Постанова

від 29.06.2021 по справі 5/122/2011/5003

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Справа № 5/122/2011/5003

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від УВД ФСС України у Вінницькій області: не з`явився

від Калинівського РЦЗ: не з`явився

від кредиторів: не з`явились

від боржника: не з`явився

арбітражний керуючий (ліквідатор): не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, м.Вінниця та Калинівського районного центру зайнятості, м.Калинівка Вінницької області

на ухвалу Господарського суду Вінницької області, постановлену 27.04.21р. суддею Тісецьким С.С. о 11:15 год. у м.Вінниці

у справі № 5/122/2011/5003

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, м.Вінниця

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Десна", с.Дружелюбівка, Калинівський район, Вінницька область

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суд Вінницької області від 27.04.2021р. у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Десна" задоволено клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. №14/03 від 15.03.2021р. про затвердження звіту та ліквідаційного балансу у справі №5/122/2011/5003, а також затвердження звітів арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат і пропорційного стягнення з кредиторів основної грошової винагороди з врахуванням уточнення б/н від 26.04.2021р. до вказаного клопотання, частково.

Затверджено звіт арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 14.10.2014р. по 31.12.2019р. у справі №5/122/2011/5003.

Відмовлено в затвердженні звіту арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування і виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 01.01.2020р. по 15.02.2021р. у справі № 5/122/2011/5003.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича 41 569,70грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна".

Стягнуто з Калинівського районного центру зайнятості на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича 17602,23грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна".

Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича 192139,42грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна".

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича 51 729,72грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна".

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича 11 949,02грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна".

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича 6 053,97грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі № 5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна".

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Калинівський Агрохім" на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича 3 966,54грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна".

Затверджено остаточний звіт арбітражного керуючого (ліквідатора) Бобрука Т.В. від 15.02.2021р. за період ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс банкрута - СТОВ "Десна" станом на 15.02.2021р. у справі №5/122/2011/5003.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Десна" як юридичну особу ліквідовано.

Припинено повноваження ліквідатора СТОВ "Десна" - арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича у справі №5/122/2011/5003.

Припинено дію мораторію введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.11.2011р. у справі №5/122/2011/5003.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати, зокрема, в частині стягнення з останнього на користь арбітражного керуючого Бобрука Т.В. 192139,42грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського судутакою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства;

- звертає увагу суду на те, що сума визначена в клопотанні до пропорційного стягнення з кредиторів, зокрема з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області значно перевищує самі вимоги кредиторів до боржника. Такі витрати не співмірні з понесеними ліквідатором витратами часу, виконаною роботою та обставинам справи. Таке безпідставне стягнення з кредиторів витрат на ліквідаційну процедуру взагалі не відповідає цілям та меті Кодексу України з процедур банкрутства. Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено обов`язку кредитора (кредиторів) відшкодовувати за рахунок кредиторів сплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі у випадку, якщо у банкрута відсутні активи і кредитори не створили відповідний фонд. Разом з тим, Кодексу України з процедур банкрутства не покладає на кредиторів обов`язок створювати відповідний фонд для оплати витрат ліквідатора, а передбачає право створення такого фонду;

- вказує на те, що оплата послуг ліквідатора за період виконання ним своїх повноважень здійснюється за рахунок коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу його майна (майнових прав), або із фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, якщо такий створено комітетом кредиторів боржника. Кредитори можуть додатково стимулювати арбітражного керуючого, створити фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому. Однак для створення такого фонду має бути виражена узгоджена воля кредиторів. Примусити створити такий фонд не можна, закон не містить відповідної норми. У разі ж не створення або відмови комітету кредиторів від його створення суд не має жодних правових підстав покладати судові витрати на кредиторів (повністю або в певних пропорціях). Отже це є правом кредиторів, а не обов`язком. Примусове стягнення грошової винагороди на користь арбітражного керуючого у спосіб, не передбачений чинним законодавством, з кредитора, який звернувся до суду за захистом порушеного банкрутом права, завдає останньому не передбачених додаткових матеріальних збитків та фактично таке стягнення призведе до порушення публічного порядку у суспільстві, порушення права власності кредитора на належні йому матеріальні засоби, в тому числі кошти;

- звертає увагу на те, що як вбачається з матеріалів справи, у боржника відсутні майнові активи для погашення заборгованості із виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому та відшкодування його витрат, а комітетом кредиторів, в свою чергу, не створювався фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Також, матеріали справи не містять доказів затвердження комітетом кредиторів або судом джерела оплати грошової винагороди ліквідатора за рахунок коштів кредиторів, або доказів звернення ліквідатора до комітету кредиторів з пропозицією утворення фонду для авансування такої оплати. На наведені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про стягнення з кредиторів, зокрема з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі;

- зазначає про те, що як вказано в ухвалі суду першої інстанції, оплата послуг ліквідатора повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. Однак вказаний принцип не передбачений жодною нормою Кодексу України з процедур банкрутства, а тому не може бути застосований до відносин що стосуються розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора та відшкодування його витрат, пов`язаних із виконанням повноважень за рахунок коштів кредиторів.

Також, не погоджуючись з постановленою ухвалою, Калинівський районний центр зайнятості звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати, зокрема, в частині стягнення з останнього на користь арбітражного керуючого Бобрука Т.В. 17602,23грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі. Одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Мотивуючи апеляційну скаргу, Калинівський районний центр зайнятості зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства;

- зазначає про те, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції звертає увагу на те, що на засіданні комітету кредиторів СТОВ "Десна" (протокол від 23.11.2020р.) одноголосно схвалено звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 14.10.2014р. по 31.12.2019р. у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна". Однак, звіти про нарахування і виплату грошової винагороди за період діяльності з 01.01.2020р. по 15.02.2021р. та з 14.10.2014р. по 31.12.2019р. у справі №5/122/2011/5003 комітетом кредиторів не схвалено, зважаючи на безпідставне затягування ліквідаційної процедури, зловживання процесуальними правами, невиконання вимог ухвал суду про вжиття заходів, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства для завершення ліквідаційної процедури банкрута - СТОВ "Десна", не подання на затвердження судом остаточного звіту та ліквідаційного балансу разом із підтверджуючими документами;

- звертає увагу суду на те, що сума визначена в клопотанні арбітражного керуючого до пропорційного стягнення з кредиторів, зокрема з Калинівського районного центру зайнятості, не співмірна з понесеними ліквідатором витратами часу, виконаною роботою та обставинам справи. Таке безпідставне стягнення з кредиторів витрат на ліквідаційну процедуру взагалі не відповідає цілям та меті Кодексу України з процедур банкрутства. Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено обов`язку кредитора (кредиторів) відшкодовувати за рахунок кредиторів сплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі у випадку, якщо у банкрута відсутні активи і кредитори не створили відповідний фонд. Разом з тим, Кодексу України з процедур банкрутства не покладає на кредиторів обов`язок створювати відповідний фонд для оплати витрат ліквідатора, а передбачає право створення такого фонду. Таким чином, оплата послуг ліквідатора за період виконання ним своїх повноважень здійснюється за рахунок коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу його майна (майнових прав), або із фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, якщо такий створено комітетом кредиторів боржника. Кредитори можуть додатково стимулювати арбітражного керуючого, створити фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому. Однак для створення такого фонду має бути виражена узгоджена воля кредиторів. Примусити створити такий фонд не можна, закон не містить відповідної норми. У разі ж нестворення або відмови комітету кредиторів від його створення суд не має жодних правових підстав покладати судові витрати на кредиторів (повністю або в певних пропорціях). Отже це є правом кредиторів, а не обов`язком;

- покликається на те, що матеріали справи не містять доказів затвердження комітетом кредиторів або судом джерела оплати грошової винагороди ліквідатора за рахунок коштів кредиторів, або доказів звернення ліквідатора до комітету кредиторів з пропозицією утворення фону для авансування такої оплати. На наведені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про стягнення з кредиторів, зокрема з Калинівського районного центру зайнятості основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі;

- вказує на те, що як вказано в ухвалі суду першої інстанції, оплата послуг ліквідатора повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. Однак вказаний принцип не передбачений жодною нормою Кодексу України з процедур банкрутства. а тому не може бути застосований до відносин що стосуються розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора та відшкодування його витрат, пов`язаних із виконанням повноважень за рахунок коштів кредиторів.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №5/122/2011/5003/2996/21 від 12.05.2021р. матеріали справи №5/122/2011/5003 витребувано з Господарського суду Вінницької області.

Також, листом Північно-західного апеляційного господарського суду №5/122/2011/5003/3234/21 від 24.05.2021р. матеріали справи №5/122/2011/5003 витребувано з Господарського суду Вінницької області.

28.05.2021р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №5/122/2011/5003.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021р. апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 27.04.2021р. у справі №5/122/2011/5003 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідні докази, зокрема, доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також доказів на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Десна" окрім Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Десна", арбітражному керуючому Бобруку Т.В., Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Калинівському районному центру зайнятості.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021р. апеляційну скаргу Калинівського районного центру зайнятості на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 27.04.2021р. у справі №5/122/2011/5003 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідні докази, зокрема, доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

10.06.2021р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду на виконання ухвали суду від 31.05.2021р. про залишення апеляційної скарги без руху від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області надійшов лист з додатками, зокрема, платіжним дорученням від 03.06.2021р. №2210 про сплату судового збору в сумі 2270,00грн., а також докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Десна".

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 27.04.21р. у справі №5/122/2011/5003 та призначено справу №5/122/2011/5003 до розгляду на 29.06.2021р. об 15:00год..

17.06.2021р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду на виконання ухвали суду від 31.05.2021р. про залишення апеляційної скарги без руху від Калинівського районного центру зайнятості надійшов супровідний лист з додатком, зокрема, платіжним дорученням від 10.06.2021р. №4027 про плату судового збору в сумі 2270,00грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2021р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Калинівського районного центру зайнятості на ухвалу Господарського суд Вінницької області від 27.04.2021р. у справі №5/122/2011/5003, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Калинівського районного центру зайнятості на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 27.04.2021р. у справі №5/122/2011/5003, призначено справу №5/122/2011/5003 до розгляду на 29.06.2021р. об 15:00год. та об`єднано для спільного розгляду апеляційні скарги Калинівського районного центру зайнятості та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на ухвалу Господарського суд Вінницької області від 27.04.2021р. у справі №5/122/2011/5003 для спільного розгляду в межах апеляційного провадження у справі №5/122/2011/5003.

22.06.2021р. на електронну адресу та 24.06.2021р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича надійшов письмовий відзив від 21.06.2021р.№20/06 на апеляційні скарги, в якому просить повністю відмовити в апеляційних вимогах скаржників.

29.06.2021р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича надійшло клопотання від 29.06.2021р. №21/06, в якому просить розглядати справу за його відсутності.

Учасники у справі були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, учасники у справі наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання 29.06.2021р. не з`явилися, своїх повноважних представників не направили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути поданні апеляційні скарги за відсутності учасників у справі.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №5/122/2011/5003 за заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до СТОВ "Десна" про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.11.2011р. було порушено провадження у даній справі в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - СТОВ "Десна".

Постановою Господарського суду Вінницької області від 22.11.2011р. боржника - СТОВ "Десна" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором по справі №5/122/2011/5003 арбітражного керуючого Сокольвака М.В..

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.03.2014р. припинено процедуру ліквідації СТОВ "Десна" (код ЄДРПОУ 03732324); переведено провадження у справі №5/122/2011/5003 до загальних судових процедур - процедури розпорядження майном.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.04.2014р. введено процедуру розпорядження майном боржника - СТОВ "Десна" на 115 календарних днів; призначено розпорядником майна СТОВ "Десна" арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14.08.2014р. затверджено реєстр вимог кредиторів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Десна" в наступному вигляді:

- Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області в сумі 57 124,78грн., з них: 39 471,61грн. заборгованості по сплаті страхових внесків та пільгових пенсіях - до другої черги, 17 653,17грн. - заборгованості по штрафним санкціям - до шостої черги;

- Калинівський районний центр зайнятості в сумі 24 188,86грн. в другу чергу;

- Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Калинівському районі в сумі 256297,21грн. в другу чергу;

- Виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 7 739,38грн.;

- Приватне акціонерне товариство "Калинівський Агрохім" в сумі 5 450,80грн. в четверту чергу;

- ОСОБА_2 в сумі 16 420,26грн. в другу чергу;

- ОСОБА_1 в сумі 71 089,61грн. в другу чергу;

- ОСОБА_3 в сумі 8 319,33грн. в другу чергу.

Надалі, постановою Господарського суду Вінницької області від 14.10.2014р. боржника - СТОВ "Десна" (код ЄДРПОУ 03732324) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича, якого зобов`язано до завершення ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.11.2017р. здійснено заміну сторону у справі №5/122/2011/5003, замінивши кредитора - Управління ПФУ у Калинівському районі Вінницької області (код 21726913) його правонаступником - Козятинським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області (код 37926607).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.09.2018р. замінено кредиторів у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна" - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калинівському районі Вінницької області та Виконавчу дирекцію Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на правонаступника - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 41315197).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.09.2019р. замінено кредитора у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна" - Козятинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.10.2019р. розгляд справи №5/122/2011/5003 продовжено з урахуванням положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Поряд з цим, ухвалами суду продовжувався строк ліквідаційної процедури СТОВ "Десна" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Бобрука Т.В. та дана справа призначалася до розгляду у судовому засіданні.

Зокрема, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.03.2021р. продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Бобрука Т.В. у справі до 20.04.2021р.. Призначено справу та клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. №14/03 від 15.03.2021р. про затвердження звіту та ліквідаційного балансу у справі №5/122/2011/5003, а також затвердження звітів арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат і пропорційного стягнення з кредиторів основної грошової винагороди - до розгляду в судовому засіданні на 20.04.2021р..

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.04.2021р. призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 27.04.2021р. та призначено клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. №14/03 від 15.03.2021р. про затвердження звіту та ліквідаційного балансу у справі №5/122/2011/5003, а також затвердження звітів арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат і пропорційного стягнення з кредиторів основної грошової винагороди, а саме :

- Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в сумі 67310,12грн.;

- Калинівського районного центру зайнятості в сумі 28 501,73грн.;

- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області в сумі 311 114,31грн.;

- ОСОБА_1 в сумі 83 761,35грн.;

- ОСОБА_2 в сумі 19 347,99грн.;

- ОСОБА_3 в сумі 9 802,66грн.;

- ТОВ "Калинівський Агрохім" в сумі 6 422,67грн., до розгляду в судовому засіданні на 27.04.2021р..

Господарським судом Вінницької області встановлено, що 26.04.2021р. до суду від арбітражного керуючого Бобрука Т.В. надійшло уточнення б/н від 26.04.2021р. до клопотання №14/03 від 15.03.2021р..

В ході розгляду справи, арбітражний керуючий надав пояснення щодо поданих до суду документів та підтримав вимоги, викладенні у клопотанні №14/03 від 15.03.2021р. з врахуванням поданого до нього уточнення.

Водночас, згідно пояснення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області №608-02 від 15.04.2021р., звіт про нарахування і виплату грошової винагороди за період діяльності з 01.01.2020р. по 15.02.2021р. у справі №5/122/2011/5003 комітетом не схвалено, як і звіт про нарахування і виплату грошової винагороди за період діяльності з 14.10.2014р. по 31.12.2019р., зважаючи на безпідставне затягування ліквідаційної процедури, зловживання процесуальними правами, невиконання вимог ухвал суду про вжиття заходів, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства для завершення ліквідаційної процедури банкрута - СТОВ "Десна", не подання на затвердження судом остаточного звіту та ліквідаційного балансу разом із підтверджуючими документами.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.06.2020р. у справі №5/122/2011/5003 до арбітражного керуючого Бобрука Т.В застосовано заходи процесуального примусу з наведених вище підстав.

Крім того, сума визначена в клопотанні до пропорційного стягнення з кредиторів, зокрема, з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області значно перевищує самі вимоги кредиторів до боржника. Такі витрати не співмірні з понесеними ліквідатором витратами часу, виконаною роботою та обставинам справи. Таке безпідставне стягнення з кредиторів витрат на ліквідаційну процедуру, на думку кредитора, взагалі не відповідає цілям та меті Кодексу України з процедур банкрутства.

З урахуванням вищенаведеного, кредитор просив суд відмовити ліквідатору в затвердженні звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат і пропорційного стягнення з кредиторів, зокрема, з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, основної грошової винагороди.

Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суд Вінницької області від 27.04.2021р. у справі №5/122/2011/5003, зокрема, стягнуто з Калинівського районного центру зайнятості на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича 17 602,23грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна", а також стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича 192139,42грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна".

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Водночас, ст.9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997р..

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004р., верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Водночас, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі, якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 30.01.2019р. по справі №910/32824/15, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16).

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг.

Суд касаційної інстанції також вказав, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Крім того, у постанові від 04.10.2018р. по справі № 916/1503/17 Верховний Суд зазначив, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Враховуючи приписи ч.1 ст.269 ГПК України згідно якою, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів в частині розгляду клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. №14/03 від 15.03.2021р. в частині затвердження звітів арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат і пропорційного стягнення з кредиторів основної грошової винагороди із врахуванням уточнення б/н від 26.04.2021р. до відповідного клопотання, зазначає зокрема наступне.

Як свідчать матеріали справи та зміст клопотання №14/03 від 15.03.2021р., 23.11.2020р. проведено засідання комітету кредиторів, на якому присутні представники кредиторів схвалили звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 14.10.2014р. по 31.12.2019р. у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна" (а.с.145-146, т.5).

Крім того, 15.02.2021р. проведено засідання комітету кредиторів, на якому присутні представники кредиторів більшістю голосів не прийняли до відома звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 01.01.2020 р. по 15.02.2021 р. у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна" (а.с.147, т.5).

Згідно уточнення б/н від 26.04.2021р. до клопотання №14/03 від 15.03.2021р., розмір сплати основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора СТОВ "Десна" становить у розмірі двох мінімальних заробітний плат за кожен місяць виконання повноважень з моменту призначення - 14.10.2014р. по 31.10.2019р., а з 01.11.2019р. по 31.12.2019р. у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ліквідатором повноважень.

Загальна сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна", відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Кодексу України з процедур банкрутства за період з 14.10.2014р. по 31.12.2019р. становить - 346040,78грн, відшкодовано - 21 000,00грн., не відшкодовано - 325 040,78грн..

Загальна сума всіх кредиторських вимог у справі №5/122/2011/5003 станом на 15.02.2021р. складає - 446 630,23грн..

Відсоток відносно невідшкодованої основної грошової винагороди до загальної суми всіх кредиторських вимог складає 72,77% (325 040,78 х 100 : 446 630,23).

Таким чином, відповідно до наведеного в уточненні розрахунку не відшкодованої оплати основної грошової винагороди ОСОБА_4 за виконання ним повноважень ліквідатора у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна" в сумі 325 040,78грн. за період з 14.10.2014р. по 31.12.2021р., до пропорційного стягнення з кредиторів (відносно їх вимог згідно реєстру вимог кредиторів станом на 21.08.2020р.) на користь арбітражного керуючого, підлягають такі суми, зокрема:

- з Калинівського районного центру зайнятості (сума вимог 24 188,86грн. х 72,77 : 100 = 17602,23грн.. До стягнення - 17 602,23грн);

- з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області (сума вимог - 264 036,59грн. х 72,77 : 100 = 192 139,42грн.. До стягнення - 192139,42грн.);

- з ОСОБА_1 (сума вимог - 71 086,61грн. х 72,77 : 100 = 51 729,72грн.. До стягнення - 51 729,72грн.);

- з ОСОБА_2 (сума вимог - 16 420,26грн. х 72,77 : 100 = 11 949,02грн.. До стягнення - 11 949,02грн.);

- з ОСОБА_3 (сума вимог - 8 319,33грн. х 72,77 : 100 = 6 053,97грн.. До стягнення - 6 053,97грн.);

- з Приватного акціонерного товариства "Калинівський Агрохім" (сума вимог 5 450,80грн. х 72,77 : 100 = 3 966,54грн.. До стягнення - 3 966,54грн.).

Враховуючи вище викладене, арбітражний керуючий Бобрук Т.В., просив суд стягнути на свою користь пропорційно з кредиторів зазначені вище суми коштів по основній грошовій винагороді, пов`язаної із виконанням повноважень ліквідатора у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна" та видати накази суду.

Водночас, як свідчать матеріали справи та встановлено судом, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створювався; майно та кошти банкрута, які могли б бути спрямовані для сплати винагороди арбітражного керуючого також відсутні, що підтверджується долученими до клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. №14/03 від 15.03.2021р., доказами.

Слід також зазначити, що на засіданні комітету кредиторів СТОВ "Десна" (протокол від 23.11.2020р.) одноголосно схвалено звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 14.10.2014р. по 31.12.2019р. у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна".

Водночас, на засіданні комітету кредиторів СТОВ "Десна" (протокол від 15.02.2021р.) більшістю голосів не прийнято до відома звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 01.01.2020р. по 15.02.2021р. у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна".

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про затвердження звіту арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 14.10.2014р. по 31.12.2019р., який схвалено комітетом кредиторів боржника згідно вимог ст.30 КУзПБ.

Однак, оскільки звіт арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування і виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 01.01.2020р. по 15.02.2021р. не було схвалено комітетом кредиторів боржника, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з позицією місцевого господарського суду про відмову у затвердженні відповідного звіту.

Також, судом встановлено, що згідно звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 14.10.2014р. по 31.12.2019р. та уточнення б/н від 26.04.2021р., сума основної грошової винагороди становить - 346 040,78грн., з якої відшкодовано - 21 000,00грн., в зв`язку з чим, не відшкодовано - 325 040,78грн. основної грошової винагороди, яку арбітражним керуючим заявлено до пропорційного стягнення із кредиторів відносно їх кредиторських вимог.

Водночас, колегія суддів перевіривши здійснений судом першої інстанції вказаний у звіті про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період діяльності з 14.10.2014 р. по 31.12.2019р. розрахунок нарахування основної грошової винагороди в сумі 346 040,78грн. за відповідний період, вважає, що нарахована сума є арифметично вірною та відповідає обставинам справи і приписам законодавства.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає вірним висновок Господарського суду Вінницької області про те, що сплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів перевіривши наведений в уточненні б/н від 26.04.2021р. до клопотання №14/03 від 15.03.2021р. арбітражним керуючим розрахунок основної грошової винагороди, погоджується з висновками місцевого господарського суду та вважає, що останній є арифметично вірним та відповідає обставинам справи і приписам законодавства, а тому основна грошова винагорода арбітражного керуючого Бобрука Т.В. у розмірі 325 040,78грн. нарахована за час здійснення виконання повноважень ліквідатора з 14.10.2014р. по 31.12.2019р. у справі №5/122/2011/5003, підлягає пропорційному стягненню із кредиторів у даній справі на користь арбітражного керуючого Бобрука Т.В., зокрема, з Калинівського районного центру зайнятості в сумі 17 602,23грн. та з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області в сумі 192 139,42грн..

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржниками не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, ухвалу Господарського суд Вінницької області від 27.04.2021р. у справі №5/122/2011/5003 в частині стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича 192 139,42грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна", а також в частині стягнення з Калинівського районного центру зайнятості на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича 17 602,23грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна" слід залишити без змін, а апеляційні скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області та Калинівського районного центру зайнятості - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, м.Вінниця та Калинівського районного центру зайнятості, м.Калинівка Вінницької області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 27.04.2021р. у справі №5/122/2011/5003 в частині стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, м.Вінниця на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича 192 139,42грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна", а також в частині стягнення з Калинівського районного центру зайнятості, м.Калинівка Вінницької області на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича 17 602,23грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/122/2011/5003 про банкрутство СТОВ "Десна" - без змін.

2. Справу №5/122/2011/5003 повернути до Господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "01" липня 2021 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.