Ухвала

від 02.07.2021 по справі 320/11614/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 липня 2021 року

м. Київ

справа № 320/11614/20

адміністративне провадження № К/9901/20699/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року

у справі №320/11614/20 за позовом ОСОБА_1 до Миронівської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

04 червня 2021 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2021 року для розгляду справи №320/11614/20 визначено колегію суддів у складі головуючого - Стародуба О.П., суддів Кравчука В.М., Єзерова А.А.

Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2021 року задоволено заяви суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М., Єзерова А.А. про самовідвід у зв`язку із порушенням порядку визначення складу суду, а саме без урахування їх спеціалізації.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 червня 2021 року для розгляду справи №320/11614/20 визначено колегію суддів у складі головуючої - Мельник-Томенко Ж.М., суддів Єресько Л.О., Жука А.В.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, у тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №320/11614/20 є пункти 1, 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Щодо посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України Суд зазначає таке.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У тексті касаційної скарги заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції не ураховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №753/14765/15-ц, від 17 жовтня 2018 року та від 20 січня 2021 року у справі №182/5140/15-ц, від 13 серпня 2020 року у справі №808/610/18, від 19 квітня 2019 року у справі №810/352/17, від 20 січня 2021 року у справі №569/15473/17.

Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, скаржнику необхідно чітко вказати норму права, яка застосована всупереч висновкам Верховного Суду. При цьому обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.

Скаржником не зазначено конкретної норми права, яку застосовано судом апеляційної інстанції всупереч висновкам Верховного Суду, а також не доведено подібність правовідносин.

Також, заявник посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України.

Так, Суд звертає увагу скаржника, що у частині 4 статті 328 КАС України мова йде лише щодо постанов Верховного Суду, отже обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень постановами Верховного Суду України не передбачено чинним КАС України.

Щодо посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України Суд зазначає таке.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Так, заявник не наводить належних обґрунтувань необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Суд звертає увагу скаржника, що формальне посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження без наведення належних обґрунтувань такого посилання, не може вважатись виконанням обов`язку щодо зазначення підстав касаційного оскарження, установленого статтею 330 КАС України.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року.

Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі №320/11614/20 - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

Суддя Верховного Суду