Ухвала

від 18.06.2021 по справі 361/2551/21

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/2551/21

Провадження № 1-кс/361/555/21

18.06.2021

18 червня 2020 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

Слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю скаржника ОСОБА_3

розглянувши скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого Броварського РУП ГУНП в Київській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР та на рішення слідчого Броварського РУП ГУ НП в Київській області про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12020030140000062 від 11.03.2020 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

29 березня 2021 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого Броварського РУП ГУНП в Київській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР та на рішення слідчого Броварського РУП ГУ НП в Київській області про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12020030140000062 від 11.03.2020 року, в якій він просить скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12020030140000062 від 11.03.2020 року, окрім того, просить суд зобов`язати слідчого внести відомості до ЄРДР за його клопотанням від 25.02.2021 року.

ОСОБА_3 у своїй скарзі вказує на те, що 11 березня 2020 року старшим слідчим Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 на підставі його заяви про вчинене кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 190 КК України, за № 12020030140000062 по факту незаконного привласнення у жовтні 2018 року посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ майбутніх поколінь - 21» (далі - ТзОВ «СМП-21) ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за попередньою змовою між собою, грошовими коштами ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які входили до бригади по виконанні будівельних робіт (далі - виконавці робіт), на загальну суму 375 000 гривень.

Так, постановами слідчого від 12 березня 2020 року ОСОБА_3 та інших виконавців робіт залучено як потерпілих в даному кримінальному провадженні.

13 березня 2020 року на підставі клопотання ОСОБА_3 дане кримінальне провадження перекваліфіковано на частину 3 статті 191 КК України, про що слідчим ОСОБА_4 внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того, згідно листа начальника Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області від 16 квітня 2020 року кримінальне провадження № 12020030140000062 від 11.03.2020 року, не зрозуміло чому знову за ч. 2 ст. 190 КК України, постановою прокурора від 28.03.2020 року скеровано до СВ Броварського ВП ГУНП в Київській області для організації подальшого досудового розслідування.

Так, у своїй скарзі, ОСОБА_3 , звертає увагу на те, що 23 березня 2021 року простим поштовим листом адресованим на його адресу без прізвища від Броварського РУП ГУНП в Київській області було отримано постанову слідчого цього відділу поліції ОСОБА_19 від 31 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження, якою закрите кримінальне провадження № 12020030140000062 від 11.03.2020 року у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Так, скаржник вважає, що рішення слідчого про закриття даного кримінальному провадженні у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення є передчасним, а постанова слідчого від 31.12.2020 року про закриття кримінального провадження є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Обов`язок всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження покладений на керівника органу досудового розслідування в силу положень статті 9 КПК України.

Зі змісту вказаної постанови слідчого вбачається, що під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні вжито першочергові заходи щодо встановлення факту події кримінального правопорушення (злочину), проведено аналіз даних щодо наявності повноти ознак кримінального правопорушення, достатності наявних доказів для доведення винуватості особи в суді; не встановлено об`єктивну та суб`єктивну сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а також те, що в даному випадку мають місце цивільно-правові відносини.

Зокрема, в постанові вказано, що вжито першочергові заходи для встановлення факту події кримінального правопорушення (злочину). Дане твердження є неправдиве, оскільки жодних першочергових заходів не вживалося, що свідчить не проведення жодної слідчої дії слідчою Хижною по кримінальному провадження в період з 28 березня 2020 року по 07 липня 2020 року. Також сумнівним є твердження слідчого в оскаржуваній постанові щодо проведення аналізу даних з приводу наявності повноти ознак кримінального правопорушення, достатності наявних доказів для доведення винуватості особи в суті, оскільки такий аналіз не було над чим проводити: два допити свідків і дві відмови надати витребовувану інформацію на запит. Щодо достатності наявних доказів для доведення винуватості особи в суді ні з процесуальної точки зору, ні з точки зору як людини без відхилень нічого не можу пояснити, оскільки не зрозуміло на підставі яких доказів по кримінальному провадженні слідчий проводив аналіз і про конкретні докази слідчим нічого не зазначено в оскаржуваній постанові.

Що стосується наявності цивільно-правових відносин, про які слідчий зазначає в оскаржуваній постанові, то відповідно до статті 284 КПК України це не є підставою слідчому на закриття кримінального провадження, а відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Крім того, передчасним рішення слідчого про закриття згаданого кримінального провадження полягає у тому, що по даному кримінальному провадженні не проведені усі необхідні слідчі дії, про які зазначено в моїх клопотаннях від 24 квітня 2020 року, від 12 січня 2021 року та від 25 лютого 2021 року (в даному випадку основне першочергове клопотання від 24 квітня 2020 року), а також згідно чинного КПК України та внутрішніх інструкцій Міністерства внутрішніх справ України.

У судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Слідчий Броварського РУП ГУНП в Київській області у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду.

За правилами ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчий суддя, вислухавши думку доводи особи, яка подала скаргу, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, приходить до наступного.

Статтею 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення, слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Також у ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у провадженні Броварського ВП ГУНП в Київській області перебували матеріали кримінального провадження за № 12020030140000062 від 11.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

За результатами досудового розслідування, 31.12.2020 року слідчим Броварського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_20 було винесено постанову про закриття кримінального провадження, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Постанова про закриття кримінального провадження, слідчим Броварського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_20 мотивована тим, що в даному випадку мають місце цивіль-правові відносини.

Слідчий суддя, аналізуючи доводи особи, що подала скаргу, рішення слідчого про закриття провадження, враховує наступне.

Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов`язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1 ст. 94 КПК України, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Із норм ст. 26 КПК України вбачається, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У свою чергу, слідчий, під час досудового розслідування, зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

Із положень ст. 84 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Проте, обставини, викладені у заяві особи, що подала скаргу, не в повній мірі стали предметом контролю слідчого при проведенні досудового розслідування, оскільки постанова слідчого про закриття кримінального провадження вказаним нормам КПК України не відповідає, в ній відсутня оцінка кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, тобто суб`єктом оскарження не надано обґрунтовані відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Таким чином, оскаржувана постанова, в порушення вимог КПК України, є передчасною та такою, що не містить будь-якого аналізу отриманих в ході досудового розслідування доказів, у зв`язку з чим не зрозуміло на підставі яких фактичних даних слідчий дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження.

Тобто, з оскаржуваної постанови слідує, що вона не містить достатніх відомостей, які б свідчили про те, що вимоги КПК України було виконано належним чином та надано необхідну правову оцінку усім обставинам в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року /ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України/.

За таких обставин, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, здійснюючи передбачену КПК України процедуру судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, вважає, що з урахуванням викладених вище обставин, рішення слідчого є передчасним та необґрунтованим, у зв`язку з чим скарга підлягає задоволенню, а постанова слідчого скасуванню, для відновлення досудового розслідування та його проведення у загальному порядку.

Керуючись ч. 2 ст. 8, ч.ч. 2, 5 ст. 9, ч. 1 ст. 24, ст.ст.22, 26, 84, ч. 1 ст. 91, ст.ст. 84, 94, 303, 304,305,306 КПК України, ст. 55 КУ, слідчий суддя

У Х В А Л И Л А:

Скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого Броварського РУП ГУНП в Київській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР та на рішення слідчого Броварського РУП ГУ НП в Київській області про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12020030140000062 від 11.03.2020 року задовольнити частково.

Скасувати постанову слідчого Броварського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_19 про закриття кримінального провадження № 12020030140000062 від 11.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчийсуддя ОСОБА_1