Постанова

від 29.06.2021 по справі 400/3243/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 р. Справа № 400/3243/18

Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Дата і місце ухвалення: 09.11.2020р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

при секретарі - Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод НАРП до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2018 року Державне підприємство Миколаївський авіаремонтний завод НАРП звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступником якого є Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 жовтня 2019 року №0004314906 та №0004304906.

Позов обґрунтовувало тим, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить 100 тис. грн., за червень 2018 року, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про завищення підприємством суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податкової декларації за червень 2018 року на 241 560 грн. та завищення податкового кредиту в сумі 147 736,00 грн. за рахунок здійснення операцій з підприємствами-постачальниками ТОВ ВО УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ , ТОВ Сокіл-Енергія , ТОВ Радек , ТОВ Профі-Ойл , ТОВ Медіаколо , ТОВ Авіа-Комплект , ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ , ТОВ ПРОМЕЛЕКТРОНІКА , ТОВ НВП СПЕЦСЕРВІС та ТОВ Імпера Груп . За наявності усіх передбачених договорами та чинним законодавством первинних документів відповідач ставить під сумнів реальність господарських операцій, базуючи, при цьому, свої висновки виключно на припущеннях. Серед джерел походження податкової інформації, яка може бути використана під час проведення перевірок, виключний перелік яких встановлено ст.72 ПК України, відсутнє таке джерело як бази даних , автоматизовані інформаційні системи , системи співставлення тощо. Позивач стверджував, що відсутність у його контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем. При цьому, ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП не має будь-якого впливу на своїх контрагентів та їх контрагентів по ланцюгу постачання.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Офісу великих платників податків ДФС від 02 жовтня 2019 року №0004314906 та №0004304906.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС на користь ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП судовий збір в сумі 7 651,14 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 09.11.2020р., з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що сама по собі наявність первинних документів не може свідчити про реальність господарської операції, оскільки достовірність первинних документів необхідно оцінювати в розумінні фактичного здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками, які не є виробниками реалізованої позивачу продукції, а ця продукція не придбавалася ними у своїх постачальників по всьому ланцюгу постачання.

Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що наданні ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП до перевірки первинні документи по взаємовідносинах з підприємствами-постачальниками ТОВ ВО УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ , ТОВ Сокіл-Енергія , ТОВ Радек , ТОВ Профі-Ойл , ТОВ Медіаколо , ТОВ Авіа-Комплект , ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ , ТОВ ПРОМЕЛЕКТРОНІКА , ТОВ НВП СПЕЦСЕРВІС та ТОВ Імпера Груп містять окремі недоліки в їх оформленні, про які зазначено в акті перевірки від 18.09.2018р. №61/28-10-49-06/09794409. Крім того, операції позивача з вказаними постачальниками не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що платник податків при виборі контрагентів та укладанні з ними договорів має керуватися належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та прав на отримання певних вигод. Наявність зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної є однією з обов`язкових умов, а не єдиною умовою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є оскарження ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП правомірності прийнятих 02 жовтня 2019 року Офісом великих платників податків ДФС податкових повідомлень-рішень:

- №0004314906, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2018 року на 147 736,00 грн.

- №0004304906, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2018 року на 241 560,00 грн. та застосовано штраф в сумі 120 780,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту від 18.09.2018р. №61/28-10-49-06/09794409 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП , ЄДРПОУ 09794409, з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., в декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року , у висновках якого зафіксовано порушення позивачем абзацу а пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, абзацу б та абзацу в пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, підпункту 1 та підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. №21, що призвело до завищення:

- суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації червень 2018 року на суму 241 560,00 грн.;

- суми від`ємного значення за червень 2018 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21), на суму 147 736,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки податковий орган дійшов висновку, що у перевірений період ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП неправомірно сформувало податковий кредит та, відповідно, суму від`ємного значення за червень 2018 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) по постачальниках ТОВ ВО УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ , ТОВ Сокіл-Енергія , ТОВ Радек , ТОВ Профі-Ойл , ТОВ Медіаколо , ТОВ Авіа-Комплект , ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ , ТОВ ПРОМЕЛЕКТРОНІКА , ТОВ НВП СПЕЦСЕРВІС та ТОВ Імпера Груп . Висновки Офісу про завищення підприємством суми податкового кредиту обґрунтовані посиланням на: відсутність в договорах умов постачання; ненадання позивачем специфікацій до договорів, сертифікатів якості; неможливістю за змістом сертифікатів якості ідентифікувати походження та виробника товару; неповнотою інформації в експрес-накладних перевізника (ТОВ Нова Пошта ), що не дозволяє ідентифікувати господарську операцію; відсутністю у видаткових накладних реквізитів довіреностей; відсутністю інформації та підтверджуючих документів щодо фізичного знаходження та руху товару у період між його отриманням та оформленням прибуткових накладних; відсутністю об`єктивної можливості для виконання постачальником господарської операції; невідповідністю дат оприбуткування товару датам, вказаним у документах, що підтверджують його транспортування; недекларуванням постачальниками підприємства податкових зобов`язань з ПДВ. При цьому, значна частина акту перевірки від 18.09.2018р. №61/28-10-49-06/09794409 стосується податкової інформації щодо контрагентів - постачальників ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП . За кожною з описаною в акті господарською операцією відповідач дійшов висновку про те, що господарська операція не відбулася, відсутнє придбання товару, первинні документи не відповідають фактичному руху активів та не можуть враховуватись в даних податкового обліку.

Відповідач проаналізував дані Єдиного реєстру податкових накладних та встановив документальне оформлення придбання ТМЦ з джерела невідомого походження (або з такого, що не відповідає документально оформленому), з легалізацією за рахунок використання документів контрагентів , що фактично не могли і не здійснювали постачання.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП , дійшов висновку, що надані позивачем до перевірки та до суду первинні документи відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність до первинних документів, підтверджують здійснення господарських операцій та розкривають їх зміст та обсяг у достатньому для формування обліку об`ємі.

Суд першої інстанції визнав необґрунтованими посилання податкового органу на наявну у нього податкову інформацію по контрагентах ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП , зазначивши, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

За визначенням підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.198.1, п.198.2 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2, п.200.4 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

До того ж, згідно абз.3 п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Виходячи зі змісту вказаних норм право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом обов`язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП зареєстровано як юридична особа 12 червня 2002 року та перебуває на податковому обліку в органах ДФС з 15 серпня 2002 року.

Основний вид діяльності підприємства згідно з КВЕД 30.30 Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування.

ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП , як Покупцем, укладено ряд договорів з контрагентами-постачальниками, зокрема:

- договір від 04.02.2014р. №6А-14 на постачання продукції з ТОВ ВО УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 37366256), за умовами якого Постачальник зобов`язується в 2014-2015 роках згідно заявок Покупця поставити продукцію - авіазапчастини, гумова суміш ТУ 38 0051166-98, а Покупець оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й асортименті, зазначених у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору;

- договір від 27.12.2017р. №63А-17 на постачання продукції з ТОВ Сокіл-Енергія (код ЄДРПОУ 38740131), за умовами якого Постачальник зобов`язується в 2017-2018 роках згідно заявок Покупця поставити продукцію - метизи, а Покупець оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й асортименті, зазначених у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору;

- договір від 19.02.2018р. №16А-18 на постачання продукції з ТОВ Радек (код ЄДРПОУ 39838827), за умовами якого Постачальник зобов`язується в 2018 році згідно заявок Покупця поставити продукцію - авіаційні електро-, радіозапчастини, а Покупець оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й асортименті, зазначених у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору;

- договір від 19.05.2014р. №31А-14 на постачання продукції з ТОВ Профі-Ойл (код ЄДРПОУ 36589585), за умовами якого Постачальник зобов`язується в 2014-2015 роках згідно заявок Покупця поставити продукцію - паливно-мастильні матеріали (авіаційні мастила, масла, спец. рідини), а Покупець оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й асортименті, зазначених у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору;

- договір від 27.12.2017р. №65А-17 на постачання продукції з ТОВ Медіаколо (код ЄДРПОУ 32799294), за умовами якого Постачальник зобов`язується в 2017-2018 роках згідно заявок Покупця поставити продукцію - авіаційні запчастини, метизи, кабельно-провідникова продукція, а Покупець оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й асортименті, зазначених у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору;

- договір від 11.06.2018р. №43А-18 на постачання продукції з ТОВ Авіа-Комплект (код ЄДРПОУ 32431152), за умовами якого Постачальник зобов`язується в 2018 році згідно заявок Покупця поставити продукцію - авіаційні запчастини, а Покупець оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й асортименті, зазначених у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору;

- договір від 21.05.2018р. №38А-18 на постачання продукції з ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 31800911), за умовами якого Постачальник зобов`язується в 2018 році згідно заявок Покупця поставити продукцію - авіаційні комплектуючі та авіаційні запчастини, а Покупець оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й асортименті, зазначених у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору;

- договір від 20.12.2012р. №379-12 на постачання продукції з ТОВ ПРОМЕЛЕКТРОНІКА (код ЄДРПОУ 24510970), за умовами якого Постачальник зобов`язується в 2012-2014 роках згідно заявок Покупця поставити продукцію - радіо та електрокомплектуючі, а Покупець оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й асортименті, зазначених у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору;

- договір від 05.06.2018р. №116-18 на постачання продукції з ТОВ НВП СПЕЦСЕРВІС (код ЄДРПОУ 38674939), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити продукцію - цифровий відео реєстратор OLTEK H.264 NETWORK DVR (PRODCT NO.HDRV-04HD) (код УКТ ЗЕД -8803) у кількості однієї одиниці, а Покупець оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, зазначеною у специфікації (ціна без ПДВ 57 000,00 грн., разом - 68 400,00 грн.), що є невід`ємною частиною даного договору;

- договір від 10.07.2013р. №44А-13 на постачання продукції з ТОВ Імпера Груп (код ЄДРПОУ 38677154), за умовами якого Постачальник зобов`язується в 2013-2014 роках згідно заявок Покупця поставити продукцію - металопрокат, а Покупець оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й асортименті, зазначених у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору.

Дослідивши наявні в матеріалах справи укладені ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП договори з вказаними контрагентами апеляційний суд встановив, що вказані договори відповідають вимогам ст.203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також такі договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

Відповідачем не подано до суду доказів щодо наявності рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів позивача з контрагентами тощо.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано копії: договорів, додаткових угод, специфікацій, податкових накладних, квитанцій про реєстрацію податкових накладних, прибуткових накладних, видаткових накладних, накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, лімітних відомостей, зведених даних оплати.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реальності поставки товарів від ТОВ ВО УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ , ТОВ Сокіл-Енергія , ТОВ Радек , ТОВ Профі-Ойл , ТОВ Медіаколо , ТОВ Авіа-Комплект , ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ , ТОВ ПРОМЕЛЕКТРОНІКА , ТОВ НВП СПЕЦСЕРВІС та ТОВ Імпера Груп .

Посилання апелянта на ненадання ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП до перевірки сертифікатів якості виробника на товар, який ТОВ ПРОМЕЛЕКТРОНІКА , ТОВ НВП СПЕЦСЕРВІС , ТОВ Імпера Груп , ТОВ ВО УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ , ТОВ Сокіл-Енергія , ТОВ Медіаколо та ТОВ Авіа-Комплект реалізували на адресу позивача є безпідставним, з огляду на те, що вказані документи не є первинними документами, тому їх наявність або відсутність, в даному випадку, жодним чином не впливає на ведення бухгалтерського обліку та, відповідно, на формування показників податкової звітності.

Згідно ст.662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Отже, надання документів підтверджуючих якісні характеристики товару, стосується лише правовідносин між продавцем і покупцем щодо підтвердження першим, дотримання ним умов договору, що встановлені його умовами до предмету поставки.

Також, документи, підтверджуючі фізичне знаходження та рух товару в окремі періоди, про відсутність яких стверджує податковий орган, не містять відомостей про учасників та умови господарської операції, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції, а тому їх наявність чи відсутність не має вирішального значення для визнання господарських операцій безтоварними.

Так само, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що надані ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП до перевірки експрес-накладні не містять інформацію щодо найменування продукції, що перевозилася, та її кількість, оскільки право платника податку на включення сплачених коштів до складу податкового кредиту виникає не з факту перевезення товару, а у зв`язку із оплатою його вартості постачальнику.

Експрес-накладні можуть бути документами, які підтверджують факт здійснення господарської операції з перевезення вантажів, натомість відповідачем не визнаються господарські операції з поставки товару.

Взаємовідносини суб`єктів господарювання із ТОВ Нова пошта регулюються Публічним договором про надання послуг з організації перевезення відправлень, який міститься у публічному доступі на веб-сайті Нової пошти (https://site2.novaposhta.ua/uploads/misc/doc/pubIic_offer.pdf).

Згідно п. 1.12 Договору, оголошена вартість відправлення - вартість відправлення, вказана Відправником у відповідній експрес-накладній. Отже, позивач не має жодного відношення до процедури зазначення оголошеної вартості відправлення у експрес-накладній.

Згідно п. 3.3 Договору, прийняття Експедитором відправлення для надання послуг, визначених Договором, оформляється експрес-накладною, у якій зазначаються такі відомості: тип послуги, інформація про Відправника, інформація про Одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, розрахункові строки доставки відправлення, інформація про додаткові послуги/сервіси, вартість послуг Експедитора.

Отже, згідно умов Договору, форма експрес-накладної не передбачає зазначення найменування номенклатури товару, що перевозиться, а передбачає лише загальний опис вмісту відправлення (наприклад, запчастини , документи тощо).

Апелянт зазначає, що податковою інформацією не підтверджується придбання контрагентами товарно-матеріальних цінностей, у цих підприємств відсутні основні фонди, виробничі потужності, а тому первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані цими контрагентами, не можуть вважатися такими, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними. А відтак, перерахування коштів не може вважитися сплатою отримувача товарів постачальнику.

Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки останнім не спростовано, що контрагенти позивача на час вчинення господарських операцій мали чинний статус платника ПДВ, повідомлень про відсутність за місцезнаходженням до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено, тому судова колегія виходить з того, що наведені в акті перевірки доводи щодо неспроможності контрагентів позивача здійснювати певні види господарської діяльності відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, суду не доведені та не підтверджені жодними доказами.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 грудня 2019 року у справі №826/13060/18.

Статтею 61 Конституції України задекларовано індивідуальний характер юридичної відповідальності. Тобто, позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Більше того, презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

Законодавство України зобов`язує платників податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи.

При цьому, чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

До того ж, колегія суддів зазначає, що нереальність господарських операцій має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сама лише податкова інформація не є тим джерелом отримання податкової інформації, яка згідно положень ст. 83 ПК України визначена в якості підстави для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок, а відтак не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства таким платником.

Отже, посилання апелянта на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача є безпідставними, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Неприйнятними є також посилання податкового органу на припущення неможливості виконання контрагентами позивача господарських операцій, з огляду на те, що такий вид доказів, як припущення в адміністративному судочинстві відсутній та відповідно до чинного законодавства право платника податків на формування у податковому обліку витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як реальність придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку, підтвердження необхідними первинними документами (у тому числі податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у своїй постанові від 28 травня 2019 року по справі №826/15112/16.

Відповідно до ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів наявності вироків суду відносно позивача чи його контрагентів відповідачем не надано.

Варто зазначити, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо проведення Офісом великих платників ДФС зустрічних звірок контрагентів ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП у порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232.

Враховуючи відсутність належних доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на відсутність у ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП права на формування показників податкового кредиту за операціями щодо придбання товарів у ТОВ ВО УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ , ТОВ Сокіл-Енергія , ТОВ Радек , ТОВ Профі-Ойл , ТОВ Медіаколо , ТОВ Авіа-Комплект , ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ , ТОВ ПРОМЕЛЕКТРОНІКА , ТОВ НВП СПЕЦСЕРВІС та ТОВ Імпера Груп , суб`єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності правочинів, укладених з вказаними контрагентами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про не доведення контролюючим органом своїх висновків про те, що позивачем фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій.

У справі, що розглядається, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

А відтак, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 02 жовтня 2019 року №0004314906 та №0004304906.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та скасування рішення суду першої інстанції від 09.11.2020р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 червня 2021 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук