.06.2021 по справі 127/16630/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/16630/17

Провадження № 22-з/801/80/21

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Оніщук В. В.

УХВАЛА

24 червня 2021 рокуСправа № 127/16630/17м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Оніщука В.В. (суддя-доповідач),

суддів: Медвецького С.К., Копаничук С.Г.,

з участю секретаря судового засідання: Очеретної М.Ю.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 заяву ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 10.12.2020 року,

встановив:

28 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького апеляційного суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 10 грудня 2021 року у справі №127/16630/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного сумісного майна подружжя.

Зазначена заява мотивована тим, що ОСОБА_1 пред`явила постанову Вінницького апеляційного суду від 10 грудня 2021 року до примусового виконання в частині виділення їй у власність автомобіля марки Mersedes - Benz , модель Vito 115 CDI, державний номер НОМЕР_1 вартістю 153 248,76 грн.

Повідомленням державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 05 травня 2021 року, повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання з тих підстав, що виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення.

Заявник зазначає, що вона зверталася до Територіального сервісного центру МВС №0541 щодо процедури перереєстрації транспортного засобу на підставі рішення суду, однак 08 травня 2021 року ОСОБА_1 отримала лист про необхідність надання для огляду фахівцям експертної служби МВС автомобіля при його перереєстрації.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 в добровільному порядку відмовляється надати автомобіль для огляду, в зв`язку з чим постанова Вінницького апеляційного суду від 10.12.2020 в частині виділення транспортного засобу у власність заявника, не може бути виконана, тому просила встановити спосіб виконання постанови суду шляхом витребування у ОСОБА_2 та передачі у власність ОСОБА_1 автомобіля марки Mersedes - Benz , модель Vito 115 CDI, державний номер НОМЕР_1 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала з посиланням на викладені в ній обставини.

ОСОБА_2 щодо задоволення заяви заперечував, вказавши що він не відмовляється передати автомобіль, однак заявник відмовляється підписати відповідний акт прийому-передачі.

Вивчивши подану заяву, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Вінницького апеляційного суду від 10 грудня 2020 року скасовано рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31 липня 2020 року та постановлено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного сумісного майна подружжя, задоволено частково.

Встановлено факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , включно.

Визнано спільним сумісним майном подружжя наступне майно:

- квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 122,7 кв.м., житловою площею 71,7 кв.м.;

- квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 55,2 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м;

- земельну ділянку, площею 0,0375 га, кадастровий номер 0520680503:04:001:0152 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на землях Бохоницької сільської ради по АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку, площею 0,0394 га, кадастровий номер 0520680503:04:001:0136 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на землях Бохоницької сільської ради по АДРЕСА_4 ;

- автомобіль марки Mersedes - Benz , модель Vito 115 CDI, державний номер НОМЕР_1 ;

- нежиле приміщення, загальною площею 82,6 кв.м., яке розташоване в АДРЕСА_5 .

Виділено у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_6 вартістю 2135517,00 грн та автомобіль марки Mersedes - Benz , модель Vito 115 CDI, державний номер НОМЕР_1 вартістю 153248,76 грн, а всього на суму 2288765,76 грн.

Виділено у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_7 вартістю 1002125,00 грн; нежитлове приміщення, загальною площею 82,6 кв.м., яке розташоване в АДРЕСА_5 вартістю 1230740,00 грн, земельну ділянку площею 0,0375 га, кадастровий номер 0520680503:04:001:0152, яка розташована на АДРЕСА_3 вартістю 153458,00 грн., а всього на суму 2 386 323 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію різниці вартості виділеного майна у розмірі 97557,24 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію половини вартості земельної ділянки площею 0,0394 га, кадастровий номер 0520680503:04:001:0136, яка розташована на АДРЕСА_4 , у розмірі 80616,5 грн.

В задоволенні решти позовних вимог про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя відмовлено.

Додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 серпня 2020 року скасовано.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Вінницького апеляційного суду від 10 грудня 2020 року залишено без змін.

Як вбачається з повідомлення державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 05 травня 2021 року, ОСОБА_1 пред`явила постанову Вінницького апеляційного суду від 10 грудня 2021 року до примусового виконання в частині передачі їй предметів, зазначених у виконавчому документі, однак вказаним повідомленням виконавчий документ повернуто стягувачу без прийняття до виконання з тих підстав, що виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення.

Заявник зверталася до Територіального сервісного центру МВС №0541 щодо процедури перереєстрації транспортного засобу на підставі рішення суду, однак 08 травня 2021 року ОСОБА_1 отримала лист про необхідність надання для огляду фахівцям експертної служби МВС автомобіля при його перереєстрації.

Частиною першою статті 18 ЦПК України врегульовано, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини третьої статті 33 ЗУ Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому ЗУ Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Така ж норма міститься і в ст. 435 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частини першої статті 24 ЦПК України апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду).

Цивільним процесуальним законом визначено вичерпний перелік повноважень суду апеляційної інстанції відповідно вимог статті 374 ЦПК України.

За вказаними нормами ЦПК України до компетенції суду апеляційної інстанції не належить вирішення питання по суті в порядку статті 435 ЦПК України замість суду першої інстанції, яким видано виконавчий документ, тобто Вінницький апеляційний суд не наділений такими повноваженнями.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під встановленням способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що встановлення способу виконання рішення суду може мати місце лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять неможливим його виконання.

Перелік обставин, що можуть викликати зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.

Категорія обставин, що ускладнюють виконання рішення має оціночний характер, віднесення тих чи інших обставин залежить від судового розсуду, а також від надання доказів, що доводять наявність подібних обставин.

Встановлюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

При вирішенні питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен з`ясовувати обставини, що свідчать про неможливість такого виконання.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04 травня 2020 року у справі № 2-1927/11.

Як вбачається з матеріалів, доданих до заяви, ОСОБА_1 пред`явила до виконання постанову Вінницького апеляційного суду від 10.12.202, яка згідно з повідомленням державного виконавця від 05.05.2021 була їй повернута з підстав, визначених п. 7 ч. 4 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження .

Відповідно до вказаної норми, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, якщо, зокрема, виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Отже, вказане вище судове рішення не перебуває на виконанні органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і тому звертаючись до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 10.12.2020, ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів неможливості виконання вказаної постанови суду.

За таких обставин, заяву ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 10 грудня 2021 року слід повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 435, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 10 грудня 2020 року у справі №127/16630/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного сумісного майна подружжя - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді С. Г. Копаничук

С. К. Медвецький