Постанова

від 16.06.2021 по справі 295/2704/16-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/2704/16-ц Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г.

Категорія 29 Доповідач Шевчук А. М. ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

у цивільній справі №295/2704/16 -ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій Діжитал , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій Діжитал

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 липня 2020 року, яке ухвалене під головуванням судді Перекупки І.Г. у м.Житомирі

в с т а н о в и в:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій Діжитал (далі - ТзОВ Обрій Діжитал ). Із урахуванням заяв про уточнення позовної заяви від 07 вересня 2016 року та про збільшення позовних вимог просив стягнути з відповідача основний борг за договором в розмірі 894 100 грн., інфляційні втрати в сумі 491 933,82 грн. та три проценти річних в сумі 104 279,01 грн. за період із 01 листопада 2015 року до 20 серпня 2019 року, а всього 1 490 312,83 грн. (а.с.2-3,47 т.1, а.с.149 т.2). Вимоги обґрунтовані тим, що 27 листопада 2014 року ОСОБА_1 уклав з ТзОВ Обрій Діжитал договір №3 про надання безвідсоткової матеріальної допомоги на зворотній основі. На виконання п.1.1 договору ОСОБА_1 надав відповідачу матеріальну допомогу в сумі 1 041 300 грн. шляхом перерахування коштів в безготівковому порядку з власного банківського рахунку на банківський рахунок відповідача. ТзОВ Обрій Діжитал виконало своє зобов`язання з повернення матеріальної допомоги частково в сумі 147 200 грн. Сума боргу за договором складає 894 100 грн. , яка підлягає до стягнення з урахуванням положень ст.625 ЦК України, яка передбачає відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 14 липня 2020 року стягнуто з ТзОВ Обрій Діжитал на користь ОСОБА_1 894 100 грн. у відшкодування боргу за договором №3 від 27 листопада 2014 року про надання безвідсоткової матеріальної допомоги на зворотній основі, 491 933 грн. інфляційних втрат та 104 279 грн. трьох процентів річних. Вирішено питання судового збору.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТзОВ Обрій Діжитал подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги грунтуються на тому, що суд першої інстанції не розглянув доводи відповідача про те, що у відповідача заборгованості перед позивачем немає, оскільки ТзОВ Діжитал зробило зарахування зустрічних зобов`язань та ОСОБА_1 незаконно розпорядився неналежними йому грошима. Так, 24 жовтня 2013 року в ОСОБА_1 перед ТзОВ Обрій Діжитал виник борг в сумі 7 016 557,80 грн. у зв`язку з завданням шкоди від продажу майна, яке не мало будь-якої вартості, через що у товариства виникли збитки на 17 016 366,22 грн. У період із 27 листопада 2014 року від ОСОБА_1 на рахунок ТзОВ Обрій Діжитал за незрозумілої правової підстави надійшли грошові кошти в розмірі 894 100 грн. У зв`язку з задоволенням клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову товариство зазнало збитків на 10 803 780 грн. ТзОВ Обрій Діжитал 26 лютого 2019 року повідомило ОСОБА_1 про те, що відповідно до норми ст.601 ЦК України товариство зарахувало зустрічні вимоги в розмірі 894 100 грн., а тому заборгованість ОСОБА_1 перед товариством складає 26 926 046,22 грн., із яких товариство відступило право вимоги до ОСОБА_1 : ОСОБА_2 5 000 000 грн.; ОСОБА_3 750 000 грн. Отже, наразі заборгованість ОСОБА_1 перед товариством складає 21 176 046 грн. Окрім того, Богунський районний суд м. Житомира розглядає справу №295/2835/18 за позовом ОСОБА_2 до, у тому числі, ОСОБА_1 про стягнення 5 000 000 грн. та після набрання чинності відповідним судовим рішенням вищевказані обставини будуть підтверджені. Також Подільським районним судом м.Києва розглядається справа №758/14825/19 за позовом ТзОВ Обрій Діжитал до ОСОБА_1 про визнання договору про надання безвідсоткової матеріальної допомоги недійсним. Доводами у вказаній справі є те, що ОСОБА_1 будь-яких інших грошей не мав, ніж отримані від незаконного продажу частки статутного капіталу ТзОВ Технобудком , а тому він не міг не свої кошти надавати у позику ТзОВ Обрій Діжитал . Скаржник звертає увагу на те, що 13 липня 2020 року подав клопотання про зупинення провадження в справі у зв`язку з тим, що Подільський районний суд м. Києва розглядає справу за позовом ТзОВ Обрій Діжитал до ОСОБА_1 про визнання договору про надання безвідсоткової матеріальної допомоги недійсним, оскільки у разі задоволення зазначеного позову зникне правова підстава позову в цій справі. Проте, ухвалою від 14 липня 2020 року Богунський районний суд м. Житомира в задоволенні клопотання про зупинення провадження в цій справі до розгляду іншої справи відмовив. Відмовляючи в зупиненні провадження у цій справі, суд першої інстанції не дослідив зміст позовної заяви та підстави позову в справі №758/14825/19, де зазначається про те, що ОСОБА_1 будь-яких інших коштів не мав, окрім отриманих від незаконного продажу частки статутного капіталу ТзОВ Обрій Діжитал , а тому він не міг не своїми грошовими коштами надавати позику товариству. У випадку задоволення позову в справі №758/14825/19 також буде встановлений факт незаконного розпорядження грошовими коштами, які є предметом у цій справі. За таких обставин, наразі неможливо визначитися з правовідносинами, які виникли між сторонами у цій справі та нормами матеріального права, які їх регулюють. Чи правовідносини, що походять із договору, або правовідносини, що походять із факту незаконної передачі-отримання грошей.

Від учасників справи відзиву на апеляційну скаргу не находило.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Обрій Діжитал укладений договір №3 про надання безвідсоткової матеріальної допомоги на зворотній основі (а.с.4).

За умовами п.1.1 вищевказаного правочину позивач зобов`язався надати відповідачу безвідсоткову матеріальну допомогу, а ТзОВ Обрій Діжитал зобов`язалося повернути її до 31 жовтня 2015 року (п.4.1 договору №3).

На виконання умов вищевказаного договору позивач перерахував в безготівковому порядку з власного банківського рахунку на банківський рахунок відповідача 1 041 300 грн.: 28 листопада 2014 року - 440 500 грн.; 30 грудня 2014 року - 100 100 грн.; 29 січня 2015 року - 62 200 грн.; 29 квітня 2015 року - 183 000 грн.; 26 травня 2015 року - 17 000 грн.; 05 червня 2015 року - 16 500 грн.; 26 червня 2015 року - 222 000 грн. (а.с.48-54, 111-119 т.1).

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення коштів виконав частково, оскільки повернув лише 147 200 грн.: 03 березня 2015 року - 19 000 грн.; 16 березня 2015 року - 10 000 грн.; 01 квітня 2015 року - 20 000 грн.; 21 квітня 2015 року - 3 000 грн.; 13 травня 2015 року - 9 000 грн.; 09 червня 2015 року -19 800 грн.; 15 червня 2015 року - 17 000 грн.; 02 липня 2015 року - 2 250 грн.; 05 липня 2015 року -15 450 грн.; 08 липня 2015 року - 8 700 грн.; 31 липня 2015 року - 23 000 грн.

За таких обставин, сума 894 100 грн. залишилася не повернутою (1 041 300 - 147 200) (а.с.78 т.2).

Відповідно до п.1 частини другої ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України або інших актів цивільного законодавства (за змістом частини першої ст.526 ЦК України).

За положеннями частини першої ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі змістом норми частини першої ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша ст.12 ЦПК України). Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом із тим, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша ст.44 ЦПК України).

Наразі правомірність правочину презюмується. Договір №3 про надання безвідсоткової матеріальної допомоги на зворотній основі від 27 листопада 2014 року є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом. Також у цій справі ТзОВ Обрій Діжитал пред`являло зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання договору №3 про надання безвідсоткової матеріальної допомоги на зворотній основі від 27 листопада 2014 року та додаткової угоди №1 від 01 червня 2015 року недійсними на тій підставі, що не дотримано всіх істотних умов, зокрема, в договорі не вказано для яких саме цілей надається допомога. Проте, за заявою уповноваженого представника ТзОВ Обрій Діжитал про залишення зустрічного позову без розгляду, ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 27 грудня 2017 року зустрічна заява про визнання договору недійсним залишена без розгляду (а.с.28 т.2). Окрім того, лише через більше як два роки потому ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 08 квітня 2020 року відкрито провадження у справі №758/14825/19 за заявою ТзОВ Обрій Діжитал до ОСОБА_1 про визнання договору про надання безвідсоткової матеріальної допомоги недійсним із тих підстав, зокрема, що ОСОБА_1 будь-яких інших грошей, ніж отримані від незаконного продажу частки статутного капіталу ТзОВ Технобудком , не мав та не міг надати у позику ТзОВ Обрій Діжитал не свої гроші. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 14 липня 2020 року уповноваженому представнику ТзОВ Обрій Діжитал у задоволенні клопотання про зупинення провадження у цій справі відмовлено. Клопотання про зупинення провадження в цій справі до вирішення справи №758/14825/19 також було заявлено під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою колегія суддів апеляційного суду від 03 лютого 2021 року відмовлено ТзОВ Обрій Діжитал у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а тому відсутня об`єктивна неможливість перевірити законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції на час його ухвалення.

Неповернута сума не спростована, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки останній має право вимагати повернення того, що було ним виконане та умови договору передбачають зворотну основу. Умовами договору не прописано жодної підстави, яка б звільняла товариство від невиконання ним грошового зобов`язання.

Натомість нормами частини другої ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ТзОВ Обрій Діжитал не повернуло у повному обсязі всієї суми безвідсоткової матеріальної допомоги, то борг товариства перед ОСОБА_1 складає: суму неповернутої частини матеріальної допомоги (894 100 грн.) із урахуванням встановленого індексу інфляції за період із 01 листопада 2015 року по 20 серпня 2019 року в сумі 491 933 грн. (інфляційних втрат: 894 100 х 155,02 : 100 = 1 386 033; 1 386 033 - 894 100 = 491 933) та три проценти річних від простроченої суми, оскільки інший розмір договором не встановлено, що складає 104 279 грн. (894 100 х 3 : 100 : 365 х 1 419 = 104 279) за той же період із 01 листопада 2015 року по 20 серпня 2019 року в межах заявлених вимог.

За змістом частини другої ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та 3% річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за порушення (прострочення) грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до повернення кредитору, яким є ОСОБА_1 .

Отже, суд виявив справжню правову природу правовідносин та встановив наявність між позивачем та відповідачем відносин за договором про надання безвідсоткової матеріальної допомоги, виходячи з дійсного змісту та письмових доказів, якими доводиться факт укладення сторонами відповідного договору та погодження його умов, а також невиконання зобов`язань, які випливають саме з цього договору.

За положеннями частини сьомої ст.82 ЦПК України правова оцінка надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Так, у справі №295/10412/20 за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ Обрій Діжитал про стягнення коштів, предметом дослідження є договір від 25 грудня 2015 року, за умовами якого ТзОВ Обрій Діжитал зобов`язалося перед ОСОБА_2 сплатити 9 234 000 грн., які ОСОБА_2 сплатив, повністю виконавши зобов`язання ТзОВ Обрій Діжитал перед ПАТ Полтава-банк за кредитним договором від 28 травня 2013 року №4141, відповідно до договору поруки від 24 грудня 2015 року №4141/1. Отже, мають місце різні договори, умови яких не передбачають тотожних зобов`язань або взаємозаліку. Аналогічна позиція стосується справи №295/2835/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про стягнення 5 000 000 грн., предметом дослідження у якій є договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ ТехноБудКом від 24 жовтня 2013 року, за умовами якого ОСОБА_1 продав, а ТзОВ Обрій Діжитал придбало частку в статутному капіталі ТзОВ ТехноБудКом у розмірі 65,78%, що становить 7 018 726 грн.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі, оскільки відповідач своїх зобов`язань за договором про надання безвідсоткової матеріальної допомоги на зворотній основі не виконав, грошових коштів у повному обсязі позивачу не повернув, строк повернення сплив, а тому належить до стягнення у судовому порядку з відповідача на користь позивача 894 100 грн. боргу; 491 933 грн. інфляційних втрат та 104 279 грн. трьох процентів річних.

Доводи апеляційної скарги про постановлення судом першої інстанції ухвали від 14 липня 2020 року, якою відмовлено в зупиненні провадження у справі, також не змінюють висновків суду першої інстанції щодо підставності заявлених вимог, приймаючи до уваги, що зібрані у справі докази дозволяли встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. За таких обставин, наявність інших проваджень про визнання договору недійсним не заважала суду першої інстанції у застосуванні презумпції правомірності правочину, а відтак справа вирішена судом першої інстанції, виходячи з фактичних обставин на момент її розгляду. При вирішенні відповідного клопотання правильно надана оцінка процесуальній поведінці учасників справи (у справі №758/14825/19 відповідач оспорив договір про надання безвідсоткової матеріальної допомоги на зворотній основі лише після спливу чотирьох років із моменту пред`явлення позивачем до нього позову про стягнення залишку боргу та у цій справі відповідач звертався із зустрічним позовом про визнання відповідного договору недійсним, але у подальшому надав заяву про залишення його позову без розгляду). Обставини зміни керівництва у товаристві не звільняє господарюючий суб`єкт від майнової відповідальності за невиконання договірних зобов`язань, стороною в яких є ТзОВ Обрій Діжитал .

Разом із тим, відповідно до положень п.7 частини третьої ст.376 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30 листопада 2018 року вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.60 т.2). Матеріали справи не містять доказів, що у подальшому суд першої інстанції постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Отже, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Разом із тим, положеннями п.5 частини четвертої ст.274 ЦПК України заборонено в порядку спрощеного позовного провадження розглядати справа у спорах, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (440 500 грн.).

Оскільки ціна позову суттєво перевищує вищевказану суму, то рішення суду першої інстанції за обов`язковими процесуальними ознаками підлягає до скасування з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

При задоволенні позову судовий збір, понесений позивачем, покладається на відповідача, що узгоджується із приписами ст.141 ЦПК України (а.с.1 т.1).

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій Діжитал задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 липня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій Діжитал (м.Житомир, вул. Хлібна, 27, ЄДРПОУ 38090808) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) 894 100 грн. у відшкодування боргу за договором №3 про надання безвідсоткової матеріальної допомоги на зворотній основі від 27 листопада 2014 року; 491 933 грн. інфляційних втрат та 104 279 грн. трьох процентів річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій Діжитал (м.Житомир, вул. Хлібна, 27, ЄДРПОУ 38090808) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 6 890 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 01 липня 2021 року.