Постанова

від 23.06.2021 по справі 910/13383/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2021 р. Справа№ 910/13383/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко А.І.

при секретарі Пнюшкову В.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 23.06.2021.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва

від 04.03.2021 (повний текст складено 22.03.2020)

у справі №910/13383/20 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Приватного підприємства "Сантехмонтаж - Еліт"

до 1) Міністерства юстиції України;

2) Колективного підприємства "Цивільжитлобуд"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1) Приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Пулавська Ольга Ігорівна ;

2) ОСОБА_1 ;

про визнання протиправним та скасування наказів Міністерства юстиції України та визнання припиненими зобов`язань,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Сантехмонтаж - Еліт" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1, скаржник) та до Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" (далі - відповідач-2) про:

- визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України від 13.04.2020 № 1403/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень";

- визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України від 13.04.2020 №1404/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень"

- визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України від 13.04.2020 № 1405/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень"

- визнання виконаними умов договорів укладених між ПП "Сантехмонтаж - Еліт" та КП "Цивільжитлобуд" від 31.07.2008 щодо будівництва квартири АДРЕСА_1 ; від 30.06.2008 щодо будівництва квартири АДРЕСА_2 та від 31.05.2008 щодо будівництва квартири АДРЕСА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірними Наказами Міністерства скасовано державні реєстрації права власності ПП "Сантехмонтаж - Еліт" на об`єкти нерухомості, а саме, квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , набуті позивачем на підставі договорів дольової участі у будівництві укладеними у період 2008- 2011рр. між ПП "Сантехмонтаж - Еліт" та КП "Цивільжитлобуд".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 позов Приватного підприємства "Сантехмонтаж - Еліт" до Міністерства юстиції України та Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Пулавська Ольга Ігорівна та ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказів Міністерства юстиції України та визнання умов договорів виконаними задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України від 13.04.2020 № 1403/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

Визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України від 13.04.2020 № 1404/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

Визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України від 13.04.2020 № 1410/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

Визнано зобов`язання за договорами, укладеними між ПП "Сантехмонтаж-Еліт" та КП "Цивільжитлобуд" від 31.07.2008 щодо будівництва квартири АДРЕСА_1 ; від 30.06.2008 щодо будівництва квартири АДРЕСА_2 ; від 31.05.2010 щодо будівництва квартири АДРЕСА_3 , припиненими шляхом виконання Приватним підприємством "Сантехмонтаж - Еліт" та Колективним підприємством "Цивільжитлобуд" у повному обсязі.

Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь Приватного підприємства "Сантехмонтаж - Еліт" 6306,00 грн. судового збору.

Стягнуто з Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" на користь Приватного підприємства "Сантехмонтаж - Еліт" 2102,00 грн. судового збору.

Стягнуто з Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" на користь державного бюджету 4204,00 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Міністерство юстиції України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі №910/13383/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до Міністерства юстиції України.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що законність дій та прийнятих рішень Міністерством юстиції України обґрунтовується тим, що розгляд скарг КП Цивільжитлобуд від 30.09.2019 здійснювався Міністерством ще до державної реєстрації речового права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується.

Також скаржник зазначає, що оскаржувані рішення прийняті приватним нотаріусом з порушенням вимог пунктів 1,2,3 частини 3 статті 10, п.4 ч.1 статті 18, п.4 ч. 1 статті 24 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та підлягали скасуванню, а накази Мінюсту, в свою чергу, винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному головуючому судді від 22.04.2020 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі №910/13383/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі №910/13383/20. Призначено справу до розгляду на 23.06.2021.

11.05.2021 від відповідача-2 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі №910/13383/20 без змін.

Зокрема відповідач-2 зазначає, що останній підтверджує відсутність будь-яких претензій до позивача по договорах дольової участі, укладених між сторонами.

21.05.2021 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі №910/13383/20 без змін.

Представники позивача та відповідача-1 з`явилися в судове засідання 23.06.2021 та надали пояснення по суті апеляційної скарги.

Відповідач-2 та треті особи в судове засідання 23.06.2021 не з`явилися. Про поважність неявки в судове засідання не повідомили.

У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності відповідача-2, третіх осіб та їх повноважених представників за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 23.06.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 31.07.2008 між КП "Цивільжитлобуд" та ПП "Сантехмонтаж-Еліт" укладено договір дольової участі, за яким КП "Цивільжитлобуд" взяло на себе зобов`язання щодо будівництва квартири АДРЕСА_1 , вартістю 335 200 грн. (п.2.1.). Згідно договору розрахунок здійснювався згідно виконаних робіт. Вартість квартири є остаточною і незмінною (п.3.1).

Також, 31.07.2008 було підписано між сторонами договір про припинення зобов`язань зарахуванням та акт №4 прийому-передачі житлового фонду.

22.12.2010 КП "Цивільжитлобуд" видано довідку №1-210 від 22.12.2010, відповідно до змісту якої ПП "Сантехмонтаж-Еліт" згідно договору про дольову участь у будівництві повністю сплачено фактичну вартість в сумі 335200 грн. за квартиру АДРЕСА_1 .

31.05.2010 між КП "Цивільжитлобуд" та ПП "Сантехмонтаж-Еліт" укладено договір дольової участі, за яким КП "Цивільжитлобуд" взяло на себе зобов`язання щодо будівництва для ПП "Сантехмонтаж-Еліт" квартири № АДРЕСА_3, вартістю 468 192 грн. (п.2.1.)

Договором про припинення зобов`язання зарахуванням б/н від 31.05.2010 зараховано зустрічні кредиторські вимоги ПП "Сантехмонтаж-Еліт" до КП "Цивільжитлобуд" в рахунок оплати вартості указаної квартири.

31.05.2010 між сторонами підписано акт прийому-передачі №5 від 31.05.2010 квартири АДРЕСА_3 .

22.12.2010 КП "Цивільжитлобуд" видано довідку № 1-211 від 22.12.2010 про повну оплату фактичної вартості квартири.

30.06.2011 між КП "Цивільжитлобуд" та ПП "Сантехмонтаж-Еліт" укладено договір дольової участі, за яким КП "Цивільжитлобуд" взяло на себе зобов`язання щодо будівництва квартири АДРЕСА_2 , вартістю 309 420 грн.

30.06.2011 між сторонами укладено договір про зарахування взаємних вимог, шляхом зарахування вимог ПП "Сантехмонтаж-Еліт" до КП "Цивільжитлобуд" зі сплати вартості поставлених товарів та наданих послуг в рахунок оплати вартості квартири АДРЕСА_2 .

30.06.2011 між сторонами підписано акт прийому-передачі від 30.06.2011 квартири АДРЕСА_2 , вартістю 309 420 грн.

22.12.2010 КП "Цивільжитлобуд" видано довідку № 1-211 від 22.12.2010 про повну оплату фактичної вартості квартири.

Надалі, КП "Цивільжитлобуд" видано довідку про повну оплату фактичної вартості квартири АДРЕСА_2 , вартістю 309 420 грн.

Наведені вище Договори дольової участі, Договори про зарахування взаємних вимог та акти прийому-передачі підписані Головою правління КП "Цивільжитлобуд" Онишко Т.Ю. (Договори та акт від 31.07.2008 - ОСОБА_2 ) та скріплені відтиском печатки КП "Цивільжитлобуд" з однієї сторони та Директором ПП "Сантехмонтаж-Еліт" ОСОБА_3 з іншої сторони.

Як вказує позивач, підставою для укладення вищезазначених Договорів слугувало те, що протягом 2008 - 2011 років Позивачем поставлялись товари та виконувались підрядні роботи під час будівництва багатоквартирного будинку за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 34/2 , замовником будівництва якого було КП "Цивільжитлобуд". Копію даного договору підряду №32 від 04.02.2008 долучено до матеріалів справи.

Договір підряду №32 від 04.02.2008 підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; у встановленому порядку не оскаржений, не розірваний та не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір підряду є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

У зв`язку із наявністю кредиторської заборгованості КП "Цивільжитлобуд" перед ПП "Сантехмонтаж-Еліт" за поставлені товари та надані послуги в липні 2008 року між контрагентами було досягнуто згоди щодо припинення зустрічних грошових зобов`язань, шляхом їх зарахування у рахунок оплати вартості дольової участі у будівництві квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 .

20.08.2015 між ПП "Сантехмонтаж-Еліт" та ОСОБА_1 було укладено договори переуступки майнових прав в будівництві та набутті у власність квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Відповідно до пункту 6 Договору переуступки квартира у власність Набувача переходить після повної сплати її вартості перед Відчужувачем ПП "Сантехмонтаж-Еліт".

23.12.2015 між ПП "Сантехмонтаж-Еліт" та ОСОБА_1 підписано Угоду про розірвання договору у зв`язку із невиконанням його сторонами (несплата вартості квартир ОСОБА_1 ), внаслідок чого сторони повернулись до стану, який існував до підписання договорів переуступки від 20.08,2015.

17.07.2019 Управлінням ДАБІ у Хмельницькій області видано сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкта серії ХМ №162191981224, згідно з яким будинок по АДРЕСА_1 вважається прийнятим в експлуатацію.

Згідно Витягу № 1-150 від 22.08.2019 "з переліку осіб, які брали участь у фінансуванні будівництва 130-квартирного житлового будинку із вбудовано-прибудованими магазинами та офісами, нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 " виготовленого КП "Цивільжитлобуд" за підписом Голови правління КП "Цивільжитлобуд" Онишко Т.Ю. та поданого до управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, вбачається наступне:

- ПП "Сантехмонтаж-Еліт" проінвестувало та отримало майнові права на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 у зазначеному будинку.

За наведених обставин, враховуючи введення в експлуатацію будинку, ПП "Сантехмонтаж-Еліт" реалізувало своє право на отримання у власність квартир, та з метою належного оформлення своїх майнових прав на збудовані квартири у введеному в експлуатацію будинку, 13.09.2019 подано приватному нотаріусу Хмельницького міського нотаріального округу Пулавській О.І. перелік документів, необхідних для державної реєстрації речових прав, за результатами розгляду яких, приватним нотаріусом прийнято:

- рішення від 13.09.2019 № 48670812 щодо державної реєстрації права власності за ПП "Сантехмонтаж-Еліт" на квартиру, як об`єкт інвестування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- рішення від 13.09.2019 № 48671398 щодо державної реєстрації права власності за ПП "Сантехмонтаж-Еліт" на квартиру, як об`єкт інвестування, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- рішення від 13.09.2019 № 48671158 щодо державної реєстрації права власності за ПП "Сантехмонтаж-Еліт" на квартиру, як об`єкт інвестування, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

У подальшому, 13.12.2019 ПП "Сантехмонтаж-Еліт" здійснило продаж майнових прав на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 згідно відповідних договорів купівлі-продажу № 50203037, 50206097 та №50205836, відповідно.

13.04.2020 Міністром юстиції з урахуванням висновків Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі по тексту Колегія), за результатами розгляду скарги КП "Цивільжитлобуд" від 30.09.2019, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03.10.2019 року за № 34346-33-19, 34349-33-19, 34347-33-19 на рішення приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Пулавської О.І. від 13.09.2019 року № 48670812, 48671158, 48671398 про державну реєстрацію за ПП "Сантехмонтаж-Еліт" прав власності на квартири АДРЕСА_1, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , підписано наступні Накази:

- Наказ № 1404/5 від 13.04.2020 про часткове задоволення скарги КП "Цивільжитлобуд" та скасування рішення від 13.09.2019 № 48670812, прийнятого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Пулавською О.І. щодо державної реєстрації права власності за ПП "Сантехмонтаж-Еліт" на квартиру АДРЕСА_1 ;

- Наказ № 1403/5 від 13.04.2020 про часткове задоволення скарги КП "Цивільжитлобуд" та скасування рішення від 13.09.2019 № 48671158, прийнятого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Пулавською О.І. щодо державної реєстрації права власності за ПП "Сантехмонтаж-Еліт" на квартиру АДРЕСА_2 ;

- Наказ № 1410/5 від 13.04.2020 про часткове задоволення скарги КП "Цивільжитлобуд" та скасування рішення від 13.09.2019 року № 48671398, прийнятого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Пулавською О.І. щодо державної реєстрації права власності за ПП "Сантехмонтаж-Еліт" на квартиру АДРЕСА_3 ;

Зі змісту висновків Колегії слідує, що підставою скасування зазначених вище рішень реєстратора стало їх прийняття приватним нотаріусом із порушенням вимог пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 10, пункту 4 частини статті 18, пункту 4 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також абзацу першої пункту 12, пункту 78 Порядку № 1127.

Спір у справі виник у зв`язку із твердженнями позивача про незаконність та протиправність Наказів Міністерства юстиції України від №1404/5, № 1403/5 та № 1410/5 від 13.04.2020.

У поданому позові позивач просить суд визнати виконаними умови договорів укладених між ПП "Сантехмонтаж - Еліт" та КП "Цивільжитлобуд" від 31.07.2008 щодо будівництва квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , а також, визнати протиправними та скасувати Накази Міністерства юстиції України від 13.04.2020 №1404/5, № 1403/5 та № 1405/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

Міністерство юстиції України заперечуючи проти позовних вимог зазначало, що оскаржувані рішення прийняті приватним нотаріусом з порушенням вимог пунктів 1,2,3 частини 3 статті 10, п.4 ч.1 статті 18, п.4 ч. 1 статті 24 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та підлягали скасуванню, а накази Мінюсту, в свою чергу, винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначні Конституцією України та Законами України.

КП "Цивільжитлобуд" заперечуючи проти позову зазначило, що позивачем не доведено факту припинення зобов`язань зарахуванням, оскільки, договори не містять сум на які зараховуються зустрічні обов`язки. Також, КП "Цивільжитлобуд" вказує, на відсутність порушених прав позивача щодо вимоги про визнання договорів виконаними та неправильно обраний спосіб захисту щодо даної вимоги, у зв`язку із чим в задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції керувався тим, що враховуючи факт підписання сторонами договорів про припинення зобов`язання зарахуванням, видачу КП "Цивільжитлобуд" 22.12.2010 довідок про повну оплату ПП "Сантехмонтаж-Еліт" фактичної вартості квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 , суд першої інстанції дійшов до висновку, що зобов`язання за договорами, укладеними між ПП "Сантехмонтаж-Еліт" та КП "Цивільжитлобуд" від 31.07.2008 щодо будівництва квартири АДРЕСА_1 від 30.06.2008, щодо будівництва квартири № 76 від 31.05.2010, щодо будівництва квартири АДРЕСА_3 , є припиненими шляхом виконання Приватним підприємством "Сантехмонтаж - Еліт" та Колективним підприємством "Цивільжитлобуд" у повному обсязі, а також суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорювані накази суб`єкт владних повноважень безпідставно втрутився у право власності суб`єкта господарювання та неправомірно позбавив його таких прав, перевищуючи свої повноваження, які надані йому законом.

Розглянувши апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, передумовою виникнення спору та сам спір стосується обставин укладення договорів дольової участі, договорів про припинення зобов`язань зарахуванням, та невизнання останніх КП "Цивільжитлобуд", з чим і пов`язується господарський характер даного спору та спору про право Позивача на володіння об`єктами нерухомості.

При цьому, аналізуючи вимоги позивача та предмет доказування, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у даному випадку першочерговому дослідженню та встановленню підлягає саме факт припинення зобов`язань за договорами, укладеними між ПП "Сантехмонтаж-Еліт" та КП "Цивільжитлобуд" від 31.07.2008 шляхом виконання Приватним підприємством "Сантехмонтаж - Еліт" та Колективним підприємством "Цивільжитлобуд", а не визнання умов договорів виконаними, про що зазначає позивач.

Вимога про визнання умов договорів виконаними, жодним чином не сприятиме встановленню об`єктивної істини у справі та захисту порушених прав позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне здійснювати розгляд справи саме в контексті дослідження факту припинення зобов`язань за договорами, укладеними між ПП "Сантехмонтаж-Еліт" та КП "Цивільжитлобуд" від 31.07.2008.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між ПП "Сантехмонтаж-Еліт" та КП "Цивільжитлобуд" протягом 2008-2011 років виникли господарські відносини. Зокрема, позивачем здійснювалась поставка товар та надавались послуги будівельно-монтажних робіт на об`єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 34/2 .

При цьому, між ПП "Сантехмонтаж" та КП "Цивільжитлобуд" було досягнуто домовленості щодо придбання в рахунок оплати за поставлені товари та надані послуги, по мірі виникнення заборгованості у КП "Цивільжитлобуд" перед позивачем, квартир у житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснює КП "Цивільжитлобуд".

Відповідно до частин 1, 2 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із статтею 601 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 203 ГК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено у статті 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи з викладеного вище, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути: зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Крім цього, між сторонами не повинно бути спору відносно характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання.

При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

За змістом статті 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Отже, враховуючи наявність між сторонами зустрічних позовних вимог, останні здійснили припинення існуючих зобов`язань зарахуванням.

Відтак, колегія суддів зазначає, що укладаючи договори про припинення зобов`язань № б/н від 2008 року, № б/н від 30.06.2011, №б/н від 31.05.2010, підписуючи їх та скріплюючи печаткою КП "Цивільжитлобуд" та ПП "Сантехмонтаж-Еліт" усвідомлювали їх наслідки.

У даних договорах сторони погодили та вирішили про те, що всі зустрічні грошові зобов`язання, які існують та будуть виникати в майбутньому у зв`язку із договорами пайової участі у будівництві (щодо квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та у зв`язку із договором підряду на виконання будівельно- монтажних робіт (по будинку в„– 34/2 по вул. Тернопільській у м. Хмельницькому) - припинятимуться шляхом їх зарахування на суму зустрічних вимог, без складання додаткових документів, відповідно до статті 601 ЦК України.

За таких обставин, враховуючи факт підписання сторонами договорів про припинення зобов`язання зарахуванням, видачу КП "Цивільжитлобуд" 22.12.2010 довідок про повну оплату ПП "Сантехмонтаж-Еліт" фактичної вартості квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 , колегія суддів дійшла висновку, що зобов`язання за договорами, укладеними між ПП "Сантехмонтаж-Еліт" та КП "Цивільжитлобуд" від 31.07.2008 щодо будівництва квартири АДРЕСА_1 ; від 30.06.2008 щодо будівництва квартири АДРЕСА_2 ; від 31.05.2010 щодо будівництва квартири АДРЕСА_3 , є припиненими шляхом виконання Приватним підприємством "Сантехмонтаж - Еліт" та Колективним підприємством "Цивільжитлобуд" у повному обсязі.

Більш того, як вбачається із доданого до матеріалів справи відзиву відповідача-2, останній підтверджує відсутність будь-яких претензій до позивача по договорах дольової участі, укладених між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в даній частині є обґрунтовані та правомірні.

Внаслідок вчинення зазначених дій, шляхом підписання ряду відповідних договорів та видачі сторонами підтверджуючих документів у ПП "Сантехмонтаж- Еліт" виникли майнові права на квартири АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та № АДРЕСА_3, будівництво яких здійснювало КП "Цивільжитлобуд".

13.12.2019 ПП "Сантехмонтаж-Еліт" здійснило продаж майнових прав на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 згідно відповідних договорів купівлі-продажу № 50203037, 50206097 та №50205836, відповідно.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначені, у рішенні, що оскаржується.

З висновків Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 27.02.2020 слідує те, що останніми було встановлено факт подальшої реєстрації нерухомого майна за іншою особою, а саме на підставі договорів купівлі-продажу від 13.12.2019, про що прямо зазначено у тексті висновку, однак всупереч вимогам імперативних положень закону щодо безумовної відмови у скарзі, останніми прийнято рішення про скасування первинної державної реєстрації речового права на об`єкти нерухомості.

Також, зі змісту висновків Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі по тексту Колегії) від 27.02.2020, на підставі яких винесено оскаржувані Накази від 13.04.2020 № 1403/5, № 1404/5 та № 1410/5, підставою для скасування рішень приватного нотаріуса Пулавської О.І. стало порушення останньою, на думку Міністерства, вимог пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 10, пункту 4 частини першої статті 24 Закону, абзацу першого пункту 12, пункту 78 Порядку №1127.

Відповідно до ст. 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1,2,3 ч. 3 ст. 10 Закону державний реєстратор під час здійснення реєстраційних дій із указаними об`єктами нерухомого майна встановив відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/ отриманих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

Згідно п. 12 абз. 1 Порядку №1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Пунктом 78 Порядку № 1127 визначено перелік документів необхідних для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб. Зокрема, власником такого майна подаються: документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).

У разі участі особи у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування.

У разі придбання майнових прав на об`єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав; технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).

У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 01.01.2013, також обов`язково зазначаються у відповідній заяві відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та подаються завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, копії:

- документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна, а також випадків, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта);

- документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об`єкт нерухомого майна).

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, ш містяться в цьому Реєстрі.

Відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не зазначаються, а завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, копії документів, передбачені цим пунктом, не подаються у разі, коли такою особою відповідно до пункту 77 цього Порядку подано зазначені відомості та документи для долучення їх до Державного реєстру прав.

Вказані документи були надані для проведення реєстраційних дій приватному нотаріусу Пулавській О.І. та остання, діючи у відповідності до вимог законодавства, прийняла рішення від 13.09.2019 № 48671158 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ПП "Сантехмонтаж-Еліт", №48671398 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 за ПП "Сантехмонтаж-Еліт", № 48670812 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 у будинку, який знаходиться за адресою; АДРЕСА_2 за позивачем.

При цьому, роль та функції Міністерства юстиції України в частині розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, зводиться до попередження зловживань під час реєстраційних дій без наявних на те підстав, за відсутності визначеного законом переліку обов`язкових для реєстраційних дій.

Розглядаючи скарги КП "Цивільжитлобуд" в частині не проведення, на думку скаржника, у повному обсязі розрахунку за побудовані об`єкти нерухомості, суб`єкт владних повноважень - Міністерство юстиції України, на переконання колегії суддів, з перевищенням своїх повноважень, визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст. 37), фактично перебравши функції судової влади щодо порядку скасування державної реєстрації майнових прав у судовому порядку внаслідок наявності майнового спору між сторонами, здійснив розгляд указаних скарг та скасував записи про державну реєстрацію.

На підставі викладеного вище висновки Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 27.02.2020, які прийняті за результатами розгляду скарг КП "Цивільжитлобуд" від 30.09.2019 (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03.10.2019 року за №34349-33-19, 34346-33-19, 34347-33-19) є незаконними, а винесені на їх підставі Накази Міністра юстиції України №1403/5 від 13.04.2020, № 1404/5 від 13.04.2020, № 1410/5 від 13.04.2020 про скасування рішень приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області від І 31.09.2019 № 48671158, від 13.09.2019 № 48670812, від 13.09.2019 №48671398 відповідно, підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до положень статті 190 ЦК України майном, як особливим об`єктом, вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права і обов`язки є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Згідно з частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не, заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття праві власності не встановлена судом.

Частиною 2 статті 331 ЦК України визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Приймаючи оспорювані Накази суб`єкт владних повноважень безпідставно втрутився у право власності суб`єкта господарювання та неправомірно позбавив його таких прав, перевищуючи свої повноваження, які надані йому законом.

За таких обставин,колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування Наказів Міністерства юстиції України від 13.04.2020 №1404/5, № 1403/5, № 1410/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів зазначає, що на повну оплату квартир вказує відсутність претензій та вимог КП "Цивільжитлобуд" до Приватного підприємства "Сантехмонтаж - Еліт" про будь-яку додаткову оплату у встановлений 15-ти денний строк від введення в експлуатацію, більш того, як зазначалось колегією суддів вище, відповідачем-2 подано до суду апеляційної скарги відзив, відповідно до якого останній підтверджує відсутність будь-яких претензій до позивача по договорах дольової участі, укладених між сторонами.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

За змістом частин другої та третьої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б, зокрема, порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Приватне підприємство "Сантехмонтаж - Еліт", як добросовісний набувач, який покладався на договори, досягнуті домовленості, які письмово оформлені про те, що взаємні зобов`язання є виконаними повністю, та що підприємство набуло одноособове право розпорядження квартирами та правами на них, - вчиняло правочини на їх відчуження. В такій ситуації відмова у задоволенні позову про неправомірність рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень суперечила б захисту інтересів добросовісного набувача, який у подальшому відчужував права та майно.

Твердження скаржника щодо того, що розгляд скарг КП Цивільжитлобуд від 30.09.2019 здійснювався Міністерством ще до державної реєстрації речового права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується, колегією суддів оцінюються критично, з огляду на те, що в матеріалах справи міститься висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 27.02.2020, тобто після державної реєстрації речового права за іншою особою. Доказів проведення розгляду скарг до моменту державної реєстрації речового права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні скаржником до матеріалів справи не надано.

Зважаючи на все вищевикладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження дотримання вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) при прийнятті спірних рішень, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі №910/13383/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі №910/13383/20 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі №910/13383/20 - залишити без змін.

Матеріали справи №910/13383/20 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.07.2021.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

А.І. Тищенко