Ухвала

від 10.06.2021 по справі 361/147/20

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/147/20

Провадження № 2/361/417/21

10.06.2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретарі Бас Я.В., Радченко К.В.

представника прокуратури Нечипоренко В.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах територіальної громади села Пухівка в особі Пухівської сільської ради Броварського району Київської області до Зазимської сілької ради Броварського району Київської області, ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває вказана цивільна справа.

Представник відповідача ОСОБА_5 направив на адресу суду клопотання в якому просив суд застосувати до третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, ОСОБА_3 , заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України;повторно направити третій особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, ОСОБА_3 , ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2020 року для виконання, а також просив витребувати з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вулиця Смоленська, 6 , Київ, 03057) належним чином засвідчену копію висновку судової земельно - технічної експертизи від 13 лютого 2019 року за № 24154/18-41 для приєднання до матеріалів справи в якості письмового доказу.

Представник прокуратури не заперечував проти витребування доказів зазначених представником відповідача, в іншій частині заявленого клопотання поклався на розсуд суду.

Представник відповідача Зазимської сільської ради - Ярмоленко А.М. у вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.

Інші учасники у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд вислухавши представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно ч. 1, 2, 4 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно ч. 1, 6 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

В п. 2, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 »Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» зазначено про те, що готуючи справу до розгляду, суд повинен визначити: обставини, які мають значення для справи, та факти, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень; характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги; матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини; вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів; визначити коло доказів відповідно до характеру спірних правовідносин і роз`яснити, якій із сторін слід довести певні обставини; вжити заходів для забезпечення явки в судове засідання, а також сприяти врегулюванню спору до судового розгляду.

Крім того при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Якщо представлені докази недостатньо підтверджують вимоги позивача чи заперечення відповідача або не містять в собі всіх необхідних даних і у сторін є обґрунтовані складнощі у наданні додаткових доказів, суд за їх клопотанням зобов`язаний сприяти їм в одержанні або витребуванні таких доказів.

Як вбачається, із листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНІДСЕ) від 06 липня 2020 року № 11/01-13/8268-20 представника відповідача повідомлено, що судову земельно-технічну експертизу, за результатами якої складено висновок від 13.02.2019 № 24154/18-41, проведено за заявою ОСОБА_6 (представник ОСОБА_3 ) у цивільній справі № 361/1686/18.Вказаний висновок передано замовнику у відповідності до вимог законодавства.Стосовно надання копії даного висновку та/чи інформації про їїрезультати, повідомлено, згідно з вимогами ч. 2 ст. 107 ЦПК України експерту заборонено розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затверджено наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5) також заборонено повідомляти без дозволу замовника проведення експертизи або суду про хід проведення та результати експертизи.

Отже, відповідна інформація є захищеною законом, а Інститут не є її розпорядником.Ураховуючи зазначене, надати інформацію щодо кадастрових номерівдосліджуваних земельних ділянок та копію даного висновку можливо лише у разі надходження до Інституту відповідного дозволу замовника вказаної експертизи або ухвали суду.

28 вересня 2020 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області вказаний висновок був витребуваний у ОСОБА_3 , але так суду і не наданий з не відомих причин.

Враховуючи ту обставину, що відповідач та представник відповідача не мають можливості подати зазначені в клопотанні докази, а учасник справи їх не надав, суд дійшов до висновку, що з метою перевірки обставин, на які посилається позивач, а відповідач цьому заперечує, суд вважає необхідним витребувати доказ, а саме зобов`язати КНІДСЕ надати суду копію належним чином завіреного висновку судової земельно-технічної експертизи від 13 лютого 2019 року за № 24154/18-41.

Щодо застосування до застосування до третьої особи ОСОБА_3 заходів процесуального примусу передбачені ЦПК України, слід зазначити про наступне.

Відповідно ч.1 ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Даному разі у заявленому клопотанні представником відповідача не конкретизовано який саме захід процесуального примусу слід застосувати та його не обґрунтовано, атому в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.76-83, 84, 95, 96 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Зобов`язати Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНІДСЕ) надати суду копію належним чином завіреного висновку судової земельно-технічної експертизи від 13 лютого 2019 року за № 24154/18-41, який проводився на замовлення ОСОБА_3 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадку, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Радзівіл А.Г.