Ухвала

від 29.06.2021 по справі 619/3297/20

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/3297/20

провадження №2/619/81/21

УХВАЛА

іменем України

29 червня 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Кононихіної Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Мєщан І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляна Валерія Валеріївна про визнання поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

встановив:

В провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває вищезазначена справа.

Позивач просить визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини, після померлого ОСОБА_3 ; визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину №2987 від 07.11.2019, яке видане приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляною В.В. на ім`я ОСОБА_2 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 6322081500:05:000:0514; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером 6322081500:05:000:0514, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.11.2019 за номером 34046441.

З метою запобігання порушення своїх прав та забезпечення можливості виконання в майбутньому рішення суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 6322081500:05:000:0514 в розмірі 6,93 га, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.11.2019 за номером 34046441 за ОСОБА_2 .

У порядку ч. 1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

На ім`я, ОСОБА_1 ОСОБА_3 03.03.2007 складено заповіт, яким заповідано земельну ділянку (пай) в розмірі 6,93 га, яка належала померлому 16.11.2010 ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності серія РІ № 695969, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 192 від 20.09.2001.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка, оформлена як спадкове майно за громадянкою України ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину №2987 від 07.11.2019, виданого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляною В.В., право власності зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.11.2019 за номером 34046441.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, зменшитись, погіршитись або може бути відчуженим.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Відповідно до п.п. 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи, що між сторонами виник спір, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову.

Керуючись статтями 149, 150-153, 260 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 6322081500:05:000:0514 в розмірі 6,93 га, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.11.2019 за номером 34046441 за ОСОБА_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких може суд ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Згідно ч.10 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у 15-ти денний строк, з дня її проголошення (п. 15, п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н. Ю. Кононихіна