Рішення
від 30.06.2021 по справі 640/23469/19
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року м. Київ № 640/23469/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю І.К. Ініціатива доГоловного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю І.К. Ініціатива (надалі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2019 № 0698781206.

В якості підстав позову позивач зазначив, що податкові накладні / розрахунки коригування № 88 від 21.01.2017, № 1259 від 28.12.2017, № 913 від 30.09.2017, № 659 від 31.07.2017, № 660 від 31.07.2017, № 1260 від 31.12.2017, № 167 від 28.02.2017, № 6 від 31.12.2017, № 1051 від 01.11.2017, № 789 від 31.08.2017, № 543 від 30.06.2017, № 562 від 30.06.2017, № 552 від 30.06.2017, № 580 від 14.07.2017, № 1011 від 31.10.2017, № 7 від 31.12.2017 вже були охоплені камеральними перевірками за попередній період, порушення щодо своєчасності реєстрації вказаних ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних у актах попередніх перевірок відображено не було; проведення повторної камеральної перевірки ПК України не передбачено; як в акті перевірки, так і у спірному податковому повідомленні-рішенні не вказано звітний період, за який було проведено перевірку, що є порушенням форми Н , встановленої у додатку 13 до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204; податкові накладні № 88 від 21.01.2017, № 1259 від 28.12.2017, № 913 від 30.09.2017, № 659 від 31.07.2017, № 660 від 31.07.2017, № 1260 від 31.12.2017, № 167 від 28.02.2017, № 6 від 31.12.2017, № 1051 від 01.11.2017, № 789 від 31.08.2017, № 543 від 30.06.2017, № 562 від 30.06.2017, № 552 від 30.06.2017, № 580 від 14.07.2017, № 1011 від 31.10.2017, № 7 від 31.12.2017 не підлягають наданню отримувачу; із диспозиції п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України вбачається, що норми даної статті на поширюються на ПН/РК, що не надаються отримувачу, а тому в податкового органу відсутні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію вказаних податкових накладних.

Позивач також просить суд покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн. Крім того позивач зазначає, що ним понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 692,00 грн., а також позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 346,00 грн. Докази понесення витрат позивач планує подати до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями було передано судді Пащенку К.С.

19.12.2019 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/23469/19, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

22.01.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: порушення термінів реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 129 687,55 грн.; за приписами ст. 75 ПК України предметом перевірки може бути своєчасність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; штрафні санкції, встановлені п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України не застосовуються до платників податку за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних які: 1) не надаються отримувачу, 2) складені на операції з постачання товарів/послуг, які звільненні від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою; тобто наявність двох складових є обов`язково; спірні податкові накладні позивача не є такими, що складені на операції з постачання товарів/послуг, які звільненні від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою; камеральною перевіркою, оформленою актом від 26.07.2019 № 7779/26-15-12-06/22884353, встановлено порушення своєчасності реєстрації податкових накладних, які не були предметом дослідження під час проведення попередніх податкових перевірок позивача.

28.01.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що ним не завдано шкоди ані інтересам контрагентів, ані інтересам держави, оскільки строк реєстрації спірних податкових накладних не вплинув на діяльність інших осіб, а отже санкції, передбачені податковим повідомленням-рішенням № 0698781206 від 21.08.2019, не відповідають принципу пропорційності, сформованому у практиці ЄСПЛ.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ І.К. Ініціатива , за результатами якої складено акт № 7779/26-15-12-06/22884353 від 26.07.2019. В акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме:

- податкова накладна / розрахунок коригування № 88 від 31.01.2017; дата реєстрації - 16.02.2017; кількість днів затримки: 1;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1259 від 28.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2017; кількість днів затримки: 7;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 913 від 30.09.2017; дата реєстрації - 18.10.2017; кількість днів затримки: 3;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 659 від 31.07.2017; дата реєстрації - 19.08.2017; кількість днів затримки: 4;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 660 від 31.07.2017; дата реєстрації - 21.08.2017; кількість днів затримки: 6;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1260 від 31.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2018; кількість днів затримки: 7;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 167 від 28.02.2017; дата реєстрації - 17.03.2017; кількість днів затримки: 2;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 6 від 31.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2018; кількість днів затримки: 7;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1051 від 01.11.2017; дата реєстрації - 06.12.2017; кількість днів затримки: 6;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 789 від 31.08.2017; дата реєстрації - 19.09.2017; кількість днів затримки: 4;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 543 від 30.06.2017; дата реєстрації - 08.08.2017; кількість днів затримки: 24;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 562 від 30.06.2017; дата реєстрації - 08.08.2017; кількість днів затримки: 24;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 552 від 30.06.2017; дата реєстрації - 08.08.2017; кількість днів затримки: 24;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 580 від 14.07.2017; дата реєстрації - 10.08.2017; кількість днів затримки: 10;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1011 від 31.10.2017; дата реєстрації - 20.11.2017; кількість днів затримки: 5;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 7 від 31.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2018; кількість днів затримки: 7;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1147 від 30.11.2018; дата реєстрації - 19.12.2018; кількість днів затримки: 4;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1 від 18.03.2019; дата реєстрації - 22.04.2019; кількість днів затримки: 7.

Позивач звернувся до відповідача із запереченнями на акт перевірки (вих. № 08/08-19-01 від 08.08.2019), в яких зазначив, що не погоджується із висновками, викладеними в акті перевірки, оскільки повторне проведення камеральної перевірки за період, який вже перевірявся, не передбачено нормами ПК України; акт перевірки оформлено неналежним чином; ПК України не передбачено відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не надаються покупцю.

Листом Про результати розгляду заперечення (вих. № 156201/10/26-15-12-06-14 від 16.08.2019) Головне управління ДФС у м. Києві повідомило позивача про залишення висновків акту про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ І.К. Ініціатива № 7779/26-15-12-06/22884353 від 26.07.2019 без змін.

21.08.2019 Головне управління ДФС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення № 0698781206 від 21.08.2019, яким на підставі акту перевірки № 7779/26-15-12-06/22884353 від 26.07.2019 та листа про розгляд заперечення № 156201/10/26-15-12-06-14 від 16.08.2019, а також згідно із п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України до позивача застосовано штраф в розмірі 13 185,68 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, який є додатком до податкового повідомлення-рішення № 0698781206 від 21.08.2019, штрафні санкції застосовані до позивача за порушення граничних термінів реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування:

- податкова накладна / розрахунок коригування № 88 від 31.01.2017; дата реєстрації - 16.02.2017; кількість днів затримки: 1;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1259 від 28.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2017; кількість днів затримки: 7;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 913 від 30.09.2017; дата реєстрації - 18.10.2017; кількість днів затримки: 3;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 659 від 31.07.2017; дата реєстрації - 19.08.2017; кількість днів затримки: 4;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 660 від 31.07.2017; дата реєстрації - 21.08.2017; кількість днів затримки: 6;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1260 від 31.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2018; кількість днів затримки: 7;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 167 від 28.02.2017; дата реєстрації - 17.03.2017; кількість днів затримки: 2;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 6 від 31.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2018; кількість днів затримки: 7;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1051 від 01.11.2017; дата реєстрації - 06.12.2017; кількість днів затримки: 6;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 789 від 31.08.2017; дата реєстрації - 19.09.2017; кількість днів затримки: 4;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 543 від 30.06.2017; дата реєстрації - 08.08.2017; кількість днів затримки: 24;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 562 від 30.06.2017; дата реєстрації - 08.08.2017; кількість днів затримки: 24;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 552 від 30.06.2017; дата реєстрації - 08.08.2017; кількість днів затримки: 24;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 580 від 14.07.2017; дата реєстрації - 10.08.2017; кількість днів затримки: 10;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1011 від 31.10.2017; дата реєстрації - 20.11.2017; кількість днів затримки: 5;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 7 від 31.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2018; кількість днів затримки: 7;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1147 від 30.11.2018; дата реєстрації - 19.12.2018; кількість днів затримки: 4;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1 від 18.03.2019; дата реєстрації - 22.04.2019; кількість днів затримки: 7.

Позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою на податкове повідомлення-рішення № 0698781206 від 21.08.2019 (вих. № 1244/6 від 06.09.2019).

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення (вих. № 7918/6/99-00-08-05-05 від 01.11.2018), яким податкове повідомлення-рішення № 0698781206 від 21.08.2019 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

На погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Види перевірок контролюючого органу передбачені законодавцем в ст. 75 ПК України. Так, відповідно до п. 75.1 вказаної статті контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

При цьому пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Як вбачається із матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ І.К. Ініціатива , за результатами якої складено акт № 7779/26-15-12-06/22884353 від 26.07.2019. В акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме:

- податкова накладна / розрахунок коригування № 88 від 31.01.2017; дата реєстрації - 16.02.2017; кількість днів затримки: 1;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1259 від 28.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2017; кількість днів затримки: 7;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 913 від 30.09.2017; дата реєстрації - 18.10.2017; кількість днів затримки: 3;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 659 від 31.07.2017; дата реєстрації - 19.08.2017; кількість днів затримки: 4;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 660 від 31.07.2017; дата реєстрації - 21.08.2017; кількість днів затримки: 6;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1260 від 31.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2018; кількість днів затримки: 7;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 167 від 28.02.2017; дата реєстрації - 17.03.2017; кількість днів затримки: 2;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 6 від 31.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2018; кількість днів затримки: 7;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1051 від 01.11.2017; дата реєстрації - 06.12.2017; кількість днів затримки: 6;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 789 від 31.08.2017; дата реєстрації - 19.09.2017; кількість днів затримки: 4;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 543 від 30.06.2017; дата реєстрації - 08.08.2017; кількість днів затримки: 24;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 562 від 30.06.2017; дата реєстрації - 08.08.2017; кількість днів затримки: 24;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 552 від 30.06.2017; дата реєстрації - 08.08.2017; кількість днів затримки: 24;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 580 від 14.07.2017; дата реєстрації - 10.08.2017; кількість днів затримки: 10;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1011 від 31.10.2017; дата реєстрації - 20.11.2017; кількість днів затримки: 5;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 7 від 31.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2018; кількість днів затримки: 7;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1147 від 30.11.2018; дата реєстрації - 19.12.2018; кількість днів затримки: 4;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1 від 18.03.2019; дата реєстрації - 22.04.2019; кількість днів затримки: 7.

На підставі акту № № 7779/26-15-12-06/22884353 від 26.07.2019 Головним управлінням ДФС України в м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0698781206 від 21.08.2019, згідно із яким до позивача на підставі п. 120-1 ст. 120 ПК України застосовані штрафні санкції у сумі 13 185,68 грн.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п. 201.10 ст. 210 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Згідно із п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку № 1246).

При цьому, за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної законодавцем передбачені штрафні санкції. Так, відповідно до п. 120-1.1 ст. 120 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в ході господарської діяльності було складено податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних № 88 від 31.01.2017; № 1259 від 28.12.2017; № 913 від 30.09.2017; № 659 від 31.07.2017; № 660 від 31.07.2017; № 1260 від 31.12.2017; № 167 від 28.02.2017; № 6 від 31.12.2017; № 1051 від 01.11.2017; № 789 від 31.08.2017; № 543 від 30.06.2017; № 562 від 30.06.2017; № 552 від 30.06.2017; № 580 від 14.07.2017; № 1011 від 31.10.2017; № 7 від 31.12.2017; № 1147 від 30.11.2018; № 1 від 18.03.2019.

При цьому, податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних № 88 від 31.01.2017; № 1259 від 28.12.2017; № 913 від 30.09.2017; № 659 від 31.07.2017; № 660 від 31.07.2017; № 1260 від 31.12.2017; № 167 від 28.02.2017; № 6 від 31.12.2017; № 1051 від 01.11.2017; № 789 від 31.08.2017; № 543 від 30.06.2017; № 562 від 30.06.2017; № 552 від 30.06.2017; № 580 від 14.07.2017; № 1011 від 31.10.2017; № 7 від 31.12.2017; № 1147 від 30.11.2018; № 1 від 18.03.2019 були зареєстровані позивачем з порушенням встановлених законодавством граничних термінів реєстрації, а саме:

- податкова накладна / розрахунок коригування № 88 від 31.01.2017; дата реєстрації - 16.02.2017; кількість днів затримки: 1;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1259 від 28.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2017; кількість днів затримки: 7;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 913 від 30.09.2017; дата реєстрації - 18.10.2017; кількість днів затримки: 3;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 659 від 31.07.2017; дата реєстрації - 19.08.2017; кількість днів затримки: 4;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 660 від 31.07.2017; дата реєстрації - 21.08.2017; кількість днів затримки: 6;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1260 від 31.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2018; кількість днів затримки: 7;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 167 від 28.02.2017; дата реєстрації - 17.03.2017; кількість днів затримки: 2;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 6 від 31.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2018; кількість днів затримки: 7;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1051 від 01.11.2017; дата реєстрації - 06.12.2017; кількість днів затримки: 6;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 789 від 31.08.2017; дата реєстрації - 19.09.2017; кількість днів затримки: 4;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 543 від 30.06.2017; дата реєстрації - 08.08.2017; кількість днів затримки: 24;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 562 від 30.06.2017; дата реєстрації - 08.08.2017; кількість днів затримки: 24;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 552 від 30.06.2017; дата реєстрації - 08.08.2017; кількість днів затримки: 24;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 580 від 14.07.2017; дата реєстрації - 10.08.2017; кількість днів затримки: 10;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1011 від 31.10.2017; дата реєстрації - 20.11.2017; кількість днів затримки: 5;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 7 від 31.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2018; кількість днів затримки: 7;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1147 від 30.11.2018; дата реєстрації - 19.12.2018; кількість днів затримки: 4;

- податкова накладна / розрахунок коригування № 1 від 18.03.2019; дата реєстрації - 22.04.2019; кількість днів затримки: 7.

21.08.2019 Головним управлінням ДФС України в м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0698781206, згідно із яким до позивача на підставі п. 120-1 ст. 120 ПК України застосовані штрафні санкції у сумі 13 185,68 грн., а саме за порушення строків реєстрації:

- податкової накладної / розрахунку коригування № 88 від 31.01.2017; дата реєстрації - 16.02.2017; кількість днів затримки: 1; штраф 10% - 17,23 грн.;

- податкової накладної / розрахунку коригування № 1259 від 28.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2017; кількість днів затримки: 7; штраф 10% - 1000,00 грн.;

- податкової накладної / розрахунку коригування № 913 від 30.09.2017; дата реєстрації - 18.10.2017; кількість днів затримки: 3; штраф 10% - 0,75 грн.;

- податкової накладної / розрахунку коригування № 659 від 31.07.2017; дата реєстрації - 19.08.2017; кількість днів затримки: 4; штраф 10% - 0,08 грн.;

- податкової накладної / розрахунку коригування № 660 від 31.07.2017; дата реєстрації - 21.08.2017; кількість днів затримки: 6; штраф 10% - 402,12 грн.;

- податкової накладної / розрахунку коригування № 1260 від 31.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2018; кількість днів затримки: 7; штраф 10% - 66,07 грн.;

- податкової накладної / розрахунку коригування № 167 від 28.02.2017; дата реєстрації - 17.03.2017; кількість днів затримки: 2; штраф 10% - 06,32 грн.;

- податкової накладної / розрахунку коригування № 6 від 31.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2018; кількість днів затримки: 7; штраф 10% - 84,08 грн.;

- податкової накладної / розрахунку коригування № 1051 від 01.11.2017; дата реєстрації - 06.12.2017; кількість днів затримки: 6; штраф 10% - 02,67 грн.;

- податкової накладної / розрахунку коригування № 789 від 31.08.2017; дата реєстрації - 19.09.2017; кількість днів затримки: 4; штраф 10% - 02,22 грн.;

- податкової накладної / розрахунку коригування № 543 від 30.06.2017; дата реєстрації - 08.08.2017; кількість днів затримки: 24; штраф 20% - 277,04 грн.;

- податкової накладної / розрахунку коригування № 562 від 30.06.2017; дата реєстрації - 08.08.2017; кількість днів затримки: 24; штраф 20% - 20,81 грн.;

- податкової накладної / розрахунку коригування № 552 від 30.06.2017; дата реєстрації - 08.08.2017; кількість днів затримки: 24; штраф 20% - 136,00 грн.;

- податкової накладної / розрахунку коригування № 580 від 14.07.2017; дата реєстрації - 10.08.2017; кількість днів затримки: 10; штраф 10% - 10 850,00 грн.;

- податкової накладної / розрахунку коригування № 1011 від 31.10.2017; дата реєстрації - 20.11.2017; кількість днів затримки: 5; штраф 10% - 212,60 грн.;

- податкової накладної / розрахунку коригування № 7 від 31.12.2017; дата реєстрації - 22.01.2018; кількість днів затримки: 7; штраф 10% - 104,75 грн.;

- податкової накладної / розрахунку коригування № 1147 від 30.11.2018; дата реєстрації - 19.12.2018; кількість днів затримки: 4; штраф 10% - 02,93 грн.;

- податкової накладної / розрахунку коригування № 1 від 18.03.2019; дата реєстрації - 22.04.2019; кількість днів затримки: 7; штраф 10% - 00,01 грн.

При цьому, звертаючись із позовом до суду позивач стверджує, що положення п. 120-1.1 ст. 120 ПК України щодо штрафів за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних не повинні застосовуватись контролюючим органом до податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних № 88 від 31.01.2017, № 1259 від 28.12.2017, № 913 від 30.09.2017, № 659 від 31.07.2017, № 660 від 31.07.2017, № 1260 від 31.12.2017, № 167 від 28.02.2017, № 6 від 31.12.2017, № 1051 від 01.11.2017, № 789 від 31.08.2017, № 543 від 30.06.2017, № 562 від 30.06.2017, № 552 від 30.06.2017, № 580 від 14.07.2017, № 1011 від 31.10.2017, № 7 від 31.12.2017, оскільки такі податкові накладні / розрахунки коригування не надаються отримувачу (покупцю).

Надаючи правову оцінку доводам позивача, суд виходить із такого.

Системний аналіз ст. 201, п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна /розрахунок коригування до податкової накладної не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 ПК України).

Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 (надалі - Порядок № 1307).

Згідно із п. 11 Порядку № 1307 у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної в графі Зведена податкова накладна робиться помітка X .

У таких зведених податкових накладних у графі Отримувач (покупець) платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 600000000000 , а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

У такому самому порядку складається податкова накладна у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) у межах балансу платника податку для невиробничого використання; використання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), в операціях, які не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування; використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України (для виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), не в господарській діяльності; визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Згідно із п. 12 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі Отримувач (покупець) зазначається Неплатник , а у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 100000000000 , рядок Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта не заповнюється.

Пунктом 8 Порядку № 1307 встановлено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 - 15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг.

У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов`язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України.

До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме: у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість; у рядках II-IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI; у рядках V-IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.

У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, рядки VII-IX не заповнюються.

Як вбачається із матеріалів справи, в податковій накладній № 88 від 31.01.2017 у графі отримувач вказано: ТОВ І.К. Ініціатива ; у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлений умовний ІПН 600000000000 ; у верхньому лівому куті стоїть відмітка 13, що означає, що податкова накладна не підлягає наданню отримувачу, оскільки складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

В податковій накладній № 1259 від 28.12.2017 у графі отримувач вказано: неплатник ; у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлений умовний ІПН 100000000000 ; у верхньому лівому куті стоїть відмітка 02, що означає, що податкова накладна не підлягає наданню отримувачу, оскільки складена на постачання неплатнику податку.

В податковій накладній № 913 від 30.09.2017 у графі отримувач вказано: ТОВ І.К. Ініціатива ; у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлений умовний ІПН 600000000000 ; у верхньому лівому куті стоїть відмітка 13, що означає, що податкова накладна не підлягає наданню отримувачу, оскільки складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

В податковій накладній № 659 від 31.07.2017 у графі отримувач вказано: ТОВ І.К. Ініціатива ; у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлений умовний ІПН 600000000000 ; у верхньому лівому куті стоїть відмітка 13, що означає, що податкова накладна не підлягає наданню отримувачу, оскільки складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

В податковій накладній № 660 від 31.07.2017 у графі отримувач вказано: ТОВ І.К. Ініціатива ; у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлений умовний ІПН 600000000000 ; у верхньому лівому куті стоїть відмітка 09, що означає, що податкова накладна не підлягає наданню отримувачу, оскільки складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

В податковій накладній № 1260 від 31.12.2017 у графі отримувач вказано: ТОВ І.К. Ініціатива ; у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлений умовний ІПН 600000000000 ; у верхньому лівому куті стоїть відмітка 09, що означає, що податкова накладна не підлягає наданню отримувачу, оскільки складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

В податковій накладній № 167 від 28.02.2017 у графі отримувач вказано: ТОВ І.К. Ініціатива ; у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлений умовний ІПН 600000000000 ; у верхньому лівому куті стоїть відмітка 13, що означає, що податкова накладна не підлягає наданню отримувачу, оскільки складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

У розрахунку коригування № 6 від 31.12.2017 до податкової накладної № 660 від 31.07.2017 у графі отримувач вказано: ТОВ І.К. Ініціатива ; у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлений умовний ІПН 600000000000 ; у верхньому лівому куті стоїть відмітка 09, що означає, що податкова накладна не підлягає наданню отримувачу, оскільки складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

В податковій накладній № 1051 від 01.11.2017 у графі отримувач вказано: неплатник ; у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлений умовний ІПН 100000000000 ; у верхньому лівому куті стоїть відмітка 02, що означає, що податкова накладна не підлягає наданню отримувачу, оскільки складена на постачання неплатнику податку.

В податковій накладній № 789 від 31.08.2017 у графі отримувач вказано: ТОВ І.К. Ініціатива ; у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлений умовний ІПН 600000000000 ; у верхньому лівому куті стоїть відмітка 13, що означає, що податкова накладна не підлягає наданню отримувачу, оскільки складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

В податковій накладній № 543 від 30.06.2017 у графі отримувач вказано: неплатник ; у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлений умовний ІПН 100000000000 ; у верхньому лівому куті стоїть відмітка 02, що означає, що податкова накладна не підлягає наданню отримувачу, оскільки складена на постачання неплатнику податку.

В податковій накладній № 562 від 30.06.2017 у графі отримувач вказано: ТОВ І.К. Ініціатива ; у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлений умовний ІПН 600000000000 ; у верхньому лівому куті стоїть відмітка 13, що означає, що податкова накладна не підлягає наданню отримувачу, оскільки складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

В податковій накладній № 552 від 30.06.2017 у графі отримувач вказано: неплатник ; у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлений умовний ІПН 100000000000 ; у верхньому лівому куті стоїть відмітка 02, що означає, що податкова накладна не підлягає наданню отримувачу, оскільки складена на постачання неплатнику податку.

В податковій накладній № 580 від 14.07.2017 у графі отримувач вказано: неплатник ; у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлений умовний ІПН 100000000000 ; у верхньому лівому куті стоїть відмітка 02, що означає, що податкова накладна не підлягає наданню отримувачу, оскільки складена на постачання неплатнику податку.

В податковій накладній № 1011 від 31.10.2017 у графі отримувач вказано: ТОВ І.К. Ініціатива ; у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлений умовний ІПН 600000000000 ; у верхньому лівому куті стоїть відмітка 13, що означає, що податкова накладна не підлягає наданню отримувачу, оскільки складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

У розрахунку коригування № 7 від 31.12.2017 до податкової накладної № 1011 від 31.07.2017 у графі отримувач вказано: ТОВ І.К. Ініціатива ; у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлений умовний ІПН 600000000000 ; у верхньому лівому куті стоїть відмітка 13, що означає, що податкова накладна не підлягає наданню отримувачу, оскільки складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Податкова накладна № 1147 від 30.11.2018 на є зведеною. Вказана податкова накладна складена за операцією суборенда землі, с. Цибулівка, Цибулівська с/р Тростянецький район Вінницька область за листопад 2018 року ; отримувач - ПАТ ВФ Україна .

Розрахунок коригування № 1 від 18.03.2019 складений позивачем до податкової накладної № 202 від 18.03.2019 (яка також не є зведеною), отримувачем за якою є ПАТ ВФ Україна .

Таким чином, податкова накладна № 1147 від 30.11.2018, а також розрахунок коригування № 1 від 18.03.2019 до податкової накладної № 202 від 18.03.2019 є такими, що підлягають наданню отримувачу, а отже застосування контролюючим органом штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної № 1147 від 30.11.2018 та розрахунку коригування № 1 від 18.03.2019 є, на думку суду, обґрунтованим.

Надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органом штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних № 88 від 31.01.2017; № 1259 від 28.12.2017; № 913 від 30.09.2017; № 659 від 31.07.2017; № 660 від 31.07.2017; № 1260 від 31.12.2017; № 167 від 28.02.2017; № 6 від 31.12.2017; № 1051 від 01.11.2017; № 789 від 31.08.2017; № 543 від 30.06.2017; № 562 від 30.06.2017; № 552 від 30.06.2017; № 580 від 14.07.2017; № 1011 від 31.10.2017; № 7 від 31.12.2017, суд виходить із такого.

Як зазначалось вище, для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна /розрахунок коригування до податкової накладної не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Податкові накладні / розрахунки коригування № 660 від 31.07.2017, № 1260 від 31.12.2017, № 6 від 31.12.2017 не надані покупцю з причин складення на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість. Вказані податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних містять у верхній лівій частині відмітку у графах Зведена податкова накладна , До зведеної податкової накладної , а також у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) - код причини 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість .

Крім того, у вказаних податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних зазначено: постачальник (продавець) - ТОВ І.К. Ініціатива , отримувач (покупець) - ТОВ І.К. Ініціатива та умовний ІПН 600000000000 ; рядки І-VI з урахуванням ставки ПДВ (20 % (ряд. III, V); рядки IV, VI (7 %), VI-IX не заповнено.

Тобто вказані податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних не надаються покупцю та складанні на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

За вказаних обставин суд доходить висновку, що податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних № 660 від 31.07.2017, № 1260 від 31.12.2017, № 6 від 31.12.2017 відповідають критеріям звільнення від відповідальності, передбаченим п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, а саме: вони не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування.

Податкові накладні / розрахунки коригування № 88 від 31.01.2017, № 913 від 30.09.2017, № 659 від 31.07.2017, № 167 від 28.02.2017, № 789 від 31.08.2017, № 562 від 30.06.2017, № 1011 від 31.10.2017, № 7 від 31.12.2017 не надані покупцю у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності. Вказані податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних містять у верхній лівій частині відмітку у графах Зведена податкова накладна , До зведеної податкової накладної , а також у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) - код причини 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності .

Таким чином суд доходить висновку, що податкові накладні / розрахунки коригування № 88 від 31.01.2017, № 913 від 30.09.2017, № 659 від 31.07.2017, № 167 від 28.02.2017, № 789 від 31.08.2017, № 562 від 30.06.2017, № 1011 від 31.10.2017, № 7 від 31.12.2017 не є такими, за порушення граничних термінів реєстрації яких не застосовується штраф. Іншими словами, вказані податкові накладні / розрахунки коригування не відповідають критеріям звільнення від відповідальності, передбаченим п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Податкові накладні / розрахунки коригування № 1259 від 28.12.2017, № 1051 від 01.11.2017, № 543 від 30.06.2017, № 552 від 30.06.2017, № 580 від 14.07.2017 не надані покупцю, оскільки складені на постачання неплатнику податку. Вказані податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних містять у верхній лівій частині відмітку у графах Зведена податкова накладна , До зведеної податкової накладної , а також у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) - код причини 02 - Складена на постачання неплатнику податку .

Отже суд доходить висновку, що податкові накладні / розрахунки коригування № 1259 від 28.12.2017, № 1051 від 01.11.2017, № 543 від 30.06.2017, № 552 від 30.06.2017, № 580 від 14.07.2017 не є такими, за порушення граничних термінів реєстрації яких не застосовується штраф. Іншими словами, вказані податкові накладні / розрахунки коригування не відповідають критеріям звільнення від відповідальності, передбаченим п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Разом з тим суд акцентує увагу на такому.

23.05.2020 набули чинності положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16.01.2020 № 466-IX (далі - Закон № 466-ІХ).

Указаним законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України пунктом 73, відповідно до якого штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , застосовуються в розмірі 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У постанові від 06.08.2020 у справі №200/7002/19-а Верховний Суд зауважив, що такий підхід законодавця загалом відповідає принципу доброго врядування і належної адміністрації в світлі практики ЄСПЛ.

Так, в пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (заява №29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу належного урядування , зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункту 51).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).

За змістом наведеної норми законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, Законом № 466-ІХ чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року за наведених у цій же нормі умов.

Отже, наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України умов.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги зміни, внесені Законом № 466-ІХ, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0698781206 від 21.08.2019 підлягає скасуванню частково, а саме: в частині нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування № 88 від 31.01.2017; № 1259 від 28.12.2017; № 913 від 30.09.2017; № 659 від 31.07.2017; № 660 від 31.07.2017; № 1260 від 31.12.2017; № 167 від 28.02.2017; № 6 від 31.12.2017; № 1051 від 01.11.2017; № 789 від 31.08.2017; № 543 від 30.06.2017; № 562 від 30.06.2017; № 552 від 30.06.2017; № 580 від 14.07.2017; № 1011 від 31.10.2017; № 7 від 31.12.2017.

В свою чергу, штрафні санкції, застосовані до позивача за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної № 1147 від 30.11.2018 (02,93 грн.) та розрахунку коригування № 1 від 18.03.2019 до податкової накладної № 202 від 18.03.2019 (00,01 грн.) є обґрунтованими, а отже податкове повідомлення-рішення № 0698781206 від 21.08.2019 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 02,94 грн. є таким, що прийнято податковим органом в межах повноважень та відповідно до чинного законодавства. Відтак підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 0698781206 від 21.08.2019 в цій частині відсутні.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. ст. 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 920,57 грн.

Стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, поміж іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвокату за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ст. 13 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

За результатами аналізу наведених положень КАС України та Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , суд доходить висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки позивач до моменту винесення рішення у справі не подав суду докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішується.

Принагідно суд зазначає, що згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України позивач не позбавлений права подати докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ТОВ І.К. Ініціатива задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0698781206 від 21.08.2019 в частині нарахування ТОВ І.К. Ініціатива штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 13 182 (тринадцять тисяч сто вісімдесят дві) 74 грн.

3. В іншій частині податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0698781206 від 21.08.2019 залишити без змін.

4. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ: 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю І.К. Ініціатива (код ЄДРПОУ: 22884353, місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 15/3, оф. 111) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати у сумі 1 920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн. 57 коп.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення30.06.2021
Оприлюднено05.07.2021
Номер документу98008412
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/23469/19

Ухвала від 11.01.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 22.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 22.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Постанова від 17.11.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Постанова від 17.11.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 27.10.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 11.10.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 20.09.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Рішення від 08.09.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Пащенко К.С.

Рішення від 30.06.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Пащенко К.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні