Рішення

від 08.09.2021 по справі 640/23469/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

08 вересня 2021 року м. Київ № 640/23469/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача - адвоката Шаповала Д.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у адміністративній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю І.К. Ініціатива доГоловного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю І.К. Ініціатива (надалі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2019 № 0698781206.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2021 адміністративний позов задоволено частково, вирішено:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0698781206 від 21.08.2019 в частині нарахування ТОВ І.К. Ініціатива штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 13 182 (тринадцять тисяч сто вісімдесят дві) 74 грн;

в іншій частині податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0698781206 від 21.08.2019 залишено без змін;

стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ: 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю І.К. Ініціатива (код ЄДРПОУ: 22884353, місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 15/3, оф. 111) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати у сумі 1 920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн 57 коп.

До канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю І.К. Ініціатива - адвоката Шаповала Д.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просив суд:

поновити Товариству з обмеженою відповідальністю І.К. Ініціатива строк на подання клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу;

розподілити судові витрати шляхом стягнення з Головного управлення ДФС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю І.К. Ініціатива судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15432 грн.

27.08.2021 на адресу суду надійшли заперечення Головного управління ДПС у м. Києві на вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якому вказано на неспівмірність заявленої суми витрат відносно виконаної роботи.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

За приписом ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з приписами ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Згідно з ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю І.К. Ініціатива 03.08.2021, в той час як клопотання про ухвалення додаткового рішення надіслано до суду 09.08.2021.

Враховуючи, що клопотання про ухвалення додаткового рішення разом з доказами про розмір витрат, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подано у межах п`ятиденного строку з для отримання копії судового рішення у цій справі, з урахуванням порушення позивачем питання про стягнення витрат на правову допомогу в межах заявленого останнім позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання в частині поновлення строку на подання клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем надано пояснення відносно заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу по справі, в якій просив суд звернути увагу на неспівмірність заявленої до відшкодування суми.

Суд відмічає, що розподіл судових витрат при прийнятті рішення в адміністративній справі регулюється статтею 139 КАС України.

У відповідності до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

В силу ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи представником позивача на підтвердження понесених витрат надано суду наступні документи:

договір про надання правової допомоги № 24/03/16-01 від 24.03.2016;

додаткову угоду № 1 від 24.03.2016;

копію акту наданих послуг № 1 від 09.08.2021.

Суд відмічає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а у разі наявності заперечень позивача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Згідно з договором про надання правової допомоги № 24/03/16-01 від 24.03.2016 порядок, строки та розмір оплати за надані послуги, визначені у п. 1.1. Договору встановлюється сторонами Додатковою угодою № 1 до Договору.

Додатковою угодою № 1 від 24.03.2016 сторонами погоджено, що вартість однієї години надання послуг адвокатом становить 100% встановленої законом мінімальної заробітної плати станом на момент надання послуги.

Оплата клієнтом на наданих послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок адвоката, або шляхом сплати відповідної суми готівкою.

У разі здійснення розрахунку шляхом передачі готівкових коштів, адвокат має надати клієнту належним чином оформлену квитанцію до прибуткового касового ордеру.

На підтвердження надання адвокатом послуг за договором та їх отримання клієнтом, між сторонами укладається акт здачі-приймання наданих послуг, в якому відображається, зокрема, перелік та опис наданих послуг, кількість витрачених годин на надання конкретної послуги та вартість надання відповідної послуги.

Відповідно до акту наданих послуг від 09.08.2021, адвокатом Шаповалом В.Д. надано послуги:

аналіз наявних у позивача документів, які є підставою для позову (22.11.2019) - 1 год. - 4173,00 грн;

підготовка та подача позовної заяви (23.11.2019 - 25.11.2019) - 1,5 год. - 6259,00 грн;

підготовка та подання відповіді на відзив (27.01.2020) - 1 год. - 5000,00 грн.

Разом за 3,5 год - 15432,00 грн.

Відповідно до позиції висловленої Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 810/4749/15 підкреслено на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за доцільні, дублюючі одна одну, послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків. Крім того, у даному ж рішенні вказано й про те, що витрати за час перебування адвоката у судовому засіданні повинні підтверджуватися хронометричними даними протоколу судового засідання.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в даній адміністративній справі, судом враховано, що:

предметом позову у межах адміністративної справи № 640/23469/19 є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2019 № 0698781206 на суму 13185,68 грн, в той час як заявлена сума відшкодування витрат на правову допомогу становить 15432,00 грн;

адміністративний позов відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2021 задоволено частково;

послуги аналіз наявних у позивача документів, які є підставою для позову та підготовка та подача позовної заяви , зазначені у акті, дублюють одна одну;

спірні правовідносини не є складними з урахуванням існування великої кількості правових позицій Верховного Суду, зазначених у тексті позовної заяви.

За таких обставин, з огляду на заперечення Головного управління ДПС у м. Києві щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на професійну правничу допомогу, суд, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку позову, підготовку відповіді на відзив, дійшов висновку, що справедливим та співрозмірним є призначення компенсації витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн.

Керуючись статтями 134, 139, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю І.К. Ініціатива - адвоката Шаповала Д.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткове рішення у справі № 640/23469/19 щодо вирішення питання судових витрат.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ: 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю І.К. Ініціатива (код ЄДРПОУ: 22884353, місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 15/3, оф. 111) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень).

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).

Суддя К.С. Пащенко