Рішення

від 14.07.2021 по справі 619/3297/20

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/3297/20

провадження №2/619/81/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

14 липня 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області, діючий у складі:

головуючого судді Кононихіної Н.Ю.,

при секретарі Мєщан І. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання поважною причини пропуску для прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом, визначення додаткового стоку для прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно , де в третій особі є приватний нотаріус Дергачівського нотаріального округу Харківської області Смоляна Валерія Валеріївна,

встановив:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання поважною причини пропуску для прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом, визначення додаткового стоку для прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно , де в третій особі є приватний нотаріус Дергачівського нотаріального округу Харківської області Смоляна Валерія Валеріївна. Із матеріалів позовної заяви вбачається, що у квітні 2020 року позивачу ОСОБА_1 , від мешканців села Малі Проходи Дергачівського району Харківської області стало відомо про укладення на його користь заповіту щодо земельної ділянки (паю) в розмірі 6,93 га, яка належала за життя ОСОБА_3 . Також позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 помер, а спадкова справа після його смерті заведена приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляною Валерією Валеріївною.

14.04.2020 на особистому прийомі у приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Смоляної В. В. позивачем була отримана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. При цьому, в даній постанові ОСОБА_1 було повідомлено, що на його ім`я ОСОБА_3 дійсно складено заповіт щодо земельної ділянки (паю) в розмірі 6,93 га, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності серія РІ № 695969, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 192 від 20.09.2001. Про існування даного заповіту раніше позивачу не було відомо.

Крім того, нотаріус Смоляна В.В. повідомила, що листом від 06.06.2019 № 268/01-16, який було направлено на ім`я позивача за адресою: АДРЕСА_1 , його повідомлялось про існування заповіту, складеного на ім`я ОСОБА_1 та про необхідність звернутися до суду для поновлення строку на прийняття спадщину. Вказаний лист позивачем отримано не було, оскільки з 17.01.2008 він зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується даними громадянського паспорту позивача.

22.06.2020 секретарем виконавчого комітету Проходівської сільської ради на запит позивача було видано дублікат заповіту, складеного 03.03.2007 на ім`я позивача померлим ОСОБА_3 . Відповідно до даного заповіту, дійсно, ОСОБА_1 було заповідано земельну ділянку (пай) в розмірі 6,93 га, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності серія РІ № 695969, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 192 від 20.09.2001.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що земельна ділянка, що була йому заповідана - на даний час оформлена як спадкове майно за громадянкою України ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2987 від 07.11.2019, виданого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляною В.В., право власності зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.11.2019 за номером 34046441.

Поважними причинами пропуску строку при зверненні до нотаріуса за прийняттям спадщини визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320ис17. Дана позиція підтверджена Верховним Судом в постанові від 26.06.2018 у справі № 565/1145/17.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач не звернувся своєчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки йому не було відомо про існування заповіту.

Тому позивач просив визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяця з дня набрання рішенням суду законної сили;

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину №2987 від 07.11.2019, видане приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляною В.В. на ім`я ОСОБА_2 щодо спадкування земельної ділянки із кадастровим номером 632 081500:05:000:0514;

скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером 6322081500:05:000:0514, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.11.2019 за номером 34046441.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник підтримали заявлені вимоги.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 просив у задоволенні позову відмовити, та пояснив, що дійсно, відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ХР № 0151760 ксп Проходянське , місце знаходження: с. Великі Проходи Дергачівськогого району Харківської області видано громадянину України - члену колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського акціонерного товариства), ОСОБА_3 , батьку відповідача, на підставі рішення Дергачівської районної Держадміністрації від 17 квітня 1997 року за № 28 в тому, що йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ксп Проходянське розміром 8,50 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки внатурі на місцевості. Вартість земельної частики (паю) становить 25952 грн. Сертифікат зареєстровано 22 вересня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №329.

ІНФОРМАЦІЯ_2 батько відповідача, ОСОБА_3 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16.11.2020, серія НОМЕР_1 , про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний запис за № 23.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 листопада 2019 року, засвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляною В.В., серія та номер:2987, спадкоємцем на зазначене у цьому свідоцтві майно ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дочка - ОСОБА_2 .

Спадщина, на яку видано це Свідоцтво складається з: земельної ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,9311 га у межах згідно з планом, кадастровий № 6322081500:05:000:0514, що розташована на території Проходівської сільської ради, Дергачівський район, Харківська область.

Вказана у цьому свідоцтві ділянка належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія Р1 № 695969, виданого 20 вересня 2001 року Проходівською сільською радою народних депутатів, на підставі рішення Проходівської сільської ради народних депутатів від 05 вересня 2001 року за реєстровим №210, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 192; оригінал державного акту втрачений.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ- 6311360752019, виданого 11.10.2019 відділом у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані; склад угідь: рілля-6,9311 га.

Відповідач з батьком проживали однією сім`єю, вели спільне господарство до самої його смерті, були зареєстровані за однією адресою, тобто фактично, після його смерті відповідач стала власницею усього його майна.

Згідно ст.1261 ЦК України спірна земельна ділянка належить відповідачу на праві приватної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Положеннями ч.1 ст.1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач зазначає, що у вказаний строк відповідна заява з боку позивача про прийняття спадщини подана не була. Проте, згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідач вважає, що відсутні поважні причини для пропуску строку з боку позивача щодо подання заяви про прийняття спадщини, т.я. позивач знав про смерть спадкодавця, т.я. користувався спірною земельною ділянкою, користується нею і по теперішній час.

У той же час відповідач спадок після смерті батька прийняла фактично у вигляді житлового будинку на земельній ділянці, та звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини; про зазначений позивачем заповіт відповідач дізналась випадково від нотаріуса, а побачила заповіт у травні 2020 року у ОСОБА_1 .

Зі слів її померлого батька, ОСОБА_3 відповідачу стало відомо, що приблизно у 2007 році батько, передав в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 6,93га, кадастровий номер 6322081500:05:000:0514, яка розташована за адресою: КСП Проходянське , Проходівська сільська рада Дергачівського району, Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на невідомий строк. Договір про оренду земельної ділянки відсутній.

Ознайомившись із заповітом, відповідач зрозуміла, що ОСОБА_1 ввів в оману батька, для прикривання іншого правочину Договору оренди, для уникнення сплати орендної плати в подальшому.

Тому свідоцтво про справо на спадок є законним правомірним, у задоволенні позову слід відмовити.

В судове засідання представник третьої особи - приватного нотаріуса Дергачівського нотаріального округу Харківської області Смоляної В.В. не з`явився, сповіщений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, просив розглядати справу у його відсутності, підтвердив обставини, викладені в позові. Тому суд розглядає справу за відсутності третьої особи та його представника, на тих доказах, які надані до судового засідання, у заочному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач та його представник належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився повторно в судове засідання 29.06.2021, 14.07.2021, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ХР № 0151760 ксп Проходянське , місце знаходження: с. Великі Проходи Дергачівськогого району Харківської області видано громадянину України - члену колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського акціонерного товариства), ОСОБА_3 , батьку відповідача, на підставі рішення Дергачівської районної Держадміністрації від 17 квітня 1997 року за № 28 в тому, що йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ксп Проходянське розміром 8,50 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки внатурі на місцевості. Вартість земельної частики (паю) становить 25952 грн. Сертифікат зареєстровано 22 вересня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 329.

ІНФОРМАЦІЯ_2 батько відповідача, ОСОБА_3 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16.11.2020, серія НОМЕР_1 , про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний запис за № 23.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 листопада 2019 року, засвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляною В.В., серія та номер:2987, спадкоємцем на зазначене у цьому свідоцтві майно ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дочка - ОСОБА_2 .

Спадщина, на яку видано це Свідоцтво складається з: земельної ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,9311 га у межах згідно з планом, кадастровий № 6322081500:05:000:0514, що розташована на території Проходівської сільської ради, Дергачівський район, Харківська область.

Вказана у цьому свідоцтві ділянка належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія Р1 № 695969, виданого 20 вересня 2001 року Проходівською сільською радою народних депутатів, на підставі рішення Проходівської сільської ради народних депутатів від 05 вересня 2001 року за реєстровим №210, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 192; оригінал державного акту втрачений.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ- 6311360752019, виданого 11.10.2019 відділом у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані; склад угідь: рілля-6,9311 га.

У квітні 2020 року позивачу ОСОБА_1 , від мешканців села Малі Проходи Дергачівського району Харківської області стало відомо про укладення на його користь заповіту щодо земельної ділянки (паю) в розмірі 6,93 га, яка належала за життя ОСОБА_3 . Також позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 помер, а спадкова справа після його смерті заведена приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляною Валерією Валеріївною.

14.04.2020 на особистому прийомі у приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Смоляної В. В. позивачем була отримана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. При цьому, в даній постанові ОСОБА_1 було повідомлено, що на його ім`я ОСОБА_3 дійсно складено заповіт щодо земельної ділянки (паю) в розмірі 6,93 га, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності серія РІ № 695969, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 192 від 20.09.2001. Про існування даного заповіту раніше позивачу не було відомо.

Крім того, нотаріус Смоляна В.В. повідомила, що листом від 06.06.2019 № 268/01-16, який було направлено на ім`я позивача за адресою: АДРЕСА_1 , його повідомлялось про існування заповіту, складеного на ім`я ОСОБА_1 та про необхідність звернутися до суду для поновлення строку на прийняття спадщину. Вказаний лист позивачем отримано не було, оскільки з 17.01.2008 він зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується даними громадянського паспорту позивача.

З метою отримання дублікату заповіту, складеного на ім`я позивача померлим ОСОБА_3 , позивачем було направлено запит до Проходівської міської ради Дергачівського району Харківської області.

На вказаний запит 22.06.2020 секретарем виконавчого комітету Проходівської сільської ради було видано дублікат заповіту, складеного 03.03.2007 на ім`я позивача померлим ОСОБА_3 . Відповідно до даного заповіту, дійсно, ОСОБА_1 було заповідано земельну ділянку (пай) в розмірі 6,93 га, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності серія РІ № 695969, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 192 від 20.09.2001.

Із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що земельна ділянка, що була йому заповідана - на даний час оформлена як спадкове майно за громадянкою України ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2987 від 07.11.2019, виданого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляною В.В., право власності зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.11.2019 за номером 34046441.

Дані обставини у судовому засіданні підтвердили відповідач ОСОБА_2 та свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які пояснили, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя не знаходився на обліку як особа, що зловживає спиртним, він був власником спірної земельної ділянки, однак він часто хворів, йому потрібні були гроші, він часто просив у борг гроші у позивача, з яким він був знайомий, часто приїздив до господарства позивача, щоб ловити рибу у ставках, вони спілкувалися. Тому в подяку позивачу за увагу до нього за життя - ОСОБА_3 заповів спірну земельну ділянку позивачу, тим більше, що він все одно збирався її продавати, не збирався вести сільське господарство. Про заповіт ОСОБА_3 не знав не тільки позивач, це було для нього новиною, не знала навіть дочка спадкодавця - відповідачка по справі; вона не знала про наявність такого спадкового майна у батька - як спірна земельна ділянка, що підтвердила у судовому засіданні, пояснивши, що в травні 2020 року вперше побачила дублікат заповіту батька у ОСОБА_1 .. Дійсно, позивач ОСОБА_1 взнав про смерть спадкодавця в травні 2020 року з телефонної розмови з відповідачем, яка підтвердила для позивача правдивість цієї інформації, тому ОСОБА_1 одразу звернувся до суду із даним позовом. Крім того, відповідач та свідки, а також приватний нотаріус Смоляна В. В. (листом до суду) підтвердили, що сповіщали ОСОБА_1 про наявність заповіту і спадщини, що відкрилася - за адресою, де він не був зареєстрованим і не проживав, тому він не знав та не міг знати про обставини смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не міг своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Також відповідач та свідки підтвердили, що коли відповідач вперше від нотаріуса взнала про наявність заповіту батька - вона все одно оформила свої спадкові права на заповідане майно, хоча в неї не було документів про право власності і сертифікату на спірну земельну ділянку. Крім того, відповідач та свідки у судовому засіданні підтвердили, що позивач весь час з 2010 року після смерті спадкодавця і по теперішній час фактично користується спірною земельною ділянкою, тобто фактично прийняв спадок за заповітом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.ст. 1223,1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У вказаний строк відповідна заява позивачем подана не була. Проте, згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того,що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320ис17. Дана позиція підтверджена Верховним Судом в постанові від 26.06.2018 у справі № 565/1145/17.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач не звернувся своєчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки йому не було відомо про існування заповіту.

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від б вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, підтриманої Верховним Судом, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Тому позивач ОСОБА_1 , пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не проживав зі спадкодавцем на момент його смерті, не є спадкоємцем першої черги за законом, а тому об`єктивно не міг знати про наявність на його ім`я заповіту. Крім того, позивач не є родичем спадкодавця ОСОБА_3 , у якого є спадкоємці першої черги за законом. Лист же нотаріуса, яким позивача було повідомлено про існування на його ім`я заповіту - позивач не отримав, оскільки він був направлений за старим місцем реєстрації, з якого він вибув.

Отже, у межах шестимісячного строку позивач не вчиняв дій, спрямованих на прийняття спадщини, оскільки не знав про наявність заповіту, та як підтверджується матеріалами, доданими до даної позовної заяви, про смерть спадкодавця ОСОБА_3 та існування заповіту позивачу стало відомо лише після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.

У зв`язку із тим, що позивач вчасно не прийняв спадщину після померлого ОСОБА_3 у вигляді земельної ділянки із кадастровим номером 6322081500:05:000:0514 з вищевказаних причин, приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляною В.В. було передчасно видано свідоцтво про право на спадщину № 2987 від 07.11.2019 на ім`я ОСОБА_2 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 6322081500:05:000:0514 та зареєстроване за нею право власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.11.2019 за номером 34046441.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 -1265 цього Кодексу. Таким чином, у разі визнання судом не поважними причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини та встановлення йому додаткового строку для вчинення цих дій, позивач буде позбавлений можливості оформити свої спадкові права за вищевказаним заповітом через наявність свідоцтва про право на спадщину та державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за іншою особою, яка є спадкоємцем за законом та може спадкувати майно лише у разі неприйняття спадщину спадкоємцем за заповітом. Отже, свідоцтво про право на спадщину № 2987 від 07.11.2019, видане приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляною В.В. на ім`я ОСОБА_2 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 6322081500:05:000:0514, суд визнає недійсним, а державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.11.2019 за номером 34046441 повинна бути скасована.

Позов необхідно задовольнити у повному обсязі.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76-78, 259 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяця з дня набрання рішенням суду законної сили;

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину №2987 від 07.11.2019, видане приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляною В. В. на ім`я ОСОБА_2 щодо спадкування земельної ділянки із кадастровим номером 632 081500:05:000:0514;

скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером 6322081500:05:000:0514, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.11.2019 за номером 34046441.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. Ю. Кононихіна